Постанова Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 21-224а11
Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

Головуючого Тітова Ю.Г.,

суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Терлецького О.О., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., –

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом закритого акціонерного товариства “Краснодонський завод “Автоагрегат” (далі – Товариство)

до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі –ОДПІ),

третя особа – Державна податкова адміністрація в Луганській області (далі – ДПА),

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 20 березня 2007 року № 0001772340/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень 2006 року на суму 75 997 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 22 477 грн 50 коп.

Господарський суд Луганської області постановою від 7 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2007 року та Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2011 року, позов задовольнив.

У заяві про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПА, посилаючись на неоднакове застосування підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі – Закон № 168/97-ВР), просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2011 року скасувати, справу передати на новий касаційний розгляд. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, ДПА надала постанову Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2007 року у справі № 2-27/12548-2006А.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2011 року допустив справу до провадження Верховного Суду України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ став викладений в акті перевірки висновок ОДПІ про те, що Товариство товарно-матеріальні цінності отримало в одному податковому періоді і включило суми ПДВ до податкового кредиту по даті їх отримання, а вартість продавцям сплатило в інших податкових періодах.

Суди першої та апеляційної інстанцій, з позицією яких погодився касаційний суд, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, мотивуючи його тим, що позивач здійснив оплату товару протягом спірних звітних податкових періодів, при формуванні суми податкових зобов'язань, суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці зазначених сум у грудні 2005 року, січні, лютому, квітні, травні, червні, липні, серпні 2006 року використав податкові накладні, які відповідали вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97‑ВР, протягом спірних податкових періодів надавав належним чином оформлену податкову звітність. За правилами підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 та пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, право на бюджетне відшкодування в наступному податковому періоді виникає лише за умови фактичної надмірної сплати ПДВ постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, а не з самого факту існування зобов'язання зі сплати останнього в ціні товару. Отже, визначивши бюджетне відшкодування у зазначеному порядку, позивач дотримався вимог чинного законодавства.

У справі, рішення в якій надано на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, касаційний суд дійшов висновку, що суб'єкт господарювання безпідставно з порушенням вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР заявив у квітні 2006 року до відшкодування суму ПДВ, фактично сплачену ним у травні 2005 року і не віднесену згідно з вимогами Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту у відповідному податковому періоді.

Зазначене свідчить, що фактичні обставини у справі, яка розглядається, відмінні від обставин справи, на рішення в якій ДПА посилається на обґрунтування своїх доводів. Відтак не можна дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, у задоволенні заяви ДПА слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України 

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державної податкової адміністрації в Луганській області відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Г. Тітов

Судді: М.І. Балюк В.П. Барбара І.С. Берднік Л.Ф. Глос С.М. Вус Т.В. Гошовська  В.С. Гуль М.Б. Гусак  Т.Є. Жайворонок Г.В. Канигіна В.І. Гуменюк А.А. Ємець  В.В. Заголдний М.Р. Кліменко Є.І. Ковтюк П.І. Колесник О.А. Коротких В.І. Косарєв О.В. Кривенда О.Т. Кузьменко Н.П. Лященко В.В. Онопенко  В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко М.В. ПатрюкП.П. Пилипчук Б.М. Пошва А.І. Редька В.Ф. Пивовар О.І. Потильчак О.Б. Прокопенко  Я.М. Романюк  Ю.Л. Сенін О.О. Терлецьки  В.Ф. Школяров  А.М. Скотарь  І.Б. Шицький  А.Г. Ярема

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
18.12.2011
ПІБ судді:
Тітов Ю.Г.
Реєстраційний № рішення
№ 21-224а11
Резолютивна частина
Верховний Суд України відмовив у задоволенні заяви контролюючого органу. Рішення суду касаційної інстанції залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення Верховного Суду України є остаточним і не оскаржується.
Замовити персональну презентацію