Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 у справі № 820/4368/13-а
Державний герб України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2013 р. № 820/4368/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ "Курганський бройлер" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.03.2013 року № 0000071510, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Яковченко О.В., Фівчук З.Л. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили, про їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Новікова Н.В. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Курганський бройлер" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 р., про що було складено акт № 99/15.1-14/30773272 від 25.02.2013 року, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.5, п. 198.6, ст. 198, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку податкового органу, підприємством занижено податкове зобов'язання на суму ПДВ 197541,00 грн. та завищено податковий кредит на суму ПДВ 28539,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 року № 0000071510 на загальну суму податкового зобов'язання 226080,00 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що в ході перевірки податковим органом було встановлено, що у жовтні 2012 року фактична вартість падежу птиці ТОВ "Курганський бройлер" становила 9,8 % (1642326,63 грн.), посилаючись при цьому на "Основні параметри вирощування курчат бройлерів на 2011 рік", затверджених 01.09.2011 р. генеральним директором ТОВ "Курганський бройлер" Сігал М.А., де встановлено було плановий падіж поголів'я курчат бройлерів у розмірі 4,5 % від посаженого поголів'я птиці.

Дану різницю податковий орган вважає заниженням ТОВ "Курганський бройлер" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у жовтні 2012 року на понаднормативний падіж курчат бройлерів (987705,46 грн.) у сумі 197541,10 грн.

Також, перевіркою встановлено, що вартість падежу курчат бройлерів (по зданим на забій партіях) становить 1642326,63 грн. та складається з вартості "нормативного падежу" у розмірі 654621, 17 грн. та вартості "сверхнормативного падежу" у розмірі 987705,46 грн., що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Пп. 1.1 п. 198.5 ст.198 ПКУ визначає, що платник податку зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідь 189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами/ послугами, необоротними активами, під придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту у разі, якщо в подальшому такі товари/ послуги фактично використовуються в операціях, як

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 п. 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податків тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, то поголів'я птиці в пташниках позивача придбано і розміщено з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у господарської діяльності платника податку, а саме - для забою і подальшої реалізації у і м'ясної продукції в асортименті з нарахуванням ПДВ 20%.

Підпункт а) пункту 198.5 ст. 198 ПКУ посилається на ст. 196 ПКУ, а підпункт 6) 198.5 ст. 198 ПКУ посилається на ст. 197 ПКУ для операцій, що не є об'єктом оподаткування і операцій, звільнених від оподаткування.

Суд звертає увагу, що статтею 196 ПКУ визначено перелік операцій, які не є об'єктом оподаткування. який доповнено пп. "в" п. 186.3 ст. 186 ПКУ.

Ст. 197 ПКУ містить перелік операцій, які звільнені від оподаткування.

А від так, враховуючи зазначені нормативні положення, суд приходить висновку, що падіж поголів'я птиці по нормі, або понад норму не підпадає в розряд операцій, звільнених від оподаткування або операцій, що не є об'єктом оподаткування.

Таким чином, бройлерні курчата є поточними біологічними активами ТОВ "Курганський бройлер". Мета використання біологічних активів - отримання прибутку в процесі ведення господарської діяльності підприємства. Поточні біологічні активи є оборотними активами платника податку.

Окрім того, суд зазначає, що "Основні параметри вирощування курчат бройлерів ТОВ "Курганський бройлер" на 2011 рік", на який посилається відповідач у акті перевірки є внутрішнім господарським документом підприємства, а не нормативним актом, а тому не може бути врахований як останній при визначенні тих порушень, які покладені податковим органом в основу оскаржуваного рішення.

Тобто керівник підприємства може планувати норми падежу птиці в тому розмірі, в яком; вважає потрібним для визначення планових втрат по підприємству.

Падіж - це планові і позапланові втрати в результаті ведення господарської діяльності підприємства, зафіксований всіма, належним чином оформленими, первинними документами з; підписом матеріально відповідальних осіб, завізований керівником підприємства.

Отже, падіж - це є затрати підприємства.

Так, у п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;

- дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

А від так, суд вважає безпідставним посилання відповідача на порушення позивачем вищезазначених норм податкового законодавства.

Також, суд звертає увагу на необгрунтованість висновків податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, щодо технічної помилки, встановленої ним при при проведені перевірки в частині заповнення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, оскільки, згідно до вимог ПКУ, платник податку має право протягом 10 днів після виявлення такої помилки усунути її, що позивач і зробив, подавши у визначений законом термін додаток № 5 до Декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкта владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАСУ позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 260,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби від 06.03.2013 року № 0000071510, прийняте відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер".

Стягнути с Державного бюджету України (У ДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 260,80 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 02.07.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
01.07.2013
ПІБ судді:
Самойлова В.В.
Реєстраційний № рішення
820/4368/13-а
Інстанція
Перша
Резолютивна частина
Позов платника податку задоволено.
Подальше оскарження
Контролюючим органом було оскаржено рішення першої інстанції у даній справі до суду апеляційної інстанції, який відмовив у задоволені його вимог. Касаційну скаргу контролюючого органу на рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі відхилено.
Замовити персональну презентацію