Постанова Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 815/1886/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року Київ справа № 815/1886/15
адміністративне провадження № К/9901/7330/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковлєва О.В.,

суддів Бойка А.В., Танасогло Т.М.

від 04 серпня 2015 року у справі за позовом Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року Науково-технічна виробнича фірма «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач/НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач/Інспекція) про скасування наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ» №417 від 27 березня 2015 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередньої перевірки НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ, що суперечить приписам абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ» №417 від 27 березня 2015 року в частині перевірки за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в силу вимог абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України у відповідача відсутні підстави для призначення документальної позапланової перевірки НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки питання, що є предметом перевірки згідно частини оскаржуваного наказу, були охоплені під час попередньої перевірки платника податків (позивача), проведеної з 21 по 29 листопада 2013 року та оформленої актом від 06 грудня 2013 року №3200/15-33-22-04/30542824.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність оскаржуваного наказу вимогам податкового законодавства, адже питання, які є предметом призначеної ним перевірки, у своїй більшості не досліджувалися податковим органом під час попередніх перевірок позивача. Крім того, оскільки після прийняття оскаржуваного наказу контролюючим органом проведено перевірку, яка оформлена актом від 09 квітня 2015 року №2484/15/-53-22-04/30542324, за висновком апеляційного суду правові наслідки цього наказу є вичерпаними й його скасування не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, адже права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для призначення та проведення перевірки, прийняття ним рішення за неправильного застосування положень абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України, оскільки питання, що є предметом перевірки згідно оскаржуваного наказу, були охоплені під час попередньої перевірки платника податків (позивача), що унеможливлює проведення їх повторної перевірки. Також зазначив про невідповідність висновків цього суду правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року по справі №21-425а14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови старшого слідчого з ОВС четвертого ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області майора податкової міліції Холіна Д.О. від 26 лютого 2015 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 24 березня 2015 року №273 Інспекцією у відповідності до вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України прийнято наказ №417 від 27 березня 2015 року, яким доручено проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30542824) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Евертонбуд» (код ЄДРПОУ 37758415), ТОВ «МЮРТ» (код ЄДРПОУ 37913598), ТОВ «Полістер» (код ЄДРПОУ 37913247), ТОВ «Робатех» (код ЄДРПОУ 38247693), ТОВ «Нерасофт» (код ЄДРПОУ 38458452), ТОВ «Ремайгер» (код ЄДРПОУ 38458384), ТОВ «Неопрокс» (код ЄДРПОУ 38395466), ТОВ «Никотек» (код ЄДРПОУ 38247720), ТОВ «Лоокин» (код ЄДРПОУ 38841907), ТОВ «Макмирор» (код ЄДРПОУ 39021997), ТОВ «Тексоник» (код ЄДРПОУ 39230392) - з 27 березня 2015 року тривалістю 5 робочих днів.

Отже фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу були положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

За результатами проведеної перевірки в період з 27 березня 2015 року по 02 квітня 2015 року відповідачем складено акт від 09 квітня 2015 року №2484/15/-53-22-04/30542324, яким встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 2284682,00 грн., а також заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 2246839,00 грн.

Також судами встановлено, що у період з 21 листопада 2013 року по 29 листопада 2013 року Інспекцією проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року, за результатами якої складено акт від 06 грудня 2013 року №3200/15-33-22-04/30542824.

До матеріалів справи залучено й довідку про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань перевірки фінансово-майнових операцій з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2014 року від 28 серпня 2014 року №32/15-32-16-02-05/30542824, згідно якого перевірялися фінансові операції позивача з ТОВ «МЮРТ» (код ЄДРПОУ 37913598), ТОВ «СНАБАГРО» (код ЄДРПОУ 31387904), ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код ЄДРПОУ 37758415), ТОВ «Нерасофт» (код ЄДРПОУ 38458452), ТОВ «Ремайгер» (код ЄДРПОУ 38458384), ТОВ «ТД «Орлан» (код ЄДРПОУ 38352333), ТОВ «Аверс груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 39126688).

Касаційний суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність у відповідача підстав для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час призначення перевірки) контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 ПК України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з абзацом 1 пункту 78.2 статті 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01 січня 2015 року, пункт 78.2 статті 78 ПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків».

Отже наказ про проведення документальної позапланової перевірки платника податків видається керівником контролюючого органу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України за умови, якщо така перевірка проводиться з питань, які викладені у відповідному судовому рішенні суду (слідчого судді) чи органу досудового розслідування та не були предметом дослідження попередніх перевірок такого платника податків.

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що попередніми перевірками НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ, результати яких оформлені актом від 06 грудня 2013 року №3200/15-33-22-04/30542824 та довідкою від 28 серпня 2014 року №32/15-32-16-02-05/30542824, не здійснювались контрольні заходи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Полістер», ТОВ «Робатех», ТОВ «Неопрокс», ТОВ «Никотек», ТОВ «Лоокин», ТОВ «Макмирор» та ТОВ «Тексоник» за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року, тобто предмет перевірки, призначеної оскаржуваним у цій справі наказом, охоплює й інші питання (перевірка призначена з інших питань та за інший період, передбачає інший склад контрагентів-постачальників).

Відтак, враховуючи, що предмети проведених попередніх перевірок не є тотожними та суттєво відрізняються від кола питань, які підлягали перевірці згідно наказу №417 від 27 березня 2015 року, правильним є висновок апеляційного суду про те, що обмеження у підставах проведення перевірки, встановлені абзацом 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України, у даному випадку застосуванню не підлягають.

У зв'язку із наведеним слід також зазначити, що відповідно до абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 75 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Натомість платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 ПК України, шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладено в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2018 року (справа №804/1297/16).

Оскільки відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскаржуваний наказ Інспекції щодо призначення перевірки не є таким, що порушує права позивача.

До того ж, згідно відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень НТВФ «Промсервіс» у формі ТОВ » оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення Інспекції від 30 квітня 2015 року №0001102204 та №0001092204, які прийняті за результатами перевірки, призначеної оскаржуваним наказом. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року по справі №815/2594/15 податкові повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року №0001102204 та №0001092204 частково визнано протиправними та скасовано. Тобто позивачем реалізовано право на судовий захист за наслідками перевірки, призначеної наказом №417 від 27 березня 2015 року.

Враховуючи зазначене, мотиви касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Науково-технічної виробничої фірми «Промсервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.С. Пасічник

І.А. Васильєва, В.П. Юрченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.01.2019
ПІБ судді:
Пасічник С.С.
Реєстраційний № рішення
815/1886/15
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 78
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу платника податку залишено без задоволення.
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
    Замовити персональну презентацію