Постанова Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 808/1882/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 квітня 2019 року

справа №808/1882/16

адміністративне провадження №К/9901/41949/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у складі судді Садового І.В.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у складі суддів Кругового О.О., Лукманової О.М., Божко Л.А.

у справі № 808/1882/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр Маяк Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноцентр Маяк Запоріжжя» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 червня 2016 року № 0000381304, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів у загальній сумі 502485,33 грн, в тому числі, з податку з доходів фізичних осіб у сумі 289450,68 грн та за штрафними санкціями в сумі 213034,65 грн, та №0000391304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08 червня 2016 року №0000381304 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 502485,33 грн, у тому числі, за податковим зобов'язанням у розмірі 289450,68 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 213034,65 грн; та №0000391304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510,00 грн, у тому числі, за податковим зобов'язанням у розмірі 0 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних рішень, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

У січні 2017 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В касаційній скарзі наголошує на тому, що виплата дивідендів ОСОБА_2, який є засновником Товариства, здійснювалась фактично до моменту внесення коштів фізичною особою до статутного фонду, у період коли фізична особа ОСОБА_2 не набув корпоративних прав, а також всупереч статуту Товариства, яким затверджено річний розподіл прибутку. Тому платником податку невірно визначено ставку податку бази оподаткування нарахованого та виплаченого доходу, що відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України підпадає під визначення доходу, як «додаткове благо».

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

12 січня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 808/1882/16 витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду.

31 січня 2017 року справа № 808/1882/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа № 808/1882/16 разом з матеріалами касаційного провадження №К/9901/41949/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 25 квітня 2016 року по 11 травня 2016 року відповідно до наказу податкового органу від 11 квітня 2016 року № 108 фахівцями контролюючого органу проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 20 червня 2013 року по 31 грудня 2015 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20 червня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за перевіряємий період всього у сумі 289450,68 грн., в тому числі, за жовтень 2013 року в сумі 5418,16 грн, за листопад 2013 року в сумі 5377,12грн, за грудень 2013 року в сумі 4657,00 грн, за січень 2014 року в сумі 26156,40 грн, за лютий 2014 року в сумі 10556,40 грн, за червень 2014 року в сумі 5216,40 грн, за жовтень 2014 року в сумі 23756,40 грн, за листопад 2014 року в сумі 34556,40 грн, за грудень 2014 року в сумі 173756,40 грн.

- підпункту "б" пункту 176.2 пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 розділу III Наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020, від 21 січня 2014 року №49 Наказу Міністерства доходів і зборів України та від 13 січня 2015 року №4 Наказу Міністерства Фінансів України "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", а саме подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 4 квартал 2013 року, за 1 квартал 2014 року, за 2 квартал 2014 року, за 4 квартал 2014 року, 1 квартал 2015 року та невірно відображені виплати доходу фізичній особі ОСОБА_3, який є засновником (учасником) Товариства за ознакою доходу додаткове благо.

08 червня 2016 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 119.2 статті 119, пункту 127.1статті 127 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №0000381304 Товариству за порушення підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 502485,33 грн, в тому числі, за податковим зобов'язанням у сумі 289450,68 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 213034,65 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000391304 за порушення підпункту "б" пункту 176.2 пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 розділу III Наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1020, від 21 січня 2014 року №49 Наказу Міністерства доходів і зборів України та від 13 січня 2015 року №4 Наказу Міністерства Фінансів України "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дивідендом вважається платіж, який здійснюється юридичною особою емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України, згідно з яким податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України - є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до підпункту 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Згідно з підпунктом 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виплати дивідендів) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Відповідно до підпункту 170.5.3 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виплати дивідендів) передбачено, що дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким, платником податку, які згідно із підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Відповідно до пункту 167.2 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як, в тому числі, дохід у вигляді дивідендів.

Підпунктом 170.5.1 пункту 170.5 статті 170 Податкового кодексу України встановлено, що податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що податкові агенти, які нараховують та виплачують дохід фізичним особам, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу ДПС за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством встановлено, що дивіденди, виплачені (нараховані) на користь фізичної особи, враховуються підприємством, яке виступає податковим агентом, в дохід такої фізичної особи, який є об'єктом оподаткування у відповідності до підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство (код ЄДРПОУ 38783463) зареєстроване 19 червня 2013 року Запорізьким міським управлінням юстиції як юридична особа за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 8, кв. 110. Засновником та 100% учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр Маяк Запоріжжя» є ОСОБА_2, статутний капітал у розмірі 1500 грн сплачено 31 березня 2014 року.

Товариством здійснені виплати дивідендів засновнику та єдиному учаснику товариства на протязі 2013-2014 років та їх оподаткування податком з доходів фізичних осіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи рішеннями засновника позивача про оголошення та виплату дивідендів по підприємству ТОВ "ТМЗ" у період за 2013-2014 роки та копіями прибуткових та видаткових касових ордерів по операціям, банківськими документами, а також засвідченими копіями податкових розрахунків по формі 1-ДФ за періоди 4 квартал 2014 року, І квартал 2014 року, 4 квартал 2014 року.

Зазначене узгоджується з пунктом 3.5 та підпунктом "ж" пункту 9.3 статуту Товариства, де передбачено, що вищий орган товариства при наявності прибутку, що залишився нерозподіленим після сплати всіх обов'язкових платежів та відрахувань може прийняти рішення про виплату дивідендів. Також встановлено, що до компетенції загальних зборів належить затвердження строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).

Товариство, як податковий агент, з нарахованих дивідендів сплатило податок з доходів фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та подало Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма 1 ДФ), із зазначенням дивідендів та податку за кодом ознаки доходу 109, що відповідає підпункту 170.5.3 пункту 170.5 статті 170, пункту 167.2 статті 167, підпункту 170.5.1 пункту 170.5 статті 170, підпункту 170.5.1 пункту 170.5 статті 170, пункту "б" пункту 176.2статті 176 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла у перевіряємий період), Наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4.

Доводи відповідача, що виплати дивідендів фактично здійснено до набуття ОСОБА_2 корпоративних прав, є необґрунтованим, оскільки частиною третьою статті 158 Цивільного кодексу України передбачено обмеження на оголошення та виплату дивідендів до повної сплати всього статутного капіталу - лише для акціонерних товариств, тоді як за приписами статті 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками (учасником) товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Отже, корпоративні права на участь в управлінні та отриманні прибутку організації ОСОБА_2, якому виплачені дивіденди, отримав у момент заснування такої організації як єдиний 100% власник статутного фонду та учасник Товариства, тому висновки податкового органу, що сплачені йому дивіденди не можна вважати доходом особи, а вони є саме додатковим благом, є безпідставними.

Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень у зв'язку з недоведеністю податковим органом складу податкового правопорушення.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 808/1882/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова, І.Я.Олендер

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
02.04.2019
ПІБ судді:
Ханова Р.Ф.
Реєстраційний № рішення
808/1882/16
Інстанція
Касаційна
Ключові статті:
  • [>>>] 164
  • [>>>] 167
  • Резолютивна частина
    Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення.
    Подальше оскарження
    Відповідно до ч.5 ст.355 КАСУ постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.