Постанова Верховного Суду України від 02.02.2016 у справі № 21-6165а15

http://zakonst.rada.gov.ua/images/gerb.gif

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Терлецького О.О.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участі представника спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України (яка є правонаступником спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України; далі – СДПІ) – Павловича Д.М., –

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі – Товариство) до СДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом до СДПІ, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2014 року № 0000494600, яким позивачу донарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 306 403 грн 50 коп. (у тому числі: 204 269 грн – основний платіж, 102 134 грн 50 коп – штрафні санкції).

Суди встановили, що відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з реалізації брухту металів, які звільнені від оподаткування ПДВ, у період з 1 січня по 17 лютого 2014 року, за результатами якої складено акт від 2 жовтня 2014 року № 319/28-04-46-00/00191218, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 194.1 статті 194, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 та пункту 23 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПК), у результаті чого було занижено ПДВ за вказаний період на суму 204 269 грн.

Не погодившись із висновком перевірки, Товариство подало відповідачу заперечення.

14 жовтня 2014 року відповідач листом повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечення залишені без задоволення.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 9 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 червня 2015 року зазначені судові рішення залишив без змін.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодилися апеляційний та касаційний суди, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач під час продажу брухту металу в період з 1 січня по 17 лютого 2014 року не мав права на застосування нульової ставки ПДВ до таких операцій у зв'язку з тим, що у зазначений період був відсутній перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від обкладення ПДВ, а постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» (далі – постанова № 43), яка набрала чинності 18 лютого 2014 року, не має зворотної дії у часі.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Товариство з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати всі постановлені у справі рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування заяви додало копії рішень Вищого адміністративного суду України від 27 січня, 19 серпня, 16 та 29 вересня, 3 листопада 2015 року (справи №№ К/800/53491/14, К/800/21069/15, К/800/12791/15, К/800/51354/14, К/800/31223/15 відповідно), які, на думку Товариства, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом однієї і тієї самої норми матеріального права, а саме пункту 23 підрозділу 2 Перехідних положень ПК.

Перевіривши наведені у заяві доводи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, касаційний суд, погоджуючись із висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» (далі – постанова № 15) обмежувалась лише 2013 роком та в період з 1 січня по 17 лютого 2014 року не існувало чинних переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з якими міг застосовуватися режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу Перехідних положень ПК, а тому позивач під час продажу брухту металу у період з 1 січня по 17 лютого 2014 року не мав права застосовувати нульову ставку ПДВ до таких операцій.

У рішеннях, наданих заявником на підтвердження неоднакового правозастосування, зокрема у постанові Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року (справа № К/800/21069/15), цей суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів у період з 1 січня по 17 лютого 2014 року за умови наявності норми ПК, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів у той самий період, не дає підстав вважати вказані операції (операції з реалізації металобрухту) такими, що підлягають оподаткуванню. Вищий адміністративний суд України дійшов такого правового висновку: податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення товариством податкового законодавства, мав керуватися ПК, а не постановою Кабінету Міністрів України, а тому прийняті за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував зазначені норми права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом цих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

За пунктом 23 підрозділу 2 Перехідних положень ПК у редакції, яка діяла до 1 січня 2014 року, тимчасово, до 1 січня 2014 року, від оподаткування ПДВ звільняються, зокрема, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України 12 січня 2011 року прийняв постанову № 15, якою з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 9, затвердив переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення ПДВ.

Законом України від 19 грудня 2013 року № 713-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих товарів», який набрав чинності 1 січня 2014 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 Перехідних положень ПК, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування ПДВ, запроваджений щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до 1 січня 2015 року.

Постановою № 43, що набрала чинності 18 лютого 2014 року, внесено зміни до постанови № 15, зокрема у назві та пункті 1 цієї постанови цифри і слово «1 січня 2014» замінено цифрами і словом «1 січня 2015».

Аналіз наведених норм матеріального права дає колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України підстави для такого висновку.

Протягом спірного періоду (з 1 січня по 17 лютого 2014 року) були чинними норми ПК, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість постановою № 43 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 1 січня 2015 року.

Отже, протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 20 жовтня та 8 грудня 2015 року (справи №№ 21-2792а15 та 21-4836а15 відповідно).

Оскільки суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо спірних правовідносин, усі постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з ухваленням відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 243 КАС нового судового рішення.

Керуючись статтями 241‒243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» задовольнити.

Постанову Запорізького оружного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України від 15 жовтня 2014 року № 0000494600.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.О. Терлецький

Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда П.В. Панталієнко М.І. Гриців В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
02.02.2016
ПІБ судді:
Терлецький О.О.
Реєстраційний № рішення
21-6165а15
Резолютивна частина
Заяву платника податку задоволено, рішення першої, апеляційної та касаційної інстанцій скасовані. Позовні вимоги платника податку задоволені.
Подальше оскарження
Рішення Верховного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.
Замовити персональну презентацію