Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року у справі № 9104/86938/12

Державний герб України
Львівський апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2013 року № 9104/86938/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Курильця А.Р., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду

від 3 квітня 2012 року

у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надміру сплаченого податку, -

ВСТАНОВИВ:

29 лютого 2012 року позивач - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - Тернопільської ОДПІ в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у невиконанні передбачених дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток та стягнути з відповідного рахунку бюджету на користь позивача суму надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 710896 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що товариство у 2008 році сплачувало консолідований податок на прибуток підприємств за свої відокремлені структурні підрозділи, в тому числі за філію «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль» та надміру сплатило до бюджету 766741 грн. Неодноразові звернення до податкового органу із заявами про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств, відповідачем залишені без виконання. Тернопільська ОДПІ та філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль» звірили розрахунки платника з бюджетом, про що склали акт № 27/7/19-020/1 від 31.12.2011 року за даними якого рахується від'ємне сальдо з податку на прибуток, а саме: станом на 01.01.2011 року у сумі 766741 грн та станом на 12.12.2011 року у сумі 710896 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Із постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така ухвалена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що заява позивача про повернення надміру сплаченого податку від 06.02.2012 року подана з пропуском 1095-денного строку, оскільки судом першої інстанції не враховано заяви які ним подавалися 01.04.2011 року, 27.04.2011 року, 04.05.2011 року, 06.06.2011 року, 12.07.2011 року, 02.08.2011 року, 15.12.2011 року. Крім того, судом не враховано того, що відповідачем частково повернуто надміру сплачені суми, про що свідчить те, що від'ємне сальдо станом на 01.01.2011 року становить - 766741 грн, а станом на 31.12.2011 року - 710896 грн.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Від представника позивача до суду поступила заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки заява платника податків про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств подана до Тернопільської ОДПІ 06.02.2012 року, тобто після спливу 1095 днів від дня здійснення такої переплати, так як про переплату податку позивач дізнався 03.02.2009 року при оформленні Декларації з податку на прибуток підприємства.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов'язання встановлений ст. 43 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилкове та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним Наказом Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України №974/1597/499 від 21.12.2010 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1386/18681.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України та п. 5 Порядку 974 обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Аналогічний строк протягом якого подається заява про повернення надміру сплаченого податку визначений в п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

На підставі п. 43.4 43 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку № 974 платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України та п. 7, 8 Порядку №974 контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 9 та 10 Порядку № 974 встановлено, що висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань реєструються органами Державного казначейства України в журналі обліку висновків, який ведеться на паперових носіях або в електронному вигляді (додаток 4). На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за № 1000/7288 (в редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 року № 181).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є юридичною особою, відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з кодом 00039002. Філія позивача «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернополі» перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ.

Згідно розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» по філії «Відділення Промінвестбанк в м. Тернополі» за 11 місяців 2008 року від 11.12.2008 року та за 2008 рік від 29.01.2009 року, податкове зобов'язання з податку на прибуток звітного періоду рахується від'ємним значенням в сумі 766741 грн.

31.12.2011 року між філією «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернополі» та Тернопільською ОДПІ складено акт звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року № 27/7/19-020/1, згідно якого за даними відповідача по філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернополі» рахується від'ємне сальдо з податку на прибуток станом 01.01.2011 року в сумі 766741 грн, а станом на 31.12.2011 року в сумі 710896 грн.

Наявність вказаної переплати, а також відсутність податкового боргу у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернополі» відповідачем не заперечується, однак він вказує на те, що заява про повернення надміру сплаченого податку платником від 06.02.2012 року подана після пливу 1095 днів, з чим погодився і суд першої інстанції.

Проте, такі посилання є безпідставними, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги те, що філією «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернополі» неодноразово подавалися до відповідача заяви про повернення надміру сплаченого податку, а саме: 05.04.2011 року заява від 01.04.2011 року за № 729, 27.04.2011 року заява від 27.04.2011 року за № 891, 04.05.2011 року заява від 04.05.2011 року за № 923, 07.06.2011 року заява від 06.06.2011 року № 1156, 12.07.2011 року № 1456, 03.08.2011 року заява від 02.08.2011 року за № 1694, 11.11.2011 року заява від 11.11.2011 року за № 2246, 15.12.2011 року від 15.12.2011 року за № 2729 (а.с. 23-30). При цьому, про переплату податку позивачу стало відомо під час подання розрахунків податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 11 місяців 2008 року та за 2008 рік.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що заява про повернення надміру сплаченого податку платником подана з пропуском 1095 днів, зроблені з неповним з'ясуванням обставин та не відповідає фактичним обставинам справи.

Вказані відповідачем заяви залишені відповідачем без належного розгляду, оскільки відповідачем не надано доказів підготування висновку про повернення сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ним вживались належні дії щодо повернення надміру сплачених податкових зобов'язань, оскільки з огляду на викладені вище нормативно-правові положення, належними заходами зі сторони контролюючого органу, на який покладено обов'язок щодо повернення надміру сплаченого податку, є підготування висновку про повернення сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. Однак, цього відповідачем не зроблено, а тому враховуючи відсутність підстав для неповернення надміру сплаченого податку, така бездіяльність є протиправною.

ГУ ДКСУ у Тернопільській області посилається на те, що позивач безпідставно заявив вимоги про стягнення надміру сплаченого податку, оскільки норми на які він посилається передбачають механізм повернення, а не стягнення надміру сплаченого податку.

Проте, суд апеляційної інстанції такі посилання вважає безпідставними, оскільки у даному випадку порушення прав позивача відбулося внаслідок не отримання коштів, а тому належним способом судового захисту його прав є пред'явлення позову про стягнення цих коштів з бюджету.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до статті 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з ч.1 ст. 25 цього ж Кодексу Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду .

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, на органи казначейства покладено функції щодо виконання рішень судів про стягнення коштів державного бюджету шляхом безспірного списання коштів державного бюджету.

Враховуючи те, що під час розгляду справи підтверджено та доведено право позивача на повернення надміру сплаченого до бюджету податку на прибуток та беручи до уваги, що зазначена вище сума всупереч вимогам законодавства не була повернута позивачу внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що спірна сума коштів підлягає стягненню з Державного бюджету України за рішенням суду.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач під час розгляду даної справи поніс судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 3219 грн, в тому числі 2146 грн за платіжним дорученням № 1 від 15.03.2012 року та 1073 грн за платіжним дорученням № 1 від 12.04.2012 року.

З огляду на те, що оскаржувана постанова судом першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року у справі № 2а-1970/779/12 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, що виявилась у невиконанні передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Стягнути з відповідного рахунку Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код - 00039002, м. Київ, провулок Шевченка, 12) суму надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 710896 грн (сімсот десять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код - 00039002, м. Київ, провулок Шевченка, 12) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3219 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову протягом двадцяти днів з після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: А.Р. Курилець В.В. Ніколін

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
31.12.2000
ПІБ судді:
Гінда О.М.
Реєстраційний № рішення
№ 9104/86938/12
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Апеляційна скарга – задоволена.
Подальше оскарження
Касаційна скарга задоволена частково у задоволенні вимог платника. Рішення першої та другої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.  
Замовити персональну презентацію