Податкова судова практика

 Фабула справи  ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку Госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу «Заводський комплекс громадського харчування» ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт. Перевіркою встановлено порушення підрозділом підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України у зв'язку з простроченням сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, з доходів платника податку у вигляді заробітної плати. На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, з доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

 Правова позиція 

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Отже, положення цієї статті встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись до чи на момент виплати доходу.  В свою чергу, в разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України. В розглядуваному випадку судами з'ясовано, що несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених податкових зобов'язань за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, з доходів платника податку у вигляді заробітної плати» виникла внаслідок затримки виплати в 2013 році заробітної плати. При цьому податок на доходи фізичних осіб перераховувався в той же день, коли і виплачувалась заробітна плата, а тому має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачено статтею 126 ПК України, а не статтею 127 ПК України, як помилково вирішив контролюючий орган.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючи орган звернувся до суду з позовом до підприємства щодо стягнення суми частини чистого прибутку. Висновок щодо необхідності стягнення позивач виявив під час проведення виїзної планової перевірки платника податків. Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

При дослідженні обставин справи суд повинен з’ясовувати граничні строки сплати податку на прибуток підприємств. Без дослідження цієї обставини неможливо встановити, чи було подано адміністративний позов в межах належного строку.

задоволено частково

 Фабула справи  платник податку звернувся до контролюючого органу з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику  збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податкового повідомлення-рішення, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Ці рішення прийнятті у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей платником у його контрагента з огляду на безтоварний характер проведених поставок, а також заниженням податку на прибуток внаслідок безпідставного неоприбуткування відходів високоякісної міді та безоплатної їх передачі іншому контрагенту. Суди попередніх інстанцій позов задовольнили повністю. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податку звернувся до контролюючого органу з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки платник неправомірно сформував дані податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у своїх контрагентів з огляду на безтоварний характер проведених поставок. Суди попередніх інстанцій повністю задовольнили позов. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

задоволено частково

 Фабула справи  Товариство звернулося до суду з позовною заявою до ДПІ з вимогами про визнання протиправними дій щодо порушення порядку проведення податкової перевірки, а також дій з безпідставного коригування в інформаційній системі “Податковий блок” показників податкової звітності, неприйняття податкового повідомлення рішення за результатами перевірки та просило зобов’язати контролюючий орган здійснити коригування інформації в системі “Податковий блок”, що стосується результатів проведеної позапланової документальної перевірки. Позовні вимоги обґрунтовувало, перш за все, тим, що документальна позапланова виїзна перевірка була проведена без попереднього відправлення обов’язкового письмового запиту контролюючого органу позивачу, а тому підстава для проведення перевірки визначена у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України не може бути застосована. За результатами розгляду справи у суді першої інстанції та апеляційному адміністративному суді позов був задоволений частково. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій, контролюючий орган звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Суд касаційної інстанції, враховуючи позицію Верховного суду, висловлену, зокрема, у Постанові від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ», зазначив, що інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Крім того, суд встановив, що обов’язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин позивача з контрагентами на адресу позивача не надсилався, а тому підстава проведення документальної позапланової перевірки визначена у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України застосуванню не підлягає.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся з касаційною скаргою скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими було визнано його бездіяльність щодо відшкодування платнику податку на додану вартість та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення – рішення . Відповідно до позиції контролюючого органу, сума бюджетного відшкодування залишалась непідтвердженою з підстав неотримання податковим органом відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податків.  Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов платника податків було задоволено.

 Правова позиція 

Виплата бюджетного відшкодування не залежить від сплати податку на додану вартість контрагентами платника податку в ланцюгах постачання та не дає права контролюючому органу не подавати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, з підстави незавершення перевірок контрагентів платника, які були постачальниками (продавцями) товарів (робіт, послуг), на вартість яких нарахований і сплачений податок, що підлягає відшкодуванню.

Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

задоволено частково

 Фабула справи  Між платником податку та банком-нерезидентом було укладено кредитний договір. На думку податкового органу, банк не міг розцінюватися бенефіціарним отримувачем доходу від сплати зобов'язань за цим договором, оскільки фінансування зазначеного кредиту було здійснено за рахунок випуску боргових цінних паперів іншою компанією-нерезидентом, а відтак саме ця компанія повинна вважатися бенефіціарним власником спірного доходу.  Не погодившись з такими висновками податкового органу, платник податку звернувся до суду. Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Сторони подали апеляційні скарги. Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу податкового органу відхилено, а скаргу платника податку – задоволено. Податковий орган подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

За укладення між платником податку-резидентом та банком-нерезидентом кредитного договору, банк може розцінюватися як бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу від сплати зобов'язань за цим договором, навіть за умови, що фінансування зазначеного кредиту було здійснено за рахунок випуску боргових цінних паперів іншою компанією-нерезидентом.

задоволено частково

 Фабула справи  платник податку звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, оскільки на думку контролюючого органу платник неправомірно сформував дані податкового обліку при придбанні мазуту у свого контрагента за нікчемним правочином. Висновок про нікчемність правочину базується на тому, що контролюючий орган за результатами зустрічної звірки контрагента платника виявив його відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням. Суд першої інстанції вимоги платника відхилив позов з мотивів недоведеності платником реального характеру розглядуваних господарських операцій з огляду на недоліки представлених товарно-транспортних накладних. Проте суд апеляційної інстанції позовні вимоги платника задовольнив. Контролюючий орган подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, в тому числі товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками або за формою, іншою, ніж, зокрема, передбачено вимогами Інструкції, але містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

УХВАЛИВ:  Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - без змін.  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий Рибченко А.О.  Судді Карась О.В.Олендер І.Я.

не задоволено

 Фабула справи  платник податку на додану вартість звернувся з позовом про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень контролюючого органу щодо завищення грошової суми податкових  зобов’язаннь з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, прийнятих на основі акту позапланової документальної перевірки, якою визначено неправомірне формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей та робіт за нікчемними правочинами. Постановою адміністративного суду першої інстанції, залишену без змін ухвалою апеляційного суду у задоволені позову відмовлено. У подальшій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередньої інстанції з мотивів порушення останніми матеріального та процесуального права.

 Правова позиція 

Для цілей податку на додану вартість визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку із безпідставним включенням до залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з терміном виникнення понад 1095 днів. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Норми податкового законодавства не обмежують у часі право платника на перенесення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у контрагентів за нікчемними правочинами. Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив повністю. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень у зв’язку з безпідставним включенням до складу валових витрат вартості підрядних робіт та матеріалів для їх виконання, придбаних у контрагентів, з підстав непідтвердження реального характеру розглядуваних операцій належним чином оформленими первинними документами, а також не утримання податку з доходів фізичних осіб з операцій, які оформлювалась у вигляді господарських операцій з придбання підрядних робіт та товарно-матеріальних цінностей, що мали фіктивний характер. Суд першої інстанції задовольнив повністю вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги контролюючого органу. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання робіт, послуг.

не задоволено

 Фабула справи  Фізична особа-підприємець звернувся до суду з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за несплату податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності. Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову відмовлено. Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Особа, який перебуває на обліку в органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а його доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в силу вимог статті 6 Указу № 727/98 та пункту 297.1 статті 297 ПК України звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб. А тому відповідна особа звільняється від обов’язку сплачувати ПДФО у порядку визначеному у статті 178 ПК України.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, прийнятого на підставі висновку про неправомірність формування платником податкового кредиту із податку на додану вартість за нікчемним правочином. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Контролюючі орагни зазначають, що під час здійснення перевірки платника, було встановлено факти порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей. Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником порядяку ведення касових операцій. Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, на що на обґрунтування своєї позиції, зокрема, посилається податковий орган, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними та підтверджують право покупця на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте при цьому дають змогу ідентифікувати постачальників, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу якими йому було збільшено суму грошових зобов'язаньз податку на прибуток та податку на додану вартість. Контролюючі органи наголошують на порушенні платником норм Податкового кодексу. Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на довідку про неможливість проведення документальної перевірки контрагента платника з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, в якій зазначено про відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність юридичної особи за вказаним в Єдиному державному реєстрі юриличних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням. Також викладено думку про те, що вчинювані контрагенотом правочини вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

 Правова позиція 

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, якими йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Підставою прийняття податкових-повідомлень рішень став акт перевірки платника, в якому контролюючими органами зазначено про порушення платником норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість». Висновки податковим органом здійснено також з урахуванням акту про результати документальної планової перевірки контрагента платника, в якому викладено думку про те, що укладені ним з постачальниками та покупцями правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, що, відповідно, обумовлює нікчемність договору. Судом першої інстанції позов задоволено в повному обсязі. Судом апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг).

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, якими йому було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. За результатами адміністративного оскарження дані податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Перевіркою планика було встановлено порушення норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України “Про податок на додану вартість”, у зв’язку з чим, контролюючі органи прийшли до висновку про неправомірне формування платником валового доходу за фактом направлення путівок санаторно-курортного значення; завищення витрат на поліпшення основних фондів та суми амортизації з підстав нікчемності договорів підряду платника з контрагентами. Посновою суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Підставою для виникнення у платника права на формування даних податкового обліку є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг), а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб, зокрема, від господарських та виробничих можливостей контрагентів.

Якщо ремонтні матеріали використано платником для забезпечення своєї господарської діяльності та сталого функціонування санаторного комплексу (забезпечення харчуванням осіб, які придбали послуги санаторно-курортного лікування, та ремонту приміщень), це обумовлює господарський характер понесених платником витрат.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу про безпідставне не оподаткування ПДВ платником операцій з внесення до статутного фонду новоствореної юридичної особи майна (готової продукції, матеріалів, тонких відходів, палива, запасних частин, товаротранспортних витрат, малоцінних та швидкозношувальних предметів) на підставі актів приймання-передачі до передавального балансу. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою

 Правова позиція 

Передача згідно з розподільчим балансом або передавальним актом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов'язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при створенні нового підприємства шляхом реорганізації не є операцією з поставки сукупних валових активів або товарів, послуг та, відповідно, не може призводити до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість реорганізованого підприємства.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом у зв'язку з несвоєчасним поданням декларації з ПДВ, яке мотивоване невизнанням останньої з підстав відсутності відмітки про надання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, а також недолучення уточнюючого розрахунку за наявності відмітки про його подання; неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних після спливу 365 днів з моменту їх виписки. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов було задоволено частково, в частині скасування податкових повідомлень-рішень. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та не звернувся до контролюючого органу із скаргою, то він не мав права включати до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Якщо податковим законодавством, чинним на час виписки на адресу позивача спірних податкових накладних, строк реалізації права платника на податковий кредит обмежувався терміном у 1095 днів, то подальша зміна правового регулювання щодо цього строку пунктом 198.6 статті 198 ПК України не може впливати на зміст права платника, яке виникло до відповідних змін.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з порушенням утримання ПДФО відокремленими підрозділами платника. Рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги задоволено.

 Правова позиція 

Для виконання функції податкового агента виробничим структурним підрозділом, юридична особа, до складу якої входить остання повинна прийняти положення, що надаватиме йому статус відокремленого підрозділу, уповноваженого утримувати податки.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду та нараховано штрафні санкції. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, натомість суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги платника податків, на підставі того, що у разі, якщо розмір збору не встановлено у передбаченому   законодавством порядку, то не може бути встановленим факт порушення платником податків податкових зобов'язань щодо звітності та сплати цього збору.

 Правова позиція 

Cпеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платним.

Об'єктами нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення є земельні ділянки, що використовуються за функціональним призначенням незалежно від того, до якої категорії вони віднесені.

Якщо платнику податків надано земельну ділянку для рекреаційних цілей, то величина плати має бути розрахована відповідно до нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість. Донарахування зобов’язань контролюючі органи обґрунтовували неправомірним формуванням даних податкового обліку при здійсненні деяких операцій з огляду на непідтвердження факту реального вчинення господарських операцій; завищенням валових витрат внаслідок безпідставного включення до їх складу витрат на оплату праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах, зборів на загальнообов'язкове пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з підстав того, що ці витрати не підтверджено розрахунковими, платіжними або іншими документами; безпідставним включенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у, не засвідченої первинними документами; неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, не підтвердженої податковими зобов'язаннями постачальників. Судом першої інстанції позов було задоволено частково. Апеляційним судом було частково задоволено апеляційну скаргу, скасовано постанову суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

Встановлення реальності операцій потребує з'ясування того факту, чи справді товари отримані за операціями від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього треба встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати постачальниками податку до бюджету.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного контролюючим органом у зв’язку з порушенням платником граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, в задоволені позовних вимог було повністю відмовлено. Платник податків звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Акти контролюючих органів про спрямування вилученої готівки платника в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не є належними доказами сплати платником самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість із порушенням граничних строків.

Розподіл сплаченої платником податків суми за підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можливий лише у випадку, коли платник сплачує податковий борг та не сплачує пеню, нараховану на такий податковий борг.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного контролюючими органами за результатами податкової перевірки, у зв'язку із завищенням податкового кредиту з ПДВ внаслідок придбання торфу сільськогосподарського за ціною, вищою за звичайні ціни. Судами першої та апеляційної інстанцій в задоволені позову було відмовлено. Платник податків звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Звичайна ціна може визначатися за інформацією, наданою Українською універсальною товарною біржею, висновками судово-товарознавчої експертизи.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про порушення платником податку оформлення податкової звітності з податку на додану вартість; про неправомірність віднесення платником до складу витрат нарахованих на користь нерезидента роялті. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника лише в частині оскарження повідомлення-рішення, що стосується податкової звітності з ПДВ, а в решті – відмовили. Платник податків та контролюючий орган звернулися до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

У разі якщо сума податку на додану вартість, яка повинна бути зазначена в рядку 7 «Послуги, отримані від нерезидента на митній території України» податкової декларації з ПДВ, помилково включена платником податку до рядка 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» цієї ж податкової декларації, за умови не допущення заниження податкових зобов’язань (тобто всі узагальнені показники декларації з ПДВ в цілому є правильними), то вважається, що така помилка не призвела до зменшення визначеної до сплати суми ПДВ, не спричинила збільшення податкового кредиту, а відтак і не призвела до недоплати податку до бюджету, що, в свою чергу, виключає підстави для збільшення контролюючим органом такому платнику податку відповідної суми грошового зобов’язання.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу. Документом, який підтверджує, що особі, якій виплачуються роялті, є їх бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником), є договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника єдиного податку стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про перевищення таким платником  граничного обсягу виручки.

 Правова позиція 

Встановлений нормативним актом обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування в зазначених випадках означає, що з настанням такого обов'язку він втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування та зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування, сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) та подавати звітність, як платник загальної системи оподаткування.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволені вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом з таких підстав: це, по-перше, у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат ліцензійної плати за договором з підстав непов'язаності понесених витрат з власною господарською діяльністю платника податків, а також витрат на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником; по-друге, з огляду на безпідставне формування даних податкового обліку при придбанні в контрагента послуг з оренди офісного приміщення, що не використовувалось платником податків у власній господарській діяльності.

 Правова позиція 

Підставою для виникнення у платника права на формування даних податкового обліку є факт реального здійснення операцій з придбання послуг з метою їх використання в господарській діяльності такого платника.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків щодо скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті за результатами перевірки, проведеної за постановою слідчого податкової міліції. Такі повідомлення-рішення були прийняті до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

 Правова позиція 

Матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень попередніх інстанцій, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийняті контролюючим органом в силу здійснення платником порушення у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних.

 Правова позиція 

неправильне зазначення порядкових номерів податкових накладних не призводить до неможливості ідентифікації факту та змісту господарських операцій, за умови належного заповнення, як у розглядуваній ситуації, інших реквізитів податкових накладних та, відповідно, не тягне втрати ними статусу належних податкових документів.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування даних податкового обліку внаслідок укладення нікчемних правочинів. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків;

Обов'язок довести правомірність та обґрунтованість сформованих у документах даних належить платинку податків. Відповідні документи повинні відображати достовірну інформацію та підтверджувати реальність виконаних операцій.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій, що мають ознаки фіктивності, а саме неможливість фактичного здійснення контрагентом платника відповідних поставок товару в силу відсутності в нього необхідних умов для ведення господарської діяльності.

 Правова позиція 

Підставою для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (основних фондів) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку), а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте дають змогу, як у наведеній ситуації, ідентифікувати постачальника, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про порушення платником податків вимог формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за результатами господарських операцій, що мають ознаки фіктивності, з одночасним відкриттям кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків стосовно контрагента такого платника.

 Правова позиція 

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов’язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Так, реальний характер господарських операцій з придбання платником податків у контрагентів може підтвреджуватися належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, узгодженнями маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, банківськими виписками, паспортами якості нафтопродуктів, документами, що засвідчують оприбуткування товару на склад, а також його використання підприємством у власній господарській діяльності.

Сам собою факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом безтоварності (фіктивності) вчинених операцій до часу його закріплення належним процесуальним шляхом, зокрема, у вигляді вироку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про визнання протиправними дії контролюючого органу щодо встановлення порушень законодавства з боку позивача, а також скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування даних податкового обліку внаслідок укладення нікчемних правочинів. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про відмову у задоволенні позову. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків;

Реальність потребує з'ясування того факту, чи справді актив отримано від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між платником та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим;

Якщо буде встановлено, що товар насправді придбавались платником податків, але не в тієї особи, що зазначена в первинних документах, то такі документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право платника на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернуся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про неправомірне віднесення платником до складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум, сформованих при здійсненні господарських операцій з придбання товарів, з підстав нікчемності укладених платником договорів.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За наявності документів, які підтверджують фактичне отримання платником податків товару, ненадання транспортної документації не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з огляду на те, що відповідною документацією має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволені його вимог стосовно скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формуванням платником даних податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість при придбанні товарів за нікчемним правочином.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт порушення кримінальної справи сам собою не може слугувати належним доказом безтоварності (фіктивності) вчинених операцій до часу його закріплення належним процесуальним шляхом, зокрема, у вигляді вироку.

Відсутність транспортної документації не є беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з огляду на те, що відповідною документацією має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Докази, що можуть використовуватись при аналізі реальності операції – дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків - набувача (як транспортувався, чиїм транспортом, за чий рахунок), як використовувався далі.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на основі висновку перевірки, проведеної контролюючим органом на підставі постанови слідчого прокуратури в кримінальній справі з питань дотримання платником вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість, валютного та іншого законодавства.

 Правова позиція 

Матеріали перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної, яку оформлено неналежним чином.

 Правова позиція 

Податкова накладна є належною та підтверджує право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вона заповнена з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дає змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст господарської операції, підтверджують фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом у зв’язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні інформаційно-консультаційних та бухгалтерських послуг з огляду на непідтвердження таких послуг належним чином оформленими первинними документами та відсутність доказів їх використання у власній господарській діяльності платника податків, а також з підстави ненадання документації на підтвердження товарного характеру здійснених операцій.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому всі витрати мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з будь-якими іншими цілями.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган та платник податків звернулися до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків в частині скасування податкових повідомлень-рішень, а в частині стягнення на його користь бюджетну заборгованість з ПДВ – відмовлено. Такі повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом у зв'язку з неправомірним формуванням платником податків податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу його контрагентами за нікчемними правочинами.

 Правова позиція 

У разі встановлення достовірності заявленої платником податків до бюджетного відшкодування суми ПДВ, а також підтвердження дотримання ним процедури декларування та заявлення до повернення відповідної суми, у держави виникає обов'язок здійснити бюджетне відшкодування. Відповідно, якщо відшкодування заявленої суми ПДВ своєчасно не здійснено, платник має можливість скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що прийняті з огляду на безпідставне подання платником податків без відповідних додатків уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за попередній податковий період, яким здійснено корегування напрямку бюджетного відшкодування.

 Правова позиція 

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за попередній податковий період, в тому числі здійснення лише коригування напрямку бюджетного відшкодування суми податку і не змінено його числового значення, не може бути підставою позбавлення такого платника податків права на бюджетне відшкодування ПДВ та нарахування йому штрафних (фінансових) санкцій.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено в задоволені вимог такого платника стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим орган з огляду на неправомірне формування даних податкового обліку при придбанні маркетингових послуг та послуг з проведення рекламної кампанії у контрагентів за нікчемними правочинами.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому всі витрати мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими повністю задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийняті контролюючим орган з підстав неправомірного формуванням платником податків даних податкового обліку при придбанні товару у контрагента за нікчемним договором, що також потягнуло порушення формування складу витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

 Правова позиція 

Податкові накладні є належними та підтверджують право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавців, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку. Тому, відсутність деяких реквізитів податкових накладних сама собою не призводить до неможливості ідентифікації змісту та обсягу господарських операцій, за умови належного заповнення інших реквізитів, а також реальності здійснених господарських операцій та, відповідно, не тягне втрати ними статусу належних податкових документів.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, прийняте на користь платника податків, яким задоволено його вимоги стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставами прийняття таких повідомлень-рішень послугувало неправомірне формуванням платником податків даних податкового обліку при придбанні товарів у контрагента за нікчемним правочином.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, прийняте на користь контролюючого органу стосовно оскарження рішення першої інстанції, яке прийняте на користь платника стосовно оскарження податкових повідомлень-рішень. Підставами прийняття таких повідомлень-рішень були висновки контролюючого органу щодо неправомірного формування платником даних податкового обліку при придбанні в контрагентів послуг з оренди обладнання за нікчемними правочинами.

 Правова позиція 

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податків від інших осіб, зокрема, від дотримання контрагентами податкової дисципліни. А відтак, платник не може відповідати за порушення допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні таких осіб.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими скасовано податкові повідомлення рішення, що прийняті контролюючим органом за результатами перевірки, призначеної відповідно кримінально-процесуального законодавства (або закону про оперативно-розшукову діяльність). Такі повідомлення-рішення були прийняті до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

 Правова позиція 

Матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими скасовано одне із двох оспорюваних платником податків податкових повідомлень рішень, що прийняті у зв'язку з неправомірним віднесенням платником податків до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу контрагентами за нікчемними правочинами. Першою та апеляційною інстанцією присуджено платнику податків понесені ним судові витрати з Державного бюджету України, зобов'язавши контролюючий орган стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків контролюючого органу.

 Правова позиція 

При вирішення питання про розподіл судових витрат, необхідно враховувати, що за правилами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) і ні в якому разі не із рахунку контролюючого органу.

невідомо

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішення щодо нарахування зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Підставою прийняття контролюючим органом даних ППР було те, що платником безпідставно включено суми податку на додану вартість, сплаченої в ціні придбаного автомобіля, до складу валових витрат з одночасним збільшенням балансової вартості транспортного засобу на цю ж суму, а також необґрунтованим включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених митному органу при розмитненні зразків, що безкоштовно надавались контрагентами для виконання робіт із сертифікаційних випробувань. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині збільшення платнику суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку-покупця на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від інших осіб, зокрема, від сплати контрагентами податку до бюджету

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким задоволено вимоги платника податків стосовно скасування рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій, прийнятого на підставі висновку про порушення платником податків вимог здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

 Правова позиція 

Компетенція контролюючого органу стосовно проведення фактичної перевірки не виникає в силу лише факту вчинення платником податків правопорушення, позаяк для винесення акту індивідуальної дії контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов – спочатку провести перевірку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі – ППР),  якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.  Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на відсутність контрагентів платника необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також їх неперебування за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням. Крім того, обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган посилався на недоліки складених за результатами проведених операцій первинних документів (незазначення в актах приймання інформації про походження металобрухту та у видаткових накладних реквізитів особи, що отримувала товар), а також надання позивачем товарно-транспортних накладних не на весь відвантажений товар. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника  задоволено повністю.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, на що на обґрунтування своєї позиції посилається податковий орган, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Первинні документи є належними та підтверджують право покупця на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте дають змогу, як у наведеному випадку, ідентифікувати постачальників, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

Якщо платником самостійно виявлено помилки у податковій звітності шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку, а також самостійно нараховано та сплачено пеню за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, визначеного в поданому уточнюючому розрахунку, штрафи за статтею 120 ПК України не застосовуються.

не задоволено
◄◄ 1 2 3 ►►
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію