Податкова судова практика

 Фабула справи  Платником податків було подано позовну заяву, якою позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення з приводу збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість; збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, прийнятих контролюючим органом з підстав безпідставного відображення позивачем в податковому обліку наслідки фінансово-господарських правовідносин з контрагентами, оформлені формально без фактичного їх здійснення. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Контролюючим органом подано касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Відправляючи справу на новий розгляд до адміністративного суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що судами попередніх інстанцій взагалі не досліджено обставини справи, які стосуються питання щодо кого саме було постановлене та набрало чинності судове рішення у кримінальному провадженні. Проблемним виступає той факт, що п. 86.9 ст. 89 ПКУ, що була чинною до 04 січня 2013 року, не конкретизувала коло осіб щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, що давало підстави для поширення передбаченою цією нормою заборони відносно прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі у разі проведення податкової перевірки щодо будь-яких осіб на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність. Проте обмеження щодо прийняття податкових повідомлень-рішень після отримання судового рішення у кримінальній справі з  4 січня 2013 року стосується лише випадків порушення кримінального провадження відносно посадових осіб платника податків. Оскільки судами попередніх інстанції не перевірено щодо кого саме було постановлено вирок у кримінальному проваджені та його відношення до платника позивача, касаційний суд прийняв ухвалу про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.


задоволено частково

 Фабула справи  Платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість з договору постачання технічної води, енергії та стиснутого повітря для виробничих потреб. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач (контролюючий орган) подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Оскільки між платником податків та його контрагентами мали місце взаєморозрахунки взаємозаліком без перерахування один одному у рахунок компенсації вартості товару (послуг) після отримання коштів від кінцевого споживача товару (послуги), платник податків не застосовував касовий метод розрахунку при визначенні податкового кредиту. Проте податкове законодавства не містить застережень щодо віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість при такій формі розрахунку як взаємозалік, а тому, платник податків не позбавляється права на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податку подав позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень, якими встановлено порушення податкового законодавства у формі заниження податку на прибуток; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування ППП; завищення збитків від операцій з цінними паперами (акціями); занижено фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовій біржі за відповідні звітні податкові періоди та заниження особливого податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Контролюючим органом подано касаційну скаргу.

 Правова позиція 

До складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду. Постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності емітента цінних паперів не позбавляє такі цінні папери відповідного статусу.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою визнати протиправними дії контролюючого органу пов'язані з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки та зобов'язати контролюючий орган вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати проведення перевірки. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.


Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. 1, 2 об’єднана. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.


Інформація, отримана контролюючим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з допущенням арифметичної помилки при подані податкової звітності з податку на додану вартість, що вплинула на розрахунки з бюджетом. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку із безпідставним включенням до залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з терміном виникнення понад 1095 днів. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Норми податкового законодавства не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у контрагентів за нікчемними правочинами. Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив повністю. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


задоволено

 Фабула справи  За результатами перевірки встановлено завищення сум податкового кредиту та заниження сум податкового зобов’язання з ПДВ, оскільки мало місце укладення нікчемних правочинів. Такого висновку контролери дійшли оперуючи виключно постановою якої визнано директора ТОВ-контрагента винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу.

 Правова позиція 

Наявність постанови про визнання винним у скоєнні злочину не можна вважати підтвердженням нікчемності здійснених операцій. Оскільки такою постановою не встановлено фіктивної фінансово-господарської діяльності.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про ненараховання платником податкового зобов’язання з ПДВ з операцій безоплатної передачі відходів зернових для використання на корм тваринам; про неправомірність застосування ставки оподаткування у розмірі 15 % замість 30 % при визначенні суми податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати фізичній особі нерезиденту. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника лише в частині скасування повідомлення-рішення, яке стосується ПДФО. Як платник, так і контролюючий орган звернулися до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Переведення зерна до нижчої категорії, шляхом передачі його на кормові цілі (безоплатна передача зерна), то, відповідно, платник повинен сплатити ПДВ у розмірі 20 % бази оподаткування, яка визначалась виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про відображення платником податку на додану вартість залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки такі суми сформовано ним у періоді за яким минув строк давності, встановлений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Положення податкового законодавства, чинного на момент виникнення відповідних спірних правовідносин, не містять будь-яких обмежень щодо строків перенесення залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про порушення платником податку на додану вартість вимог застосування спеціального режиму оподаткування; про викладення платником недостовірних відомостей про суми виплаченого доходу фізичним особам. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Крім того, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов’язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.


Податкове законодавство визначає відповідальність податкового агента за строки подання податкового розрахунку та своєчасність і повноту нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходу, і не передбачає відповідальність за подання податкової звітності (форми № 1ДФ) з недостовірними даними та помилками.


За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати лише один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої Податковим кодексом України та іншими законами України.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про те, що платником до декларації з податку на додану вартість (скорочених) не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних та кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; до складу податкового зобов’язання з ПДВ віднесено реалізацію товарно-матеріальних цінностей невласного виробництва; до складу податкового зобов’язання з ПДВ загальної декларації платником не включено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва та занижено податкове зобов’язання за рахунок невідображення у податковому обліку послуг їдальні; заниження обсягів плати за користування надрами; несвоєчасну сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб з нарахованої суми доходів громадян у вигляді орендної плати за використання земельних паїв згідно відповідних договорів. Перша та апеляційна інстанція задовольнили вимоги платника лише скасування одного податково повідомлення-рішення  про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

У випадку якщо контролюючим органом в ході проведення перевірки не витребовувались необхідні первинні документи, то такі дії тягнуть за собою порушення права платника податків на надання первинних документів на запит контролюючого органу та усунення порушень, якщо такі мали місце. Оскільки при проведенні перевірки документи, які контролюючий орган вважав ненаданими, взагалі у платника не витребовувались, відповідні запити не надсилались, то це не дає підстав контролюючому органу посилатись на відсутність документів, так як контролюючим органом не вжито відповідних заходів згідно вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.


Операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам можуть відображатися суб’єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ (скороченій) за умови, що зазначені обіди вироблені з власної сільгоспсировини, а продукти харчування, що входять до меню таких обідів, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та постачання таких товарів (продуктів харчування) здійснюється відповідно до видів діяльностей, зазначених у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування.


У разі якщо зазначені умови одночасно не виконуються, то операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам відображаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування у податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акта перевірки, згідно з якими підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту та валових витрат кошти по операціям з контрагентом, а саме : послуги по експедируванню зернових на загальну на підставі первинних документів, виданих контрагентом, свідоцтво платника податку якого визнано   недійсним з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги платника задоволено частково.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, який вбачає протиправність в діях платника податку, спрямованих на збільшення суми ліміту реєстрації податкових накладних шляхом зарахування до неї суми від’ємного значення ПДВ, сформованої за попередні податкові періоди. Здійснювалось відповідне зарахування такої суми в період функціонування СЕА ПДВ в тестовому режимі. При цьому контролюючий орган здійснив камеральну перевірку платника на підставі згаданого зарахування суми від’ємного значення ПДВ до суми ліміту реєстрації податкових накладних. Перша інстанція задовольнила вимоги платника податку.

 Правова позиція 

Заява платника податку, що подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість, є саме тією подією, з якою пов’язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту. Таким чином, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Відповідно, всі такі суми автоматично (без будь-яких перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.


Збільшення розміру суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення, здійснюється без проведення перевірок, передбачених статтею 200 ПК України.


не задоволено

 Фабула справи   Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень якими йому було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Платник вважає, що під час перевірки, контролюючими органами безпідставно включено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинах з їх контрагентом, та помилково не визначено звичайну ціну реалізації власної вирощеної продукції за методом «витрати плюс». Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасавано в частині скасування одного повідомлення-рішення та прийнято нову постанову в цій частині, якою у задоволенні позову відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.


За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат з податку на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.


Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.


Для встановлення факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, судам необхідно встановити: рух активів платника у процесі здійснення господарських операцій; встановлення зв'язку між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку; чи розкривають наявні у позивача первинні документи зміст господарських операцій за укладеними договорами та чи є вони належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій; подальше використання придбаних платником послуг в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про несплату платника податкового зобов’язання з реклами. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Для цілей визначення оподатковуваного доходу фізичної особи від зайняття підприємницькою діяльністю законодавством передбачено, що до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу витрат виробництва (обігу).


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про необхідність платника зареєструватися як платника податку на додану вартість, оскільки останній здійснив постачання товарів/послуг на суму, що обумовлює обов’язок особи зареєструватися як платин податку. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Сутність послуги як об’єкта господарського обороту передбачає здійснення надавачем послуги дій, спрямованих на задоволення господарської потреби суб’єкта (замовника послуги). Тобто результатом надання послуги має бути отримання замовником корисного ефекту від вчинення дії або діяльності надавача послуг. В даному випадку корисний ефект для замовника (міської ради) полягає у виконанні цим органом місцевого самоврядування функції з благоустрою міста, задоволення соціальних потреб. Оплата ж цих послуг за рахунок бюджетних коштів не впливає на податкову кваліфікацію таких господарських операцій.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо складання акта про результати перевірки, зобов’язання вилучити з інформаційної бази даних дані про відсутність реальних господарських операцій, які вносились за результатами проведення перевірки згідно з актом перевірки. Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов в частині зобов’язання вчинити дії.

 Правова позиція 

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення в якій додано на підтвердження наведених у заяві доводів, то немає підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що унеможливлює перегляд рішень Верховним Судом України.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, прийнятого на підставі висновку про неправомірність формування платником податкового кредиту із податку на додану вартість за нікчемним правочином. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування платником складу витрат на рекламу, оскільки непов’язані з господарською діяльністю платника. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати на рекламу та рекламні заходи, що пов’язані з продажем продукції та здійснюються з метою доведення інформації про товар та безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю, включаються до складу витрат платника податків.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за операціями, що характеризуються фіктивністю. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов’язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішенням суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

 Правова позиція 

Орган державної податкової служби зобов’язаний припинити здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, якщо контролюючий орган надсилає органу державної податкової служби інформацію про скасування нарахованого грошового зобов'язання.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу якими йому було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Контролюючі орагни наголошують на відсутності документального підтвердження факту поставок продукції на адресу платника з огляду на відсутність доказів транспортування товару від постачальників та відсутність належного прийняття нафтопродукції. Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.   


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ. Контролюючий орган призначив перевірку відповідно до кримінально-процесуального закону, за результатами якої нарахував платнику зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника задоволено.

 Правова позиція 

Податкове-повідомлення рішення прийняте за результатами перевірки, що проводиться на підставі кримінально-процесуального закону, не може бути прийняте до дня набрання сили рішення суду по справі кримінальній справі.


Докази зібрані в рамках кримінального розслідування не можуть бути підставою для прийняття податкового-повідомлення рішення до дня набрання законної сили відповідного рішення суду.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, який вбачає протиправність в діях платника податку, спрямованих на погашення поточної суми податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок суми від’ємного значення ПДВ, сформованої за попередні податкові періоди. Здійснювався відповідний розрахунок такої суми в період функціонування СЕА ПДВ в тестовому режимі. Перша інстанція задовольнила вимоги платника податку.

 Правова позиція 

Заява платника податку, що подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість, є саме тією подією, з якою пов’язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту. Таким чином, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Відповідно, всі такі суми автоматично (без будь-яких перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ. Контролюючий орган за результатом проведеної перевірки визначив, що платник податків неправомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних товарів за договором поставки, оскільки у контрагента на час здійснення операцій не було об’єкта оподаткування, тобто правочин не направлені на реальне настання наслідків. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника задоволено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


Посилання контролюючого органу на кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків платником є незаконним, адже при доведенні вини значення має виключно вирок суду.


не задоволено

 Фабула справи  Підприємство звернулася до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплати, доходу), на які нараховуються страхові внески. Постановою суду першої інстанції залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління ПФУ звернулися до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли до 01 січня 2011 року, мають бути застосовані (стягнуті) і після 01 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 3 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про допущення платником податку порушення при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, а саме невірно визначено суму залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду та звітний період, у якому виникла сума залишку, що призвело до неправильного заповнення додатку 2 податкової декларації з ПДВ. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Податкове законодавство передбачає два шляхи отримання бюджетного відшкодування: зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних звітних періодах; повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника.


Допущені платником податку у декларації помилки, які носять методологічний характер та в цілому не впливають на результати декларацій, не є підставою для висновку про порушення платником вимог податкового законодавства і нарахування йому відповідного грошового зобов’язання, застосування штрафних (фінансових) санкцій.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про завищення податкового кредиту, у зв'язку з нікчемністю правочинів внаслідок здійснення господарських операцій, не спрямуваних на реальне настання правових наслідків, а також відсутності у платника трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, та іншого майна необхідного для постачання товару. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Достатніми підставами для виникнення у платника податку права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому контрагентами, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, а також встановлення судом реальності та товарності господарської операції.


Сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів. При цьому, необхідною умовою є фактичне отримання товару для його використання у господарській діяльності платника податків.


При розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.


Посилання контролюючого органу на акти перевірок контрагентів є необґрунтованим, оскільки вони не є безумовним свідченням безтоварності операцій за умови наявності інших документів, що спростовують такі висновки.


Податкове законодавство не ставить у залежність формування позивачем податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про відсутність у платника права на заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з нікчемністю правочинів внаслідок непідтвердження реальності здійснення господарських операцій. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог норм при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення останнього права на податковий кредит відсутні.  


Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.


Нереальність господарських операцій з придбання платником податків   товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності або деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками тощо.


Визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, що підтверджується належними документами. При цьому будь-які порушення  контрагентами платника податку вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про необхідність включення плати експедиторам за надання ними послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів до бази оподаткування імпортованих платником товарів. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішенням суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про задоволення позову. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, транспортно-експедиційні послуги на перевезення товарів по маршруту Польща-Україна не підлягають включенню до митної вартості товарів, оскільки вартість транспортно-експедиційних послуг включено до суми понесених витрат до кордону України. Оскільки контролюючим органом не доведено належними доказами того, що виставлені на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, а сама вартість транспортно-експедиційних послуг включена позивачем до суми понесених витрат до кордону України, то визначення податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, який вбачає протиправність в діях платника податку, спрямованих на погашення поточної суми податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок суми від’ємного значення ПДВ, сформованої за попередні податкові періоди. Здійснювався відповідний розрахунок такої суми в період функціонування СЕА ПДВ в тестовому режимі. Перша інстанція задовольнила вимоги платника податку.

 Правова позиція 

Платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому сими бюджетного відшкодування або її частини у зменшеному податкових зобов’язань, що виникли протягом наступних звітних періодів. Жодна норма податкового законодавства не визначала термін в період функціонування Системи електронного адміністрування ПДВ в тестовому режимі, з якого платник податку за власним бажанням враховував залишки від’ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховував зазначені суми (або їх частину) у складі від’ємного значення р. III декларації з ПДВ.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням відмови контролюючого органу у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також із вимогою зобов’язати контролюючий орган прийняти та зареєструвати відповідні накладні. Сума ліміту реєстрації податкових накладних платника податку є меншою загальною суми ПДВ, на яку складені податкові накладні, що підтверджується квитанціями.

 Правова позиція 

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється в межах суми, обчисленої за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, тобто для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку повинен мати достатню суму податкового кредиту, підтверджену зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних «вхідними» податковими накладними, сплатою податку на додану вартість при імпорті товарів та (за недостатності таких сум) коштами на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про порушення платником податків вимог відображення в обліку з податку на прибуток витрат на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; про те, що платником не відкориговані відповідні витрати на суму проведеного річного перерахунку податку на додану вартість. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Якщо в результаті проведення перерахунку податку на додану вартість збільшується частка податку, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту, слід зменшити на розмір такої частки витрати або вартість відповідного об’єкта основних засобів, і навпаки, в разі зменшення частки податку при проведенні річного перерахунку, варто збільшити на розмір такої частики витрати або вартість відповідного об'єкта основних засобів.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючим органом було перекваліфіковано укладений договір комісії на безоплатне отримання товарів, у зв’язку з чим збільшено зобов’язання платника з податку на прибуток. Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2008 ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою дослідження обставин справи. За наслідками нового розгляду справи постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

 Правова позиція 

В умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників, фактичного результату, який одержали учасники операції.


У разі виявлення факту заниження платником бази оподаткування внаслідок неправильної юридичної кваліфікації платником здійснених операцій та оцінки їх податкових наслідків, суд, встановивши фактичну правову природу правочину, вправі визначити дійсний обсяг прав та обов'язків платника у сфері оподаткування.


Для з'ясування правової природи господарської операції необхідно оцінити, зокрема, зміни майнового стану, які фактично відбулися у сторін в результаті операції.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу щодо відсутності у платника права на податковий кредит, у зв’язку із тимчасовою зупинкою окремого виду діяльності (переробки нафтопродуктів), а також, у зв’язку з відсутністю права на бюджетне відшкодування, оскільки платником податків у січні 2013 року не здійснювався основний вид господарської діяльності. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги платника були задоволені. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.


Права на податковий кредит та на бюджетне відшкодування не залежить від зупинення платником податків  окремого виду його діяльності.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючий орган зазначає, про здійснення платником реалізації товарів за цінами нижче їх собівартості, що призвело до заниження отриманого доходу, про придбання позивачем основних засобів - нежитлової будівлі за ціною, нижче визначеної БТІ вартості такої будівлі, що є підставою для включення відповідної частини вартості такої будівлі до складу доходів, як такої, що отримана безкоштовно, про наявність у платника безнадійної заборгованості перед постачальниками. Суд першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено частково.

 Правова позиція 

У випадку не доведення контролюючим органом не відповідності ціни договору рівню звичайної ціни, справедливо вважати звичайною ціною, ціну визначену сторонами в договорі.


Безпідставно відносити заборгованості платника перед контрагентом щодо якого винесено постанову про визнання його банкрутом до категорії безнадійної, до завершення процедури банкрутства, оскільки відповідна заборгованість може бути стягнута за ініціативою ліквідатора.


Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючий орган зазначає про безпідставне включення до валових витрат вартість отриманих послуг та послуг оренди від нерезидентів, а також безпідставне включення до складу валових витрат суми відсотків за раніше отриманими від нерезидента кредитами. Суд першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу, що платником було неправомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ по операціях з контрагентами, у яких: -  відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів - свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість були анульовані у зв'язку з внесенням запису до Єдиного державного реєстру запису про відсутність за місцезнаходженням - відсутні первинні та бухгалтерські документи, які б засвідчували здійснення господарської діяльності; - здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні-продажу товару від постачальників з ознаками фіктивності та подальшому продажу по ланцюгу постачання підприємствам-набувачам «податкової вигоди», збільшуючи як суми податкових зобов'язань, так і суми податкового кредиту з метою прикриття власної незаконної діяльності. Постановою окружного адміністративного суду, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду, позов був повністю задоволений. Контролюючий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України (правочин, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства) має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику нараховано штрафні санкції з податку прибуток та з податку на додану вартість. Штрафні санкції були нараховані у зв’язку з простроченням сплати податкових зобов’язань. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду позов задоволено.

 Правова позиція 

Визначальним при нарахуванні штрафу за прострочення сплати податку є те, з чиєї вини відбулося не зарахування чи неповне зарахування податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду (наприклад, платника чи банку).


Тобто, якщо неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з неправомірним включенням платником до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями, щодо яких відсутні докази про фактичну поставку товарів та виконання робіт, а також у зв'язку з відсутністю у контрагента платника основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та інших умов для здійснення фінансово-господарської діяльності. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного, позов було задоволено повністю. Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.


Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит за вчинені продавцем порушення вимог законодавства, в тому числі правил створення підприємства та ведення господарської діяльності.


Допущені постачальником певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього постачальника та не впливають на право покупця на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сплачених (нарахованих) витрат і податку на додану вартість відповідно, адже законами іншого не передбачено.


Лише доведення податковим органом факту узгодженості дій платника податку з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальника від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх та допустимих доказах.


Всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного контролюючим органом у зв’язку з неправомірним внесенням платником до складу податкового кредиту ПДВ за операціями з контрагентом, який відсутній за юридичною адресою, та у якого відсутнє обладнання, складські, торговельні приміщення, транспорт, трудові ресурсів та інших умов для здійснення фінансово-господарської діяльності. Постановою адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено повністю. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.


Платник податку на додану вартість (покупець) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність постачальника. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про завищення податкового кредиту платником, оскільки господарські операції між ним та його контрагентами фактично не відбувались. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено. Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Законодавством України не передбачено обов'язок покупця перевіряти відповідність законодавству статутних та реєстраційних документів продавця, а також перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків.


За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.


Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.  Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.


не задоволено

 Фабула справи  Особа звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії ПФУ щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено частково, з урахуванням періоду роботи за сумісництвом. Управління ПФУ оскаржило рішення судів попередніх інстанцій до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

До стажу роботи зараховується робота, виконувана на  підставі трудового договору на підприємствах, в установах,  організаціях  і кооперативах, незалежно від  використовуваних  форм  власності  та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та  інших кооперативах,  незалежно  від  характеру  й  тривалості  роботи  і тривалості перерв.


Працівники підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.


У нормативно-правових актах відсутнє застереження щодо призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти виключно з урахуванням стажу за основним місцем роботи, таке право надається і гарантується особі за виконання специфічної роботи, що може бути підтверджене записами трудової книжки.


не задоволено

 Фабула справи  Управління ПФУ звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Постановою суду першої інстанції залишеною без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено посилаючись на те, що заборгованість за спірний період відповідачем сплачена, оскільки право визначати призначення платежу належить виключно платнику, а тому у позивача не було правових підстав для зарахування коштів відповідача, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Право визначати призначення платежу належить виключно платнику, а тому в управління Пенсійного фонду України не має правових підстав для зарахування вказаних коштів відповідача, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу про безпідставне не оподаткування ПДВ платником операцій з внесення до статутного фонду новоствореної юридичної особи майна (готової продукції, матеріалів, тонких відходів, палива, запасних частин, товаротранспортних витрат, малоцінних та швидкозношувальних предметів) на підставі актів приймання-передачі до передавального балансу. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою

 Правова позиція 

Передача згідно з розподільчим балансом або передавальним актом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов'язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при створенні нового підприємства шляхом реорганізації не є операцією з поставки сукупних валових активів або товарів, послуг та, відповідно, не може призводити до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість реорганізованого підприємства.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом у зв'язку з несвоєчасним поданням декларації з ПДВ, яке мотивоване невизнанням останньої з підстав відсутності відмітки про надання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, а також недолучення уточнюючого розрахунку за наявності відмітки про його подання; неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних після спливу 365 днів з моменту їх виписки. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов було задоволено частково, в частині скасування податкових повідомлень-рішень. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та не звернувся до контролюючого органу із скаргою, то він не мав права включати до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною.


Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Якщо податковим законодавством, чинним на час виписки на адресу позивача спірних податкових накладних, строк реалізації права платника на податковий кредит обмежувався терміном у 1095 днів, то подальша зміна правового регулювання щодо цього строку пунктом 198.6 статті 198 ПК України не може впливати на зміст права платника, яке виникло до відповідних змін.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, стосовно завищення ним суми від’ємного заначення ПДВ. Платник обгрунтовував свою позицію тим, що податковим законодавстом не було встановлено обов'язку продавця реєструвати податкову накладну в день її складання, як і не було встановлено обмеження щодо строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових, натомість на час подання платником податкової декларації спірна податкова накладна вже була належним чином зареєстрована у Єдиному реєстрі. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалами апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, позов задовольнив. Контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України.

 Правова позиція 

Скасоване судове рішення не може розглядатися як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах за пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ. Контролюючий орган вказує на те, що операції здійснені платником податків є безтоварними та такими, що не спричинили реального настання правових наслідків. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника задоволено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу якими йому було донараховано суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств. Контролюючий орган зазначає, що ним було виявлено факт безпідставного відображення платником у податковому обліку вартості будівельно-монтажних робіт по влаштуванню підземного переходу  у податковому обліку вартості будівельно-монтажних робіт, вважає, що роботи фактично не проводились. Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення.

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.


Реальність господарських операцій платника за договором підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт. При укладенні спірного договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, він спрямований на реальне настання правових наслідків, відповідає економічному змісту та чинному законодавству.


Відсутність у контрагента виробничих і складських приміщень, а також трудових ресурсів для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість реалізувати виконання робіт та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).


не задоволено
◄◄ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ►►
close icon
Інформація про документ