Постанова Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2019 року  Київ справа №826/2689/15

адміністративне провадження №К/9901/7612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у складі суддів Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А., Лічевецького   І.О.

у справі №826/2689/15

за позовом Дочірнього підприємства «Таркетт УА»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр  К», Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року Дочірнє підприємство «Таркетт УА» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступник - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві), у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 вересня 2014 року № 133026552209, видане Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

11 вересня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, позов Дочірнього підприємства «Таркетт УА» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 24 вересня 2014 року №133026552209.

12 лютого 2019 року додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду заяву представника Дочірнього підприємства «Таркетт УА» адвоката Букуєвої О. О про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000 грн. задоволено.

18 березня 2019 року податковим органом подано касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на частину 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості таких послуг. У зв'язку з наведеним податковий орган просить скасувати оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат.

19 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/2689/15.

29 березня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу, в якому Підприємство спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Клопотання сторін про розгляд справи за їх участі не підлягають задоволенню з огляду на наявність підстав для проведення попереднього судового розгляду у порядку, визначеному статтею 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Адвокатським об'єднанням «КМ Партнери» та позивачем укладено Договір про надання правової допомоги № 2-1/2-1-2018 від 03 січня 2018 року, додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги від 21 листопада 2018 року.

Пунктом 2-3 вказаної додаткової угоди № 3 передбачено, що у зв'язку з необхідністю надання клієнту Адвокатським бюро правової (правничої) допомоги у справі № 826/2689/15 у Шостому апеляційному адміністративному суді сторони домовились, що остаточна вартість послуг визначається сторонами в акті приймання-передачі послуг, але не має перевищувати 30 000 грн.

До заяви про розподіл судових витрат надано акт приймання-передачі наданих послуг від 16 січня 2019 року, який укладений між Адвокатським об'єднанням «КМ Партнери» та позивачем, яким передбачено наступне: сторони погоджуються, що послуги з надання професійної правничої допомоги вважаються отриманими, довіритель підтверджує факт і дату отримання послуг в зазначеному обсязі та заявляє про відсутність будь-яких претензій чи застережень щодо наданих послуг та їх вартості. Остаточна вартість виконаних робіт становить 30 000 грн.

Відповідно до специфікації виконаних робіт та витраченого часу, на виконаних робіт з 26 листопада 2018 року по 15 січня 2019 року складено опис з метою обрахування розміру витрат на правничу допомогу адвокатів у формі гонорару у справі № 826/2689/15. Адвокатами було затрачено загалом 08 год. 10 хв., а саме підготовка відзиву на апеляційну скаргу від 19 грудня 2018 року - 0,50 годин та 2,30 годин; підготовка відзиву на апеляційну скаргу від 27 грудня 2018 року - 1,60 годин та 3,40 годин; участь у судових засіданнях - 0,30 годин.

17 січня 2019 року позивачем було сплачено 30 000 грн за вищевказаним договором, про що свідчить платіжне доручення № 4949.

Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дослідили докази, надані позивачем, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу та дійшли висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов'язані саме з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та є співмірними із складністю справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

У касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості послуг.

Вказаний довід є безпідставним, враховуючи той факт, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/2689/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова І.Я. Олендер.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
09.04.2019
ПІБ судді:
Ханова Р.Ф.
Реєстраційний № рішення
826/2689/15
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 139
  • [>>>] 134
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу контролюючого органу задоволено частково, справу направлено на новий розгляд.
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.