Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із позовом до контролюючого органу про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації. Обґрунтувавши це тим, що  операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових по 30 березня 2015 року включно підлягають оподаткуванню в загальному порядку за ставкою 20 відсотків, суперечить положенням пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно з якими операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільнені від оподаткування податком на додану вартість до 01 січня 2017 року. Суд першої інстанції позов задовольнив, суд апеляційної інстанції залишив без змін; індивідуальну податкову консультацію контролюючого орану визнано недійсною та скасовано.

 Правова позиція 

Операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у Переліках, затверджених постановою №15, у період з 01 січня 2015 року по 30 березня 2015 року звільнялись від оподаткування ПДВ. Адже, упродовж спірного періоду (з 01 січня 2015 року по 30 березня 2015 року) були чинними норми ПК України, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови №15, Кабінет Міністрів України не затверджував. Натомість постановою №136 внесено зміни до постанови №15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 01 січня 2017 року.

не задоволено

 Фабула справи  Платником податку було подано контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість, а згодом надано уточнюючий розрахунок до неї. Разом з цим, у платника податку виникли труднощі з електронним декларуванням, оскільки не було забезпечено автоматичне збільшення реєстраційної суми на величину від’ємного значення, на яку він має право реєструвати податкові накладні в ЄРПН. Платник податку звернувся до адміністративного суду з позовом до контролюючого органу, в якому просив визнати протиправною бездіяльність контролюючого органу по незабезпеченню автоматичної зміни реєстраційної суми, на яку платник податку має право реєструвати розрахунки коригування у системі електронного адміністрування на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції і ухвалено нове, яким позовні вимоги було задоволено. 

 Правова позиція 

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість платника податку.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно положень пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого     наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року № 966, належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов правомірного висновку про те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий платником податку до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а отже сформовані у ньому показники мали бути враховані ДФС при визначенні суми, на яку    платник  має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію