Постанова Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року Київ справа №820/4893/18

адміністративне провадження №К/9901/65385/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (головуючий суддя - Горшкова О.О.)

та на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Спаскіна О.А., судді - Калиновський В.А., Калитка О.М.)

у справі №820/4893/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ПОЛІГРАФПАК»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АСС-ПОЛІГРАФПАК» (далі- Товариство) звернулось в Харківський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДФС) про визнання протиправним та скасування наказу.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що в оскаржуваному наказі не зазначено конкретної підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, натомість лише перераховано норми ПК України. З останнього не вбачається яку саме інформацію та від якого органу отримав контролюючий орган, що у подальшому стала підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 21.06.2018 № 4516 " Про проведення фактичної перевірки";

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ПОЛІГРАФПАК" сплачену суму судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили про протиправність спірного наказу, з огляду на відсутність у ньому будь-яких посилань на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про достатність зазначення в наказі про призначення перевірки відповідної норми ПК України, а також зазначає, що суди не повинні втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, що полягає у вільному виборі контролюючим органом виду перевірки, яка найбільш ефективно забезпечить реалізацію функції податкового контролю.

Від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство зареєстроване як юридична особа та з 25.03.2011 перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

21.06.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України прийнято наказ № 4516 «Про проведення фактичної перевірки» (далі - Наказ) (а.с. 36).

Заначеним наказом доручено відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту провести з 22.06.2018 фактичну перевірку господарського об'єкту, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Динамівський, буд. 4, в якому здійснює діяльність TOB "АСС-ПОЛІГРАФПАК", тривалістю у відповідності до вимог п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, за період діяльності з 01.01.2017 по дату завершення перевірки.

22.06.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою платника податку для вручення наказу від 21.06.2018 № 4516 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ №АСС-ПОЛІГРАФПАК»» та пред'явлення направлень на проведення фактичної перевірки.

ТОВ "АСС-ПОЛІГРАФПАК" не допущено фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, про що складено акт від 22.06.2018 № 4733/20-40-14-10/37574999 (а.с. 10).

В межах справи основним спірним питанням є законність підстав прийнятого оскаржуваного наказу про призначення фактичної перевірки Товариства та надання належної йому правової оцінки.

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин), при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

В основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального ( підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України).

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених підпунктами 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного наказу стала доповідна записка заступника начальника управління - начальника оперативного аналітичного відділу податкового органу від 19 червня 2018 року, в якій просили начальника податкового органу доручити підпорядкованим підрозділам здійснити заходи в межах чинного законодавства щодо підтвердження або спростування зазначеної інформації по таким питанням: дослідити можливість використанням в господарській діяльності підприємствами групи всієї "АСС" придбаних ТМЦ, відповідність їх обліку положенням чинного законодавства, порядку ведення розрахункових та касових операцій; встановити наявність кваліфікованого персоналу та фізичну можливість виконання задекларованих послуг, враховуючи специфіку виконаних робіт, в межах чого дослідити питання використання праці найманих осіб без належного оформленій трудових відносин та виплати доходів у вигляді зарплатами без сплати податків; перевірити наявність залишків товарно-матеріальних цінностей на власних та орендованих складських приміщеннях підприємств.

Суд зазначає, що внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, така інформація та фактичний контроль не може бути безмежним у часі її призначення та проведення.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана доповідна записка не може бути обґрунтованою причиною правомірності Наказу, оскільки, як встановлено судами, податковим органом не доведено, що саме ця доповідна записка та наявна в ній інформація слугували підставою для прийняття спірного наказу, відсутня інформація, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки.

Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що доповідна записка, як підстава, яка підпадає під дію підпунктів 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 №820/4891/18.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів Головним управлінням ДФС у Харківській області встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом.

Суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.03.2019
ПІБ судді:
Гончарова І. А.
Реєстраційний № рішення
820/4893/18
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 80
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення.
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.