Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом до контролюючого органу, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ про проведення перевірки. Позовні вимоги мотивував тим, що контролюючим органом недотримано алгоритму дій, визначених ПК України, що передують її проведенню, а саме: не було направлено належно оформлений запит щодо надання інформації та її підтвердження. Постановою суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, позовні вимоги задоволено повністю. Суди дійшли висновку, що підстав для проведення перевірки не було, оскільки у запиті не зазначено жодних відомостей, вказівок на виявлені недостовірні дані, що свідчать про можливі порушення платником або його контрагентом вимог податкового законодавство.

 Правова позиція 

Якщо отриманий  запит про надання пояснень та їх документального підтвердження не містить підстав, передбачених ПК України, для їх надіслання, а також вказівки на виявлену недостовірність даних, відмова надати пояснення та їх документальні підтвердження на вказаний запит не може розцінюватись як обставина, з якою пов'язується можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.

Таким чином, за відсутності у запиті фактичних даних стосовно того, в чому саме полягає виявлена недостовірність даних з посиланням на конкретні джерела відомостей про порушення платником податків, в разі відмови надати відповідь на такий запит, прийняття наказу про призначення перевірки є безпідставним.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків оскаржив до суду правомірність прийняття наказу про проведення перевірки, мотивуючи вимоги тим, що контролюючий орган направив наказ менше ніж за 10 днів до початку перевірки, чим порушив вимоги пункту 77.4 статті 77 ПК України. А тому, несвоєчасне надіслання обумовлює незаконність прийнятого наказу. Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволені позову відмовлено.

 Правова позиція 

Порушення порядку направлення наказу про проведення перевірки, не може бути підставою для його скасування, а лише може надавати право платнику податків на відмову від допуску до перевірки, оскільки процедурні порушення під час організації проведення перевірки (дії, бездіяльність), тобто після прийняття керівником контролюючого органу рішення про проведення перевірки у формі наказу, не можуть бути покладені в основу висновків про протиправність самого акта суб'єкта владних повноважень, який реалізовується.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання платником вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Платник податків звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, якими йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору та вважає, що висновки органу є помилковими, а оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, перевірка проведена відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року охоплює період з 01.01.1998 по 31.12.2016, що суперечить основним засадам права, адже положення цього Кодексу не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності. Окрім того, до перевірки було надано усі наявні документи, а податковий орган не перевірив джерела походження коштів та дійшов до висновків про порушення ним Закону виключно на припущеннях. Суд першої інстанції позов задовольнив,  а постановою апеляційного суду змінено мотивувальну частину рішення першої інстанції.

 Правова позиція 

За загальним визначенням непрямі методи при визначенні сум податкових зобов'язань - це визначення контролюючим органом сум податкових зобов'язань платника податків за допомогою побічних, посередницьких показників, отриманих від інших суб'єктів, як правило не пов'язаних з податковим обліком.

Чинним законодавством не передбачено застосування податковим органом методів непрямого контролю, внаслідок чого наразі відсутнє нормативне регулювання щодо використання таких методів.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, є фактичне отримання такого доходу платником податків. База оподаткування для розрахунку податку на доходи фізичних осіб визначається виключно прямими методами та дорівнює сумі всіх отриманих платником податку-фізичною особою доходів за звітний період, відомості про які прямо зазначені в офіційних інформаційних базах (або інших офіційних джерелах інформації). Використання контролюючим органом непрямих методів контролю не відповідає вимогам чинного законодавства.

Поруч з цим, цілком обґрунтованим є висновок про неправомірність покладення контролюючим органом в основу спірних рішень висновків, які спираються на припущеннях, адже задекларовані дані не є абсолютно підтверджуючими відомостями про набуття або припинення певного права чи обов'язку, позаяк показниками декларації засвідчуються вчинені правочини у встановленому законодавством України порядку.

Як наслідок, оскільки, акт перевірки не містить інформації про отримання останнім конкретних доходів за конкретними операціями, у тому числі за 2015 рік, відтак відсутні підстави стверджувати про наявність у позивача обов'язку щодо подання податкової декларації за 2015 рік.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію