Постанова Верховного суду України від 05.06.2012 у справі № 21-133а12

Державний герб України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів:  Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (у подальшому змінило назву на публічне  акціонерне товариство «Укртелеком»; далі – Товариство)

до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області (далі – Інспекція)

про визнання протиправними та скасування рішення та припису,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Інспекції від 29 лютого 2008 року № 10 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припис Інспекції від 29 лютого 2008 року № 10/15-495  про усунення порушення порядку встановлення і застосування цін. На обґрунтування позовних вимог, зокрема, вказало, що оскаржувані рішення та припис є протиправними, прийнятими внаслідок неправильного застосування Інспекцією законодавства, зокрема, пункту 16 частини першої статті 32 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (далі – Закон № 1280-IV), пункту 31 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 720 (чинних на момент виникнення спірних відносин; далі – Правила).

Господарський суд Миколаївської області постановою від 24 липня 2008 року позов задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 6 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 лютого 2012 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), Товариство просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України та направити справу на новий касаційний розгляд, посилаючись на те, що касаційний суд у подібних правовідносинах неоднаково застосував пункт 16 частини першої статті 32 Закону № 1280-IV.

На обґрунтування заяви Товариства додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2011 року (справа № К-37511/09), а також ухвалу цього суду від 16 червня 2011 року (справа № К-8265/09), яку касаційний суд, допускаючи справу, що розглядається, до провадження Верховного Суду України, визнав такою, що не свідчить про неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки предметом розгляду у цій справі було встановлення порушення з боку товариства при переоформленні договору за користування телефоном у разі настання смерті абонента.

Заява про перегляд оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу від 25 серпня 2011 року (справа № К-37511/09) та залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, касаційний суд виходив із того, що надання оператором розшифрування суми за надані послуги за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку є додатковими телекомунікаційними послугами, вартість яких встановлюється внутрішніми актами товариства.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що безоплатне отримання споживачами рахунків за надані телекомунікаційні послуги передбачає безкоштовне отримання абонентами і розшифрувань нарахованої суми за надані телекомунікаційні послуги. Отже, на думку касаційного суду, штрафні санкції за порушення Миколаївською філією Товариства державної дисципліни цін застосовані правомірно, оскаржуване рішення Інспекції є законним та обґрунтованим.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одну й ту саму норму матеріального права, при цьому у справі, що розглядається, – неправильно.

На підставі вимог Закону України від 3 грудня 1990 року № 507-XІІ «Про ціни і ціноутворення» (далі – Закон № 507-XІІ) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на товари та послуги встановлюються державними органами України.

Відповідно до статті 66 Закону № 1280-ІV тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, коли тарифи на загальнодоступні послуги підлягають державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1280-ІV до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв'язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 32 Закону № 1280-ІV споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку.

Право споживачів на безоплатне отримання від оператора, провайдера рахунків за нараховані до оплати суми за надані телекомунікаційні послуги, до яких він має претензії, також передбачено пунктами 31, 107 Правил.

Згідно з абзацом десятим пункту 31 Правил  споживач під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг має право на безоплатне отримання від оператора, провайдера рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, початку і закінчення її надання, обсягу, суми коштів до сплати.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 107 Правил за особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі оператор, провайдер надає інформацію про телефонні розмови, що відбулися, відповідно до абзацу десятого пункту 31 Правил.

Разом із тим, згідно з пунктом 27 Правил оператори, провайдери мають право, зокрема, установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім послуг, тарифи на які регулюються державою.

Наказом голови правління Товариства від 30 грудня 2003 року № 497 «Про внесення доповнень до Тарифів на додаткові послуги місцевого телефонного електрозв'язку та інші послуги, що надаються відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» передбачено плату за надання на прохання абонента інформації про проведені місцеві телефонні розмови при почасовому обліку розмов з одного телефонного номера за наявності технічної можливості.

Суди встановили, що з 4 по 21 лютого 2008 року Інспекція провела перевірку дотримання Миколаївською філією Товариства вимог державної дисципліни цін, у результаті якої виявлено необґрунтоване стягнення цією філією з абонентів плати за послуги з розшифрування суми за телекомунікаційні послуги в розмірі 1137 грн.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, у пункті 16 частини першої статті 32 Закону № 1280-ІV передбачено право абонента на безоплатне отримання від оператора рахунків про проведені місцеві розмови із розшифровкою нарахованої до оплати суми тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії. Щодо отримання на прохання абонента інформації про проведені ним місцеві телефонні розмови, стосовно яких він не має претензій, то така послуга належить до переліку додаткових телекомунікаційних послуг, вартість яких встановлюється внутрішніми актами Товариства та не належить до сфери державного регулювання.

Таким чином, аналіз наведених вище норм Закону № 1280-ІV та Правил дає підстави вважати, що пунктом 16 частини першої статті 32 цього Закону передбачено порядок надання за особистим зверненням споживача безоплатно послуг щодо розшифровки суми за надані телекомунікаційні послуги лише за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії. Надання за заявою абонента розшифровок щодо тривалості та напрямку телефонних дзвінків за будь-який розрахунковий період, до якого споживач не має претензій, не підпадає під дію пункту 16 частини першої статті 32 Закону № 1280-ІV. За таких обставин Миколаївська філія Товариства при наданні спірних послуг споживачам діяла правомірно.

Отже, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, неправильно застосував норми матеріального права.

З урахуванням наведеного та відповідно до частини другої статті 243 КАС ухвала Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2012 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд.

Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву публічного  акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді: М.Б. Гусак, О.А. Коротких, О.В. Кривенда, В.Л. Маринченко, П.В. Панталієнко, О.Б. Прокопенко, О.О. Терлець

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.06.2012
ПІБ судді:
Кривенко В.В.
Реєстраційний № рішення
21-133а12
Резолютивна частина
Верховний Суд України задовольнив заяву платника, оскільки судом касаційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. Рішення суду касаційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Подальше оскарження
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена.
Замовити персональну презентацію