Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Вхід
|
Реєстрація

Ru

En

Ua

Постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 2а-25767/10/0570

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

Київ

справа №2а-25767/10/0570

адміністративне провадження №К/9901/40938/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області

на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (суддя Кірієнко В.О.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (головуючий суддя Компанієць І.Д., судді: Гаврищук Т.Г., Васильєва І.А.)

про відстрочення виконання судового рішення

у справі за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до Державного підприємства "Дзержинськвугілля"

про стягнення податкового боргу в розмірі 19427437 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м.Дзержинську Донецької області (замінена на Головне управління ДФС у Донецькій області) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Дзержинськвугілля" про стягнення податкового боргу в сумі 19427437 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на користь Державного бюджету заборгованість з податку на прибуток у розмірі 19427437 грн.; розстрочено виконання зазначеної постанови на сто двадцять місяців за графіком: з січня 2011 року по грудень 2013 року включно в розмірі 50000 грн. щомісячно, а з січня 2014 року по грудень 2018 року в сумі 80000 грн., з січня 2019 року по лютий 2019 року включно в сумі 100000 грн., з березня 2019 року по листопад 2020 року включно в сумі 574000 грн., а з грудня 2020 року в розмірі 573437 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що борг у розмірі 19427437,00 грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, а наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи й доказів протилежного Державне підприємство "Дзержинськвугілля" не надало.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, відповідачу відстрочено погашення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 16187437,00 грн. до 31 грудня 2017 року.

При цьому, порушуючи питання відстрочення погашення податкового боргу, відповідач посилався на скрутне фінансове становище, в якому перебуває підприємство, оскільки здійснює свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції й в зв'язку з проведенням бойових дій зупинено виробництво вибухових речовин, необхідних підприємству для провадження вугледобувної діяльності на шахтах, внаслідок чого наказом ДП "Дзержинськвугілля" від 01 жовтня 2014 року №175 оголошено простій підприємства; отже відсутність видобутку та реалізації вугілля, проведення бойових дій призвели до погіршення фінансового становища підприємства, відсутності коштів на рахунках, відпусток без збереження заробітної плати працівників, простою, а також заборгованостей зі сплати обов'язкових платежів.

Постановляючи зазначені ухвали, суди прийшли до висновку про наявність у відповідача виключних обставин, що ускладнюють виконання ним судового рішення у даній справі що, як наслідок, є підставою для його відстрочення.

Не погоджуючись з постановленими судами попередніх інстанцій ухвалами відповідно від 01 серпня 2017 року та від 03 жовтня 2017 року, контролюючий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій зазначав про безпідставне задоволення судами заяви відповідача, оскільки останнім, на його думку, не доведено обґрунтованих обставин, що перешкоджають (ускладнюють або унеможливлюють) належному виконанню судового рішення у даній справі, в зв'язку з чим просив ухвали судів скасувати та відмовити в задоволенні заяви відповідача.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами, а саме справа №805/1779/15-а (адміністративне провадження №К/9901/2411/17) за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі податкового збору з податку на додану вартість у сумі 12363754,56 гривень, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року.

Так в постанові від 01 лютого 2018 року у зазначеній справі Верховний Суд, перевіряючи правильність прийнятих судами попередніх інстанцій рішень щодо відстрочення платникам податків виконання судових рішень про стягнення податкового боргу на підставі статті 263 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), дійшов правового висновку про те, що хоча питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права, разом з тим його підстави - наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, залежать від предмету спору, в зв'язку з чим норми статті 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які регулюють правила розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом й, зокрема, у постанові від 27 червня 2018 року у справі №813/8842/13-а (адміністративне провадження №К/9901/37941/18) за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби до Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення податкового боргу, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року справу у відповідності до частини 1 статті 346 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) передано на розгляд палати, до якої входить колегія, що її розглядала, оскільки остання вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права ( статті 100 ПК України ) у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати.

Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для її розгляду у складі: Пасічник С.С. (головуючий суддя), Бившева Л.І., Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф., Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М., Юрченко В.П.

В порядку частини 7 статті 347 КАС України Судом отримано висновки Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Обговоривши доводи касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши дотримання судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних ухвал норм процесуального права й правильність застосування матеріальних норм, Верховний Суд у складі суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду вказує на таке.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Аналогічні положення закріплені й в частині 2 статті 14 та частині 1 статті 255 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), за змістом яких постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення; це питання також може бути розглянуто за ініціативою суду.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

Вказані положення статті 263 КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Натомість інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 ПК України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії ПК України.

Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (що врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/ відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб'єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/ розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).

За наведеного, Суд вважає, що інститути розстрочення/ відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/ відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення КАС України.

Цієї ж позиції дотримались і суди попередніх інстанцій при розгляді заяви відповідача, яка була ними задоволена з наступних підстав.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької та Луганської областей.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", яким, зокрема, м.Дзержинськ (м.Торецьк), де зареєстрований відповідач знаходиться контролюючий орган, на обліку у якому він перебуває, включено до переліку територій, де проводиться АТО.

Внаслідок же проведення бойових дій зупинили виробництво підприємства, які виготовлювали вибухові речовини, що, в свою чергу, унеможливило видобуток вугілля на шахтах ДП "Дзержинськвугілля".

Торгово-промисловою палатою України 02 грудня 2014 року ДП "Дзержинськвугілля" видано сертифікат (висновок) №1914 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 05 травня 2014 року при здійсненні ним господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Телеграмою від 11 липня 2014 року №2/14-3012 у зв'язку з проведенням АТО на території Донецької області Міністерство енергетики та вугільної промисловості України зобов'язало вугледобувні підприємства створити постійно діючи штаби оперативного реагування щодо режиму та умов роботи під час АТО, передбачаючи можливість повної зупинки як виробничих процесів, так і підприємства в цілому в разі неможливості або загрози забезпеченню безпечного ведення робіт, що може призвести до загрози життю працівників.

На підставі зазначеної телеграми та у зв'язку з постійними бойовими діями на території ВП "Шахта "Південна", які призвели до неможливості роботи підприємства по видобуванню вугілля й проходження гірничих виробок, штаб ДП "Дзержинськвугілля" (створений відповідно до наказу від 11 липня 2014 року №163) прийняв рішення про припинення виробничої діяльності відокремленого підрозділу та скорочення штату працівників (наказ №235 від 18 вересня 2014 року).

Скрутний фінансовий стан підприємства підтверджується наявними в матеріалах справи балансовим звітом станом на 31 березня 2017 року, розшифровкою кредиторської заборгованості ДП «Торецьквугілля» станом на 01 червня 2017 року, яка складає 2 386 224,00 грн., довідкою ПАТ «Державний ощадний банк» №135 від 20 липня 2017 року, відповідно до якої максимальна сума коштів на рахунку заявника становить 23 771,96 грн.; згідно ж з інформацією №40/51-1 від 19 липня 2017 року розмір нарахованої по шахтам «Північна» та «Південна» ДП «Торецьквугілля» заробітної плати становить 17 644,00 грн.

Відтак, як зазначили суди, відповідачем підтверджено в повній мірі наявність об'єктивних та непереборних обставин, що ускладнюють виконання ним судового рішення у даній справі.

При цьому суди обґрунтовано виходили з того, що питання відстрочення виконання судового рішення у даній справі ніяким чином не нівелює статус заборгованості позивача як податкового боргу, не звільняє від обов'язку його сплати та настання наслідків в разі невиконання (несвоєчасного виконання) такого обов'язку.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відстрочення Державному підприємству "Дзержинськвугілля" до 31 грудня 2017 року виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року.

Доводи ж касаційної скарги, за наведеного вище, таких висновків не спростовують.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права при ухваленні судових рішень, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду

С.С. Пасічник

Л.І. Бившева, І.А. Гончарова, І.Я.Олендер, Р.Ф. Ханова, В.В. Хохуляк, Т.М. Шипуліна, В.П. Юрченко.

comments powered by HyperComments
close icon