Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податку звернувся до контролюючого органу з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,  збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки на думку контролюючого органу платником було порушенно вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження скоригованих валових доходів на суму доходів від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами. Суди попередніх інстанцій повністю відмовили в задоволенні позову. Платник звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України №334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про заниження суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Відповідно до позиції контролюючого органу, податкові повідомлення – рішення були прийняті у зв’язку з проведенням документальної планової  виїзної перевірки, у ході якої було зроблено висновок про відсутність реального характеру операцій платника податків з його контрагентами. Перша та апеляційна інстанції задовольнили позов платника податків. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

1. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

2. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

не задоволено

 Фабула справи  Товариство звернулося з позовом про скасування податкових повідомлень рішень, якими збільшено суми податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб (у зв’язку з виплатою оподатковуваного доходу, на дату здійснення господарської операції без надання довідки форми 3-ДФ). Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін судом апеляційної інстанції позовні вимоги задоволені частково. Контролюючий орган оскаржив рішення судів попередніх інстанцій до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Наявність у позивача довідок про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та підтвердження факту відчуження сільськогосподарської продукції безпосередньо її власником є основними умовами за яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статі 165 ПК України.

задоволено частково

 Фабула справи  За результатами фактичної перевірки платника податку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами було зроблено висновок про порушення ним відповідного законодавства. Контролюючий орган вказував на факт здійснення платником  оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим та, відповідно, на необхідність отримання відповідної ліцензії, якої у платника не було. Платник податку стверджував, що контролюючим органом неправильно було визначено код його товару, згідно з УКТ ЗЕД, і відповідно неправильним є висновок про необхідність отримання ліцензії. За захистом своїх прав платник звернувся до суду. Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено. Контролюючий орган звернувся до суду із касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачені Законом № 584-VII, підлягають обов’язковому застосуванню при класифікації товарів і врахуванню, в тому числі судами, при виникненні спірних правовідносин при визначенні коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

При визначенні коду товару згідно з УКТ ЗЕД у конкретному випадку можна послуговуватись не визначенням домінуючої об’ємної частки компоненту товару, а його спеціальними характеристиками.

не задоволено

 Фабула справи  Податковим органом було проведено перевірку платника податку, за результатами якої йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Такі висновки податкового органу ґрунтувалися на тому, що, на його думку, платником не було задекларовано отриманий дохід (додаткове благо) у вигляді анульованого кредитором боргу. Платник з такими висновками податкового органу не погодився та звернувся до суду, з огляду на те, що, на його думку, прощена йому сума заборгованості складалась не тільки з основної суми боргу, а й пені, що на його переконання не може бути визнана додатковим благом. Постановою суду першої інстанції, яка була залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів, платник звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податку за наявності таких умов: отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору; включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

Податковим законодавством передбачено оподаткування саме суми боргу, яка анульована кредитором. Будь-яких застережень про те, які саме суми можуть входити до її складу, зокрема, основний борг, нараховані проценти або пеня, не має. Таким чином анульований борг у складі як основної суми боргу, так і відсотків та пені, вважається доходом (додатковим благом), що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та зобов'язати контролюючий орган зарахувати суму переплати податку на прибуток в рахунок авансових платежів податку на наступний період та здійснити коригування даних в картці особового рахунку ВП ЗАЕС шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток. Судом першої інстанції у задоволені позову було відмовлено, а апеляційний суд задовольнив позов частково. Контролюючий орган звенувся до суду з касаційною скаргою. 

 Правова позиція 

Якщо причиною виникнення податкового боргу та складання податкової вимоги є неправомірна бездіяльність суб'єкта владних повноважень в частині здійснення зарахування в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток суми переплати з названого податку, то така податкова вимога є протиправною.

не задоволено

 Фабула справи  фізична особа-позивач звернулася до окружного адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення щодо неправомірності збільшення орендної плати за земельну ділянку. Постановою суду першої інстанції позовні вимоги фізичної особи були задоволені повністю, ухвалою суду апеляційної інстанції постанову окружного адміністративного суду залишено без змін. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, контролюючим органом було подано касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Внаслідок внесення змін до ст. 288 Податкового кодексу України від 01 квітня 2014 року було встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але не може бути меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Оскільки платником податку на майно (плати на землю) було сплачено річний податок на земельну ділянку за ставкою, що діяла до прийняття змін розрахунок збільшення податкового зобов’язання повинно відбуватися з урахуванням податку, що був сплачений за даний звітний податковий період. Таким чином, плата за землю, розрахована за рік у розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, повинна бути зменшена на суму плати за землю, яка була фактично обрахована та сплачена платником податку за відповідний звітний річний податковий період, у розмірі 0,1 відсотоку від нормативно-грошової оцінки землі.

задоволено частково

 Фабула справи  платник податку звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, у зв'язку з відсутністю, на думку контролюючого органу, в операціях між платником та його контрагентами відсутній реальний характер. Суд першої інстанції позов задовольнив, однак суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки погодився із висновками контролюючого органу про безтоварність правочинів, укладених платником з контрагентами. Платник звернувся з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Системний аналіз норм Податкового кодексу України та законодавства про бухгалтерський облік  дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Наявність товарно-транспортних накладних або їх відсутність не є беззаперечним доказом товарності/безтоварності укладеного правочину, але враховуючи специфіку придбаного вуглеводного скрапленого паливного газу,  докази транспортування є обов'язковими для кваліфікації укладених платником правочинів як реальних та таких, що фактично здійснювались.

Посилання платника на договори оренди автозаправних станцій та відповідного обладнання як на доказ реальності укладених правочинів щодо нафтопродуктів та газу, не доводить факту, що на вказаних автозаправних станціях реалізовувались саме придбані платником у контрагентів нафтопродукти та газ.

не задоволено

 Фабула справи  платник податку звернувся до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність контролюючого органу, яка виразилась у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість по декларації, а також про стягнення з бюджету відповідної суми. Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог було відмовлено. В процесі апеляційного оскарження від позову в частині позовних вимог щодо частини суми бюджетного відшкодування платник відмовився, в іншій частині — позов було задоволено. Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою. Платник, в свою чергу, подав заяву про відмову від позову в частині вимог про стягнення з бюджету сум коштів, таким чином повністю відмовившись від своїх вимог в частині стягнення з бюджету сум відшкодування.

 Правова позиція 

У разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість чи безпідставного невідшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування).

«Ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку подав позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень, якими встановлено порушення податкового законодавства у формі заниження податку на прибуток; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування ППП; завищення збитків від операцій з цінними паперами (акціями); занижено фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовій біржі за відповідні звітні податкові періоди та заниження особливого податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Контролюючим органом подано касаційну скаргу.

 Правова позиція 

До складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду. Постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності емітента цінних паперів не позбавляє такі цінні папери відповідного статусу.

не задоволено

 Фабула справи  юридична особа, відповідальна за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, подала позовну заяву про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пені по податку на доходи найманих працівників, які засновувались на висновках про неутримання ПДФО, з сум, виплачених фізичним особам, що не є працівниками підприємства, за надані послуги та отриманий товар, а також неутримання ПДФО, з сум, отриманих працівниками підприємства за рахунок коштів підприємства, як додаткове благо, неутримання ПДФО, з сум, отриманих працівниками підприємства у вигляді відшкодування вартості проїзду, використання власного авто, проживання у готелі. Постановою адміністративного суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення – рішення. У решті позовних вимог відмовлено. Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач (контролюючий орган) звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Позивач в письмових запереченнях на касаційні скарги просив в їх задоволенні відмовити.

 Правова позиція 

До складу витрат платника податку відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Такі витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Норми Податкового кодексу України не містять обмежень щодо виду транспорту, витрати на оплату яких відрядженим працівником можуть бути віднесені до складу витрат платника податку. Крім того, наведеними нормами надано право платнику податків включати до податкових витрат витрати працівника на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, у тому числі на орендованому транспорті, та витрати на побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни).

задоволено частково

 Фабула справи  платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень, якими було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток з операцій за договорами про тимчасове розміщення вагонів на під'їзних коліях за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки. Дані податкові повідомлення рішення прийняті контролюючим органом, оскільки останній вважає, що у діях платника відсутнє реальне виконання господарських зобов’язань за укладеним позивачем з контрагентами правочинами. Постановою адміністративного суду першої інстанції позов задоволено, ухвалою залишено постанову без змін. Контролюючий орган подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Доводи контролюючого органу про безтоварність проведених операцій платником сформульована на основі наявності обвинувального вироку суду щодо посадової особи контрагента платника (за скоєння злочину передбачено ст. 212 ККУ), не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки порушення контрагентом вимог податкового законодавства в частині несплати податків не може спричиняти негативні наслідки для позивача. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява №  803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №  3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №  6689/03).

Суд дійшов до висновку, що визнання протиправним та скасування в судовому порядку наказу про проведення перевірки свідчить про визнання перевірки незаконною та відсуність правових наслідків такої. Вказана позиція збігається з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 2а-1570/9062/2011 (21-425а14).

не задоволено

 Фабула справи  позивач подав позов в якому просить визнати недійсною та скасувати індивідуальну податкову консультацію відповідача та зобов'язати надати нову письмову податкову консультацію з питання оподаткування збором за першу реєстрацію транспортних засобів на придбаний самохідний бульдозер з урахуванням висновків суду. Постановою адміністративного суду у задоволені позову відмовлено, яка залишена без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду. Позивач вважаючи, що приймаючи рішення судами порушено норми матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Законодавством передбачено визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

не задоволено

 Фабула справи  платник податку на прибуток підприємств та додану вартість подав позовну заяву про скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток; збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, прийнятих контролюючим органом на основі висновків про безтоварність вчинених операцій та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою адміністративного суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу позивача задоволено повністю, в наслідок чого скасовано постанову суду першої інстанції. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Відповідач (контролюючий орган) подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Відсутність власних трудових чи виробничих ресурсів не може свідчити про те, що вчинені господарські операції були безтоварними та здійснювались виключно для надання податкової вигоди платнику податків, оскільки суб'єкт господарювання має право залучати до виконання відповідних зобов'язань третіх осіб.

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується: наявністю первинних документів, відповідністю укладених правочинів своєму економічному змісту та діловій меті, використанням платником отриманих благ від операції у власній господарській діяльності, зміною в структурі активів платника, внаслідок здійснення господарських операцій.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за операціями, що мають ознаки фіктивності. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу щодо відсутності у платника права на податковий кредит, у зв’язку із тимчасовою зупинкою окремого виду діяльності (переробки нафтопродуктів), а також, у зв’язку з відсутністю права на бюджетне відшкодування, оскільки платником податків у січні 2013 року не здійснювався основний вид господарської діяльності. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги платника були задоволені. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Права на податковий кредит та на бюджетне відшкодування не залежить від зупинення платником податків  окремого виду його діяльності.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючий орган зазначає, про здійснення платником реалізації товарів за цінами нижче їх собівартості, що призвело до заниження отриманого доходу, про придбання позивачем основних засобів - нежитлової будівлі за ціною, нижче визначеної БТІ вартості такої будівлі, що є підставою для включення відповідної частини вартості такої будівлі до складу доходів, як такої, що отримана безкоштовно, про наявність у платника безнадійної заборгованості перед постачальниками. Суд першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено частково.

 Правова позиція 

У випадку не доведення контролюючим органом не відповідності ціни договору рівню звичайної ціни, справедливо вважати звичайною ціною, ціну визначену сторонами в договорі.

Безпідставно відносити заборгованості платника перед контрагентом щодо якого винесено постанову про визнання його банкрутом до категорії безнадійної, до завершення процедури банкрутства, оскільки відповідна заборгованість може бути стягнута за ініціативою ліквідатора.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість. Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю;

Про реальність господарських операцій свідчать належним чином оформлені первинні документи, укладені правочини відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричиняють зміни в структурі активів підприємства.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено в задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток за результатами господарських операцій, які мають фіктивний характер.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся з позовом про оскарження податкових повідомлень рішень з податку на додану вартість, земельного та екологічного податку, в апеляційній інстанції вказані повідомлення рішення були скасовані. Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України

 Правова позиція 

Грошові кошти, отримані кооперативом в якості оплати за поставку послуг членам кооперативу, пов'язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), є пайовими та членськими внесками членів кооперативу, тобто є виконанням обов'язку членів кооперативу щодо сплати визначених статутом кооперативу внесків і не є постачанням послуг.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, за яким було збільшено суму грошового зобов’язання за ПДВ у зв’язку із відсутністю у платника права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій за договорами, щодо яких не підтверджено їх реальний характер. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін за рішенням суду апеляційної інстанції, в задоволені позовних вимог було відмовлено. Платник податків звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись  такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;  облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Акт про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника лише фіксують факт неможливості проведення звірки підприємств та не можуть давати оцінки здійсненим господарським операціям.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування платником податкового кредиту із податку на додану вартість за операціями, що не пов’язані із господарською діяльністю платнику; про ненадання платником під час перевірки доказів для ідентифікації фізичних осіб, від яких надходили кошти на розрахунковий рахунок підприємства, які мали формувати склад його витрат за першою подією, а саме - по отриманню коштів на розрахунковий рахунок; про існування заборгованості кінцевих споживачів за придбаний у платника податків товар, строк позовної давності по якій минув. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

При визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, поняття митної вартості та звичайної ціни не є тотожними.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими на вимоги платника податків скасовані податкові повідомлення рішення, прийняті контролюючим органом в силу включення платником податків до складу витрат та податкового кредиту сум по взаємовідносинам з контрагентом, яким на виконання умов договору виписано видаткові та податкові накладні на відпуск товарів, отримання яких непідтвердженно платником. Зазначені видаткові та податкові накладні були оприбутковані платником податків до бухгалтерської програми «1С: Підприємство 7.7.»

 Правова позиція 

Для підтвердження своїх доводів під час судового розгляду стосовно того що, програма М.Е. DOC, відповідно до своїх технічних характеристик, при заповненні уточнюючого розрахунку до декларації із ПДВ, автоматично заповнює рядки з 18 по 26, що таким чином неуможливлює зміну показників в цих рядках в ручному режимі, необхідно подавати технічні документи по такій програмі.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої, що частково задовольнив вимоги платника податків, та апеляційної інстанції, що в повній мірі задовольнив вимоги платника податків, стосовно скасування податкових повідомлень рішень контролюючого органу, який прийняв їх на підставі висновку про неправомірне віднесення платником до складу витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, витрати понесені у зв’язку з отриманням послуг від контрагентів.

 Правова позиція 

Обов’язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв’язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарження рішень першої та апеляційної інстанції, якими на вимогу платника податків визнано протиправними дії контролюючого органу щодо проведення перевірки та зобов’язано контролюючий орган виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо нікчемності правочинів. Контролюючим органом не підтвердженні підстави проведення перевірки такого платника, порушено порядок направлення рішення про проведення перевірки, вчинено порушення щодо проведення такої перевірки саме на підставі документів, перелік яких визначений законом.

 Правова позиція 

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов’язане з самою протиправністю дій. Визнання дій контролюючого органу щодо проведення перевірки протиправними є підставою для зобов’язання такого органу виключити відповідну інформацію, отриману за наслідками проведення такої перевірки, з баз даних.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення рішення, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість. Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу щодо непідтвердження реальності господарських правовідносин між платником та його контрагентами та недійсності укладених правочинів. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.

 Правова позиція 

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення рішення, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та податку на прибуток. Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу щодо непідтвердження реальності господарських правовідносин між платником та його контрагентами. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов платника задоволено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. 

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за висновками контролюючого органу про відсутність законодавчо визначених підстав для здійснення коригування суми податкового зобов'язання. Суд першої інстанції задовольнив позов платника. Суд апеляційної інстанції скасував рішення першої інстанції.

 Правова позиція 

Повернення попередньої оплати шляхом її зарахування в рахунок погашення існуючої заборгованості, регулюються положеннями цивільного та господарського законодавства, яке таких обмежень не встановлює. А тому посилання про неможливість здійснення такого повернення є помилковим.

задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про припинення юридичної особи на підставі того, що не платник подає до органів державної податкової служби, передбачені діючим законодавством України податкові декларації та документи бухгалтерської звітності протягом трьох років.

 Правова позиція 

Контролюючі  органи можуть звертатися до суду, зокрема, з позовом про ухвалення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.  Дане право контролюючого органу розповсюджується і на припинення громадської організації, зокрема, за неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.  

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про заниження платником податків суми податку на додану вартість, завищення платником від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість зі спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, здійснення платником торгівлі продукцією власного виробництва через касу без оформлення прибуткових касових ордерів, несвоєчасне оприбуткування готівки в касі платника, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

 Правова позиція 

Будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Товари (послуги) використані для вирощування загиблих посівів (насіння, добрива, палива) не можуть вважатися використаними в операціях, які є господарською діяльністю, адже урожай із таких посівів не буде зібрано та реалізовано.

задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив адміністративному суді податкове повідомлення – рішення про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб щодо реалізації транспортного засобу за ціною нижчою його оціночної вартості  та відповідної податкової вимоги. Судами першої та апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимого відмовлено.

 Правова позиція 

Відомості звіту експерта про оцінку транспортного засобу є лише підтвердженням певної оціночної вартості того чи іншого транспортного засобу, проте не є доказом придбання чи відчуження такого транспортного засобу його власником саме за ціною, визначеною спеціалістом для проведення державної реєстрації.

Обов'язковою умовою для узгодження грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, є отримання платником податку податкового повідомлення - рішення та не проведення дій щодо його оскарження.

Визнання протиправним податкового повідомлення-рішення передбачає визнання протиправною та скасування відповідної податкової вимоги.

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення – рішення, прийнятого внаслідок заниження суми збору за спеціальне використання водних ресурсів. Підставою для визначення податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів стали висновки контролюючого органу щодо ненарахування збору за спецводокористування з поверхневих джерел, а саме за технічну воду, передану контрагенту, з яким не укладено договір на поставку води. Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано та позов задоволено. 

 Правова позиція 

Укладення договорів про поставку води з іншими водокористувачами покликано забезпечити покладення на останніх обов'язку щодо сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів, проте у жодному разі не звільняє водокористувача - постачальника від сплатити такого збору за фактично використану воду.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив в адміністративному суді податкові повідомлення-рішення щодо нарахування йому зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб. Підставою для донарахування платнику зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб став висновок контролюючого органу про перевищення платнику законодавчо встановленого граничного обсягу виручки як умови перебування на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку з чим суму такого перевищення, а також доходи, отримані позивачем протягом, було оподатковано за правилами загальної системи оподаткування. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

 Правова позиція 

Готівкові гроші, отримані платником під звіт на виконання умов договору, не є виручкою останнього від реалізації продукції у розумінні положень Указу № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування”( чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Обсяг виручки фізичної особи - підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комерційний представник за договором доручення, складається лише із сум винагороди.  

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість. Контролюючим органом встановлено, що податкові накладні, отримані від постачальників худоби, оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки в них відсутні дані про ідентифікаційний номер кожної голови великої рогатої худоби.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю. Фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.      

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, згідно з якими позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Підставою для оспорюваного донарахування став висновок податкового органу про те, що платник, як власник спеціальних дозволів на користування надрами, не нарахував та не сплатив рентну плату за видобутий природний газ та нафту у рамках виконання договорів про спільну діяльність, укладених з іншими суб'єктами господарювання. Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив. Вищий адміністративний суд України постановою рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні  позову відмовив. За результатами розгляду заяви позивача про перегляд постанови суду касаційної інстанції, постановою Верховного суду України постанову Вищого адміністративного суду України скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.

 Правова позиція 

Саме оператори за договорами про спільну діяльність відповідають перед державою за належне декларування та повноту сплати збору за геологорозвідувальні роботи при спільній діяльності як платники податків. Оскільки умовами договорів про спільну діяльність серед іншого передбачено, що облік та складання податкової звітності щодо результатів спільної діяльності, а також розрахунки з бюджетом веде оператор відповідно до вимог чинного законодавства України, правових підстав притягати платника як власника спеціальних дозволів на користування надрами до відповідальності за неподання податкової звітності та несплати податку немає.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив податкове повідомлення-рішення, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у зв’язку із невиконання положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо ненадання платником доказів нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати, яку було виплачено найманим працівниками у відповідний період. Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано, а позов задоволено частково. 

 Правова позиція 

Законодавством, чинним на момент розгляду даних правовідносин, передбачено сплату лише єдиного податку у межах від 20 грн. до 200 грн. та за найманих працівників у розмірі 50 % за кожну особу від ставки єдиного податку, що звільняє платника від обов'язку по нарахуванню, утриманню та перерахуванню податку на доходи фізичних осіб як податкового агента. Отже, підстава для визначення позивачу суми податку з доходів фізичних осіб, саме невиконання положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо ненадання платником доказів нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати, яку було виплачено найманим працівниками у відповідний період, до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.      

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень внаслідок заниженням платником податку на прибуток в період, що перевірявся; знижена сума податкових зобов'язань, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення з донарахування зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб було те, що платник (ломбард) при реалізації майна фізичних осіб повинно було утримати та перерахувати до бюджету  податок з доходів фізичних осіб з суми основного кредиту і направити податковому органу звітність за формою №1-ДФ. Також платником знижено суму валового доходу з податку на прибуток в частині не віднесення до складу валового доходу суми отриманої безповоротної фінансової допомоги. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволенні частково: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення про податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

 Правова позиція 

У зв'язку з невиконанням договору про надання ломбардом фінансового кредиту, у фізичної особи-позичальника виникає оподаткований дохід у вигляді основної суми кредиту, що залишилася неповернутою кредитору -ломбарду. Такий дохід позичальника має форму відповідної суми грошових коштів від реалізації заставленого предмету рухомого майна, що належало заставодавцю. Ломбард є податковим агентом відносно доходу позичальника у вигляді суми коштів від реалізації заставленого предмету рухомого майна, розмір якої дорівнює основній сумі кредиту, залишилася неповернутою кредитору - ломбарду. За таких обставин позивач при реалізації майна фізичних осіб повинен був утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми основного кредиту і направити податковому органу звітність за формою №1-ДФ.  

Витрати підприємства на оплату підвищення кваліфікації не є особистими доходами працівника, тому у платника відсутній обов'язок нараховувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в якості податкового агента (за підвищення кваліфікації працівників).

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника стосовно скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом на підставі висновку про порушення платником формування податкового зобов’язання та кредиту з податку на додану вартість за операціями з постачання послуг, місцем постачанням яких не є митна територія України.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою для встановлення місця постачання послуг за місцем реєстрації отримувача таких послуг як суб'єкта господарювання або - у разі відсутності такого місця - місцем постійного чи переважного його проживання є наявність таких послуг у переліку, наведеному в пункті 186.3 статті 186 ПК України.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акта, що складений за результатами виїзної позапланової документальної перевірки у зв’язку з заниженням податку на додану вартість та податку з доходів від підприємницької діяльності внаслідок перевищення граничного розміру обсягу виручки протягом здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування.( неврахування суб'єктом господарювання під час заповнення та подання звітності про отримані доходи, які були отримані на розрахунковий рахунок, відкритий в банку) Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника задоволено. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог платника відмовлено.

 Правова позиція 

Акт перевірки повинен містити посилання на первинні або інші документи, які підтверджують порушення платником податкового законодавства, зокрема повинно бути вказано від якої саме операції сума виручки не була включена суб'єктом господарської діяльності до податкової звітності, та названо які саме господарські операції склали суму перевищення визначеного ліміту виручки. Поворотна фінансова допомога не охоплюються визначенням виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з проханням про застосування арешту рахунків платника податків у зв’язку з наявності податкового боргу. Рішенням суду першої та другої інстанції залишено без задоволення позовні вимоги контролюючого органу.

 Правова позиція 

В залежності від підстав та порядку застосування передбачено два види арешту майна від  підстав та порядку його застосування: 1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; 2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Обов'язковою умовою для звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів платника податків є встановлення узгодженості суми грошового зобов’язання та дотримання податковим органом встановленої процедури такого узгодження.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення планової виїзної документальної перевірки у зв’язку із завищенням амортизаційних відрахувань, валових витрат, від’ємного значення об’єкта оподаткування та податкового кредиту. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог платника відмовлено. Рішенням суду апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано.

 Правова позиція 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової невиїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та завищенням податку на додану вартість у зв’язку із нікчемністю правочину між платником і його контрагентом. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись  такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;  облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість у зв’язку із недоведенням реальності здійснення операцій платника з контрагентом. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись  такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;  облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

задоволено частково

 Фабула справи   Платник звернувся до суду з прохання про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення невиїзної документальної перевірки у зв'язку із несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання через неналежне виконання банком своїх обов’язків щодо переказу коштів на казначейський рахунок. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено частково.

 Правова позиція 

Штрафні санкції та пеня за несвоєчасне перерахування коштів зі сплати податку нараховують банку, якщо таке правопорушення є наслідком вини банку, та може бути застосоване лише протягом часу до введенням мораторію з метою відновлення фінансового стану банку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій.Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним та допустимим доказом безтоварності укладеного правочину, оскільки зазначений акт лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки та не може давати оцінку реальності господарським операціям.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій.Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника, у частині скасування рішень.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним та допустимим доказом безтоварності укладеного правочину, оскільки зазначений акт лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки та не може давати оцінку реальності господарським операціям.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій.Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним та допустимим доказом безтоварності укладеного правочину, оскільки зазначений акт лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки та не може давати оцінку реальності господарським операціям.

Недоліки в первинних документах не можуть бути належним та допустимим доказом відсутності реального здійснення господарських операцій платником із його контрагентом, оскільки формальні помилки та неточності в первинних документах не можуть свідчити про безтоварність укладених правочинів

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій.Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника, у частині скасування рішень.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим оганом у зв'язку з висновками про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Анулювання реєстрації контрагентів як платників з податку на додану вартість після здійснення господарських операцій не є підставою для визнання таких господарських операцій нереальними.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Платник податків не несе відповідальності за порушення та недотримання законодавства контрагентом.

не задоволено
◄◄ 1 2 ►►
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію