Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку перевірки, за результатами якої встановлено неправомірність формування платником податку витрат та податкового кредиту за операціями із контрагентом, оскільки такі операції мають ознаки фіктивності. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволені вимог платника. Платник податку звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Діяльність особи, пов'язана з реалізацією товарів, надання послуг повинна бути направлена на отримання доходу, що є метою одержання економічного ефекту від результатів господарської діяльності (діловою метою). Зв'язок витрат платника податків із його господарською діяльністю пов'язується можливість віднесення витрат на оплату товарів (послуг) до складу витрат, а сум податку на додану вартість у їх ціні до складу податкового кредиту. При здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Проте віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною, нижчою за виробничу собівартість.

задоволено частково

 Фабула справи  Фізична особа-підприємець звернулася до суду з позовом до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. За результатами планової податкової перевірки складено акт, в якому зазначено порушення позивачем вимог: пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статі 177 ПК України, у зв'язку із неналежним веденням, у періоді який підлягав перевірці, книги обліку доходів і витрат та, як наслідок, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1025 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1425/18720, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб; пункту 187.1 статті 187, статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість. Крім того, в акті перевірки зазначено, що заниження сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб пов'язані з порушенням позивачем порядку ведення книги обліку доходів і витрат. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОДПІ. Постановою апеляційного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Згідно з положеннями п. 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку перевірки, за результатами якої встановлено неправомірність формування платником податку витрат та податкового кредиту за операціями із контрагентом, оскільки такі операції мають ознаки фіктивності. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Посилання контролюючого органу як на підставу для зменшення платнику податку суми витрат та податкового кредиту на нікчемність правочинів, укладених контрагентом з іншими суб`єктами господарювання, обґрунтовано не приймаються до уваги судами, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі у даній справі (контрагентів контрагента платника податків).

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку перевірки, за результатами якої встановлено неправомірність формування платником податку витрат та податкового кредиту за операціями із контрагентом, оскільки такі операції мають ознаки фіктивності. Суд першої інстанції відмовив у задоволені вимог платника. Апеляційна інстанція скасувала рішення першої інстанції, задовольнивши вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

задоволено частково

 Фабула справи  ФОП звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки, зазначені в акті перевірки щодо розбіжностей між даними про обсяг виручки, відображеними в книзі Ф №10, виписками по розрахунковим рахункам, податковою звітністю ФОП та відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України щодо суми сплачених доходів. Постановою окружного адміністративного суду  у задоволенні позову відмовлено. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким задовольнив позов.

 Правова позиція 

Форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядок їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1534/20272 (далі - Порядок №1637). Відповідно до вимог Порядку № 1637 записи у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку. У разі, якщо виправлення у книзі обліку доходів позивача були вчинені відповідно до вимог діючого законодавства, відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до адміністративного суду з позовом до контролюючого органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання з транспортного податку за 2015 календарний рік. Платник вказує на порушення порядку встановлення транспортного податку, що тягне за собою незаконність податкового повідомлення-рішення. Постановою окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.

 Правова позиція 

Оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з яким з 01 січня 2015 року введено в дію «Транспортний податок», прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірне формування податкового кредиту та витрат за фіктивними господарськими операціями з контрагентами. Контролюючий орган обґрунтовує дане твердження відсутністю руху відповідних активів. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Фактичний рух активів в межах виконання договору поставки природного газу із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків повинен підтверджуватись первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі вартісних показників природного газу, актами про надання послуг з транспортування природного газу, рахунками-фактурами тощо.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання з транспортного податку за 2015 календарний рік. Платник вказує на порушення порядку встановлення транспортного податку, що тягне за собою незаконність його нарахування. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін рішенням апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

 Правова позиція 

Встановлення податку на майно, зокрема, в частині транспортного податку, є безумовним обов'язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Виключенням з правила, передбаченим пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України, є визначення податковим органом грошового зобов'язання на підставі пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України, в якому зазначено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

задоволено частково

 Фабула справи  Податковим органом було проведено планову документальну виїзну перевірку платника податку, якою було встановлено заниження сум податку на додану вартість та податку на прибуток. За результатами перевірки було складено акт. На підставі зазначеного акту податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств. Зазначене стало підставою для звернення платника до суду. Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги платника, суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. Платник звернувся до суду із касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник ПДВ звернувся до контролюючого органу з проханням надати податку консультацію з питання оподаткування ПДВ реалізації готової продукції на експорт за ціною нижчою собівартості. ДФС надала консультацію, за якою сума перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання не формує вартості експортного товару, а тому до такої суми не застосовується нульова ставка ПДВ. Платник податків звернувся до суду з проханням про визнання протиправною та скасування письмової індивідуальної податкової консультації. Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача, суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. ДФС звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

При здійсненні експорту товарів об’єкт оподаткування та операція не розділяються залежно від вартості товару при реалізації, та оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду про скасування податкового повідомлення-рішення, яким йому визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки податковий орган дійшов висновку, що надані платником документи по взаємовідносинам з контрагентом не дають можливості встановити реальність здійснення операцій та факт використання придбаних товарів в господарській діяльності, а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом, так як у контрагента платника відсутні необхідні трудові ресурси, відсутні приміщення для здійснення господарської діяльності. Крім того, господарська діяльність контрагента пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків, тобто має ознаки нереальності здійснення. Суди попередніх інстанцій в задоволені позовних вимог відмовили. Платник звернувся до суду з касаційною скаргою. 

 Правова позиція 

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які були прийняті внаслідок заниження податку на прибуток, в результаті заниження податку на додану вартість та завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за операціями, що мають ознаки фіктивності. Перша інстанція відмовила у задоволені вимог платника, а апеляційна інстанція задовольнили його вимоги. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне заниження податку на прибуток та завищення сум податкового кредиту. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про задоволення позову. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями тощо, адже вказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, тобто є документами первинного обліку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про відмову у задоволенні позову. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, рахунками-фактурами тощо, якщо такі документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та є документами первинного обліку.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про задоволення позову. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, як будь-якої діяльності особи, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про порушення платником формування податкового кредиту та витрат з податку на додану вартість та податку на прибуток відповідно, за результатами господарських операцій, що мають ознаки фіктивності.

 Правова позиція 

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування складу витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

 Правова позиція 

Платник податків повинен здійснювати відображення господарської операції у податковому обліку відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкового повідомлення-рішення, що прийняте контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

 Правова позиція 

Платник податків повинен здійснювати відображення господарської операції у податковому обліку відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

невідомо

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про те, що платником податків занижено податок на прибуток, завищено податковий кредит з ПДВ, неутриманно та неперераховано до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб.

 Правова позиція 

Корпоративні права є інвестиційним активом, тому вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв’язку із придбанням інвестиційного активу. Для основних фондів груп 2, 3 та 4 нарахування амортизації здійснюється з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, що входять до складу цих груп, тобто після збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів на суму витрат з придбання відповідного основного фонду, та фактично припиняється після зменшення цієї балансової вартості на відповідну суму витрат.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішення, прийнятих внаслідок заниження платником суми податку на додану вартість та податку на прибуток. Контролюючий орган обґрунтовує свої рішення тим, що формування валових витрат платником та віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту відбулось на основі операцій, реальність  яких не підтверджена необхідними первинними документами. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін апеляційним судом, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано частину податкових повідомлень-рішень.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.  

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.   Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено грошові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу щодо непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Постановою окружного адміністративного суду від задоволено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення рішення, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та податку на прибуток. Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу щодо непідтвердження реальності господарських правовідносин між платником та його контрагентами. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов платника задоволено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною і скасування вимоги на погашення податкового боргу платника, який виник внаслідок невиконання банківською установою обов’язку з перерахування сплачених платником коштів до бюджету. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправними дії контролюючого органу та зобов'язано зарахувати в рахунок грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість пеню. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін.

 Правова позиція 

За несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів і інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» пеня до платника не нараховується, а відповідальність за таке порушення несе банк.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому нараховано зобов’язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та податку на додану вартість. Підставою прийняття даних ППР було те, що платником завищено валові результаті шляхом невідкоригування таких на суму простроченої кредиторської заборгованості, непідтверджено право платника на включення суми придбаних товарів/послуг до податкового кредиту, порушено норми регулювання обігу готівки. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано в частині скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовлено. 

 Правова позиція 

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту у разі, коли цей платник має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішенням (далі – ППР),  якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою прийняття даних ППР було непідтвердження платником реальності здійснення операцій первинними документами. Постановою окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. 

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.   Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо визначення йому зобов’язань із податку на прибуток внаслідок заниження платником валового доходу. Сума, на яку занижено валовий дохід, отримана платником від фізичних та юридичних осіб на власний банківський рахунок для здійснення операції з придбання цінних паперів, однак в подальшому такі кошти з власного рахунку позивача не перераховувались власникам цінних паперів, а тому такі кошти є доходом. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін. 

 Правова позиція 

Наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. Витрати позивача, понесені у зв'язку із придбанням цінних паперів, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, а відтак умовами їх врахування при зменшенні оподатковуваного доходу платника є: факт понесення цих витрат у процесі реальної господарської діяльності платника, документальна підтвердженість цих витрат, а також декларування доходу, отриманого як результат понесення цих витрат. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень щодо донарахування зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновок контролюючого мотивується тим, що операції, які виконувалися між платником та контрагентами мають ознаки нікчемності, оскільки у контрагентів відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін.

 Правова позиція 

Законодавець у якості єдиної та виключної підстави для невключення до складу валових витрат, понесених платником податку за наслідками здійснення господарських операцій, передбачає повну відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.  

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно вимог податкового законодавства наявність податкової накладної для визначення податкового кредиту та валових витрат є обов'язковою. Відсутність первинних документів, що підтверджують реальність виконання господарської операції є підставою для невключення коштів до податкового кредиту.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішенням (далі – ППР),  якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою прийняття даних ППР було непідтвердження платником реальності здійснення операцій первинними документами. Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову окружного адміністративного суду. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.   Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. 

не задоволено

 Фабула справи  Платником оскаржене податкове повідомлення-рішення щодо донарахування йому зобов’язань із податку на додану вартість. Про донарахування платнику сум податку на додану вартість став висновок контролюючого органу, щодо безпідставного віднесення платником до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з контрагентом, оскільки правочини, укладені платником з контрагентом, укладено без мети настання реальних наслідків. Постановою окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 

 Правова позиція 

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив в суді податкові повідомлення-рішення, якими йому збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та збільшено грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників, внаслідок  неправомірного віднесення платником сплачених відсотків за користування кредитом до валових витрат та порушення в нарахуванні заробітної плати та утриманні податку на доходи з фізичних осіб. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову Хмельницького окружного адміністративного суду залишено без змін. 

 Правова позиція 

Якщо підприємство кредитор не ліквідовано і позовні вимоги кредитора повинні бути погашені із закінченням трьох років, за умови, що момент граничного погашення ще не настав, відсутні підстави для визнання такої заборгованості безнадійною та включення суми кредиторської заборгованості в інші доходи платника.  

Проценти за кредитом можна відносити до складу валових витрат, якщо кредитні кошти використані на цілі, пов'язані з господарською діяльністю підприємства.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішення, прийнятих внаслідок заниження платником суми податку на додану вартість та податку на прибуток. Контролюючий орган обґрунтовує свої рішення тим, що формування валових витрат платником та віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту відбулось на основі операцій, реальність  яких не підтверджена необхідними первинними документами. Судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні позову.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.   Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішення, прийнятих внаслідок заниження платником суми податку на додану вартість та податку на прибуток. Контролюючий орган обґрунтовує свої рішення тим, що формування валових витрат платником та віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту відбулось на основі операцій, реальність  яких не підтверджена необхідними первинними документами. Судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні позову.  

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.  

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.   Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість внаслідок непідтвердження платником реальності здійснення операцій первинними документами. Постановою Окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову окружного адміністративного суду. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.  

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з прохання про зупинення видаткових операцій платника у зв’язку з відмовою від здійснення акту опису майна податковим керуючим та ненадання технічної документації. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції вимоги контролюючого органу задоволено.

 Правова позиція 

Податковий керуючий вправі вимагати лише ті документи, які безпосередньо стосуються майна платника податків, яке підлягає опису, зокрема технічної документації.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом до адміністративного суд, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте внаслідок порушення платником граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість через зміну контролюючим органом призначення податкового платежу платника. Судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог платника  відмовлено.

 Правова позиція 

На момент нарахування і сплати позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість у податкового органу були відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з відповідного податку, та направляти суми на погашення податкового боргу за інший податковий період.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Обов'язок платника податків сплатити авансовий внесок та розмір цього внеску ставиться в залежність від прибутку, отриманого таким платником у попередньому звітному (податковому) періоді.

Реальність господарських операцій підтверджується наявністю первинних документів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з'ясувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції, усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо; встановити статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції; дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Для правильного вирішення спору щодо реальності господарських операцій необхідним є дослідження самих договорів укладених між платником та контрагентами, та всіх первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій платника з контрагентами, а також встановлення наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, які були винесені з тих же підстав, що й оскаржені в минулому податкові повідомлення-рішення, які судами було визнано протиправними. Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з'ясувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції, усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо; встановити статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції; дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Для правильного вирішення спору щодо реальності господарських операцій необхідним є дослідження самих договорів укладених між платником та контрагентами, та всіх первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій платника з контрагентами, а також встановлення наявності зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з прохання про визнання протиправним та скасування наказу про призначення податкового керуючого за неосновним місцем обліку. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Призначення податкового керуючого можливе лише за основним місцем обліку платника.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, винесених контролюючим органом з підстав того, що при використанні у господарській діяльності земельних ділянок за договорами оренди, які не пройшли державної реєстрації, втрачається право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість, а продукція, вирощена на земельних ділянках, договори оренди по яких не пройшли державної реєстрації, не є продукцією власного виробництва, у зв'язку з чим безпідставно отримано податкову пільгу та не сплачено до бюджету податок на додану вартість.Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У контролюючих органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільгоспподатку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації останнім договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій.Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог платника. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень, якими йому нараховані грошові зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у зв’язку з неправомірним формуванням валових витрат та податкового кредиту. Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень, якими йому нараховане грошове зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з заниженням таким платником податкового зобов’язання шляхом реалізації товарів за цінами нижче рівня звичайних цін. Суд першої інстанції задовольнив позов та скасував податкові повідомлення – рішення. Апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції. 

 Правова позиція 

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін. Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни 

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду про скасування податкового повідомлення – рішення, яким йому нараховані штрафні санкції за порушення правил застосування РРО. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та скасував податкове повідомлення – рішення.

 Правова позиція 

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Таким чином, передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК). Відтак, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення – рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, винесених з підстав порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, відсутності марки акцизного збору на пляшці алкогольного напою. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог платника.

 Правова позиція 

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Готівкові кошти, що надходять від реалізації товарів на підставі звітів в касовій книзі, мають оподатковуватись своєчасно, а саме в день надходженя. У разі відсутні марки акцизного збору (маркування алкогольних напоїв) навіть лише на двох пляшках алкогольних напоїв, буде застосовано фінансові санкції.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено у задоволені вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за результатами господарських операцій, які мають ознаки фіктивності.

 Правова позиція 

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов’язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

Водночас, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об’єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Недоведеність реальності здійснення платником податків господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення рішення. Судами першої та апеляційної інстанцій було відмовлено у скасуванні даних рішень, у зв'язку з чим у платника податків виник податковий борг за несплату узгодженого грошового зобов'язання. Платник податків уклав договір з контролюючим органом про розстрочення сплати податковогу боргу під проценти. За результатами касаційного оскарження суд касаційної інстанції визнав незаконними та скасував винесені податкові повідомлення рішення, у зв'язку з чим у платника виникла надмірна сплата. Контролюючий орган відмовив у поверненні надміру сплачених коштів, аргументуючи це наявністю боргу платника податків. Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання незаконними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплачених коштів. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Дії контролюючого органу щодо нарахування платнику процентів за користування розстроченням податкового боргу після скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу є такими, що вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного податкового законодавства, тобто є протиправними.

не задоволено
◄◄ 1 2 ►►
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію