Постанова Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 2а-12329/09/0470

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року Київ справа № 2а-12329/09/0470
адміністративне провадження № К/9901/7257/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року

(суддя: Р.А. Барановський)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року

(колегія у складі суддів: І.Ю. Добродняк, Н.А. Бишевська, Я.В. Семененко)

у справі № 2а-12329/09/0470

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

до Приватного підприємства «Інко-Фрахт», Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод»

про стягнення в дохід держави коштів,

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів) звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Приватного підприємства «Інко-Фрахт» (далі - ПП «Інко-Фрахт» або відповідач-1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод», далі відповідач-2) грошові кошти вартості товару у розмірі 2147400,00 грн. та стягнути з ВАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» в дохід держави грошові кошти вартості товару у розмірі 2147400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані проведенням планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008, за результатами якої складено акт №478/08-02/3-05393056 від 01 червня 2009 року, яким зафіксований факт нікчемності договору №0310/2008 від 03 жовтня 2008 року про надання маркетингових послуг на суму 2147400,00 грн., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, у звязку з чим позивач, керуючись ст. 207, 208 Господарського кодексу України, просить стягнути на користь держави зазначену суму грошових коштів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, яким чином укладений договір надання послуг з проведення маркетингових досліджень порушує публічний порядок, яким чином він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ст. 228 Цивільного кодексу України).

Не погоджуючись з рішеннями суддів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне зясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням адміністративного позову та апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач-2, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

А також просив на підставі рішення річних Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» від 28 квітня 2016 року та в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допустити заміну відповідача-2 у справі на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» (далі ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод»).

Відзив або заперечення на касаційну скаргу від відповідача-1 не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт від 01 червня 2009 року №478/08-02/3-05393056, яким встановлено факт нікчемності договору від 03 жовтня 2008 року №0310/2008 згідно з ст. 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), що стало підставою для висновку про порушення відповідачем-2:

п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат в IV кварталі 2008 року на суму витрат по проведенню маркетингових досліджень ПП «Інко-Фрахт», що безпосередньо не пов'язані з господарською діяльності підприємства, в сумі 1789500,00 грн.,

пп.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту в грудні 2008 року на суму податку на додану вартість у складі вартості маркетингових послуг, наданих ПП «Інко-Фрахт» за договором про надання маркетингових послуг №0130/2008 від 03 жовтня 2008 року, в сумі 357900,00 грн.

Виявлені порушення грунтуються на відсутності належних доказів на підтвердження надання маркетингових послуг виконавцем (ПП «Інко-Фрахт») та використання результатів проведеного маркетингового дослідження у власній господарській діяльності, а також наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності ПП «Інко-Фрахт». Також позивач посилається на пояснення від 08 травня 2009 року Дорошенка К.О. - директора, бухгалтера та засновника ПП «Інко-Фрахт», що він не причетний до фінансово-господарської діяльності ПП «Інко-Фрахт», ніякої діяльності на підприємстві не проводив. Податкову звітність не складав, до податкового органу не надавав, договори від імені ПП «Інко-Фрахт» не укладав і не підписував, первинні документи від імені ПП «Інко-Фрахт» також не підписував. Печаток та дозволів на їх виготовлення не отримував.

На підставі акта перевірки від 01 червня 2009 року №478/08-02/3-05393056 позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2009 року №0000288813/0, №0000298813/0.

За наслідками судового оскарження податкових повідомлень-рішень, зокрема від 10 червня 2009 року №0000288813/0, №0000298813/0, а також №0000288813/1 від 20 липня 2009 року, №0000288813/2 від 21 вересня 2009 року, №0000298813/1 від 20 липня 2009 року, №0000298813/2 від 21 вересня 2009 року, прийнятих відносно ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод», постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі №2а/0470/178/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, позовні вимоги ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» задоволено частково, оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано. Внаслідок чого, було встановлено пов'язаність витрат на оплату ПП «Інко-Фрахт» маркетингових послуг з господарською діяльністю ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» та обґрунтованість відображення господарської операції з отримання маркетингових послуг в податковому обліку підприємства.

Судами також встановлено, що реальність господарських операцій ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» (Замовник) з ПП «Інко-Фрахт» (Виконавець) при виконанні договору від 03 жовтня 2008 року №0310/2008 про надання маркетингових послуг, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: актом прийому-передачі від 28 жовтня 2008 року № ОУ-0000001 про виконання маркетингових досліджень на загальну суму 2147400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 357900,00 грн., податковою накладною №1 від 28 жовтня 2008 року на суму 2147400, 00 грн., рахунком-фактурою №СФ-5980 від 24 жовтня 2008 року та платіжним дорученням №709 від 28 жовтня 2008 року.

При укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, у судовому порядку недійними не визнавались.

Судами попередніх інстанцій було відзначено, що питання чинності означеного вище договору було предметом судового дослідження в межах справи господарського суду Дніпропетровської області №14/74-10 та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2010 року у справі №14/74-10, яке набрало законної сили 24 лютого 2010 року, у задоволенні позову ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» до ПП «Інко-Фрахт» про визнання договору №0310/2008 від 03 жовтня 2008 року нікчемним та стягнення 2147400,00 грн. відмовлено.

При дослідженні вказаного рішення судами встановлено, що сторонами дотримані вимоги щодо форми укладеного правочину та дієздатності, необхідної для укладення правочинів; в статуті ПП «Інко-Фрахт» прямо передбачений такий вид діяльності як маркетингова діяльність; чинним законодавством не встановлено вимог до одиниць виміру, відповідно до яких визначається й обсяг маркетингових послуг та досліджень, внаслідок чого акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 28 жовтня 2008 року повністю відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; застосування у власній діяльності ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» проектів наказів, наданих відповідачем у складі маркетингового дослідження, шляхом фактичного видання цих наказів; реальне споживання ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» рекомендацій та проектів документів, що надані у складі маркетингового дослідження, внаслідок чого економічний ефект від застосування ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» змісту «Проекту з управлінського консалтингу» по зменшенню витрат в умовах кризи, склав більш 20 млн. грн., що підтверджується інформацією про зниження витрат на оплату праці за рахунок проведення антикризових засобах по підприємству за жовтень 2008 року - травень 2009 року.

Отже, наведеним вище судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено реальність укладеного договору №0310/2008 від 03 жовтня 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї статті - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, оспорюванні правочини можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи або прокурора, та лише після встановлення недійсності правочину застосовуються правові наслідки недійсного правочину, які передбачені статтею 228 ЦК України та ст. 208 ГК України.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства передбачені частиною 3 статті 228, а саме: у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічні приписи містяться в частині 1 статті 208 ГК України, - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено наявність у відповідачів умислу на укладення договору від 03 жовтня 2008 року №0310/2008 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підстави для висновку про нікчемність цього договору відсутні, відповідно є відсутніми правові підстави для задоволення позову позивача про застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним.

Суд також відзначає, що надаючи оцінку господарським правовідносинам і стверджуючи про нікчемність правочинів, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо права визнання недійсності (нікчемності) таких правочинів. Висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, а податковому органу законодавством таких повноважень не надано.

Також, судами попередніх інстанцій обґрунтовано визначено безпідставність посилань податкового органу на обставини, наведені в письмових поясненнях Дорошенка К.О. - директора, бухгалтера та засновника ПП «Інко-Фрахт», оскільки вказані пояснення не є належним доказом факту відсутності у Дорошенка К.О. наміру створювати підприємство, а також доказів, що підтверджують незаконність діяльності підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на зміну найменування відповідача-2 у справі касаційний суд вважає за необхідне замінити Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Євраз Дніпровський металургійний завод».

Керуючись статтями 55, 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Допустити заміну відповідача-2 (Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського») на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод».

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду В.П.Юрченко

І.А.Васильєва, С.С.Пасічник

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
31.10.2018
ПІБ судді:
Юрченко В.П.
Реєстраційний № рішення
2а-12329/09/0470
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 139
  • [>>>] 198
  • [>>>] 228
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення.
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.