Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податку звернувся до контролюючого органу з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою для  висновку контролючого органу про наявність порушень платником податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме:  довідкою встановлено, що контрагент платника за податковою аресою не знаходиться, господарською діяльністю не займається, таким чином господарські операції між ним та контрагентами -постачальниками, контрагентами - покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів. Також гідно бази АІС «Податковий блок» номенклатура та обсяг реалізованих іншим контрагенттом платника послуг свідчить про фізичну неможливість їх виконання одним працюючим без наявності допоміжних послуг та залучення субпідрядних організацій. Отримані платником від його контрагента податкові накладні на суму більше 10 000 грн не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних. Також платником не надано до перевірки документи про детальний перелік робіт, що входив до складу виконаних послуг; не вказано конкретне місце виконання послуг; перелік осіб, що виконували послуги. На підставі викладеного вище контролючий орган дійшов висновку про безтоварний характер операцій платника з його контрагентами. Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволені позову. Платник податку звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;  обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності, а також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до контролюючого органу з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень, якими платнику зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, збільшено суму податкового  зобов'язання з податок на прибуток приватних підприємств. Згідно висновків податкової перевірки платника встановлено, що платником було занижено податок на прибуток, а також було порушено п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, в результаті чого встановлено заниження рядка 18 (Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) та встановлено завищення рядка 19 (Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду), що призвело до завищення рядка 24 (Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) та призвело до завищення податкового кредиту в подальших періодах. Суди попередніх інстанцій задовольнили позов. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційно скаргою.

 Правова позиція 

для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про зменшення сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Відповідно до позиції контролюючого органу податкові повідомлення – рішення були прийняті у зв’язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки, у ході якої було зроблено висновок про те, що господарські операції платника податків зі своїми контрагентами не мали реального характеру. Перша та апеляційна інстанції задовольнили позов платника податків. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

1. Податкові накладні, виписані від імені підприємства неуповноваженою або невстановленою особою, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно і посвідчувати факт придбання товарів.

2. Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, слід звернути увагу, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товару, саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток,  що підлягають перерахуванню до бюджету.

3. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

задоволено частково

 Фабула справи  юридична особа – платник внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування подала позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, прийнятих на основі висновків контролюючого органу про використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин. Постановою адміністративного суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено. Позивач звернувся з касаційною скаргою про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

 Правова позиція 

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Єдиний внесок нараховується для платників на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Оскільки фізичні особи фактично працювали, що підтверджується табелями обліку робочого часу, без належного оформлення цих осіб роботодавцем та отримували заробітну плату, то контролюючий орган правомірно збільшив грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.

не задоволено

 Фабула справи  Платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку. Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Відповідне рішення суд сформував на основі того, що виконанні ротоби та надані послуги пов'язані з господарською діяльністю позивача, а отримання цих послуг та використання у господарській діяльності підтверджене належним чином оформленими первинними документами, що в свою чергу свідчить про правомірність формування податкового кредиту за відповідний податковий період. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано. Позивачем було направлено касаційну скаргу, якою позивач скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У разі якщо документи подані для підтвердження реальності виконання правочинів не відповідають вимогам законодавству або є неточними, недостовірними, такі документи не можуть бути використанні для безпосереднього доказування реальності господарських операцій.

Судом встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

не задоволено

 Фабула справи  комунальне підприємство звернулось до адміністративного суду з вимогою скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкове зобов'язання із сплати штрафних санкцій за затримку граничного строку узгодженої сумиподаткових зобов'язань з податку на прибуток. Постановою суду першої інстанції у задоволені позовних вимог відмовлено. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення. 

 Правова позиція 

Оскільки спір між сторонами виник виключно з приводу законності нарахування податковим органом штрафних санкцій під час дії мораторію у справі про банкрутство боржника - платника податків, суд встановив, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Суд зазначає, що у разі якщо податкові зобов'язання набули статусу угоджених до дня порушення провадження у справі про банкрутство та до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, такі зобов'язання є конкурсними, а не поточними. Таким чином, суд дійшов до висновку, що визначення контролюючим органом підприємству штрафів оскаржуваним податковим повідомленням - рішеннями за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань, які настали до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів слід визнати протиправним. 

не задоволено

 Фабула справи  платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку. Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Відповідне рішення суд сформував на основі того, що виконанні роботи та надані послуги (щодо надання послуг з інформатизації та системного адміністрування, послуг із охорони здоров'я та медогляду водіїв, надання юридичних послуг) пов'язані з господарською діяльністю платника, а отримання цих послуг та використання у господарській діяльності підтверджене належним чином оформленими первинними документами, що в свою чергу свідчить про правомірність формування податкового кредиту за відповідний податковий період. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано. Позивачем було направлено касаційну скаргу, якою позивач скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У разі якщо документи подані для підтвердження реальності виконання правочинів не відповідають вимогам законодавству або є неточними, недостовірними, такі документи не можуть бути використанні для безпосереднього доказування реальності господарських операцій.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

не задоволено

 Фабула справи  Постановою адміністративного суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень контролюючого органу щодо порушення норм з регулювання обігу готівки задоволено. Контролюючим органом визначено порушення норм валютного законодавства у вигляді незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом 3 років.  Відповідач (контролюючий орган) подав касаційну скаргу, якою просить суд скасувати рішення судів попередньої інстанції та прийняти нове рішення у якому у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

 Правова позиція 

Так як суду були надані належні та допустимі докази, а саме контрольні стрічки за необхідні періоди, суд дійшов до висновку, що твердження контролюючого органу щодо порушення порядку проведення розрахункових операцій шляхом незабезпечення підприємством зберігання контрольних стрічок протягом трьохрічного терміну є необґрунтованими.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку із заниженням податку на додану вартість. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено грошові зобов’язання з податку прибуток та з податку на додану вартість. Платник мотивував свої вимоги тим, що висновки податкового органу про безтоварний характер правочинів, зроблений без врахування всіх первинних документів щодо виникнення податкових зобов'язань. Постановою окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено.

 Правова позиція 

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку  товарів мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обґрунтовуватись лише допущеними постачальником порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення грошового зобов'язання з ПДВ і відмову у наданні бюджетного відшкодування, яке виникло у звязку зі здійсненням міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, обсяг яких оподатковуються за нульовою ставкою. Рішенням суду першої інстанції, залишене без змін апеляційним судом, позовні вимоги були задоволені. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Право на податковий кредит виникає на підставі належним чином оформлених податкових накладних, та якщо господарські операції, підтверджені належними первинними документами.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень попередніх інстанцій, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийняті контролюючим органом в силу здійснення платником порушення вимог формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток.

 Правова позиція 

До складу податкового кредиту включаються витрати, підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.  У разі втрати, знищення або зіпсування вищезазначених документів платник податків має право подати письмову заяву про це до контролюючого органу разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період.  У разі подання відповідної заяви платник податків зобов'язаний у 90-денний строк з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу, відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є беззаперечним доказом, що свідчить про протиправність дій суб'єкта господарювання.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень попередніх інстанцій, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийняті контролюючим органом в силу здійснення платником порушення вимог формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому всі витрати мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Відсутність первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, а також відсутність товарно-транспортної документації та інформації щодо транспортування продукції чи здійснення вантажних робіт не дає право на заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про порушення платником формування податкового кредиту та витрат з податку на додану вартість та податку на прибуток відповідно, за результатами господарських операцій, що мають ознаки фіктивності.

 Правова позиція 

Первинні фінансово-господарські документи не доказують факту здійснення господарських операцій з надання послуг, у випадку, якщо контрагенти не мають адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарських операцій, а послуги не мають розумної економічної мети.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про порушення платником формування податкового кредиту та витрат з податку на додану вартість та податку на прибуток відповідно, за результатами господарських операцій, що мають ознаки фіктивності.

 Правова позиція 

Платник податку на прибуток та податку на додану вартість має право формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернуся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про те, що при декларуванні товарів, платник податків включив до митної вартості вартість транспортування до кордону України на підставі документів, які подавалися разом з вантажно-митними деклараціями, але не вказав розмежування вартості транспортних послуг до кордону України та на території України.

 Правова позиція 

Навіть у випадку відсутності у платника податків актів здачі-прийняття наданих послуг з перевезення товару, які містять дані про розмежування вартості послуг до кордону та після, не є підставою для збільшення такому платнику грошового зобов’язання з мита і податку на додану вартість, в силу надання ним передбачених чинним законодавством України первинних бухгалтерських документів, які містять інформацію з розмежовуванням вартості транспортних витрат товариства до кордону України та на території України.

Положення Митного кодексу України не містять норми, які б визначали, що в актах здачі-приймання наданих транспортних послуг повинно обов’язково зазначатися розмежування вартості транспортних послуг до кордону України та на території України.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на основі висновку перевірки про неправомірність формуванням платником даних податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами господарських операцій, що характеризуються нікчемністю. Перевірка проведена контролюючим органом на підставі постанови слідчого у межах кримінального провадження, порушеного за фактом фіктивного створення юридичної особи.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріали перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків щодо скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом в силу висновку про порушення платником податків вимог визначення звичайної ціни.

 Правова позиція 

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених законодавством про оподаткування прибутку підприємств, покладається на контролюючий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку контролюючий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін. Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому потрібно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів (послуг), які є предметом договорів. При визначенні звичайної ціни на товар необхідно враховувати такі умови, як дата на яку визначена звичайна ціна, при яких умовах поставки вона застосовується, країну експорту, строки виконання зобов'язань та інше. Звичайна ціна товару не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних факторів.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими частково задоволено вимоги платника податків, скасувавши податкові повідомлення-рішення в певних частинах суми збільшення грошових зобов’язань. Такі повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування складу витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

 Правова позиція 

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими відповідними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування складу витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

 Правова позиція 

Єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування складу витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

 Правова позиція 

Здійснення платником податків господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується рухом активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено в задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, що прийняті ним за результатами перевірки, яка призначена та проведена з порушенням вимог податкового законодавства в частині встановлення дійсного розміру витрат та доходу.

 Правова позиція 

Якщо обсяг виручки від провадження підприємницької діяльності перевищив 500 000 грн., то суб'єкт підприємницької діяльності повинен протягом 5 днів після закінчення звітного періоду (кварталу) подати звіт за підсумками роботи за відповідний період (квартал), де слід вказати весь фактичний обсяг виручки. Такий суб'єкт підприємницької діяльності втрачає можливість бути на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у наступному календарному році.

не задоволено

 Фабула справи  Платник подтків звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування щодо основного засобу, який не був введений в експлуатацію до дати заявлення ПДВ до бюджетного відшкодування. Постановою окружного адміністративного суду позов було задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції було скасовано в частині вирішення питання розподілу судових витрат, в іншій частині – залишено без змін. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання основних засобів. Податковий кодексу України не передбачає обов'язку платника податку ввести об'єкт у експлуатацію до дати заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду  з адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування державної реєстрації установчих документів платника, визнання недійсним запису про здійснення його державної реєстрації та припинення юридичної особи. На обґрунтування позову контролюючим органом було зазначенозазначила, що реєстрація юридичної особи була здійснена на підставі неправдивих відомостей про особу засновника товариства, що є порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

Контролюючі органи можуть звертатися з вимогами про припинення суб’єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли контролюючі органи діють на реалізацію своєї владної компетенції, зокрема, неподання таким суб’єктом протягом року до контролюючих органів податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством або здійснення юридичною особою діяльності, що заборонена законом. Статут юридичної особи за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов’язкові для учасників товариства, посадових осіб товариства та інших працівників, враховуючи порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання актів, в тому числі статуту, недійсними, є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду  з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення платнику грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств та щодо збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість. Контролюючим  органом зроблено висновок про юридичну дефектність первинних документів платника по взаємовідносинах контрагентом та нереальність господарських операцій. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.   Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. 

Наявність у платника податків належно оформлених документів, необхідних для віднесення сплачених сум до податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, не є безумовною підставою формування даних податкового обліку у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Так, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.    

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Контролюючий орган мотивує своє рішення тим, що платник відніс до складу фінансових витрат відсотки в сумі по кредитному договору, який видано на фінансування витрат по проектуванню, опорядженню та пристосуванню нежитлових приміщень, стверджуючи, що вказані витрати на сплату відсотків повинні були капіталізуватися платником у зв'язку із створенням кваліфікаційного активу. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Постановою апеляційного адміністративного суду постанова окружного адміністративного суду скасована, у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податків та лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.  Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. 

задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який має податковий борг, проте перша та апеляційна інстанції дійшли висновку про наявність спору про право.

 Правова позиція 

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

не задоволено

 Фабула справи  Платником оспорено податкові повідомлення-рішення внаслідок завищення ним суми бюджетного відшкодування та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, що призвело до заниження суми  податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

 Правова позиція 

Сільськогосподарськими виробниками податкове зобов'язання і податковий кредит декларується за спеціальною (скороченою) декларацією з податку на додану вартість, тобто платник податку на додану вартість, який, реалізовуючи продукцію, не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи сплачені кошти на підтримку власного виробництва.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, що складений за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки, у зв’язку з заниженням податку на прибуток та завищенням від’ємного значення податку на додану вартість через непідтвердження факту реальності операцій щодо купівлі та переробки товару(соняшника). Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображати реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій, а  також  висновки  що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року без урахування раніше понесених збитків. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат І кварталу 2011 року без обмежень. Враховуючи, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищення валових витрат над валовими доходами, то від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за І квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковим кодексом України.

У разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року та в подальшому наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій. Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Право платника податку формувати валові витрати виникає у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової невиїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість (не підтверджено належними первинними документами правомірність формування витрат та податкового кредиту при здійсненні господарських операцій з контрагентом). Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволені.

 Правова позиція 

Відсутність дат в актах виконаних робіт у зв’язку з технічною помилкою при їх підписанні та фактичне підписання актів на дату, що відповідає запису в журналі реєстрації актів виконаних робіт не є підставою для визнання таких договір такими, що не підтверджують реальність виконання господарських операцій.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності реєстрації контрагента як платника податку на додану вартість; фактичного (реального) здійснення господарських операцій; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у тому числі платіжних); наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у тому числі платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом щодо скасування податкової вимоги контролюючого органу, складеної без попереднього вручення/надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення. Рішенням суду першої інстанції, підтриманого апеляційним судом, позовні вимоги платника були повністю задоволені. Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення - рішення, в разі не ініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу.

Відсутність будь-яких доказів щодо вручення податкового повідомлення-рішення свідчить про неузгодженість суми грошового зобов'язання, та відсутність підстав для направлення вимоги.

не задоволено

 Фабула справи  Прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій посадових осіб контролюючого органу, усунення виявлених прокурорською перевіркою порушень вимог законодавства та зобов'язання вжити відповідних заходів, оскільки акт планової виїзної документальної перевірки не відповідає вимогам чинному законодавству. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

Прокурор не наділений правом проведення перевірки платників податків та не може спростовувати чи підтверджувати висновки акту перевірки податкових органів

Подання Прокурора повинно містити чітко зазначені заходи, які необхідно вжити для його виконання.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення, яке було прийнято з порушенням строків, а саме до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі. Суд першої інстанції задовольнив позов та скасував податкове повідомлення – рішення. Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду у рамках розгляду кримінальної справи про злочини, предмет якої є податки, збори , забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Таким чином, податкове повідомлення – рішення прийняте до набрання законної сили вироку суду суперечить вимогам ПК і має бути визнане недійсним.

не задоволено

 Фабула справи  Банківська установа звернулась до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення – рішення щодо нарахування грошового зобов’язання за платежем адміністративні штрафи за порушення вимог до відкриття рахунків платників податків. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та скасував податкове повідомлення – рішення. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

 Правова позиція 

Інформація отримана контролюючими органами від банківської установи на виконання рішення суду, яке в подальшому було скасоване, може слугувати підставою для застосування заходів відповідальності.

Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків, визначеного  у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючому органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення першої та апеляційної інстанції, де перша – частково задовольнила вимоги платника податків, скасувавши частину податкових повідомлень-рішень, які, зокрема, були прийняті з підстав неподання платником в установлені строки податкової декларації, включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними і платіжними документами, недоплати суми ПДФО; апеляційна – скасувала рішення першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого в силу неподання платником в установлені строки податкової декларації. 

 Правова позиція 

Неподання платником податків податкової декларації за самостійно визначеним податковим зобов’язанням в установлені законодавством строки є підставою визначення суми відповідного податкового зобов’язання контролюючим органом.

не задоволено

 Фабула справи  Юридична особа подала позовну заяву про визнання протиправними та скасування тих пунктів вимоги контролюючого органу, які стосуються усунення порушень про безпідставне здійснення видатків на оплату праці та не відображення в дебіторській заборгованості витрат зі сплати за сторонніх фізичних осіб наданих послуг з водопостачання та електроенергії, прийнятих на основі висновків контролюючого органу про використання бюджетних коштів всупереч їх цільовому призначенню при оплаті виконаних робіт за цивільно-правовими договорами.  Постановою адміністративного суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено частково. Позивач та відповідач звернулися з касаційними скаргами про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

 Правова позиція 

Угоди юридичної особи з фізичними особами без статусу фізичної особи – підприємця щодо обслуговування персонального комп'ютера та про здійснення поточного ремонту є саме трудовими, а не цивільно-правовими угодами, що підтверджується трудовими договорами, актами виконання робіт та кошторисами на здійснення робіт. Нараховуючи та виплачуючи дохід на користь таких фізичних осіб, юридична особа зобов'язана утримувати та перераховувати до бюджету податок на доходи.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання незаконною та скасування вимоги щодо зайвого використання бюджетних коштів, прийнятої внаслідок виявлення контролюючим органом під час перевірки у платника зайвих нарахованих до оплати бюджетних коштів, внаслідок завищення обсягів виконаних робіт, що підтверджено контрольним обміром фахівця. Суд першої та апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги платника.      

 Правова позиція 

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.    

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою визнання неправомірними дій з проведення документальної позапланової виїзної перевірки, скасування наказу на проведення перевірки у зв’язку із наявністю  процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та  проведенні виїзної податкової перевірки. Суд першої та апеляційної інстанції задовольнили позов частково в аспекті  визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки. В решті позовних вимог відмовлено.

 Правова позиція 

Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної податкової перевірки. Позови платників про оскарження наказів про призначення перевірки, дій контролюючого органу щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

невідомо

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень щодо нарахування йому грошових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, у зв’язку з завищенням таким платником розміру податкового кредиту та валових витрат, шляхом включення операцій, які, на думку контролюючого органу, не мали реального характеру. Окружний адміністративний суд задовольнив позов. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

 Правова позиція 

Визначальною умовою, яка надає платнику право сформувати податковий кредит та валові витрати, є реальне здійснення господарської операції, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами. Тягар доведення неправомірності дій платника щодо заниження податкового зобов’язання лежить на контролюючому органі, за умови подання платником всіх необхідних первинних документів.

Платник податків не може нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентом. Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платника податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

задоволено

 Фабула справи  Підприємство звернулось із позовом до митного органу про скасування рішення про визначення коду товару. Товариство заявляло, що митний орган безпідставно та без урахування наявних фактичних обставин змінив код товару згідно з УКТ ЗЕД. У своїх доводах декларант посилався на висновок торгово-промислової палати щодо віднесення товару до обраного ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, позовні вимоги підприємства були задоволені. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційною інстанції, митний орган звернувся до суду із касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Вирішення питання, чи належить товар до того чи іншого товарного коду за УКТ ЗЕД, до компетенції торгово-промислових палат не входить.

Відповідно до спеціального митного законодавства, питання про визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД відноситься до виключної компетенції митних органів.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію