Постанова Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 823/1649/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №823/1649/16

адміністративне провадження №К/9901/31051/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант"

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа - Черкаська міська рада

про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант"

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 (головуючий суддя Каліновська А. В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 (головуючий суддя Вівдиченко Т. Р., судді Собківа Я. М., Сорочко Є. О.),

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Приватне підприємство "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий, податковий орган), третя особа - Черкаська міська рада, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.07.2014 №0002192301, від 22.09.2014 №0003022301 та від 26.09.2014 №0003112301, якими збільшено суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб загалом на 559690 гривень за основним платежем та 170848 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

На обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначало, що згідно з приписами статті 21 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі», підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі - Закон №161-XIV, ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється за згодою сторін договору, якої і було досягнуто між орендарем та орендодавцем - Черкаською міською радою при його укладенні й, при цьому розмір орендної плати визначено також у затвердженій ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.12.2015 мировій угоді у справі №925/1726/14. Позивач вказує на те, що зазначені зобов'язання за договором оренди і мировою угодою не суперечать положенням ПК України  щодо розміру орендної плати й виконуються ним у повному обсязі, а тому нарахування відповідачем орендної плати у більшому розмірі не ґрунтується на наявності достатніх для цього правових підстав, заснованих на законі. Крім того вимоги позовної заяви обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу щодо віднесення орендованих Підприємством земельних ділянок до категорії комерційного використання та земель технічної інфраструктури, житлової забудови, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення рішення не узгоджуються з вимогами законодавства і підлягають скасуванню.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що розмір орендної плати за земельні ділянки в будь-якому випадку не може бути меншим, ніж встановлено підпунктом 288.5.1 пункту 288.1 статті 288 ПК України, норми якого є пріоритетними над нормами інших актів законодавства у правовідносинах щодо оподаткування, а розрахунок сум грошового зобов'язання, проведений податковим органом з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, встановленої відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування, до компетенції якого належать такі повноваження.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Підприємство посилається, зокрема на те, що відповідач, визначаючи суму грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями - рішеннями, всупереч вимог законодавства і умов укладених між позивачем та третьою особою договорів оренди земельних ділянок, застосував показники нормативної грошової оцінки для земель категорії комерційного використання, технічної інфраструктури, житлової забудови, в той час як орендовані позивачем землі, на його думку, відносяться до земель, зайнятих під поточним будівництвом, для яких визначено інший розмір нормативної грошової оцінки.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту четвертого пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами Підприємства не погоджується та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки вважає, що такі ухвалені з дотриманням вимог процесуального закону, а їх висновки відповідають приписам законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини. Податковий орган вказує на те, що при розрахунку сум спірних грошових зобов'язань ним правомірно використано нормативну грошову оцінку саме для земель комерційного призначення та земель технічної інфраструктури, житлової забудови, оскільки такий режим їх використання встановлено рішеннями Черкаської міської ради.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне підприємство «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» зареєстроване як юридична особа з 09.09.2005 (код ЄДРПОУ 33752870).

Рішенням Черкаської міської ради від 31.01.2006 №9-86 Приватному підприємству «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» надана в оренду терміном на 49 років земельна ділянка площею 8630 кв. м., яка знаходиться у м. Черкаси в житловому районі «Перемога» між будинками по вул. Смілянській, 126 та по вул. 30-річчя Перемоги, 8 , під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку.

На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування між Черкаською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант», як орендарем, 13.02.2006 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 18.02.2006 за №040677500081.

Пунктом 2.1 зазначеного договору визначено, що в оренду (без права передачі в суборенду) передається земельна ділянка під розташування та подальшу експлуатацію багатоповерхового житлового будинку. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься: на період будівництва - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі, що зайняті поточним будівництвом); після завершення будівництва - до категорії земель житлової забудови.

Згідно з пунктом 4.1 вказаного договору орендна плата за користування земельною ділянкою розраховується наступним чином: грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси №121-гр.-2006 від 07.02.2006 на час укладання цього договору становить: на нормативний термін будівництва, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію - 519699 гривень; земель комерційного використання - 1039311 гривень. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1 відсотка від її грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 5197 гривень - за землі, що зайняті поточним будівництвом, на нормативний термін будівництва, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію; 1 відсотка від її грошової оцінки і на час укладення цього договору становить 10393 гривень - за землі житлової забудови.

Відповідно до пункту 4.2 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Крім того на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.12.2005 №8-962 між останньою, як орендодавцем, та Приватним підприємством «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант», як орендарем, 07.02.2006 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 18.02.2006 за № 040677500080.

Предметом договору відповідно до його пункту 1.1 є земельна ділянка площею 34607 кв. м., яка знаходиться на перехресті вулиці Козацької та вулиці Героїв Дніпра у м. Черкасах.

За змістом пункту 2.1 вказаного договору в оренду (без права передачі її в суборенду) передається земельна ділянка, яка за функціональним використанням відноситься: на період будівництва - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі, що зайняті поточним будівництвом; після завершення будівництва: по 7308 кв. м. - до категорії земель комерційного використання; по 27299 кв. м. - до категорії земель технічної інфраструктури.

Пунктом 4.1 цього ж договору встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою розраховується наступним чином: грошова оцінка земельної ділянки площею 34607 кв. м., згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси від 26.01.2006 №88-гр.-2006 на час укладання цього договору становить: площею 7308 кв. м. на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію - 330833 гривень; земель комерційного використання - 1654166 гривень; площею 27299 кв. м. на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію 1235826 гривень, 1606546 гривень за землі технічної інфраструктури; річна орендна плата за земельну ділянку площею 7308 кв. м. встановлюється у розмірі 1 відсотка від її грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 3308 гривень - на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію; у розмірі 3 відсотків від її грошової оцінки і на час укладання цього договору 49625 гривень землі комерційного використання, за земельну ділянку площею 27299 кв. м. встановлюється: у розмірі 1 відсотка від її грошової оцінки і на час укладення цього договору становить 12358 гривень - на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше вводу об'єкта в експлуатацію; у розмірі 1 відсотка від її грошової оцінки і на час укладення цього договору становить 16065 гривень - землі технічної інфраструктури.

У відповідності з пунктом 4.2 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 22.04.2008 №4-385 затверджено «Порядок встановлення розмірів річної орендної плати за земельні ділянки, якими Черкаській міській раді надано право розпоряджатися», пунктом 2.11 якого визначено, що у разі надання земельної ділянки для розміщення нових (або реконструкції існуючих) об'єктів рухомого або нерухомого майна, розмір орендної плати встановлюється на нормативний термін будівництва (реконструкції), але не більше, ніж на 2 роки, в розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки. За закінченням даного терміну, розмір орендної плати визначається на загальних підставах (незалежно від того, чи прийнятий об'єкт в експлуатацію).

Рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-655 «Про призупинення дії пункту 2.11 додатку до рішення Черкаської міської ради від 22.04.2008р. № 4-385» було призупинено дію вищевказаного пункту 2.11 та надано право орендарям, які не отримали дозвіл на виконання будівельних робіт, сплачувати орендну плату за ставками, встановленими для земель, зайнятих поточним будівництвом, тобто, в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, до 31.12.2010.

В свою чергу рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси» були змінені показники грошової оцінки земель в м. Черкаси, зокрема базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель м. Черкаси була встановлена в розмірі 127,48 гривень (попередній розмір становив 39,32 гривень). Рішення набуло чинності 17.05.2011 одночасно з набранням законної сили ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі №2-а-791/11/2316.

У період спірних правовідносин, як встановлено судами попередніх інстанцій, розмір нормативної грошової оцінки для земель житлової забудови було встановлено на рівні 297,67 гривень, земель комерційного призначення у розмірі 430,45 гривень й для земель технічної інфраструктури - 111,92 гривень відповідно.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальні позапланові невиїзні перевірки з питань правильності та повноти нарахування орендної плати за вказані земельні ділянки за період з 01.05.2011 по 31.12.2013 та за період з 01.01.2014 по 31.07.2014, за результатами яких складені акти від 09.09.2014 №333/23-01-22-06/33752870 та від 10.06.2014 №199/23-01-22-01/33752870.

Перевірками встановлено порушення позивачем вимог пункту 286.2 статті 286, підпункту 288.1, 288.5 статті 288 ПК України, в результаті чого встановлено: заниження платником податків податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період з 01.05.2011 по 31.12.2013 на загальну суму 436674,80 гривень; заниження Підприємством податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період з 01.01.2014 по 31.07.2014 на загальну суму 140658,11 гривень.

За наслідками вказаних перевірок, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які є предметом даного спору.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону №161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки ( пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки ( підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, який набрав чинності 01.04.2014, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу (з урахуванням внесених до нього змін Законом України від 27.03.2014 №1166-VII) та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу, враховуючи при цьому положення частини першої статті 58 Конституції України, згідно якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 02.12.2014 (справа №21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа №21-165а15), 24.04.2015 (справа №131а15), 14.03.2017 (справа №21-2246а16).

Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, донараховуючи суми грошових зобов'язань за платежем орендна плата з юридичних осіб із застосуванням грошової оцінки для земель житлової забудови, комерційного використання і технічної інфраструктури, а не земель, зайнятих поточним будівництвом, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією, законами України, й прав позивача не порушив, оскільки такі умови сплати орендної плати були визначені відповідними рішеннями Черкаської міської ради і не суперечать умовам договорів про оренду земельних ділянок.

Не спростовують цього й посилання позивача на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2015, постановлену у справі №925/1726/14, якою затверджено мирову угоду між Приватним підприємством "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" та Черкаською міською радою щодо сплати заборгованості з орендної плати за названі вище земельні ділянки, оскільки спірні у зазначеній справі правовідносини виникли між суб'єктами господарювання з приводу виконання зобов'язань сторонами за договорами оренди земельних ділянок згідно з визначеними у цих правочинах істотними умовами, у тому числі стосовно розміру орендної плати.

Натомість у цій адміністративній справі предмет спору виник у площині правомірності дій та законності рішень суб'єкта владних повноважень - контролюючого органу при виконанні ним владних управлінських функцій на основі законодавства щодо повноти нарахування та сплати загальнодержавного податку (плати за землю), який, у даному випадку, справляється у формі орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, розмір якої повинен узгоджуватись з приписами податкового законодавства.

Враховуючи наведене, зміст встановлених фактичних обставин, висновок судів про законність нарахування позивачу грошового зобов'язання по орендній платі за землю ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права.

За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва, В.П. Юрченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
27.06.2019
ПІБ судді:
Пасічник С.С.
Реєстраційний № рішення
823/1649/16
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] Стаття 288 ПКУ
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій - без змін.
    Подальше оскарження
    Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
    Замовити персональну презентацію