Постанова Верховного Суду України від 01.10.2012 у справі № 21-290а12

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2012 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого Маринченка В.Л.,

суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Таран Т.С., Терлецького О.О., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., −

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі – Товариство)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області  (далі – ОДПІ)

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2005 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 8 серпня 2005 року № 0000942301/2/2351 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2004 року у розмірі 1 440 587 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 451 470 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2005 року № 0000942301/3/4052, прийняте за наслідками адміністративного оскарження попереднього.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акта від 17 березня 2005 року № 168/23-120/00152307 про результати позапланової документальної перевірки дотримання Товариством вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 жовтня 2003 року по 30 вересня 2004 року, у якому вказано на порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 334/94-ВР), а саме невключення до складу валового доходу кредиторської заборгованості з поставки нафтопродуктів товариству з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «ЄС Нафта» (строк позовної давності по якій закінчився у ІІ кварталі 2004 року) як безповоротної фінансової допомоги, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за цей період.

Господарський суд Полтавської області постановою від 27 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29 березня 2007 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 липня 2010 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін та погодився з їх висновками про протиправність донарахування Товариству згідно з оскаржуваними рішеннями податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку, що кредиторська заборгованість з поставки ТОВ «ЄС Нафта» нафтопродуктів, яка на думку податкового органу у ІІ кварталі 2004 року підлягала списанню та включенню відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР до складу валового доходу, на час проведення ОДПІ перевірки не могла вважатись безповоротною фінансовою допомогою у розумінні підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 цього Закону з огляду на існування судового рішення, яким визнано обов'язок Товариства поставити згаданому контрагенту спірні нафтопродукти та за яким було відкрите виконавче провадження.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2010 року, справу направити на новий касаційний розгляд.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи наявність вищезгаданої підстави для перегляду судових рішень, ОДПІ послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2008 року (№ К-10359/06), у якій касаційний суд вказав на обов'язок платника податку відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР включити до складу валового доходу як безповоротну фінансову допомогу його заборгованість, яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Однак, встановлені у цій справі обставини, за яких касаційний суд вирішував питання щодо віднесення заборгованості платника податку до визначеної у підпункті 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР безповоротної фінансової допомоги, відмінні від обставин, встановлення яких у справі, що розглядається, позбавило суд касаційної інстанції можливості дійти такого висновку.

Наведене свідчить про відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.Л. Маринченко

Судді: М.І. Балюк, В.П. Барбара, І.С. Берднік, С.М. Вус, Л.Ф. Глос, Т.В. Гошовська, Л.І. Григор'єва, М.І. Гриців, В.С. Гуль, В.І. Гуменюк, М.Б. Гусак, А.А. Ємець, Т.Є. Жайворонок, Є.І. Ковтюк, М.Є. Короткевич, О.А. Коротких, В.І. Косарєв, О.В. Кривенда, Н.П. Лященко, Л.І. Охрімчук, П.В. Панталієнко, М.В. Патрюк, В.Ф. Пивовар, О.І. Потильчак, Б.М. Пошва, О.Б. Прокопенко, Я.М. Романюк, Ю.Л. Сенін, Т.С. Таран, О.О. Терлецький, І.Б. Шицький, В.Ф. Школяров, А.Г. Ярема

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
01.10.2012
ПІБ судді:
Маринченко В.Л.
Реєстраційний № рішення
21-290а12
Резолютивна частина
Верховний Суд України відмовив у задоволенні заяви контролюючого органу, оскільки обставини справи у протилежному рішення відрізняються від оскаржуваних.
Подальше оскарження
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Замовити персональну презентацію