Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 26.06.2014 у справі № 817/1210/14

Державний герб України

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1210/14

26 червня 2014 року 11год. 10хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд

у складі судді Щербакова В. В.

за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В.

та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Тарасюк Р.В., Зайчук В.Г.,

відповідача: представник Босик Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державне підприємство "Мирогощанський державний іподром"

до Дубенська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Мирогощанський державний іподром» (далі по тексту - ДП «Мирогощанський державний іподром») звернулося до адміністративного суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі по тексту - Дубенська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: форми «Р» №0000302200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 81 921,25 грн. (в т.ч. 65 537 грн. - основний платіж, 16 384,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ; форми «Р» №0000312200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 220 735 грн. (в т.ч. 977 095 грн. - основний платіж, 243 640 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ; форми «С» №0000322200 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 75 453,5 грн.; форми «С» №0000332200 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 360 грн.; форми «Р» №0000301703 від 12.03.2014 року, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 141 628,35 грн. (в т.ч. 81 082,01 грн. - основний платіж, 60 546,34 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ; рішення №0000311703 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 12 650,91 грн. за не нарахування єдиного внеску; вимоги № Ю-23-17 від 12.03.2014 року про сплату суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 43 575,35 грн. (в т.ч. 30 924,44 грн. - сума недоїмки, 12 650,91 грн. - штрафна санкція) ; №0000342200 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну(фінансову) санкцію в розмірі 920 грн. за відсутність торгових патентів; №0000292200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за спецвикористання води в розмірі 1020 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

До початку розгляду справи по суті позивачем подану заяву про уточнення та зменшення позовних вимог у порядку ч.1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0000301703, №0000332200, №0000322200, №0000302200 та №0000312200, рішення №0000311703 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 12 650,91 грн. за не нарахування єдиного внеску, вимоги №Ю-23-17 від 12.03.2014 року про сплату боргу (недоїмки).

Представником позивача ДП «Мирогощанський державний іподром» в судовому засіданні адміністративний позов підтримано в повній мірі, з врахуванням уточнених вимог, оскільки вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті з підстав неправильного застосування до спірних правовідносин норм Податкового кодексу України.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження суми отриманих доходів від реалізації товарів та суми витрат на здійснення торгівельної діяльності у пунктах продажу товарів, оскільки останні не віднесено до складу доходів та, відповідно, витрат декларації з податку на прибуток підприємства, представник позивача пояснила, що податковою інспекцією такі висновки зроблені в односторонньому порядку, із застосуванням непрямих методів, що суперечить законодавству. Представник позивача зазначила, що обґрунтовуючи порушення, відповідач не врахував дані декларації з податку на прибуток за 2012 рік, чим порушив правила фіксування встановлених перевіркою порушень.

На висновки Дубенської ОДПІ про безпідставність включення до складу витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік витрат на утримання загиблих тварин (свиней та великої рогатої худоби) в розмірі 69 501,9 грн. та відображення в податковій звітності з податку на прибуток підприємства вартість загиблих посівів люцерни в розмірі 173 327,76 грн., оскільки такі витрати непов'язані із виготовленням (вирощуванням) реалізованої продукції тваринництва та рослинництва, відповідно, не пов'язані з отриманням підприємством доходу, представник позивача зауважила, що позивач є сільськогосподарським підприємством, основними видами діяльності якого є розведення великої рогатої худоби (овець, кіз, коней, свиней) та вирощування сільськогосподарських культур, відповідно, дані витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Підприємства та підтверджені первинними документами.

Представник позивача також пояснила, що вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу щодо заниження Підприємством податкових зобов'язань загальної (бюджетної) декларації, оскільки суми податку на додану вартість, включеніДП «Мирогощанський державний іподром» до складу податкових зобов'язань декларації (скороченої), нараховані з вартості наданих послуг по харчуванню працівників сировиною (м'ясом), що отримана в результаті діяльності Підприємства, на яку поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.

Крім цього, перевіркою встановлено, що в порушення п. 44.1 ст.44, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ДП «Мирогощанський державний іподром» безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із ПФ «Дукат», що призвело до завищення податкового кредиту декларації з ПДВ (бюджетної) на загальну суму 27 780,94 грн. та декларації з ПДВ (спеціальної) на загальну суму 508 224,21 грн. Представник позивача, заперечуючи проти такої позиції контролюючого органу зазначила, що з аналізу норм Податкового кодексу України слідує, що необхідними і достатніми підставами для включення Підприємством до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів в межах господарської діяльності; сплата суми податку на додану вартість у зв'язку із таким придбанням та підтвердження суми податку належним чином оформленою податковою накладною.

ДП «Мирогощанський державний іподром» заперечило проти висновків Дубенської ОДПІ в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 962, 67 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розрізі 30 924,44 грн. в зв'язку з не нарахуванням та не включенням до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу доходів у вигляді заробітної плати керівника. Як стверджувала представник позивача, Підприємством керівнику заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась, відповідно, у позивача не виник обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати податку та єдиного внеску.

Щодо порушення порядку оприбуткування готівки в касі підприємства та незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, представник позивача зазначила, що в касу підприємства надходила готівка від торгівельних підприємств (кафе та магазин). Несвоєчасне оприбуткування готівки в касу підприємства виникло в зв'язку з тим, що режим роботи підприємства (каси) не співпадає з режимом роботи торгівельних підприємств, зокрема кафе та магазину.

З врахуванням вищенаведеного, представник позивача просила позов задовольнити в частині уточнених позовних вимог, визнати потиправними та скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату недоїмки.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, що викладені у письмових запереченнях.

Свою позицію представник контролюючого органу обґрунтував тим, що висновки акту перевірки, які покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними та обґрунтованими, а тому просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу №46 від 24.01.2014 року та постанови слідчого Слідчого управління УМВС України в Рівненській області, Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Державного підприємства «Мирогощанський державний іподром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 21.02.2014 року №78/22/35505132 (далі по тексту - акт перевірки) .

У відповідності до акту перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст.135, абз. 2 пп. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138, п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ДП «Мирогощанський державний іподром» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 65537 грн.;

- п. 44.1 ст.44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 209.7 ст. 209, пп. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209, п. 209.17 ст. 209 ч. 3 абз. "а" пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 5 частини І, п. 2 розділу частини VIнаказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», п. 6 частини І, п. 3.2.1 розділу І частини V наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого ДП «Мирогощанський державний іподром» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 327745 грн.;

- п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, абз. «в» ч. 3 пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, абз. «г» п. 198.5 ст. 198, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 189.1 ст. 189, п. 192.1 ст. 192, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 209.7 ст. 209, пп. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209, пункту 209.17 статті 209, частини 3 абзацу "а" пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 5 частини І, п. 2 розділу частини VI наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», п. 6 частини І, п. 3.2.1 розділу І частини V наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого ДП «Мирогощанський державний іподром» занижено ПДВ по декларації спеціальній всього на суму 649350 грн. та завищено ПДВ по декларації спеціальній всього на суму 297 635 грн.;

- пп.14.1.180 п.14.1 ст.14,пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.2., пп. 168.1.5. п.168.1 ст.168, пп.171.2 ст.171, абз."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), по яких встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, а саме не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 81 082,01 грн., з них у сумі 10 962,67 грн. у випадку не нарахування заробітної плати визначеної контрактом реєстраційний номер № 4660 від 10.05.2012 року керівнику ОСОБА_5 та в сумі 70 119,34 грн. у випадку, коли податковим агентом - ДП «Мирогощанський державний іподром» станом на 01.01.2014 року утримано але не перераховано податок на доходи фізичних осіб;

- п.1 ч.1 ст.7, п.5, п.7, п.9 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " № 2464-VI від 08.07.2010 (із змінами та доповненнями) та донараховано єдиного внеску на суми заробітної плати в сумі 30924,44грн.;

- п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями) встановлено оприбуткування готівкових коштів в не повній сумі в касу підприємства, не вчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства та неоприбуткування готівкових коштів в касу підприємства на загальну суму 15 090,70 грн.;

- п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 171.2 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованого доходу фізичним особам: за березень 2012 року в сумі 0,01 грн. (по терміну сплати 30.04.2012 року), за квітень 2012 року в сумі 287,02 грн. (по терміну сплати 31.05.2012 року) та неподання платіжних доручень на перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету: за травень 2013 року в сумі 833,04 грн. (по терміну сплати 30.06.2013 року), за червень 2013 року в сумі 831,58 грн. (по терміну сплати 31.07.2013 року), за липень 2013 року в сумі 831,6 грн. (по терміну сплати 31.08.2013 року), за серпень 2013 року в сумі 22 799,02 грн. (по терміну сплати 30.09.2013 року), за вересень 2013 року в сумі 39 360,8 грн. (по терміну сплати 31.10.2013 року), за жовтень 2013 року в сумі 57 343,24 грн. (по терміну сплати 30.11.2013 року), за листопад 2013 року в сумі 70 119,34 грн. (по терміну сплати 31.12.2013 року).

- ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями), розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року №46/18784), а саме подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ з недостовірними даними за 2-4кв. 2011 року, 1-4кв. 2012 року;

- ст.51,пп."б" п.176.2 ст.176 розділу IV, пп.49.18.2 п.49.18 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), а саме не подання ДП «Мирогощанський державний іподром» розрахунку форми №1ДФ за 4кв. 2013року по терміну подачі до 10.02.2014року;

- ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено відсутність торгових патентів за період з 02.01.2012 року по 08.02.2012 року;

- пп.49.18.2 п.49.18 ст 49, п. 328.3 ст. 328 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року за не подання розрахунку збору за спеціальне використання води за І квартал 2012 року.

За наслідками проведення перевірки Дубенською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (далі по тексту - рішення):

- №0000302200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 81 921,25 грн. (в т.ч. 65 537 грн. - основний платіж, 16 384,25грн. - штрафні (фінансові) санкції) ;

- №0000312200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 220 735 грн. (в т.ч. 977 095 грн. - основний платіж, 243 640 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ;

- №0000322200 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 75 453,5 грн.;

- №0000332200 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 360 грн.;

-№0000301703 від 12.03.2014 року, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 141 628,35 грн. (в т.ч. 81 082,01 грн. - основний платіж, 60 546,34 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ;

- №0000311703 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 12 650,91 грн.;

- №0000292200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за спец використання води в розмірі 1 020 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

- №0000342200 від 12.03.2014 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 920 грн.;

- виставлено вимогу № Ю-23-17 від 12.03.2014 року про сплату суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 43 575,35 грн. (в т.ч. 30 924,44 грн. - сума недоїмки, 12 650,91 грн. - штрафна санкція) .

З урахуванням заяви про уточнення та зменшення розміру позовних вимог, позивач з податковими повідомленнями-рішеннями Дубенської ОДПІ №0000292200 та №0000342200 від 12.03.2014 року погодився, дані рішення контролюючого органу не оскаржує.

Як вбачається з акту перевірки (том 1а.с.13-92) підставою для прийняття рішення №0000302200 від 12.03.2014 року (том 1 а.с. 100), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 81 921,25 грн., слугували висновки акту перевірки про порушення ДП «Мирогощанський державний іподром» вимог пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст.135, абз. 2 пп. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138, п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок включення до складу витрат суми понесених витрат на утримання загиблих тварин (свиней, ВРХ), вартість загиблих посівів рослин люцерни, а також не відображення у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємства доходів та витрат на здійснення торгівельної діяльності у пунктах продажу товарів.

Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, та висновки акту перевірки, що стали підставою для його винесення, суд приходить до переконання про його неправомірність, виходячи з наступного:

В ході розгляду справи, на підставі актів на вибуття тварин, актів розтину загиблих тварин, меморіальних ордерів №4 (том 3 а.с.1б-230, том 4 а.с.1а-208, том 5 а.с.1а-242, том 6 а.с.1а-94) встановлено, що протягом квітня-грудня 2011 року ДП «Мирогощанський державний іподром» проведено списання загиблих свиней та великої рогатої худоби в кількості 303 голів на загальну суму 86012,36 грн. До складу витрат декларації з податку на прибуток підприємства позивачем у 2012 році віднесено витрати на утримання загиблих тварин в розмірі 69501,90 грн.

На думку контролюючого органу, позивач до складу витрат декларації з податку на прибуток підприємства у 2012 році відніс витрати, що прямо не пов'язані з виробництвом (утриманням) реалізованих протягом 2012 року свиней та великої рогатої худоби, а саме вартість загиблих у попередніх звітних періодах тварин. Крім того, отриманий ДП «Мирогощанський державний іподром» дохід не пов'язаний з понесеними витратами на утримання загиблих тварин.

Судом встановлено, що ДП «Мирогощанський державний іподром» є суб'єктом спеціального режиму оподаткування згідно свідоцтва №100299142 серії НБ №070483 (том 1 а.с.137), яке відповідно до визначений видів діяльності протягом 2011-2012 років безпосередньо займалось вирощуванням зернових та технічних культур (в т.ч. наданням послуг у рослинництві) та розведенням тварин (ВРХ, коней, свиней, овець, кіз тощо).

В силу положень пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/ послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/ послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У процесі своєї виробничої діяльності суб'єкти господарювання проводять безліч фінансово-господарських операцій і несуть витрати, пов'язані з їх проведенням. Одні групи витрат безпосередньо пов'язані зі здійсненням конкретної операції (із конкретним об'єктом витрат), інші - мають загальний характер і необхідні для забезпечення функціонування платника податку в цілому. Усі витрати - і матеріальні, і трудові, і фінансові - підприємство здійснює для забезпечення своєї господарської діяльності.

Відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Стаття 138 Податкового кодексу України визначає склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визначення. До таких витрат належать витрати операційної діяльності, що включають собівартість реалізованих товарів, та інші витрати (п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

До складу витрат собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відносять витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу III Податкового кодексу (пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, витрати платника податків для визнання їх обґрунтованими, такими, що понесені у зв'язку зі веденням господарської діяльності, за змістом п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, мають бути здійснені з метою отримання доходу від підприємницької (господарської) діяльності, а не прибутку (позитивної різниці між доходами та витратами). Тому, навіть у випадку неотримання очікуваного результату, чи отримання збитку від діяльності, направленої на отримання доходу, витрати такого платника податків, понесені ним в межах такої діяльності мають визнаватись обґрунтованими (економічно виправданими) витратами.

За змістом наведених норм, при наданні оцінки обґрунтованості понесених витрат слід враховувати саме наміри та мету (спрямованість) діяльності, в рамках якої проведено (понесено) такі витрати - на отримання доходу (прибутку), а не на її результат у вигляді отримання доходів.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Розумна економічна причина (ділова мета) - спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Економічний ефект - приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартість, а також само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Зазвичай, отримання платником податків доходу є результатом сукупності дій і здійснення ряду витрат, головною ж умовою для визнання витрат економічно виправданими на підставі такого критерію як «дохід (прибуток)» - є саме цільова направленість на отримання доходу (прибутку).

При цьому, витрати спрямовані в діяльності на отримання доходу і такі, які не принесли позитивного результату у вигляді доходу (прибутку), мають визнаватись обґрунтованими і враховуватись при оподаткуванні.

З приводу цього Вищим адміністративним судом України висвітлено свою позицію у Постановах від 28.12.2012 р. №К-9314/09 та від 22.12.2012 р. №К/991/68280/11, де зазначено, що у разі встановлення обставин про те, що підприємство мало на меті отримання прибутку і здійснювало свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від підприємства причин, підстави вважати діяльність підприємства негосподарською, тобто такою, що не передбачає мети отримання прибутку, відсутні. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції».

Таким чином, позивачем, як сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є розведення великої рогатої худоби, овець, кіз, коней свиней, правомірно віднесено до складу витрат з утримання загиблих тварин - витрати на корми для цих тварин, заробітну плату працівників, які здійснювали догляд за тваринами, оскільки останні безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ДП «Мирогощанський державний іподром» та підтверджені первинними документами.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ДубенськоюОДПІ при проведенні перевірки, не досліджено та не було надано належної правової оцінки результатам господарської діяльності Підприємства і, як наслідок, зроблено неправильні та необґрунтовані висновки про порушення позивачем вимог пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст.135, абз. 2 пп. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138, п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу України.

Крім цього, згідно акту від 27.03.2012 року (том 1 а.с.142), затвердженого начальником управління агропромислового розвитку Дубенської районної державної адміністрації ОСОБА_6, встановлено, що комісією в складі головного агронома підприємства ОСОБА_7, заступника начальника управління агропромислового розвитку ОСОБА_8, агронома-насіннєвода ОСОБА_9, обліковця ОСОБА_10, проведено обстеження посівів люцерни та виявлено, що внаслідок посушливої погоди люцерна не зійшла, а та незначна кількість що і проросла, вимерзла в зимовий період. У зв'язку з цим комісією запропоновано дану площу переорати і пересіяти багаторічними травами.

На думку відповідача, ДП «Мирогощанський державний іподром» завищив витрати в розмірі 173 327,76 грн. у 2 кварталі 2012 року у зв'язку з віднесенням до їх складу вартість загиблих посівів люцерни, витрати на виробництво (вирощування), якої не пов'язані з реалізацією товарів та отриманням доходу. В обґрунтування своєї позиції, Дубенська ОДПІ покликається на положення п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, яким передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст.138; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, пп. 138.11, 138.12 ст.138, п.140.1 ст.140 та ст.141 Податкового кодексу України.

Таким чином, за твердженнями перевіряючих, до складу витрат декларації з податку на прибуток підприємства, згідно норм податкового законодавства, включаються понесені витрати господарської діяльності, результатом яких є одержання доходів підприємством від конкретної операції.

Суд критично оцінює такі висновки контролюючого органу з підстав, наведених вижче та наголошує, що відповідач протиправно порівнює поняття отримання прибутку та мета отримання прибутку, яка передбачена п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включаються витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто, необхідними і достатніми підставами для включення платником податків до складу витрат є: підтвердження таких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

При цьому, відповідач під час перевірки мав врахувати, що придбані ДП «Мирогощанський державний іподром» насіння, паливно-мастильні матеріали, міндобрива та гербіциди були використані під час посіву сільськогосподарських культур, тобто у власній господарській діяльності сільськогосподарського підприємства з метою отримання прибутку, разом з тим, загибель в подальшому врожаю через обставини, які не залежали від волі позивача не є, згідно вимог Податкового кодексу України, підставою для коригування в бік зменшення витрат.

Суд погоджується з позицією позивача з приводу того, що при наданні оцінки обґрунтованості понесених витрат слід враховувати саме наміри та мету (спрямованість) діяльності, в рамках якої проведено такі витрати - на отримання доходу (прибутку), а не на її результат у вигляді отримання доходів.

Юридична конструкція вищенаведених положень Податкового кодексу України вказує виключно на цільову спрямованість понесених платником податків витрат на отримання доходів, отримання яких в результаті здійснення таких витрат не є обов'язковою умовою для їх кваліфікації в якості обґрунтованих витрат.

Також, варто звернути увагу, що податкове законодавство не використовує поняття економічної обґрунтованості і не регулює порядок та умови ведення фінансово-господарської діяльності, а тому підставність витрат, які зменшують в податковому обліку отримані доходи, не може оцінюватись з точки зору їх доцільності, раціональності, ефективності отриманого результату. Платник податків здійснює господарську діяльність самостійно на власний ризик і вправі самостійно і одноосібно оцінювати її ефективність, доцільність.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає дії позивача щодо визначення вало

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000311703 від 12.03.2014 року за не нарахування єдиного внеску в розмірі 12 650,91 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-23-17 від 12.03.2014 року в частині сплати суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 43 575,35 грн. (в т.ч. 30 924,44 грн. - сума недоїмки, 12 650,91 грн. - штрафна санкція) .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області :

- №0000302200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 81 921,25 грн.(в т.ч. 65 537 грн. - основний платіж, 16 384,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції)

- №0000312200 від 12.03.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 220 735 грн.(в т.ч. 977 095 грн. - основний платіж, 243 640 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ,

- №0000301703 від 12.03.2014 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 54489,17 грн.(в т.ч. 10 962,67 грн. - основний платіж, 43 516,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ;

- №0000322200 від 12.03.2014 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 14 981,5 грн.

- №0000332200 від 12.03.2014 року в частині застосування штрафної(фінансової) санкції в розмірі 1 020 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Державне підприємство "Мирогощанський державний іподром" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1369,86 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
25.06.2014
ПІБ судді:
Щербаков В.В.
Реєстраційний № рішення
817/1210/14
Інстанція
Перша
Резолютивна частина
Позов платника податків задоволено частково.
Подальше оскарження
Контролюючий орган оскаржував рішення першої інстанції до суду апеляційної інстанції.
Замовити персональну презентацію