Постанова Верховного Суду України від 19.06.2012 у справі № 21-184а12

Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г.,  –  

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДКП «Фармацевтична фабрика» (далі – ТОВ)

до Житомирської митниці Державної митної служби України (далі – Митниця),

треті особи – Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області,

про визнання дій протиправними та скасування митної оцінки товару,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2007 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинною та скасувати митну оцінку товару, здійснену Митницею, зобов'язати відповідача застосувати до товару, задекларованого вантажною митною декларацією від 3 липня 2007 року № 101000001/7/005251 (далі – ВМД), митну вартість, що становить 31 409 грн 82 коп., та повернути надмірно сплачені податки та збори у сумі 8247 грн 32 коп.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ послалося на те, що на підтвердження заявленої ним митної вартості товару та згідно з умовами контракту надало всі необхідні документи відповідно до пунктів 7, 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (далі – Порядок), чим документально підтвердило заявлену ним вартість товару за зазначеною ВМД. Проте Митниця, не провівши консультацій з приводу визначення митної вартості, необґрунтовано застосувала шостий (резервний) метод.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 16 квітня 2008 року, яку залишив без змін Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 вересня 2009 року, позов задовольнив: визнав нечинною та скасував митну оцінку товару від 2 липня 2007 року № 637/15.17-07 до ВМД від 19 червня 2007 року № 800000004/07/445391; постановив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ надмірно сплачене мито в сумі 8247 грн 32 коп.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 травня 2011 року ці судові рішення залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Митниця зазначає, що в доданій до заяви постанові суду касаційної інстанції по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення статей 262–267 Митного кодексу України (далі – МК) та пунктів 7, 11, 14 Порядку. Просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заява про перегляд оскаржуваного рішення суду касаційної інстанції не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в постанові суду касаційної інстанції від 31 січня 2012 року, копію якої додано до заяви, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення статей 262–267 МК та Порядку.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що декларант, заявивши митну вартість товару, подав митному органу всі необхідні відомості для її підтвердження та забезпечив можливість їх перевірки відповідно до Порядку. Крім того, як зазначив суд, митний орган не довів наявності підстав для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару, який імпортувався в Україну.

Водночас у постанові суду касаційної інстанції, копія якої додана до заяви Митниці на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, йдеться про те, що оскільки митний орган виявив, що задекларована митна вартість товару значно відрізнялась від митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України, то в нього (митного органу) виник обґрунтований сумнів щодо достовірності задекларованої митної вартості товару та можливості її визначення за першим методом. Додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару позивач не надав, тому митний орган дійшов правильного висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості та обґрунтовано застосував третій метод за ціною на аналогічні імпортовані товари.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копія рішення в якій додана до заяви, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Житомирської митниці Державної митної служби України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. Терлецький 

Судді: М.Б. Гусак, О.А. Коротких, О.В. Кривенда, В.Л. Маринченко, П.В. Панталієнко, О.Б. Прокопенко, Ю.Г. Тітов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
19.06.2012
ПІБ судді:
Терлецький О.О.
Реєстраційний № рішення
21-184а12
Резолютивна частина
Верховний Суд України відмовив у задоволенні заяви контролюючого органу про перегляд ухвалених судових рішень, оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копія рішення в якій додана до заяви.
Подальше оскарження
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена.
Замовити персональну презентацію