Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податку звернувся до контролюючого органу з позовом про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та суму грошового зобов'язання з податку на прибуток. Як вбачається з акту наведені у ньому висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що первинні документи директором фермерського господарства – контрагента платника з контрагентами не складались і не підписувались. Відповідно підприємства та їх службові особи які формували собі податковий кредит за рахунок взаємовідносин цим директором не знайомі. Відповідно службові особи платника в порушення вимог чинного законодавства умисно та безпідставно внесли до декларації з ПДВ та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту дані щодо взаємовідносин з цим контрагентом в результаті чого завищили ПДВ.  Згідно ІАІС ДПС системи «Податковий облік» це фермерське господарство мало стан « 9»- направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Згодом це господарство мало  стан « 0»- платник податків за основним місцем обліку. Зустрічну перевірку неможливо провести у зв'язку з тим, що це фермерське господарство та його посадові особи не знаходяться за податковою адресою а відтак неможливо отримати документи та провести зустрічну перевірку. У цього фермерського господарства відсутні земельні ділянки, господарство орендує земельну ділянку.  На порушення п.44.1,п.44.6 ст.44 ПК України цим фермерським господарством не надано документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності та ним безпідставно задекларовано податкові зобов'язання. Таким чином, в основу визнання контролюючим органом нереальною господарської операції платника з відповідним фермерським господарством покладено акт цього фермерського господарства. Суди попередніх інстанцій повністю задовольнили позов. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою.

 Правова позиція 

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: - неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, якими до платника податків були застосовані штрафні санкції за неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем реалізації товару та несвоєчасне оприбуткування готівки в касі. Платник податку обгрунтовував свій позов тим, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок здійснюють оприбуткування готівки наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день шляхом відображення у відповідній книзі обліку та звільняються від обов'язку ведення книги обліку товарних запасів. Суд першої інстанції своєю постановою відмовив платнику податків у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов. Не погодившись з такими рішеннями судів, контролюючий орган звернувся із заявою до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

не задоволено

 Фабула справи  Товариство звернулося до суду з вимогою про визнання податкової консультації контролюючого органу протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, якою представниками ДФС України позивачу роз'яснено, що оскільки операції з термічної агломерації можна віднести до операцій із передпродажної підготовки, зокрема для транспортування споживачу, то розрахункову вартість товарного магнетитового концентрату для обчислення податкових зобов'язань товариства з плати необхідно збільшити на розмір витрат на мелення агрегатів зростання магнетиту та збагачення товарної продукції до магнетитового концентрату із технологічно придатним вмістом металу. Товариство, не погодившись з висновками викладеними в податковій консультації, оскаржило її до суду. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги Товариства. Контролюючий орган, не погодившись із позицією судів, звернувся до касаційного суду.

 Правова позиція 

До первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм). Тому для гірничо-збагачувальних підприємств об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини (переробку кварцитів до роздробленої руди, а не проведення переробки до магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини - залізної руди, що складається з витрат на видобування та первинну переробку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду про скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки, на думку конролюючого органу, платник сформував податковий кредит по неукладеним договорам субкомісії, так як додаткові угоди до цих договорів, які містили інформацію про майно субкомітентів та ціну його реалізації, було укладено вже після такої реалізації та отримання грошових коштів за нього. Суди попередніх інстанцій позов задовольнили. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою. 

 Правова позиція 

1. Первинний документ повинен містити дві обов'язкові ознаки: у ньому мають бути зазначені відомості про господарську операцію і він має підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

2. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

3. Право платника на податковий кредит не можна вважати законним, якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентами, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримання податкової вигоди, або те, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду про скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому було донараховано суми податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки, на думку податкового органу, платником, який з 2009 року перестав бути суб’єктом спеціального режиму оподаткування, було неправомірно включено залишок від’ємного значення з ПДВ із скороченої декларації 2008 року до загальної декларації 2009 року.

 Правова позиція 

Відмінність спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств до 31.12.2008, від загальної системи з 01.01.2009 полягає лише в тому, що сільськогосподарські підприємства не перераховують до бюджету позитивну різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, а акумулюють її на власному спеціальному банківському рахунку. В інших питаннях, порядок нарахування та сплати ПДВ для сільськогосподарських підприємств на спеціальному режимі є такий самий, як і для інших підприємств. Таким чином, за відсутності заборони в податковому законодавстві перенесення залишку податкового кредиту із спеціальної декларації до загальної платником податку на додану вартість в разі переходу на загальний режим оподаткування, тому перенесення позивачем свого податкового кредиту за 2008 рік до нової загальної декларації з ПДВ за 2009 рік цілком відповідає положенням Закону України «Про податок на додану вартість», при цьому слід зауважити, що законодавцем, скасовано спеціальний режим оподаткування однак, не визначено механізм зарахування накопичених під час його дії сум, при переході зі спеціального режиму на загальний, що відповідно не може бути підставою для позбавлення сільськогосподарського підприємства цих сум. При відсутності прямої законодавчої заборони щодо перенесення залишку податкового кредиту із спеціальної декларації до загальної платником податку на додану вартість, який з 01 січня 2009 року не має підстав для перебування на спеціальному режимі оподаткування, інше правозастосування не відповідало б принципу рівності в оподаткуванні.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових повідомлень-рішень, яким  йому було зменшено суми бюджетних відшкодувань, оскільки платник при визначенні у податковій декларації суми податкового кредиту не врахував висновки акту попередньої податкової перевірки. Суди попередніх інстанцій часково задовольнили позов. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою. 

 Правова позиція 

Податкове законодавство не передбачає обов'язок платника податків враховувати висновки актів перевірок попередніх податкових періодів при формуванні податкового кредиту наступних податкових періодів.

не задоволено

 Фабула справи  платник податку звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, оскільки контролюючий орган вважав, що платник здійснював  господарські операції, що не мали ознак реальності. Такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі того, що первинні документи були заповнені неналежним чином.   Суд першої інстанції, з висновками якого погодився  суд апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив. Контролюючий орган подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки, за якою презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, що встановлено судами попередніх інстанцій.

не задоволено

 Фабула справи  платник податку звернувся до суду першої інстанції з вимогами про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій у зв'язку з тим, що контролюючий орган стверджував про  відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, виходячи з того, що відсутні докази зберігання та оплати товару. Платник звернувся до суду апеляційної інстанції і останній задовольнив позовні вимоги. З цим не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

Підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Відсутність контрагента платника податків за місцезнаходженням чи юридичною адресою не може свідчити про відсутність господарської діяльності, а платник не повинен нести відповідальності за порушення з боку своїх контрагентів та перевіряти їх місцезнаходження.

не задоволено

 Фабула справи  Платником податків було подано позовну заяву з вимогою скасування податкових повідомлень рішень, якими встановлено порушення норм податкового законодавства з приводу заниження податку на прибуток підприємств; заниження податку на додану вартість; зафіксовано порушення касових операцій у частині порушення оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження. Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду позов задоволено. Відповідач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати рішення попередніх інстанцій.

 Правова позиція 

Підтвердженням внесення витрат за придбані товари (у даному випадку придбаного газобалонного обладнання) та їх подальше використання у господарській діяльності підтверджується виданою накладною та актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих відповідно до якого встановлюється факт монтування придбаного товару та його використання у господарській діяльності.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (реєстратори розрахункових операцій) та відображення на їх підставі готівки у КОРО (книга обліку розрахункових операцій).

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  платником податків було подано позовну заяву з вимогою скасування податкових повідомлень-рішень, якими встановлено порушення норм податкового законодавства з приводу заниження податку на прибуток підприємств; заниження податку на додану вартість; зафіксовано порушення касових операцій у частині порушення оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження. Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено. Відповідач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати рішення попередніх інстанцій. 

 Правова позиція 

Підтвердженням внесення витрат за придбані товари та їх подальше використання у господарській діяльності підтверджується виданою накладною та актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих відповідно до якого встановлюється факт монтування придбаного товару та його використання у господарській діяльності. 

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО (книга обліку розрахункових операцій).(книга обліку розрахункових операцій).  

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО.    

Суд дішов до висновку, що відповідно до основного виду діяльності позивача, виробництво хліба та хлібобулочних виробів, господарські операції з надання послуг по переробці давальницької сировини, в ході яких позивачем понесені витрати, здійснені позивачем в рамках власної господарської діяльності.

не задоволено

 Фабула справи  платником податків було подано позовну заяву про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень з приводу збільшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, що пов’язано з визначення контролюючим органом вчинених платником податків операцій нереальними з посиланням на окремі недоліки в заповненні товарно-транспортних та податкових накладних, а також на підставі інформації, отриманої від податкових органів щодо контрагента позивача. Постановою адміністративного суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково з приводу скасування окремих податкових повідомлень рішень. В касаційній скарзі відповідач (контролюючий орган) просить скасувати рішення суду попередньої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

 Правова позиція 

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Сама собою наявність або відсутність помилок в оформленні деяких документів (наприклад товарно-транспортних накладних) не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу щодо наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача та, як наслідок, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податку на прибуток, внаслідок безтоварності господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих контролюючим органом у зв’язку із завищенням суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Перша та апеляційна інстанції відмовили задовольнити вимоги платника податків. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які були прийняті внаслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту; завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації з ПДВ). Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента платника податку не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником.

Будь-які порушення контрагентом платника податку вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про те, що платником до декларації з податку на додану вартість (скорочених) не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних та кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; до складу податкового зобов’язання з ПДВ віднесено реалізацію товарно-матеріальних цінностей невласного виробництва; до складу податкового зобов’язання з ПДВ загальної декларації платником не включено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва та занижено податкове зобов’язання за рахунок невідображення у податковому обліку послуг їдальні; заниження обсягів плати за користування надрами; несвоєчасну сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб з нарахованої суми доходів громадян у вигляді орендної плати за використання земельних паїв згідно відповідних договорів. Перша та апеляційна інстанція задовольнили вимоги платника лише скасування одного податково повідомлення-рішення  про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

У випадку якщо контролюючим органом в ході проведення перевірки не витребовувались необхідні первинні документи, то такі дії тягнуть за собою порушення права платника податків на надання первинних документів на запит контролюючого органу та усунення порушень, якщо такі мали місце. Оскільки при проведенні перевірки документи, які контролюючий орган вважав ненаданими, взагалі у платника не витребовувались, відповідні запити не надсилались, то це не дає підстав контролюючому органу посилатись на відсутність документів, так як контролюючим органом не вжито відповідних заходів згідно вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам можуть відображатися суб’єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ (скороченій) за умови, що зазначені обіди вироблені з власної сільгоспсировини, а продукти харчування, що входять до меню таких обідів, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та постачання таких товарів (продуктів харчування) здійснюється відповідно до видів діяльностей, зазначених у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

У разі якщо зазначені умови одночасно не виконуються, то операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам відображаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування у податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, якими йому було збільшено суми грошових зобов'язань з податку на прибуок та податку на додану вартість. Контролюючий орган наголошує, що у результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника було виявлено ряд порушень норм Податкового кодексу України, що призвели до заниження суми грошових зобов'язань. На підтвердження реальності здійснених платником операцій з його контрагентами, було надано ряд документів. Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, якими було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств основного платежу та штрафних санкцій та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість основного платежу та штраних санкцій. Контролюючі органи зазначають, що, під час проведення перевірки платника, ними були виявлені порушення норм Податкового кодексу України, в результаті чого платником було занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. На момент проведення перевірки господарським судом було порушено справу про банкрутство платника та відкрито ліквідаційну процедуру. Після відкриття ліквідаційної процедури платник здійнив продаж майна, не нарахувавши податок на додану вартість, що зумовило, на думку податкового органу, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, визнано противправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та скасовано податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість в частині визначення основного боргу та штрафних санкцій. Судом апеляційної інстанції постанова суду першої інстанції залишена без змін.

 Правова позиція 

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури боржника не можуть виникати нові зобов'язання зі сплати жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, тобто у боржника при продажу майна в процедурі ліквідації не виникає зобов'язань зі сплати податку на додану вартість. Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 ПК України.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, які були прийняті у результаті проведення двох перевірок платника в різні періоди часу. За результатами першої перевірки контролюючими органами було виявлені факти порушення норм податкового законодавства, що призвели до заниження сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, отже, було прийнято податкові повідомлення-рішення якими збільшувалась сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість основного платежу та штрафних санкцій та збільшувалась сума грошового зобов'язання з податку на прибуток основного платежу. За результатами другої перевірки, контролюючими органами було виявлено порушення норм податкового законодавства, що призвели до заниження сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, заниження суми податкового зобов'язання по екологічному податку, порушено вимоги податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, перевищено ліміт залишку готівки у касі, не було оприбутковано готівкові кошти отримані від споживачів. За результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення рішення якими визначалась сума гршового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, та податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій. На підтвердження фінансово-господарських операцій платником було надано ряд документів. Постановою суду першої інстанції в задоволенні позовних відмовлено. Ухвалою апеляційного адімінстартивного суду постанова суду першої інстанції залишена без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Якщо на копіях фіскальних чеків відсутня дата їх роздрукування, що не підтверджує обставини відносно того, що такі фіскальні чеки роздруковані платником саме у визначені дати, їх не можна вважати належними первинними документами.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про відсутність у платника права на заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з нікчемністю правочинів внаслідок непідтвердження реальності здійснення господарських операцій. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог норм при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення останнього права на податковий кредит відсутні.  

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків   товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності або деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками тощо.

Визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, що підтверджується належними документами. При цьому будь-які порушення  контрагентами платника податку вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про необхідність включення плати експедиторам за надання ними послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів до бази оподаткування імпортованих платником товарів. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішенням суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про задоволення позову. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, транспортно-експедиційні послуги на перевезення товарів по маршруту Польща-Україна не підлягають включенню до митної вартості товарів, оскільки вартість транспортно-експедиційних послуг включено до суми понесених витрат до кордону України. Оскільки контролюючим органом не доведено належними доказами того, що виставлені на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, а сама вартість транспортно-експедиційних послуг включена позивачем до суми понесених витрат до кордону України, то визначення податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень попередніх інстанцій, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийняті контролюючим органом в силу здійснення платником порушення вимог формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому всі витрати мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та  апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті контролюючим органом на підставі висновку про завищення платником податків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток

 Правова позиція 

Умовні відсотки на повну суму отриманої фінансової допомоги повинні нараховуватись на кількість днів її використання в звітному кварталі, коли така допомога була отримана та неповернута, та не повинні нараховуватись в наступному звітному періоді (кварталі), до закінчення якого відбулось її повернення. Сума кредиторської заборгованості платника податків перед поручителем не підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги і не є доходом, оскільки кошти передавались поручителем не платнику податків, а банківській установі.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким задоволені вимоги платника податків щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що були прийняті контролюючим органом з підстав не включення до валового доходу простроченої кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності по придбаних  товарах (роботах, послугах, не включення до складу валових доходів суми умовно нарахованих процентів по отриманій поворотній фінансовій допомозі та  неправомірне віднесення сум до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.)

 Правова позиція 

Під час аналізу сформованих платником податків даних податкового обліку реальність операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом товарів (робіт, послуг), але й виконанням поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв’язку з конкретним постачальником. Це обумовлює обов'язок платника належним чином довести реальне виконання господарської операції саме заявленим контрагентом.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за операціями, що мають ознаки фіктивності. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за операціями, що мають ознаки фіктивності. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток за операціями, що мають ознаки фіктивності. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише відсутністю контрагента за юридичною адресою та відсутністю в нього основних фондів, складських приміщень, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, якими до платника застосовувались штрафні санкції та скориговувалась сума зобов’язання з податку на прибуток та з податку на доходи фізичних осіб. Контролюючий орган зазначає, що платником було придбано нерухоме майно як товар для подальшого продажу іншим особам, однак, отримані кошти, як складова валового доходу не відображена платником, у зв’язку з чим відбулось заниження податку на прибуток. Контролюючі органи також зазначають, що у результаті порушення норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не було утримано та перераховано податок з доходів найманих працівників, в результаті чого занижено податок з доходів найманих працівників. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення про застосування суми штрафних санкцій.  Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстранції в частині відмови в позові скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та про визначення  суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Якщо нежитлові приміщення цокольного поверху були внесені до статутного капіталу платника він є власником цих активів, а тому відповідне нерухоме майно є основними фондами платника.

Відсутність у платника окремого обліку амортизаційних відрахувань на це майно не спростовує належність цього майна до основних фондів.

Оскільки платник не є податковим агентом по відношенню до третьої особи, осклільки суми перераховувались платником на користь третьої особи у якості погашення зобов’язань за договором купівлі-продажу частки статутного капіталу. Отже, він не був зобов’язаний утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету, оскільки вказана сума не була доходом найманого працівника підприємства платника.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення розміру грошових зобов’язань платника. Так, податкові накладні від імені контрагента на користь платника були виписані (підписані) невідомою особою, оскільки директор контрагента надав свідчення, що жодних бухгалтерських та первинних документів по господарських операціях від імені товариства не підписував та нікого на це не уповноважував. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційним адміністративним судом, в задоволенні позовних вимог платника було відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Платник звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Слід також враховувати, що наявність певних недоліків у первинних документах (довідках про вартість виконаних робіт, актах про приймання виконаних будівельних робіт) при наявності інших документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести податок, сплачений в ціни отриманого товару (робіт, послуг), до складу податкового кредиту.

Показання свідка в межах кримінального провадження не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки за ч. 4 ст. 72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, за яким контролюючим органом були донараховані грошові зобов’язання на підставі акта про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника, на основі яких контролюючий орган дійшов висновку щодо нікчемності правочинів між платником і контрагентами. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційним адміністративним судом, позовні вимоги платника були задоволені. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

ПК України передбачає наступні підстави для формування податкового кредиту: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу яким йому було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток. Контролюючий орган зазначає, що діяльність платника не відповідає меті та направленням діяльності страхової компанії, яка нібито створена з ціллю сприяння створення ринку страхових послуг. Перевіркою не підтверджено наявність надання послуг страхування, що свідчить про те, що правочин між платником та страхувальниками не мали мети настання реальних наслідків. Отже, такі правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю. Постановою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів правомірного прийняття спірного  податкового повідомлення – рішення. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог, визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення – рішення з підстав обґрунтованості позовних вимог.

 Правова позиція 

Норми Податкового кодексу України дозволяють платнику податків відносити витрати, пов'язані із страхуванням фінансових ризиків та майна, до витрат, які впливають на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, за умови їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Страхування, як спосіб захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування не включає такої ознаки як обов'язкове та неминуче настання відповідної події.

Страховий випадок може статися, а може і не статися, але сутність страхування полягає у тому, що застрахована особа за плату страховику отримує захист від наслідків можливого настання відповідної події. Надання страхових послуг має у своїй суті не лише виплату страхового відшкодування, а й надання застрахованій особі захисту.

Якщо що витрати по договорах страхування належним чином та повною мірою підтверджені первинними документами, донарахування грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким частково задоволено вимоги платника податків стосовно визнання протиправними дій, визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, визнавши протиправними та скасувавши податкові повідомлення-рішення. Підставою прийнятті таких повідомлень рішень контролюючим органом був висновок про укладення платником податків фіктивного правочину, а також подання неналежних документів до перевірки.

 Правова позиція 

Відсутність товарно-транспортної накладної, яка не є обов’язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з купівлі-продажу товарів, за наявності належних первинних документів на підтвердження купівлі товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування платником податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами безтоварних господарських операцій.

 Правова позиція 

Із врахуванням тієї обставини, що поставка товару фактично не відбулася до кінця, а отже і відсутній об'єкт оподаткування ПДВ, що стало підставою для коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань платником в сторону зменшення, то вимоги абзацу 2 п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок безпідставного віднесення платником до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих контрагента по операціях фактично не здійснених в межах господарської діяльності підприємства, що призвело до заниження податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позовних вимог; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення останнього права на податковий кредит відсутні.

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит. У разі коли постачальники допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності або деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, тому відсутність товарно-транспортної накладної, яка не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, за наявності належних первинних документів на поставку товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій. Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким задоволено вимоги платника стосовно скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність застосування нульової ставки при визначені ПДВ, у зв’язку із здійсненням операцій експорту, а також про порушення інших вимог формування податкового зобов’язання з ПДВ.

 Правова позиція 

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов'язань з податку, а право на застосування нульової ставки ПДВ і відповідно на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок безпідставного віднесення платником до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, отриманих контрагента по операціях фактично не здійснених в межах господарської діяльності підприємства, що призвело до заниження податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позовних вимог; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення останнього права на податковий кредит відсутні.

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит. У разі коли постачальники допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності або деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, тому відсутність товарно-транспортної накладної, яка не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, за наявності належних первинних документів на поставку товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій. Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив в адміністративному суді податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій порушення платником термінів сплати авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств. Платником було невірно зазначено у платіжному дорученні розрахунковий рахунок, на який перераховано грошові кошти та код бюджетної класифікації. Кошти на вірний рахунок за заявою платника перераховано після спливу строків сплати податкового зобов’язання. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано; в задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

У разі звернення платником із заявою про перерахування помилково сплачених коштів на вірний рахунок, відповідальність до такого платника не буде застосовуватись, якщо кошти надійшли на правильний рахунок у визначені ПК України строки. Якщо кошти надійшли із порушенням таких строків – до платника застосовується штраф згідно із ст. 126 ПК України.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який має податковий борг, проте перша та апеляційна інстанції дійшли висновку про наявність спору про право.

 Правова позиція 

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішенням податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, визначених ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України може підтверджуватись не лише зверненням із відповідним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено арешт або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.  

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень попередніх інстанцій, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що були прийняті контролюючим органом в силу здійснення платником фіктивних/безтоварних господарських операцій та порушення вимог формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу витрат з податку на прибуток.

 Правова позиція 

За встановлення в судовому порядку реальності операцій із отримання платником податків товарів, робіт, послуг та факту їх використання в господарській діяльності підприємства та сплати податку в ціні придбаних товарів, робіт, послуг, а також наявності оформлених належним чином податкових накладних, є безпідставними висновки податкового органу про заниження платником податків грошових зобов'язань з податку на додану вартість

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Контролюючий орган дійшов висновку про те, що платником занижено результат від операцій з іноземною валютою. Судами першої та апеляційної інстанцій позов задоволено.

 Правова позиція 

Результати від операцій з торгівлі іноземною валютою відображаються в податковій декларації з податку на прибуток за результатами звітного періоду, який враховується як сума фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за результатами кожного робочого дня.

Факт невідображення позивачем в декларації з податку на прибуток суми страхового відшкодування за умови невідображення ним в деклараціях з податку на прибуток суми неповернутого кредиту за договором кредитної лінії, яка повністю покриває вказану суму страхового відшкодування, не міг зумовити завищення позивачем суми податку на прибуток підприємств.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, що складений за результатами планової документальної перевірки через заниження податку на прибуток на податку на додану вартість у зв’язку із заниження  результату від операцій з іноземною валютою. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Результати від операцій з торгівлі іноземною валютою відображаються в податковій декларації з податку на прибуток за результатами звітного періоду, який враховується як сума фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за результатами кожного робочого дня.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення планової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток, податку на додану вартість у зв’язку із відсутністю об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено частково – в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

 Правова позиція 

Право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки, тому презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення планової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв’язку із віднесенням до складу податкового кредиту та витрат для цілей визначення податку на прибуток сум по нікчемним операціям з контрагентами. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки, тому презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення планової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із ненаданням платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Контролюючий орган повинен з’ясувати яка система обліку використовується підприємством, наявність чи відсутність ведення тих чи інших зведених облікових документів перед безпосередньою його вимогою надання конкретно визначений перелік облікових регістрів.

Надання первинних податкових та бухгалтерських документів, а також зведених облікових документи є достатньою для проведення перевірки, адже вони дозволяють здійснити контроль руху (надходження, видатку і залишків) товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за звітними періодами, та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, за результатами фактично здійснених господарських операцій.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та завищенням податкового кредиту. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено частково.

 Правова позиція 

Факт набрання чинності постави суду в порядку оскарження рішень контролюючих органів, якою скасовується таке рішення зобов’язує такий контролюючий орган повторно розглянути скаргу та направити вмотивоване рішення за скаргою платника податків або рішення про продовження строків розгляду повторної скарги протягом 20-денного строку. 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток у зв’язку із непідтвердженням реальності господарських операцій з придбання та продажу товарів платником контрагенту, що призвело до неправомірності формування податкового кредиту. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог платника відмовлено. Рішенням суду апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано.

 Правова позиція 

Право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від факту проведення зустрічної звірки даних суб'єкта господарювання (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за розрахунок суми об'єкту оподаткування за платежем з податку на прибуток у ІІ-ІV кварталах 2011 року, шляхом включення до його складу від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року з урахуванням даних попереднього звітного періоду 2010 року. Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

До складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

«Від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на ненадання підтверджуючих документів щодо транспортування товарів від контрагентів. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким лише частково задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту.

Право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що в даному випадку встановлено матеріалами справи.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

 Правова позиція 

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи про наявність таких обставин: неможливість реального операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише висновками акту про неможливість проведення зустрічної звірки даних контрагента платника податку на додану вартість.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

У 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникла у 2010 році.

До складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

При здійсненні платником податку операцій з продажу/обміну товарів, виконання робіт, надання послуг з пов'язаними з таким платником особами або за операціями з давальницькою сировиною всі витрати, понесені у зв'язку з такими операціями, не повинні перевищувати отримані від таких операцій доходи.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Про нереальність господарських операцій можуть свідчити такі обставини: - неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку.

Право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від факту проведення зустрічної звірки даних контрагента (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків.

задоволено частково
◄◄ 1 2 3 ►►
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію