Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Вхід
|
Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 808/6952/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року Київ справа №808/6952/15
адміністративне провадження № К/9901/27654/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 (суддя: І.В.Шара)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 (колегія суддів у складі: Т.С. Прокопчук, Л.А. Божко, С.В. Чабаненко)

у справі № 808/6952/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Стандарт»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Стандарт» звернулося до суду з позовом до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №0001032201 від 06.07.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 329113 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 82278,25 грн.; №0000692201 від 22.04.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 15960 грн.

Позов мотивований реальністю виконання господарських операцій зі спірними контрагентами. Надані до перевірки договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, документи внутрішнього податкового та бухгалтерського обліку та інші документи містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів з контрагентами позивача. Весь придбаний товар оприбутковано на склад ТОВ ТД «Стандарт» та реалізовано різним покупцям з відображенням проданої продукції в декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016, адміністративний позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані винесені ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення №0000692201 від 22.04.2015 в повному обсязі, та податкове повідомлення-рішення №0001032201 від 06.07.2015 в частині суми 407464,27 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість за перевірений період по операціям з контрагентами (ТОВ «Авлекс», ТОВ «НВКФ Вест пром.», ТОВ «Стілтон», ТОВ «ТД ТАМ», ПП «Панір», ТОВ «Дельта-Трейд Дніпро», ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг», ПП «Глорія ЛТД»), оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Разом з тим, визнали правомірним донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0001032201 від 06.07.2015 в частині суми 3141,58 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 785,40 грн., оскільки підтверджено подвійне включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, що не заперечувалось позивачем.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.

03.12.2018 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області подала до суду клопотання про заміну процесуального правонаступника та просила здійснити процесуальне правонаступництво шляхом її заміни на правонаступника - Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 10.03.2015 по 30.03.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ТД Стандарт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №257/08-28-22-01/36836146 від 06.04.2015.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи, зокрема пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.4, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період січень - грудень 2012 року, січень - жовтень 2013 року, січень, березень - травень, липень 2014 року на загальну суму 365787грн.; завищено від'ємне значення по рядку 19 Декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за грудень 2014 року в розмірі 15960 грн.

Висновки акта перевірки обґрунтовані відсутністю підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Авлекс», ТОВ «НВКФ Вест пром.», ТОВ «Стілтон», ТОВ «ТД ТАМ», ПП «Панір», ТОВ «Дельта-Трейд Дніпро», ТОВ «Компанія Пром-Трейдінг», ПП «Глорія ЛТД», що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1.- 16.3) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014; завищення податкового кредиту у зв'язку з розбіжностями в Додатку №5; завищення податкового кредиту внаслідок подвійного включення суми ПДВ в розмірі по контрагентах постачальника.

На підставі акта перевірки відповідачем 22.04.2015 прийняті податкове повідомлення-рішення №0000682201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 381747 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 95436,75 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000692201 від 22.04.2015, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 15960 грн.

Внаслідок оскарження прийнятих відповідачем спірних рішень в адміністративному порядку, Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізької області №4675/7/0807-100413 від 26.06.2015 прийняті відповідачем 22.04.2015 податкове повідомлення-рішення №0000692201 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0000682201 скасовано в частині зайво нарахованої позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52634 грн. та суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 13158,50 грн., в іншій частині це податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання цього рішення 06.07.2015 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя прийняте податкове повідомлення-рішення №0001032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 329113 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 82278,25 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ПП «ТД ТАМ», ПП «ПАНІР» ТОВ «Дельта - Трейд Дніпро», ПП «ГЛОРІЯ ЛТД», ПП «Авлекс», ТОВ «НВКФ «Вест-пром», ТОВ «Стілтон», ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «Дангранія», ТОВ «АГОРОПРОМСТАЛЬ», ТОВ «МД Істейт», ТОВ «Компанія Стілагро», підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Відповідно до приписів підпункту а) пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентами.

Поруч з цим, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на актах перевірки спірних контрагентів, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій.

З огляду на встановлені судами обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та від'ємне значення не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Разом з цим, посилання в касаційній скарзі на неправильну юридичну оцінку судами порушення ТОВ «ТД Стандарт», допущеного внаслідок подвійного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 3142,00 грн., спростовується матеріалами справи і в цій частині позовних вимог було відмовлено позивачу.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на перейменування Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, касаційний суд вважає за необхідне її замінити на Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 52, 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задовольнити.

2. Допустити заміну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області її правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

3. Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 - без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду В.П.Юрченко

І.А.Васильєва С.С.Пасічник

comments powered by HyperComments
close icon