Особа X проти Нідерландів

Не офіційний переклад

ФАКТИ

Факти справи, надані заявником можна узагальнити наступним чином:

Заявниця, громадянка Норвегії, народилась в 1927 році та проживає в Роттердамі. Подати заяву їй допоміг пан А. з Гронінгенського університету. Її заява стосується її права на пенсію відповідно до Загального закону про пенсійне забезпечення вдів та сиріт 1959 року.

З поданих заяв та документів на підтримку її заяви стає зрозумілим, що в 1947 році заявниця одружилася з паном Алф Х., громадянином Норвегії, штурманом і капітаном норвезьких кораблів. У 1948 році подружжя оселилось в Роттердамі, де вони нібито не розглядались податковими органами як резиденти Нідерландів з метою сплати податку на прибуток.

Після набуття чинності Загального закону про пенсійне забезпечення за віком у 1956 році та Загального закону про пенсійне забезпечення вдів та сиріт 1959 року, чоловік заявниці повинен був сплатити обов'язкові внески відповідно до цих законів. Однак, водночас, він зобов'язувавсь сплатити обов'язкові внески відповідно до Норвезького статуту 1948 року, який передбачає пенсійне страхування норвезьких моряків. Тому пан Х. відмовився платити голландські внески на соціальне страхування, але компетентні органи Нідерландів нібито змусили його їх сплатити, а в 1961 та 1962 роках навіть подали судові позови проти нього для виконання їх вимоги за вищезазначеним законодавством про соціальне страхування. Заявниця стверджує, що її чоловік погодився на сплату зборів та сплатив їх, частково тому, що органи влади Нідерландів запевнили його, що його спадкоємець отримуватиме повну голландську пенсію, що підтверджувалось службовою особою консульства Норвегії в Роттердамі.

Пан Х. помер в грудні 1969 року. З тих пір заявниця отримує пенсію як із Фонду норвезьких моряків, так і з системи соціального страхування Нідерландів. Проте, її голландська пенсія зменшується пропорційно до суми, яка виплачується їй згідно норвезької пенсійної системи, внаслідок чого її чистий прибуток приблизно становить той, що зазвичай сплачується лише за голландською системою. 

Таке зменшення здійснювалось відповідно до Королівського указу від 20 березня 1968 року, котрий впроваджує статтю 30 Загального закону про вдів і сиріт від 30 липня 1965 року. Цей Указ набув чинності 18 квітня 1968 року та по суті передбачає, що особа має право на допомогу в рамках загальнообов'язкового соціального страхування іншої держави на період, що збігається з тим, впродовж якого їй нараховуються виплати згідно Загального закону про вдів та сиріт, остання пенсія зменшується пропорційно з урахуванням страхових періодів, протягом яких у померлого накопичувались пенсійні права за іноземною страховою системою. Проте, об'єднана пенсія не повинна бути меншою за повну пенсію згідно системи Нідерландів.

Заявниця висловлювала заперечення щодо розрахунку її пенсії та подала свою справу до Ради соціального страхування у Роттердамі, до компетенції якої входить управління систем соціального страхування. Однак Рада вирішила, що стаття 30а Закону про вдів та сиріт та відповідний Королівський указ застосовується в її справі і, враховуючи її норвезьку пенсію, фіксує її голландську пенсію на рівні 876/2111 від суми, яка зазвичай їй належить відповідно до пенсійної системи Нідерландів. Оскарження заявниці в Апеляційній раді було відхилено в серпні 1971 року і це рішення було підтверджено Верховною апеляційною радою у січні 1972 року. Верховна Рада встановила, що закон про пенсійне забезпечення норвезьких моряків 1948 року повинен розглядатися як складова частина законодавства про соціальне страхування іншої держави, і що відповідно, у справі заявниці були застосовані відповідні положення Королівського указу 1968 року. Рада заявила, що розділяє занепокоєння заявниці з огляду на той факт, що будучи живим її чоловік був зобов'язаний сплачувати повні внески за обома страховими системами, тоді як її виплати за голландською системою соціального страхування значно скоротилися. Однак, враховуючи умови Королівського указу, які не виключали випадки сплати внесків в двох країнах, вона не могла взяти до уваги цей нюанс. Крім того, що стосується інформації, наданої органами влади про те, що повна пенсія буде виплачуватися у випадку смерті пана Х., Рада заявила, що це була достовірна інформація на момент її надання, з огляду на той факт, що лише з 18 квітня 1968 року пенсія в Нідерландах була таким чином зменшена згідно Королівського указу. Рада підтвердила, що фактичне скорочення коштів Радою соціального страхування Роттердама було розраховано правильно.

Для того, щоб продовжити роботу необхідно Увійти

Ще не маєте підписки? Спробуйте безкоштовну тест-версію протягом 72-х годин!

Бажаєте ознайомитися з умовами підключення та оформити підписку?

Підписка Замовити дзвінок
comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Замовити персональну презентацію