Постанова Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 824/2675/14-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року Київ справа №824/2675/14-а

адміністративне провадження №К/9901/4618/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у складі колегії суддів Залімського І.Г., Смілянця Е.С., Сушка О.О.

у справі №824/2675/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Облторгсервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

21 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Облторгсервіс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року №0013441501, яким до позивача застосований штраф у розмірі 10% у сумі 32665 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, з мотивів безпідставності його прийняття.

17 вересня 2014 року постановою Чернівецького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено з мотивів доведеності податковим органом складу податкового правопорушення, яке полягає у порушені Товариством граничного терміну сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток 15 квітня 2014 року, якою платником податку проведено зменшення нарахованої суми податку за цей звітний період на 446888 грн.

11 листопада 2014 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 26 травня 2014 року № №0013441501, з мотивів відсутності підстав покладених податковим органом в основу застосування штрафу, а саме відсутності грошового зобов'язання і як наслідок податкового боргу, покладеного в основу застосування штрафу та подання уточненої декларації, якою зменшена належна до сплати сума авансових внесків, як доказу погашення грошового зобов'язання.

28 січня 2014 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положення пункту 126.1 статті 126, підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 31.1 статті 31, підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України, статей 7 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення яким постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідач доводить, що між моментом настання строку сплати грошового зобов'язання 02 квітнем 2014 року та поданням уточненої декларації про зменшення нарахованої до сплати суми податку на прибуток 15 квітня 2014 року сплинуло 13 днів, що вказує на зменшення абсолютного значення суми податкового боргу з порушенням граничного строку сплати грошового зобов'язання та є підставою для застосування штрафу.

01 грудня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справа із суду першої інстанції.

04 листопада 2015 року справа № 824/2675/14-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

16 січня 2018 року справа № 824/2675/14-а разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/4618/18 передані до Верховного Суду.

08 січня 2015 року позивачем подані заперечення на касаційну скаргу в яких Товариство доводить відсутність факту порушення граничних строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток внаслідок декларування загальної суми до сплати податку на прибуток за 2013 рік з урахуванням раніше сплачених авансових внесків з цього податку за цей же звітний податковий період, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом 12 травня 2014 року проведена камеральна перевірка Товариства податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якої складено акт №909/24-12-15-01/22846068 від 12 травня 2014 року, яким зафіксоване порушення позивачем, встановленого пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік, з визначенням граничного терміну сплати 02 квітня 2014 року, датою сплати 15 квітня 2014 року та сумою сплаченого податкового боргу 326650 грн. 64 коп. (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу на підставі акту перевірки за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та на підставі пункту 126.1 статті 126 Глави 11 розділу 2 цього кодексу 26 травня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0013441501 про сплату штрафу у розмірі 10 % у сумі 32665,06 грн. за затримку на 13 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 326650 грн. 64 коп.

Суд зазначає, що актом камеральної перевірки та долученим до нього розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) склад податкового правопорушення не встановлений, зазначивши дату сплати боргу 15 квітня 2014 року та суму сплати боргу 326650 грн. 64 коп., посилання на жоден документ, за яким здійснено це погашення (сплата) боргу актом перевірки не визначено. Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій встановили ці обставини самостійно.

Суди першої та апеляційної інстанцій також установили, що позивачем 02 квітня 2014 року до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, якою визначено до сплати податок на прибуток у сумі 335500 грн., 15 квітня 2014 року Товариством подана уточнююча декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою зменшено нараховану суму податку, яка підлягає сплаті за даними платника на 446888 грн., внаслідок чого утворилось від'ємне значення податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього звітного податкового періоду - 111388 грн.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій підставою корегування (уточнення) Товариством даних податкової звітності стала сплата авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 460075 грн.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що на час подання позивачем декларації на прибуток за 2013 рік у нього рахувалась переплата за платежем з податку на прибуток в сумі 13187 грн., внаслідок чого доводи відповідача та суду першої інстанції про наявність у позивача обов'язку по сплаті грошового зобов'язання з податку на прибуток, та як наслідок податкового боргу, є помилковими.

Суд вважає неприйнятними посилання податкового органу на те, що зменшення абсолютного значення доводить погашення податкового боргу, з огляду на факт сплати авансових платежів з податку на прибуток за 2013 рік, включаючи надходження коштів на Єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України. У межах спірних відносин поданням уточненої декларації позивач як платник податків привів облік у відповідність до фінансово-господарського стану Товариства.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Правовою підставою застосування до Товариства штрафу податковим органом визначено статтю 126 Податкового кодексу України, пунктом 126.1 якої передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах в залежності від кількості календарних днів затримки.

Аналіз зазначеної норми дозволяє здійснити висновок про те, що об'єктом застосування штрафу є несвоєчасно сплачена сума узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на виконання вимог статті 50 Податкового кодексу України подано уточнюючу декларацію, якою зменшено суму податкового зобов'язання зокрема на ту суму, яка за позицією податкового органу несвоєчасно сплачена позивачем до бюджету. Отже, податковим органом застосовано штраф за несвоєчасну сплату позивачем податкового зобов'язання на суму, яка зменшена Товариством шляхом подання уточнюючої декларації. Відтак, об'єкт застосування штрафу в межах спірних правовідносин відсутній.

За положеннями статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судами попередніх інстанцій не встановлено порушення Товариством строків сплати узгодженого податкового зобов'язання податку на прибуток за 2013 рік, відповідачем не доведена правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в діях Товариства відсутній склад податкового правопорушення, передбачений статтею 126 Податкового кодексу України, а тому відповідачем протиправно застосовано до позивача штраф спірним податковим повідомленням-рішенням. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі №824/2675/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова І.Я.Олендер

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
31.07.2018
ПІБ судді:
Ханова Р.Ф.
Реєстраційний № рішення
824/2675/14-а
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 126
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення.
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.