Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2014 року у справі № 826/9550/14
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 року № 826/9550/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засіданні Непомнящій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Головного управліня Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу від 11.03.2014 № 169

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11 березня 2014 року № 169 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді оголошення догани.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9550/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24 липня 2014 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 07 серпня 2014 року представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову.

При цьому, у судовому засіданні 07 серпня 2014 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки встановлено, що позивачем отримано спірний наказ 23 червня 2014 року у відповідь на адвокатський запит від 05 червня 2014 року (копія листа Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 червня 2014 року міститься в матеріалах справи). Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача із спірним наказом, відтак суд приймає доводи в частині отримання копії наказу у відповідь на адвокатський запит та вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, порядок проходження служби в органах внутрішніх справ визначаються Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію"; Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ"(далі по тексту - Дисциплінарний статут) та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказ Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (Інструкція № 230).

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, є, зокрема, визнання незаконними рішень Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його із органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

16 липня 2013 року на підставі наказу Міністерства доходів і зборів України № 2157-0 від 15 липня 2013 року майора податкової міліції ОСОБА_2 призначено на посаду виконуючого обов'язки начальника оперативного управління ржавої податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Наказом Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11 березня 2014 року № 169 «Про результати службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОУ ДПІ у Дніпровському району м. Києва» за неналежне виконання подання прокуратури Дніпровського району міста Києва від 22 грудня 2013 року про усунення порушень вимог Закону, безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків та незадовільний контроль за станом службової діяльності у відділі виконувачу обов'язків начальника оперативного управління ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві майору податкової міліції ОСОБА_2 оголошено догану та позбавлено його 100% премії і надбавки за високі досягнення у праці за 2014 року.

Підставами для прийняття спірного наказу зазначені: подання прокуратури Дніпровського району міста Києва від 22 грудня 2013 року про усунення порушень вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»; висновок службового розслідування від 29 січня 2014 року; акт відмови від підпису ОСОБА_2 від 07 лютого 2014 року.

Згідно висновку службового розслідування, до ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві 13 січня 2014 року, на підставі подання прокуратури Дніпровського району м. Києва, встановлена наявність численних порушень вимог Закону України Про оперативно-розшукову діяльність», допущених працівниками ОУ ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які, на думку відповідача, стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків працівниками ОУ ДПІ у Дніпровському районі ГУ Мін доході в у м. Києві та відсутності належного контролю, визначеного статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за їх діяльністю з боку начальників відділів та не вмінні організувати роботу керівництвом оперативного управління при проведенні оперативно-розшукової діяльності, направленої на встановлення злочинів, що готуються та встановленні осіб, які готують вчинення злочинів, а також при здійсненні оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження осіб, які переховуються від органів досудового розслідування.

Відповідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Матеріали справи свідчать, що дорученням першого заступника начальника ГУ Міндоходів у місті Києві - начальника СУ фінансових розслідувань (заступник начальника СУ фінансових розслідувань Міндоходів України) призначено службове розслідування з 20 січня 2014 року по 29 січня 2014 року відносно працівників оперативного управління ДПІ У Дніпровському районі міста Києва, в тому числі, ОСОБА_2, по фактах порушень службової дисципліни.

Зміст пункту 5.2. Інструкції № 230 свідчить, що службове розслідування призначається відповідним наказом, а початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Матеріали справи не містять копії наказу про призначення службового розслідування, що в свою чергу не унеможлює встановлення тривалості службового розслідування, оскільки початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Висновок службового розслідування складений 29 січня 2014 року.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

Як встановлено судом, спірний наказ Головного управління Міндоходів у місті Києві «Про результати службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОУ ДПІ у Дніпровському району м. Києва» винесений 11 березня 2014 року, тобто з пропуском місячного строку з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

Відповідно до пункту 6.3. вказаної Інструкції права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

При цьому, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Слід звернути увагу, що зазначена норма встановлює, що небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення, водночас, зазначена норма встановлює і обов'язок начальника, який проводить службове розслідування, зажадати такі пояснення від порушника.

Суд звертає увагу, що доказів зажадання та/або отримання пояснень від позивача під час проведення перевірки представниками відповідача не надано. При цьому, посилання на відмову від дачі пояснень не приймаються судом, оскільки матеріали справи свідчать, що службове розслідування завершене 29 січня 2014 року, про що свідчить безпосередньо акт, водночас, акт про відмову від дачі пояснень датований 07 лютого 2014 року, тобто після завершення службового розслідування.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів відмови позивача від надання пояснення з приводу службового розслідування ані спроб отримати пояснення від позивача.

Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем порядок проведення службового розслідування та строків накладання дисциплінарного стягнення, що на думку суду, є достатньою підставою для скасування спірного наказу.

Також слід зазначити, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 Дисциплінарного статуту.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Дисциплінарна відповідальність не настає у разі відсутності події чи складу дисциплінарного проступку, в тому числі вини особи рядового та начальницького складу органів податкової міліції, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, а також закінчення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни (ч. 11 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС).

Таким чином, сам по собі виявлений дисциплінарний проступок, без доведеності настання шкідливих наслідків та причинного зв'язку, не відповідає суворості того виду дисциплінарної стягнення, яке було застосовано відносно позивача.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі не доведено правомірність оскаржуваного наказу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Перевіривши оскаржуваний позивачем наказ на дотримання вимог вищезазначених нормативних актів, суд вважає його неправомірним, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11 березня 2014 року № 169 в частині накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді оголошення догани.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
06.08.2014
ПІБ судді:
Гарник К.Ю.
Реєстраційний № рішення
№ 826/9550/14
Інстанція
Перша
Резолютивна частина
Судом першої інстанції було задоволено повністю позовні позивача.
Подальше оскарження
Суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу контролюючого органу, а рішення суду першої інстанції залишено без змін
Замовити персональну презентацію