Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 у справі № 2а-1670/6259/12

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р. Справа № 2а-1670/6259/12

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу

за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р.

по справі № 2а-1670/6259/12

за позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції

про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 року Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (надалі - Позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції (надали - Відповідач) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 33987081 від 30.08.2012 року, зобов'язання вчинити дії по встановленню правонаступників боржника та вжити відповідні заходи щодо стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Семко Ю.В. від 30.08.2012 року, з зв'язку зі смертю боржника закінчено виконавче провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 , ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження". Вважає спірну постанову протиправною з огляду на те, що в порушення вимог частини 5 статті 8 цього Закону України "Про виконавче провадження"відповідач не здійснив необхідних дій по встановленню правонаступників боржника та не звернувся до суду із заявою про заміну сторони, яка померла, її правонаступником. За таких обставин закінчення виконавчого провадження позивач вважає безпідставним та таким, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано постанову державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП № 33987081 від 30.08.2012 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскільки заборгованість в розмірі 20248 грн. 90 коп. рахувалась за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, то у зв'язку з її смертю припинились її обов'язки саме як підприємця, а тобто правонаступництва не допускається. Як наслідок, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження"винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.08.2012 року.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, апелянтом надана заява про розгляд справи без його участі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року задоволено подання Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби у справі № 2а-1670/3940/12 про стягнення податкового боргу з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 14 220 грн 34 коп. та з податку з доходів найманих працівників в розмірі 6 028 грн 56 коп.

26.07.2012 року для примусового виконання вказаного рішення Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-1670/3940/12.

Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33987081 по виконанню постанови Полтавського окружного адміністративного суду, якою боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що 27.07.2012 року складено актовий запис № 13 Виконкомом Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

30.08.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Семко Ю.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку позивач отримав 18.09.2012 року

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

При цьому, за загальним правилом, на думку суду, грошові зобов'язання не є такими, що нерозривно пов'язані з особою боржника, про те данні обставини мали бути з'ясовані державним виконавцем до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

При вирішенні даного спору, судом були невірно встановлені обставини справи, і, як наслідком була дана невірна правова оцінка, оскільки суд ототожнив два окремих за своєю правовою природою суб'єкта оподаткування - фізична особа та фізична особа - підприємець.

Згідно з пунктом 97.3 статті 97 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними фізичною особою - платником податків, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, крім випадків, коли з'являються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.

Згідно п.99.1 ст. 99 Податкового кодексу України "Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб", грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Згідно п. 97.4 ПКУ особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків є:

- 97.4.3. стосовно фізичної особи - підприємця - така фізична особа;

- 97.4.4. стосовно фізичної особи, яка померла, або визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, - особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи;

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг з податку на додану вартість та податку з доходів найманих працівників рахується за фізичною особою - підприємцем - ОСОБА_2 та не допускає правонаступництва.

Таким чином, суд першої інстанції невірно встановивши обставини справи, ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. по справі № 2а-1670/6259/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
13.02.2013
ПІБ судді:
Чалий І.С.
Реєстраційний № рішення
2а-1670/6259/12
Інстанція
Апеляційна
Резолютивна частина
Суд апеляційної інстанції задовольнив апеляційну скаргу державного органу, скасував постанову суду першої інстанції, а також прийняв нову постанову, в якій відмовив контролюючому органу у задоволенні його позовних вимог. 
Подальше оскарження
Суд касаційної інстанції відмовив контролюючому органу у відкритті касаційного провадження. 
Замовити персональну презентацію