Постанова Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 822/1807/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

Київ

справа №822/1807/17

адміністративне провадження №К/9901/31141/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Україна"

до Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 (головуючий суддя Кузьмишин В.М., судді Сушко О.О., Боровицький О.А.),

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС, контролюючий, податковий орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі від 16.03.2017 №3436/10/22-01-12-02-41 щодо неможливості перебування у 2017 році товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" на спрощеній системі оподаткування; зобов'язати відповідача відновити статус Товариства як платника податку на спрощеній системі оподаткування 4 групи, починаючи з 01.01.2017.

На обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Україна" зазначало, що контролюючий орган безпідставно не підтвердив останньому статус платника єдиного податку четвертої групи лише на підставі наявності у нього станом на 01.01.2017 податкового боргу, оскільки у розумінні статті 299 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) це може зумовити відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку і не є достатньою умовою для анулювання такої реєстрації платникам податку, які вже перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у Товариства станом на 01.01.2017 непогашеного податкового боргу унеможливлює перебування останнього на спрощеній системі оподаткування та є підставою для непідтвердження його статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Вказане судове рішення позивач оскаржив в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 рішення суду першої інстанції скасоване та задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.03.2017 №3436/10/22-01-12-02-41 щодо неможливості перебування у 2017 році Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ Інвест-Україна" на спрощеній системі оподаткування. Зобов'язано відповідача відновити статус Товариства як платника податку на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, починаючи з 01.01.2017.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність у платника єдиного податку четвертої групи станом на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу не є підставою для непідтвердження такого статусу, при цьому у розумінні підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України обов'язок перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, виникає у платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, втім таких обставин під час розгляду даної справи встановлено не було, як і інших передбачених законом правових передумов для настання таких наслідків.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що положення підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298, пункту 299.6 статті 299, підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України підлягають застосуванню в однаковій мірі, як при переході сільськогосподарськими товаровиробниками на спрощену систему оподаткування, так і при підтвердженні ними статусу платника єдиного податку, й наявність у останніх на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу унеможливлює їх перебування такій системі оподаткування.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту четвертого пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві та апеляційній скарзі, проти доводів та вимог податкового органу заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки вважає, що таке ухвалене з дотриманням приписів норм процесуального закону, а висновки суду відповідають положенням законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.

Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволенні касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Герром Інвест-Україна" у 2015 році перейшло на спрощену систему оподаткування четвертої групи та перебувало платником єдиного податку вказаної групи протягом 2015-2016 років.

14.02.2017 Товариство подало до Деражнянського відділення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області ДФС України річну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2017 рік та щорічне підтвердження (розрахунок) частки сільськогосподарського товаровиробника за 2016 рік.

Листом від 16.03.2017 №3436/10/22-01-12-02-41 ГУ ДФС повідомило позивача про непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2017 році через наявність у нього податкового боргу станом на 01.01.2017 в сумі 948 гривень.

Таке рішення контролюючого органу 03.04.2017 оскаржене платником податків у адміністративному порядку до ДФС України, проте рішенням від 02.06.2017 №11972/6/99-99-12-03-05-15 скарга Товариства залишена без задоволення, а рішення ГУ ДФС - без змін.

Так, відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

В свою чергу згідно з положеннями підпункту 4 пункту 291.4 цієї ж статті ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.

За змістом же підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року визначений у цій нормі пакет документів.

В той же час порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульовано положеннями статті 299 ПК України, згідно з пунктом 299.10 якої реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Разом з тим підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено обов'язок платника єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадках наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У даному ж випадку відповідач обмежився лише констатацією факту наявності у позивача станом на 01.01.2017 податкового боргу в сумі 948 гривень, при цьому, в порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, не довів існування у Товариства такого боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Що ж до мотивів податкового органу стосовно правомірності прийнятого ним спірного рішення з посиланням на положення підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, відповідно до якого не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, то з цього приводу Касаційний адміністративний суд зазначає таке.

Абзацом другим пункту 299.11 статі 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Водночас у межах даного адміністративного процесу не здобуто доказів щодо проведення відповідачем документальної виїзної перевірки Товариства та, відповідно, не встановлено наявності у Товариства податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що у розумінні пункту 299.10 статті 299 ПК України є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку, при цьому такого рішення відповідачем не приймалося.

Ураховуючи викладене, у відповідача не виникло заснованих на законі правових підстав для непідтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік.

Отже суд апеляційної інстанції, повно і всебічно встановивши обставини цієї справи на підставі наявних у ній доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень КАС України, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не свідчать про допущення апеляційним судом неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судового рішення за наслідками апеляційного перегляду справи, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.С. Пасічник

І.А. Васильєва, В.П. Юрченко.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
20.06.2019
ПІБ судді:
Пасічник С.С.
Реєстраційний № рішення
822/1807/17
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 299
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення. 
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
    Замовити персональну презентацію