Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Вхід
|
Реєстрація

Ru

En

Ua

Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з заниженням податку на прибуток та додану вартість. Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції у задоволені позову відмовив. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум, визначених ними, до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.


Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних рішень слугували висновки контролюючого органу щодо уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поза межами строку (1095 днів), визначеного законодавством; під час перевірки надано не було надано податкові накладні та розрахункові документи, які підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту; позивач мала найманих працівників, проте не сплачувала за таких працівників 50 % від ставки єдиного податку. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволені позовних вимог повністю. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Сплата сум податків, які не були задекларовані до сплати, фактично не є узгодженими зобов'язаннями, та зараховуються як переплата по такому податку.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку з несвоєчасним поданням податкової декларації з екологічного податку за 1 квартал 2011 року. Суд першої інстанції задовольнив частково вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволені позовних вимог відмовив. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Таким чином, норма Податкового кодексу встановлює особливості застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за порушення податкового законодавства у визначений період, які полягають у встановленні максимальної ставки санкцій за кожне порушення, а системний аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави вважати, що неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності слід розуміти як порушення податкового законодавства, за яке відповідно до п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Податкового кодексу України може бути застосована відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу, але не більше 1,00 грн. за кожне порушення.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень у зв’язку з безпідставним включенням до складу валових витрат вартості підрядних робіт та матеріалів для їх виконання, придбаних у контрагентів, з підстав непідтвердження реального характеру розглядуваних операцій належним чином оформленими первинними документами, а також не утримання податку з доходів фізичних осіб з операцій, які оформлювалась у вигляді господарських операцій з придбання підрядних робіт та товарно-матеріальних цінностей, що мали фіктивний характер. Суд першої інстанції задовольнив повністю вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги контролюючого органу. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.


Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання робіт, послуг.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із вимогою визнати протиправною відмову контролюючого органу у реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування та зобов’язати контролюючий орган збільшити суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після проведення «обнуління» такою суми ПДВ, відповідно до Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, у формулу не були включені суми ПДВ, що містяться в податкових накладних, складених у червні (останній місяць функціонування Системи електронного адміністрування ПДВ в тестовому режимі) 2015 та зареєстрованих в липні 2015, тоді як від'ємна сума ПДВ розрахунків коригування, потрапила до формули.

 Правова позиція 

Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних та розрахунків позивача є виявлення помилки, а саме – сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ покупця. При цьому, необхідно враховувати положення пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції від 29.07.2015) та факт подання платником податку до реєстрації податкових накладних та розрахунків після 04.08.2015, що в свою чергу надає змогу стверджувати про безпідставність будь-яких доводів про наявність відповідної помилки, адже реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснювалась без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 ПК України, починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом № 643 (з 04.08.2015).


Адміністративний суд відмовляє платнику податків у задоволені його вимог, що стосуються вимоги накласти обов’язок на контролюючий орган збільшити суму, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України. Це відбувається в силу того, що відповідні вимоги є передчасними, адже платником податків не надані докази про те, що за наслідками набрання даним рішенням законної сили контролюючий орган самостійно не здійснить корегування суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування платником податкового кредиту із податку на додану вартість за операціями, що не спричинили реального настання правових наслідків. Перша інстанція задовольнила вимоги платника. Апеляційна інстанція скасувала рішення першої, відмовивши у задоволені відповідних вимог платника, який і звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Податкові наслідки у вигляді права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заявлення в подальшому права на його бюджетне відшкодування є правомірними лише за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням дій контролюючого органу по невключенню суми помилково сплачених коштів з ПДВ до системи електронного адміністрування, а також із вимогою зобов'язати контролюючий орган включити відповідну суму в рядок «11» Даних СЕА ПДВ та призупинити роботу СЕА ПДВ, у зв'язку з її некоректною роботою по автоматичному зарахуванню помилково та надміру сплачених сум з ПДВ до усунення помилок в її роботі. Письмових доказів, які б підтверджували помилковість сплати ПДВ, платником податків не було надано.

 Правова позиція 

Суми, сплачені платником податку до бюджету, які за його посиланням є сумами, які сплачені помилково, згідно поданих платником податку податкових декларацій, є такими самостійно визначені сумами податку на додану вартість. Відповідно, відсутність доказів, що б підтверджували помилковість сплати податку на додану вартість за той чи інших звітний період, не дозволяє визнати протиправними дії контролюючого органу по невключенню платнику податку суми помилково сплачених коштів з ПДВ до системи електронного адміністрування ПДВ та зобов'язати контролюючий орган включити відповідну суму помилково сплачених коштів в рядок «11» Даних системи електронного адміністрування ПДВ.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, внаслідок ненадання платником належних доказів на підтвердження правомірності декларування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість;


зменшення суми бюджетного відшкодування та, відповідно, збільшення суми грошових зобов'язань за штрафними санкціями є правомірним у тому випадку, якщо платник податків не надасть належних доказів на підтвердження правомірності декларування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.


не задоволено

 Фабула справи  Управління ПФУ звернулося до суду з позовом про стягнення з Підприємства заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2. Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.


Сума до відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пенсій підприємствами, установами, організаціями на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.


Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням бездіяльності контролюючого органу, що проявилось у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку платник має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від’ємного значення за останній податковий період функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в тестовому режимі (червень 2015 року) у СЕА ПДВ. Також платник вимагає зобов’язати контролюючий орган збільшити у СЕА ПДВ відповідну суму, на яку платник має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у ЄРПН та відобразити відповідне збільшення у витягу з СЕА ПДВ. Контролюючий орган, який виступає відповідачем у даній справі, не наділений повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ.

 Правова позиція 

Державні податкові інспекція нижчих рівнів не наділені повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, тому, у їхній бездії відсутня протиправна бездіяльність щодо не включення в розрахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку, на яку платник податку, має право зареєструвати податкові накладні.


Державна фіскальна служба України, не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених платником податків відомостей, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.


Тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично призвело негативного впливу на господарську діяльність платника податків, зупинення виконання зобов’язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки за першою подією унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи, по факту, значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, платник податків не мав можливості вилучати з обігу грошові кошти.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про відсутність у платника права на заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у зв’язку з тимчасовим призупиненням дії положень Закону України "Про податок на додану вартість". Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про відмову в позові. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

При визначенні об'єкта оподаткування платник ПДВ, який підпадав під дію пункту 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість», і податкове зобов'язання, і податковий кредит повинен був декларувати за спеціальною (скороченою) податковою декларацією. Водночас, такі податкові зобов'язання та податковий кредит не брали участі у розрахунку від'ємного значення ПДВ загальної декларації. Враховуючи те, що положення п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким визначався порядок розрахунку сум ПВД, що підлягають сплаті до бюджету, було зупинено для певної категорії сільськогосподарських товаровиробників, у таких осіб було відсутнє право формувати податковий кредит та визначати податкові зобов'язання у загальній декларації за відповідними операціями, у зв'язку з чим у вказаних товаровиробників було відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування за наслідками таких операцій.


не задоволено

 Фабула справи  Пенсіонери звернулися з позовом до суду, в якому просило визнати неправомірною припинення виплати пенсії за кордон. Постановою суду першої інстанції позов частково задоволено. Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції частково скасовано у зв’язку з тим, що безпосередньо Пенсійний фонд України не уповноважений здійснювати нарахування та виплату пенсії. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції пенсіонери звернулися до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Врегулювання питання на законодавчому рівні щодо виплати пенсій громадянам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та відсутність вирішення даного питання щодо громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції, за практикою Європейського Суду з прав людини породжує дискримінацію громадян.


За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 р.).


Право на отримання пенсії за віком є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного контролюючим органом у зв'язку з тим, що в ІV кварталі 2008 року обсяг виручки платника від реалізації продукції (послуг, товарів, робіт) перевищив 500 000 грн, внаслідок чого виник обов'язок зареєструватися платником ПДВ. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовив. Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження. Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, платник податків звернувся до Верховного Суду України.

 Правова позиція 

Скасоване судове рішення не може розглядатися як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах за пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених щодо оподаткування ПДВ операцій з придбання та постачання платником виробів на експорт. Рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанції позов було задоволено. Ухвалою Верховного Суду України рішення судів попередніх інстанцій було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Платник податків звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Якщо платник здійснював експортування товару, який не має цінності, а покупець-нерезидент, хоча і зареєстрований в іноземній державі, однак не є зарестрованим у такій країні платником податків та не здійснює господарської діяльності на її території, то відсутня економічна обґрунтованость таких операцій з купівлі-продажу товару.


Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту, від'ємного значення та бюджетного відшкодування є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови якщо податковий орган доведе, що відомості в податкових накладних не відповідають дійсності.


не задоволено

 Фабула справи  Пенсіонер надіслав поштовим відправленням до суду позов з вимогами про перерахунок пенсії. Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін рішенням апеляційної інстанції, позов залишено без розгляду, оскільки пенсіонер звернулася до суду  пропустивши шестимісячний строк звернення та не навела поважних причин пропуску строку. Особа оскаржила рішення судів попередніх інстанцій до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.


Моментом звернення до суду у такому випадку вважається дата поштового відправлення, а не дата отримання листа з позовною заявою судовим органом.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням дій контролюючого органу, результатів перевірки та податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про те, що платник не виконав вимог із обов’язкової реєстрації як платника ПДВ, та вимог із обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій. Перша та апеляційна інстанції відмовили у задоволені вимог платника, який і звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов’язок ведення обліку товарних запасів не міг бути покладений на фізичних осіб-підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств у зв'язку з неправомірним формуванням валових витрат, а також заниження податку на додану вартість внаслідок непідтвердження факту здійснення операцій. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Для цілей оподаткування обов'язковим є встановлення реальності господарської операції, оскільки недотримання сторонами правочину умов цивільного законодавства не звільняє учасників цього правочину від сплати до бюджету обов'язкових платежів;


Відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів;


Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по декларуванню та сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.


задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом про визнання протиправними дій податкової по проведенню позапланової перевірки та про викладення в акті перевірки протиправних висновків. Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

 Правова позиція 

висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків;


Акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовів щодо протиправності актів перевірки, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних (незалежно від того, яким чином сформульовані відповідні позовні вимоги);


Будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про порушення, яке фактично полягали в тому, що платник податків відтворював в податковому обліку показники господарських операцій з придбання і реалізації сткретч-карток для поповнення рахунку мобільних операторів та стартових пакетів мобільних операторів; про невіднесення платником до складу витрат суми, як загальної суми витрат на оплату консультаційних, маркетингових та юридичних послуг з огляду на відсутність документів, які б підтверджували фактичну поставку цих послуг та їх зв’язок із господарською діяльністю платника. Перша інстанція задовольнила вимоги платника, а апеляційна інстанція скасовуючи рішення першої, відмовила у задоволені відповідних вимог платника, який і звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

З огляду на те, що податкове зобов’язання з податку на додану вартість визначено контролюючим органом з посиланням на завищення платником податкового кредиту за операціями з придбання скретч-карток та стартових пакетів, а висновок контролюючого органу про завищення податкового кредиту вмотивований тим, що позивач не мав права відтворювати ці операції як операції з придбання товарів, то відповідні податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є неправомірними.


задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень попередніх інстанцій, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийняті контролюючим органом в силу здійснення платником порушення вимог формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому всі витрати мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про відмову у задоволенні позову. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, рахунками-фактурами тощо, якщо такі документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та є документами первинного обліку.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про задоволення позову. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.


загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, як будь-якої діяльності особи, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, у звязку з неправомірним формуванням позивачем податкового кредиту за безтоварними операціями. Вказаний висновок був мотивований тим, що платником була створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу, про що свідчить фіктивний характер діяльності вказаних постачальників (які відсутні за місцезнаходженням, не мають матеріальної бази, об'єктивно необхідної для виконання розглядуваних поставок, були учасниками проведення транзитних фінансових потоків у правовідносинах з іншими суб'єктами господарювання), а також відсутність у позивача документів, складенням яких опосередковується постачання обладнання. Окружний адміністративний суд у задоволені позову відмовив. Апеляційний адміністративний суд постанову суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив. Вищий адміністративний суд України постанову апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі. Платник податків звернувся до Верховного суду України.

 Правова позиція 

Первинний документ характерний двома наступними обов'язковими ознаками: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.


Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків


Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, оскільки відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Таким чином, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність віднесення платником сум до валових витрат відповідного податкового періоду, а також  суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту з огляду на те, що документів, які б підтверджувати транспортування вказаного товару надано не було. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження правомірності включення витрат до складу валових витрат та до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, платник повинен надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне придбання (оприбуткування) таких матеріалів, а також документи, які підтверджують якість таких матеріалів;


Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, за яким було збільшено суму грошового зобов’язання за ПДВ у зв’язку із відсутністю у платника права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій за договорами, щодо яких не підтверджено їх реальний характер. Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги були задоволені. Постанова апеляційного адміністративного суду скасувала рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволені позову. Платник податків звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбання товарів (робіт, послуг).


Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум, визначених ними, до складу податкового кредиту, оскільки, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.


За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.


не задоволено

 Фабула справи  Особа звернулася з позовом до суду щодо призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Суд першої інстанції позов задовільнив, вважаючи, що відсутність акредитації закладу охорони здоров'я може бути підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років, а організаційно-правова форма суб'єкта господарювання не впливає на можливість призначення пенсії та не є підставою для відмови у її призначенні, сам факт отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності вже свідчить про спроможність закладу охорони здоров'я провадити діяльність на певному рівні, суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасував і прийняв рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті провадження. Особа звернулася до Верховного Суду України з заявою про перегляд зазначеного рішення.

 Правова позиція 

Право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення за наявності спеціального стажу роботи від 25 років до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.


Згідно з Переліком до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в закладах охорони здоров’я.


До стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на посадах медичної сестри у закладах, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.


Державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.


Таким чином, приватне підприємство офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, за яким було збільшено суму грошового зобов’язання за ПДВ у зв’язку із відсутністю у платника права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій за договорами, щодо яких не підтверджено їх реальний характер. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін за рішенням суду апеляційної інстанції, в задоволені позовних вимог було відмовлено. Платник податків звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.


Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись  такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;  облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.


Акт про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника лише фіксують факт неможливості проведення звірки підприємств та не можуть давати оцінки здійсненим господарським операціям.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено в задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами фіктивних господарських операцій з контрагентами платника.

 Правова позиція 

Податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення розміру грошових зобов’язань платника. Так, податкові накладні від імені контрагента на користь платника були виписані (підписані) невідомою особою, оскільки директор контрагента надав свідчення, що жодних бухгалтерських та первинних документів по господарських операціях від імені товариства не підписував та нікого на це не уповноважував. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційним адміністративним судом, в задоволенні позовних вимог платника було відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Платник звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Слід також враховувати, що наявність певних недоліків у первинних документах (довідках про вартість виконаних робіт, актах про приймання виконаних будівельних робіт) при наявності інших документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести податок, сплачений в ціни отриманого товару (робіт, послуг), до складу податкового кредиту.


Показання свідка в межах кримінального провадження не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки за ч. 4 ст. 72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.


задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень попередніх інстанцій, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийняті контролюючим органом в силу здійснення платником порушення у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних.

 Правова позиція 

неправильне зазначення порядкових номерів податкових накладних не призводить до неможливості ідентифікації факту та змісту господарських операцій, за умови належного заповнення, як у розглядуваній ситуації, інших реквізитів податкових накладних та, відповідно, не тягне втрати ними статусу належних податкових документів.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування даних податкового обліку внаслідок укладення нікчемних правочинів. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків;


Обов'язок довести правомірність та обґрунтованість сформованих у документах даних належить платинку податків. Відповідні документи повинні відображати достовірну інформацію та підтверджувати реальність виконаних операцій.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про визнання протиправними дії контролюючого органу щодо встановлення порушень законодавства з боку позивача, а також скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування даних податкового обліку внаслідок укладення нікчемних правочинів. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про відмову у задоволенні позову. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків;


Реальність потребує з'ясування того факту, чи справді актив отримано від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між платником та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим;


Якщо буде встановлено, що товар насправді придбавались платником податків, але не в тієї особи, що зазначена в первинних документах, то такі документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право платника на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про

 Правова позиція 

Для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість законодавцем передбачено дві невід’ємні складові – це фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та розрахунок від’ємного значення, частина якого і підлягає бюджетному відшкодуванню.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими йому відмовлено у задоволені вимоги стосовно скасування наказу про призначення проведення позапланової перевірки, прийнятого контролюючим органом в силу ненадання платником пояснень та документального підтвердження в повному обсязі на його запит.

 Правова позиція 

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими платником податків поясненнями та документальними підтвердженнями. У випадку, коли такі пояснення необґрунтовані або документально непідтверджені, перевірка може бути призначена.


задоволено

 Фабула справи  Особа звернулася з позовом до суду щодо зобов'язання призначити пенсію по інвалідності. Постановою суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Судом апеляційної інстанції рішення скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з відсутністю правових підстав для призначення позивачці пенсії, враховуючи, що на момент звернення за її призначенням вона не мала реєстрації місця проживання. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.


Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як місце проживання (реєстрації); держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.


задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, прийняте на користь контролюючого органу, скасувавши рішення першої інстанції, яким задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень рішень. Такі  повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами фіктивних господарських операцій.

 Правова позиція 

Податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. Тому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. До того ж, формування платником податків податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тому  якщо платник податків виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, то невиконання контрагентом свого податкового зобов’язання, не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено в задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток за результатами фіктивних господарських операцій.

 Правова позиція 

Для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, виданих особою, що зареєстрована платником податку на додану вартість, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.


не задоволено

 Фабула справи  Особа звернулася до суду з позовом, у якому просив визнати дії управління ПФУ протиправними та зобов’язати перерахувати пенсію відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з часу звільнення з військової служби. Рішеннями судів попередніх інстанцій у задоволені позовних вимог відмовлено, у зв’язку з тим, що частина третя статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає складових грошового забезпечення для обчислення пенсії та порядок визначення їх розмірів.  Особа звернулась з заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

 Правова позиція 

Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.


задоволено

 Фабула справи  Заступник прокурора в інтересах держави в особі управління ПФУ звернувся до суду з позовом до Банку про стягнення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Постановою суду першої інстанції позов задоволено, суд апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанції скасував та залишив у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що у разі звернення суб'єкта владних повноважень до суду про стягнення спірної суми недоїмки зі сплати страхових внесків заходи досудового врегулювання у вигляді направлення вимоги про сплату тієї ж суми заборгованості застосовуватися не можуть. Банк звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд зазначеного рішення.

 Правова позиція 

Вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є рішенням, на підставі якого орган ПФУ, у передбачених статтею 106 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» випадках, має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.


Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.


Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.


Стягнення страхових внесків має відбуватися згідно з положеннями статті 106 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правових позицій.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкового повідомлення-рішення, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про завищення платником податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з поставки від контрагента товарів, транспортування яких не підтверджено. Такий висновок прийнятий на основі результатів перевірки контролюючого органу, яку проведено на підставі постанови слідчого податкової міліції, винесеної у межах кримінального провадження, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі.

 Правова позиція 

Контролюючий орган не має права приймати податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі результатів перевірки, підставою проведення якої є постанова слідчого податкової міліції, винесена у межах кримінального провадження, до набрання законної сили судовим рішення у відповідному кримінальному провадженні.


невідомо

 Фабула справи  Підприємство звернулося до суду з позовом про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу. Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, у задоволенні позову відмовлено. Підприємство звернулося до Верховного Суду України з заявою про перегляд зазначеного рішення.

 Правова позиція 

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням наказу контролюючого органу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також з вимогою визнати протиправними дії контролюючого органо щодо її проведення. Перша інстанція задовольнила вимоги платника. Апеляційна інстанція скасувала рішення першої, відмовивши у задоволені вимог платника. Касаційний суд відмовив контролюючому органу у відкритті провадження. Таким чином, платник податків звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суду України дійшов висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, на рішення якої посилається платник податку, обґрунтовуючи різне правозастосування.


не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про заниження платником податків суми податку на додану вартість, завищення платником від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість зі спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, здійснення платником торгівлі продукцією власного виробництва через касу без оформлення прибуткових касових ордерів, несвоєчасне оприбуткування готівки в касі платника, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

 Правова позиція 

Будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.


Товари (послуги) використані для вирощування загиблих посівів (насіння, добрива, палива) не можуть вважатися використаними в операціях, які є господарською діяльністю, адже урожай із таких посівів не буде зібрано та реалізовано.


задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача у зв’язку з тим, що платник відносить до складу валових витрат витрати з оплати послуг з охорони та відео спостереження за автомобілями, які здійснює філія «Рубіж-Авто» АТ «Українська автомобільна корпорація», за які не отримує компенсацію у складі дилерської маржі. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Платник податків звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Важливими ознаками у агентських договорах та договорах доручення є відсутність факту переходу права власності на товар (роботу, послугу), а, отже, майно, яке передається за такими договорами не можна визначати як продаж або поставку.


Кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) у межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів не впливають на податковий облік, та у Декларації з податку на прибуток підприємства не відображаються. Проте, винагорода комісіонера (повіреного, агента тощо) класифікується як дохід від операційної діяльності.


задоволено

 Фабула справи  Особа звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати Управління ПФУ призначити пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Постановою суду першої інстанції позов задоволено, постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено, у зв’язку з тим, що займана позивачем посада не дає права на призначення пенсії за вислугу років. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.


Тобто, призначення і виплата пенсії за вислугу років можливі виключно за умови залишення особою роботи, яка дає право на таку пенсію.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення дій щодо проведення документальної позапланової перевірки. Контролюючим органом було проведено документальну позапланову перевірку платника, за результатами якої прийнято податкові-повідомлення-рішення (далі – ППР) внаслідок порушення платником вимог податкового законодавства. За результатами адміністративно оскарження дані ППР були скасовані, а стосовно посадових осіб контролюючого органу, що допустили порушення вимог чинного законодавства та проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця, призначено службове розслідування. В порядку підпункту 78.1.12 ПК України щодо платника повторно здійснено документальну позапланову виїзну перевірку. Платник звертає увагу на протиправність наказу щодо проведення повторної перевірки, оскільки він виданий неуповноваженим контролюючим органом (нижчого рівня). Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та наказ контролюючого органу на проведення перевірки. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

 Правова позиція 

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в порядку підпункту 78.1.12 ПК України приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Якщо відносно службових осіб контролюючого органу розпочате службове розслідування внаслідок порушення податкового законодавства при проведенні перевірок, то відповідно до вимог Податкового кодексу України рішення про проведення повторної документальної позапланової перевірки в порядку підпункту 78.1.12 ПК України, яке оформляється наказом, має бути прийнято керівником органу державної податкової служби вищого рівня. У разі недотримання даної вимоги, такий наказ вважається протиправним, а результати такої перевірки скасовуються.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою скасувати рішення контролюючого органу щодо невизнання поданої платником податкової звітності як податкової декларації та зобов’язати контролюючий орган прийняти податкову звітність платника з податку на прибуток в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій. Постановою окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено з інших підстав.

 Правова позиція 

Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється. У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною. Податкова звітність, подана із порушенням вищезазначених вимог, не може вважатися податковою декларацією.


не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкових повідомлень – рішень, якими платнику визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Підставою прийняття даних ППР було те, що господарські операції платника з контрагентом, що був створеним без мети здійсненна господарської діяльності, а укладені з ним угоди мали фіктивний характер, з метою надання податкової вимоги платнику, адже фактично господарські операції не виконувались, товарно-матеріальні цінності не передавались та не перевозились, а видані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не були підписані особою, яка зазначена в установчих документах та ЄДР як особа, що має право їх підписання, а тому вони не могли бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість. Порушення були виявлені під час проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки за підставою, передбаченою ст. 86.9 Податкового кодексу. Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін.

 Правова позиція 

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкових повідомлень – рішень, якими платнику визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Підставою прийняття даних ППР було те, що господарські операції платника з контрагентом, що був створеним без мети здійсненна господарської діяльності, а укладені з ним угоди мали фіктивний характер, з метою надання податкової вимоги платнику, адже фактично господарські операції не виконувались, товарно-матеріальні цінності не передавались та не перевозились, а видані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не були підписані особою, яка зазначена в установчих документах та ЄДР як особа, що має право їх підписання, а тому вони не могли бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість. Порушення були виявлені під час проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки за підставою, передбаченою ст. 86.9 Податкового кодексу. Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін.

 Правова позиція 

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.


Недотримання контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України при прийнятті податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірки, призначеної за постановою слідчого органу, є підставою для визнання їх протиправними та скасування.


Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас певні недоліки первинних документів та податкових накладних, зокрема, їх підписання невстановленою особою, є свідченням недобросовісності постачальника та, у разі підтвердження дійсного виконання відповідних господарських операцій, не можуть слугувати підставою для притягнення платника податків-покупця до відповідальності.


задоволено частково
◄◄ 1 2 3 4 ►►
close icon
Інформація про документ