Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, скасування акта опису майн та зобов'язання зробити перерахунок податкових зобов'язань з доходів у зв’язку з відсутність боргу з податку на доходи фізичних осіб.

 Правова позиція 

Передумовою для застосування контролюючим органом податкової застави по відношенню до майна платника податків (в тому числі прийняття рішення про опис майна у податкову заставу та відповідно складення акта про опис його майна) є наявність податкового боргу у такого платника податків, підтвереджена контролюючим органом.

задоволено частково

 Фабула справи  Позивач звернувся до ДПІ про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення, яким позивачу донараховано суму грошового зобов’язання зі збору за спеціальне використання води. Позивач оскаржив рішення органу державної влади до суду.

 Правова позиція 

Контролюючим органом стверджується, що у платника (Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль») існувала можливість встановлення вимірювальних приладів. Проте суд критично оцінив позицію контролюючого органу з огляду на те, що при винесенні податкового рішення-повідомлення та визначення суми об'єкту оподаткування контролюючий орган не навів жодного аргументу та розрахунку вирахування працівниками контролюючого органу об'єкту оподаткування за умови відсутності лічильників. Тобто доказування існування можливості встановлення лічильників проводиться контролюючим органом шляхом подання документальних підтверджень.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся з позовом до контролюючого органу у зв'язку з відмовою контролюючого органа надати даному платнику податків довідку-підтвердження податкового резидента України задля уникнення подвійного оподаткування. Свою відмову контролюючий орган мотивує тим, що дана довідка може надаватися суб'єкту, який вступив у правовідносини з нерезидентом, а не лише планує це зробити. 

 Правова позиція 

Отримання довідки-підтверження статусу податкового резидента України можливе лише за умови отримання доходу за результатами виконання міжнародного договору (контракту) із особою-нерезидентом, з країною якого Урядом України укладено міжнародний договір про усунення подвійного оподаткування, який ратифіковано Верховною Радою України. При цьому планування відносин співробітництва з особою-нерезидентом не може бути підставою для отримання зазначеної довідки.    

не задоволено

 Фабула справи  За результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю податковий орган дійшов висновку про заниження ним податку з доходу нерезидента. Фіскали наполягали, що причиною цього стало безпідставне застосування норми ст. 6 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна в частині звільнення від оподаткування доходу з джерелом походження з України, оскільки компанія – контрагент платника податку, що зареєстрована на Кіпрі, є лише номінальним утримувачем (номінальним власником) доходу, а фактичним отримувачем доходу є інша компанія. Не погодившись з такими висновками податкового органу, платник податку звернувся до суду.

 Правова позиція 

Субліцензіар може вважатися бенефіціарним власником доходу, виплачуваного йому субліцензіатом, зокрема, якщо ніщо у положеннях договору не вказує на зворотне.

задоволено

 Фабула справи  В зоні діяльності митного органу через митний кордон України був переміщений літак цивільної авіації на підставі генеральної декларації та заяви директора підприємства. На думку митного органу, цей літак був ввезений із порушеннями законодавства з питань державної митної справи. Такий висновок митного органу ґрунтувався на виявленій ним невідповідності комплектації повітряного судна супровідним документам, зокрема, даним генеральної декларації. З огляду на це, вказане діяння митний орган кваліфікував як дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення, документів, що містять неправдиві дані щодо товару.

 Правова позиція 

Невідповідність комплектації повітряного судна супровідним документам, зокрема, даним генеральної декларації, може кваліфікуватись як порушення митних правил, зокрема, як дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення, документів, що містять неправдиві дані щодо товару.

задоволено

 Фабула справи  На особу було складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що вона, як керівник підприємства не надала документи та не допустила до перевірки службових осіб контролюючого органу з питань дотримання вимог податкового законодавства, чим порушила статтю 81 Податкового кодексу України та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтю 163-3 КУпАП.

 Правова позиція 

У протоколі про адміністративне правопорушення та акті про неможливість розпочати перевірку, необхідно вказувати посилання на правомочність дій працівників податкової інспекції, передбачених підпунктами 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Контролюючі органи можуть вимагати від особи лише ті документи, які стосуються того податку/збору, платником якого така особа є.

невідомо

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасування податкової вимоги та рішень про результати розгляду первинної та повторної скарги на податкову вимоги. Рішенням адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі та призначено попереднє судове слухання.

 Правова позиція 

Податкова вимога і рішення про результати розгляду повторної скарги на податкову  вимогу не можуть підлягати оскарженню в адміністративному суді, оскільки не містять обов'язковість приписів для платника податків, тобто не є рішенням органів державної влади в розумінні ст. 17 КАСУ.

Обов'язковою ознакою нормативно - правового акта чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Ще одною обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся з позовом до контролюючого органу про визнання протиправними дії даного органу щодо невизнання уточнюючої декларації, поданої таким платником до контролюючого органу, податковою звітністю. Платник податків посилається на те, що ним були дотримані усі вичерпні законодавчо закріплені вимоги щодо оформлення податкової звітності, а дії контролюючого органу щодо невизнання уточнюючого розрахунку, надісланого платником податків, податковою звітністю на підставі не проставлення прочерків в показниках, які не заповнюються, являють собою перевищення службових повноважень.

 Правова позиція 

Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Податкова декларація не визнається податковою звітністю лише за умови недотримання наступних правил - не зазначення у декларації обов’язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою підприємства.

Вищенаведений перелік правил повинен закріплюватися в нормативно-правовому акті.

Контролюючий орган зобов’язаний прийняти податкову декларацію за умови дотримання встановлених правил її заповнення. 

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення щодо ненарахуванням та несплатою податку з доходів фізичних осіб з додаткових доходів працівників, при відшкодуванні витрат згідно авансових звітів без підтверджуючих документів та неоподаткуванням додаткового блага працівникам податковим агентом.

 Правова позиція 

Не вважається додатковим благом об’єкт, що знаходиться на балансі підприємства та видається працівнику для виконанням ним трудової функції.

Відшкодування за харчування працівнику не вважається додатковим благом, якщо воно відображене в авансовому звіті та використовуються для виконання трудових функцій чи не передбачені в трудовому договорі.

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку - члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання відмови контролюючого органу списати безнадійний податковий борг неправомірної та  зобовязання списати даний борг.

 Правова позиція 

Прийняття рішення про списання безнадійного боргу за наявності визначених законом підстав та їх доказів є обов’язком контролюючого органу. Відмова у прийнятті такого рішення у даному випадку є неправомірною.

Норми Податкового кодексу України щодо списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) мають зворотною дію у часі, оскільки дозволють таке списання за наявності висновків Торгово-промислової палати України. При цьому, Податковим кодексом України не встановлено граничний термін наявності безнадійного податкового боргу, що може бути списаний.

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсною податкової вимоги та її скасування.

 Правова позиція 

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Податкова вимога є способом інформування позивача про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до цього податкова вимога не впливає на права та обов'язки позивача, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

не задоволено

 Фабула справи  Суд розглянув кримінальну справу по обвинуваченню особи у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 статті 305 КК України. Особа, перебуваючи на території республіки Молдова, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс з метою подальшого його контрабандного переміщення через митний кордон України для власного споживання. Як зазначалося у матеріалах обвинувачення, реалізуючи свій злочинний умисел, особа достовірно знала, що наркотичні засоби заборонені для ввезення на митну територію України.

 Правова позиція 

Якщо у межах здійснення митного контролю при проведенні особистого огляду особи буде виявлено предмети, що відносяться до наркотичних засобів та прекурсорів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, переміщення таких речовин, чи спроба його здійснення, повинні кваліфікуватися  за статтею 305 Кримінального кодексу України.

задоволено

 Фабула справи  Відносно представника митного брокера було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.340 Митного кодексу України. В протоколі було зазначено, що як представник митного брокера директор не задекларував товар (вантаж) гуманітарну допомогу, що переміщувався через митний кордон України, тобто не вказав у ВМД за встановленою формою точні відомості про зазначений товар, який підлягає обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Представник свою вину не визнав, вказавши, що взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення, митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє. А тому замовник зобов’язаний та несе відповідальність за достовірність і точність відомостей і документів, наданих брокеру для заповнення ВМД, а також за невідповідність наданих відомостей і документів фактичній номенклатурі вантажів, пред’явлених митному контролю. Крім того, до обов’язків митного брокера не відноситься перевірка достовірності документів та відомостей, зазначених в цих документах, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ст.340 МК України.

 Правова позиція 

Митним кодексом України передбачено відповідальність агентів з митного оформлення як співробітників митного брокера, які здійснюють діяльність від імені декларанта, і мають такі ж обов’язки, права і несуть таку саму відповідальність, що й декларант. Якщо порушення було допущене з вини агента з митного оформлення, особа, з якою укладений договір про надання брокерських послуг, звільняється від відповідальності за порушення митних правил.

не задоволено

 Фабула справи  Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, мотивуючи зсвої позовні вимоги тим, що він був прийнятий на роботу відповідачем на період хвороби працівника, що раніше працював на цій посаді Після звільнення особи, що працювала на цій посаді, він продовжував працювати на цій посаді по день звільнення з роботи. Потім йому видали розпорядження і трудову книжку, з яких він довідався, що його звільнено з посади сторожа у зв'язку із закінченням строкового трудового договору за п.2 ст. 26 КЗпП України. Із записів в трудової книжці вбачається, що відповідач кожні 2 місяці видавав розпорядження про звільнення його з роботи і прийом знову на посаду вахтера. Відповідач мотивував звільнення як закінчення дії строку трудового договору. Посилання відповідача на те, що весь цей час укладалися договори на тимчасову працю на 2 місяці він вважає незаконними, так як відповідні договори він не укладав. Навіть, якщо виходити з записів у трудовій книжці перерва у прийнятті його на роботу постійно складала один день.

 Правова позиція 

Відповідно до п.б статті 11 Указу ПВР СРСР № 311 - 09 від 24.09.1974 року коли звільненого тимчасового робітника або службовця знову прийнято на роботу на те саме підприємство , в установу , організацію після перерви , яка не перевищує одного тижня , якщо при цьому строк його роботи до і після перерви загалом відповідно перевищує два або чотири місяці , він вважається таким із ким трудовий договір продовжений на невизначений строк.

задоволено частково

 Фабула справи  позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі на та про зобов'язання відповідачів виплатити позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.  Позивач вказує на те, що при його звільненні з посади члена ЦВК було порушено його трудове право. Під час внесення подання до Верховної Ради України про припинення повноважень членів ЦВК, Президентом України не було вказано підстави дострокового припинення повноважень члена Комісії, які вичерпно встановлені Законом України «Про Центральну виборчу комісію», а отже прийняття Верховною Радою України постанови  «Про дострокове припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії» та подальше звільнення позивача розпорядженням Голови Центральної виборчої комісії є незаконними. 

 Правова позиція 

Загальні підстави розірвання трудового договору з боку керівника органу передбачені у ст. 40 КЗпП України; статтею 41 КЗпП України встановлені додаткові підстави розірвання трудового договору. Слід мати на увазі, що керівник органу, на відміну від державного службовця, позбавлений права на свій розсуд розірвати службові відносини. Він вправі лише за своєю ініціативою звільнити державного службовця за наявності підстав, передбачених зазначеною статтею.

задоволено частково

 Фабула справи  Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства фінансів України, наказів Державного казначейства України про звільнення позивача та наказів цих же органів про призначення на цю посаду іншої особи. В обгрунтування позовних вимог представник позивача посилався на порушення відповідачами процедури звільнення позивача та порушення процедури призначення на посаду іншої особи. Позивач вважає, що його було фактично звільнено з посади під час перебування у відпустці, з наказом його ознайомлено не було, підстави звільнення в наказі не зазначено, порушено порядок повідомлення працівника про його звільнення згідно ст.49-2 КЗпП України.

 Правова позиція 

Шляхом укладення трудового договору з роботодавцями громадяни реалізують своє конституційне право на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов'язків. Трудовий договір є основним юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин. Саме тому основні елементи інституту трудового договору (порядок укладення трудового договору, його зміст, гарантії працівникам при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, підстави припинення договору тощо) як такі, що мають тлумачний характер, повинні врегульовуватись лише на підставі норм права, закріплених законом. 

задоволено частково

 Фабула справи  Зберігаючи заборонений  наркотичний засіб канабіс, особа прибула з ним до міжнародного автомобільного пункту пропуску через митний кордон України та намагалась, приховуючи від митного контролю, переправити його через митний кордон України. Однак, з незалежних від неї причин, злочинний намір здійснити не змогла, оскільки  була викрита при особистому огляді інспектором митниці. Суд розглянув кримінальну справу по обвинуваченню особи у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 статті 305 КК України.  

 Правова позиція 

Якщо у межах здійснення митного контролю при проведенні особистого огляду особи буде виявлено предмети, що відносяться до наркотичних засобів та прекурсорів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, переміщення таких речовин, чи спроба його здійснення, повинні кваліфікуватися  за статтею 305 Кримінального кодексу України.

задоволено

 Фабула справи  Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі. Позивач зазначив, що перебував з відповідачем у трудових відносинах. Відповідач своєчасно не виплачував позивачу заробітну плату, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем існує заборгованість. Добровільно відповідач вказану суму виплатити відмовився. 

 Правова позиція 

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, який не перевищує 14 календарних днів. Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що підлягають до сплати, проводиться в день звільнення. 

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся з позовом до адміністративного суду у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення, винесеного за наслідками неврахування контролюючим органом положень щодо перенесення граничних строків подання декларації.

 Правова позиція 

Якщо строк  подання  податкової декларації, який визначений пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, і саме від цього строку протягом 10 календарних днів платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

задоволено
◄◄ 1 2 3 4 5 ►►
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію