Постанова Верховного Суду України від 19.06.2012 у справі № 21-80а12

Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., −

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Східної митниці Державної митної служби України (далі – Митниця)

про визнання недійсною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі – картка відмови)

та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У травні 2009 року Позивач звернулася до суду з позовом до Митниці про визнання недійсною картки відмови від 9 лютого 2009 року № 7000000/2009/010020.

На обґрунтування позову Позивач посилалася на те, що вона має право на пільгове оподаткування транспортного засобу, що ввозиться у разі переселення на постійне місце проживання до України, відповідно до вимог статті 8 Закону України від 13 вересня 2001 року № 2681-ІІІ «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2681-ІІІ).

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 16 червня 2009 року вимоги Позивача задовольнив: визнав недійсною та скасував картку відмови від 09 лютого 2009 року № 700000023/2009/010020, зобов'язав  Митницю здійснити пільгове митне оформлення транспортного засобу Mercedes Benz S500 2001 року, кузов WDB2201751А271666, двигун 11396030353373 у відповідності до вимог статті 8 Закону № 2681-ІІІ.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 11 серпня  2009 року постанову суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Митниці – без задоволення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 червня 2011 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.

На обґрунтування рішення суд першої інстанції, з яким погодилися суди як апеляційної, так і касаційної інстанцій, послався на те, що оскільки Позивач є власником транспортного засобу не менше року, автомобіль перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання Позивача не менше року, то при переселенні на постійне місце проживання до України Позивач має право на пільгове оподаткування при митному оформленні належного йому автомобіля відповідно до вимог статті 8 Закону № 2681-III.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), в якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2011 року та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви Митниця додала копії рішень Вищого адміністративного суду України: постанову від 20 квітня 2011 року та ухвалу від 27 квітня 2011 року, якими визнано відсутність підстав для застосування пільг в оподаткуванні при митному оформленні ввезених з Придністровської Молдавської Республіки автомобілів, тобто виявила неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 статті 8 Закону № 2681-ІІІ,  

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що заява Митниці підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд касаційної інстанції, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України ухвалою від 6 лютого 2012 року, обґрунтовано виходив із того, що в доданих до заяви рішеннях Вищого адміністративного суду України від 20 та 27 квітня 2011 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано приписи статті 8 Закону № 2681-III, а саме: касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що перебування транспортного засобу на обліку в Придністровській Молдавській Республіці не свідчить про наявність підстав для пільгового розмитнення автомобіля.

Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального права, вважає помилковим висновок цього суду в оскаржуваній ухвалі про те, що відповідач порушив вимоги частини другої статті 8 Закону № 2681-III.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного Закону дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.

За статтею 1 Закону № 2681-III постійне місце проживання – це  місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків  або зобов'язань  за договором (контрактом).

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що для пільгового оподаткування при митному оформленні механічного транспортного засобу, зокрема за кодом 87.03 УКТЗЕД, необхідна наявність таких обставин: 1) особа повинна переселятися до України на постійне місце проживання та бути власником цього транспортного засобу не менше року; 2) транспортний засіб мав перебувати на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року; 3) той, хто переселяється, мав проживати на території будь-якої держави не менше одного року (за змістом статті 1 Закону № 2681-III).

У справі, що розглядається, суди встановили, що документи, надані для митного оформлення, підтверджують факт перебування транспортного засобу на обліку у Придністровській Молдавській Республіці, але не підтверджують факт перебування транспортного засобу на обліку в Республіці Молдова (країні постійного місця попереднього проживання його власника), який здійснює Головне управління реєстрації транспорту і кваліфікації водійського складу Державного підприємства «REGISTRU» Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова.

На думку Верховного Суду України, факт перебування Позивача на консульському обліку в Республіці Молдова зумовлює необхідність для мети, передбаченої частиною другою статті 8 Закону № 2681-III, вимагати на підтвердження факту перебування транспортного засобу на обліку в цій же країні, яка є суб'єктом міжнародних відносин, документи, видані саме її повноважними органами.

Оскільки автомобіль позивача не був зареєстрований в Республіці Молдова, відповідні документи Митниці не надані, то вона правомірно відмовила Позивачу у здійсненні пільгового митного оформлення автомобіля.

Отже, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, неправильно застосував норми матеріального права.

У зв'язку з наведеним та відповідно до частини другої статті 243 КАС ухвала Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2011 року підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Таку ж правову позицію щодо застосування вимог статті 8 Закону № 2681-III при розгляді справ цієї категорії Верховний Суд України вже висловлював у постанові від 5 березня 2012 року (№ 21-405а11).

Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Східної митниці Державної митної служби України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. Терлецький

Судді: М.Б.  Гусак, О.В. Кривенда, О.А. Коротких, В.Л. Маринченко, П.В. Панталієнко, О.Б. Прокопенко, Ю.Г. Тітов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
19.06.2012
ПІБ судді:
Терлецький О.О.
Реєстраційний № рішення
21-80а12
Резолютивна частина
Верховний Суд України задовольнив заяву митного органу. Рішення суду касаційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Подальше оскарження
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає
Замовити персональну презентацію