Постанова Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 804/692/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року Київ справа № 804/692/18

адміністративне провадження № К/9901/58614/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів -  Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі: Лисенко О.М.,

за участю представника позивача: Ларченко А.В.,

представника відповідача: Дмитренка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 (суддя - Кальник В.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018 (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)

у справі № 804/692/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (далі - ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 26.12.2017 №0023891402.

В обґрунтування свої вимог позивач посилався на те, що за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом використано невірно розраховану грошову оцінку орендованих ним земельних ділянок, що призвело до збільшення податкового зобов'язання з орендної плати.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018, в позові відмовлено.

При ухваленні зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що за наявності розрахованого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 2014 рік - 1,249, на 2015 рік - 1,433, які застосувалися при визначенні середньої (базової) вартості земельної ділянки, Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську при формуванні Витягів з технічної документації обґрунтовано застосовано коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки 2014 рік (1,249), 2015 рік (1,433), 2016 рік (1,06).

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018 та прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх доводів ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» посилається на те, що підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, надані Управлінням Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області, із застосуванням коефіцієнтів індексації 1,249 та 1,433.

Судовим рішенням у справі №804/2035/16 встановлена протиправність дій відповідача щодо застосування коефіцієнтів індексації до нормативно грошової оцінки землі починаючи з 2013 року. Проте, за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган послався на витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку взятих в оренду земельних ділянок, без урахування обставин, встановлених в судовому рішенні у справі №804/2035/16. Під час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції зазначені обставини також не було враховано.

Позивач також звертає увагу суду на те, що невірне обчислення грошової оцінки землі призведе до неправильного та непомірного збільшення податкового навантаження по земельному податку (оренді) в чотири рази за 2016 рік (з 1172274,33 грн. до 4765808,16 грн.), а далі у наступні 7 років на таку неправильну завищену нормативну грошову оцінку шляхом множення будуть додаватись нові щорічні коефіцієнти індексації, й ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» буде нести непомірні збитки.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, згідно з договорами оренди землі, укладеними між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (орендар), позивач орендує земельні ділянки:

- за адресою: вул. Байкальська, 2-П, (Індустріальний район), площею 0,8842 га, кадастровий номер 1210100000:04:023:0001), цільове використання (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність), нормативна грошова оцінка 6270340,22 грн., термін оренди 15 років (договір оренди землі від 11.12.2008);

- за адресою: вул. Комісара Крилова,1-Б, (Самарський район), площею 0,1792 га, кадастровий номер 1210100000:09:524:0126), цільове використання (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості), нормативна грошова оцінка 356639,44 грн., термін оренди 15 років (договір оренди землі від 25.10.2007);

- за адресою: вул. Комісара Крилова,1-Б, (Самарський район), площею 0,0940 га, кадастровий номер 1210100000:09:524:0125), цільове використання (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості), нормативна грошова оцінка 193243,85 грн., термін оренди 15 років (договір оренди землі від 25.10.2007);

- за адресою: вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), площею 0,8655 га, кадастровий номер 1210100000:09:524:0128), цільове використання (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості), нормативна грошова оцінка 1741425,40 грн., термін оренди 15 років (договір оренди землі від 25.10.2007);

- за адресою: вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), площею 9,5079 га, кадастровий номер 1210100000:09:524:0127), цільове використання (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості), нормативна грошова оцінка 19 546 204,29 грн., термін оренди 15 років (договір оренди землі від 25.10.2007).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65, яке набрало чинності з 01.01.2016, затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська, а саме: базова вартість 1 кв. м землі визначена в розмірі 306,35 грн.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 № 5/7 внесено зміни до пункту 1.2 рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65, та конкретизовано, що нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, базовою вартістю 1 кв. м землі у розмірі 306,35 грн. визначена станом на 01.01.2013.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 08.11.2017 № 21233/04-36-14-02/34775113.

За наслідками проведеної перевірки відповідач, зокрема, дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 286.1 статті 286, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за земельні ділянки на суму 6196304,72 грн., у тому числі за 2016 рік - 3599068,80 грн., за січень-липень 2017 року - 2597235,84 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення наведених законодавчих норм мотивовано тим, що відповідно до витягів із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, розмір нормативно-грошових оцінок земельних ділянок, що знаходиться у користуванні позивача, більший, ніж самостійно задекларований позивачем у податкових деклараціях.

26.12.2017 на підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023891402, згідно з яким ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» донараховане грошове зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 7 745 380,90 грн., у тому числі податкове зобов'язання 6196304,72 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1549076,18 грн.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами пунктів 288.2 , 288.3 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Підпунктом 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з вимогами статті 18 Закону «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій в межах населених пунктів не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до приписів пункту 289.2 статті 289 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

За змістом вказаної норми, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов'язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення про її затвердження чи датою введення нормативної грошової оцінки.

З моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов'язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Судами також встановлено, що ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» подано до податкового органу декларації за 2016 та 2017 роки. При цьому, товариством розраховано задекларовані податкові зобов'язання виходячи з норм, зазначених у рішенні Дніпропетровської міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» від 15.07.2015 № 4/65, із застосуванням нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв. м землі - 306,35 грн. станом на 01.01.2016, і без застосування коефіцієнтів індексації 1,249 та 1,433.

Згідно Договору № 573-07-2012 від 29.10.2012 Державним підприємством УДНДІПМ «Діпромісто» ім. Ю.М.Білоконя на замовлення Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради розроблено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська, у розділі 3 якої зазначено, що з урахуванням індексації на 01.01.2013 - 1,0 середня (базова) вартість одного квадратного метра земель на 01.01.2013 становитиме 306,35 грн./м.

Враховуючи, що даною Технічною документацією визначено середню (базову) вартість одного квадратного метра земель на 01.01.2013 на рівні 306,35 грн./м, а також приймаючи до уваги, що рішення Дніпропетровської міської ради № 4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська», яким введено в дію з 01.01.2016 нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв. м землі - 306,35 грн., затверджено проект « Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпропетровська» станом на 26.06.2013, суд першої інстанції дійшов до висновку, що нормативна грошова оцінки земель м. Дніпропетровська на рівні 306,35 грн. встановлена саме станом на 01.01.2013, що, в свою чергу, свідчить про необхідність врахування товариством коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, які застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, за 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, при проведенні грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2016.

Разом з тим, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 у справі № 804/2035/16 задоволено адміністративний позов ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів»:

- визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/26 від 29.02.2016 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:023:0001, площею 0,8842 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, Індустріальний, вул. Байкальська, 2-П, що перебуває у користуванні ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 11.12.2008);

- визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/30 від 01.03.2016 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0126, площею 0,1792 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007);

- визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/32 від 01.03.2016 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0125, площею 0,0940 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007);

- визнати протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/31 від 01.03.2016 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0128, площею 0,8655 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007);

- визнано протиправними дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо застосування коефіцієнту індексації 1, 1,249 та 1,433 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/230216/33 від 01.03.2016 (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:524:0127, площею 9,5079 га; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1-Б, (Самарський район), що перебуває у користуванні ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підставі Договору оренди землі від 25.10.2007.

Проте, судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору, обставини, встановлені у справі № 804/2035/16 не були прийняті до уваги з огляду на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2016 у справі № 804/2035/16 було зупинено виконання постанови постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016.

Під час перегляду в касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» на підтвердження своєї позиції щодо неправомірного застосування відповідачем при нарахуванні грошового зобов'язання коефіцієнтів індексації 1, 1,249 та 1,433 було надано постанову Верховного Суді від 20.12.2018, відповідно до якої постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 залишено без змін.

За доводами позивача під час розгляду № 804/2035/16 встановлена протиправність застосування коефіцієнтів індексації до нормативно грошової оцінки землі починаючи з 2013 року. Проте, не зважаючи на ці факти, за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган у висновках акту посилався на неправомірні витяги розрахунки нормативної грошової оцінки земельних ділянок, без врахування судового рішення, яке набрало законної сили.

Вирішуючи даний спір щодо правомірності нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з орендної плати згідно оскаржуваного у дані справі податкового повідомлення-рішення суди вищевказане не врахували, належної оцінки цьому не надали, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення справи .

Згідно з частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та усунути допущені порушення, а тому, на думку колегії суддів, постановлені у справі рішення полягають скасуванню з направленням справи на новий судовий до суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова, І.Я.Олендер.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
26.02.2019
ПІБ судді:
Хохуляк В.В.
Реєстраційний № рішення
804/692/18
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 271
  • [>>>] 288
  • [>>>] 289
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу платника податку задоволено частково. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.