Постанова Верховного Суду України від 17.06.2014 у справі № 21-124а14

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом казенного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» (далі – Підприємство)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі – СДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2007 року Підприємство звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ від 12 квітня 2007 року № 0007942370/3 та № 0007952370/3, відповідно до яких йому визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) у сумі 2 909 326 грн 50 коп., з яких 1 939 551 грн – основний платіж, 969 775 грн 50 коп. – штрафні (фінансові) санкції.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він здійснив  поставку товарів на експорт (що підтверджено вантажно-митними деклараціями) , до якої відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон № 168/97‑ВР) необхідно застосувати нульову ставку ПДВ.

Суди встановили, що в період з 12 липня по 1 серпня 2006 року посадовими особами СДПІ на підставі направлень від 12 липня 2006 року № 553/23-700, 26 липня 2006 року № 590/23-700 та відповідно до наказів від 12 липня 2006 року № 551 та 26 липня 2006 року № 588 було проведено виїзну позапланову перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування зі сплати ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2006 року, за результатами якої складено акт перевірки від 8 серпня 2006 року № 147/23 700/14307618 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пунктів 6.1, 6.2, 6.5 статті 6, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

На підставі вказаного акта перевірки та рішення Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2007 року № 2386/6/25-0115 відповідач 12 квітня 2007 року виніс податкові повідомлення-рішення № 0007942370/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 2 909 326 грн 50 коп. з яких 1 939 551 грн – сума основного платежу, 969 775 грн 50 коп. – розмір штрафних (фінансових) санкцій, та № 0007952370/3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 57 084 грн.

З акта перевірки від 14 березня 2007 року № 2386/6/25-0115 убачається, що підставою для нарахування позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували твердження перевіряючих про порушення позивачем положень підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пунктів 6.1, 6.2, 6.5 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР щодо застосування останнім нульової ставки ПДВ при поставці послуг за укладеними договорами комісії від 4, 12 серпня, 18 листопада, 15 грудня 2004 року №№ 3/110-Д, USE-16.2-488-/DК-04, USE-16.2-277-D/К-04, Д-382-04/2004/П відповідно (далі – Договори комісії) у квітні 2006 року на розробку, виготовлення і постачання документації, яка здійснюється на митній території України, де Підприємство зареєстровано платником ПДВ. Податковий орган, у свою чергу, дійшов висновку, що надані послуги згідно з актами приймання-передачі технічної документації у розмірі 10 474 934 грн 17 коп. за Договорами комісії у квітні 2006 року оподатковуються за ставкою 20 відсотків і сума ПДВ з них складає 2 094 986 грн 80 коп.

Господарський суд Миколаївської області постановою від 23 липня 2007 року позовні вимоги задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ від 12 квітня 2007 року №№ 0007942370/3, 0007952370/3.   

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року, апеляційну скаргу СДПІ задовольнив: постанову господарського суду Миколаївської області від 23 липня 2007 року скасував. Прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Підприємства відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що предметом Договорів комісії є експорт товарів військового призначення та відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0 відсотків оподаткування.

При цьому апеляційний суд, із рішенням якого погодився і Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про неправомірність  застосування Підприємством нульової ставки ПДВ при поставці послуг за укладеними Договорами комісії у квітні 2006 року на розробку, виготовлення і постачання документації, яка здійснюється на митній території Україні, де Підприємство зареєстровано платником ПДВ, а надані послуги згідно з актами приймання-передачі технічної документації за Договорами комісії оподатковуються за ставкою 20 відсотків відповідно до вимог пункту 6.1 статті 6 Закону № 168/97-ВР.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Підприємство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 14 та 22 січня 2013 року (справи №№ К-33733/09, К‑16743/09 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В ухвалах, наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підприємство правомірно застосувало нульову ставку ПДВ при поставці послуг за договорами комісії, предметом яких є експорт товарів спеціального (військового) призначення, а відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону  № 168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг застосовується нульова ставка ПДВ.

Із наведених судових рішень убачається, що суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосував положення пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 6.1, підпункту «а» пункту 6.5 статті 6 Закону № 168/97-ВР, внаслідок чого були ухвалені різні за змістом судові рішення.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом наведених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Поставка послуг для цілей Закону № 168/97-ВР вживається у значенні будь-яких операцій цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Як установили суди попередніх інстанцій, за зазначеними договорами комісії підприємство зобов'язане здійснити розробку, виготовлення і постачання технічної документації для комісіонера, що є самостійним видом робіт і в значенні Закону № 168/97-ВР є поставкою послуг.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Місцем поставки послуг відповідно до підпункту «а» пункту 6.5 статті 6 цього Закону вважається за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д»-«е» цього підпункту, – місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом – місце розташування його представництва, а за відсутності такого – місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого – місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

За змістом наведених норм послуги, місце надання яких знаходиться на митній території України, особами, зареєстрованими платниками ПДВ, є об'єктом оподаткування.

Статтею 6 Закону № 168/97-ВР визначені ставки ПДВ. Зокрема, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (пункт 6.1 статті 6). Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6).

Виходячи з положень наведених норм Підприємство, яке, як установили суди попередніх інстанцій, є зареєстрованим платником ПДВ, надавши послуги на митній території України з розробки, виготовлення і постачання технічної документації за вказаними Договорами комісії, згідно з вимогами Закону № 168/97-ВР зобов'язане сплатити ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Слід зазначити, що, як встановлено пунктом 6.2 статті 6 Закону № 168/97‑ВР, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0 відсотків до бази оподаткування. У справі, що розглядається, Підприємство не здійснювало експорт товарів, а виконувало і передавало результати роботи за договорами комісії на території України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що поставка послуг у значенні Закону № 168/97-ВР, яка була здійснена на митній території України підприємством, що зареєстроване платником ПДВ, оподатковується за ставкою 20 відсотків.

Таким чином, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що розробка, виготовлення та постачання технічної документації, яку здійснило Підприємство, є поставкою послуг, здійсненою на митній території України, де підприємство зареєстроване платником ПДВ, яка оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Оскільки при вирішенні спору касаційний суд правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, у задоволенні заяви Підприємства слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви казенного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді: М.І. Гриців, О.А. Коротких, О.В. Кривенда, В.Л. Маринченко, П.В. Панталієнко, О.Б. Прокопенко, О.О. Терлецький, Ю.Г. Тітов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
17.06.2014
ПІБ судді:
Кривенко В.В.
Реєстраційний № рішення
21-124а14
Резолютивна частина
У задоволені заяви платника податку відмолено.
Подальше оскарження
Це рішення Верховного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.
Замовити персональну презентацію