Податкова судова практика

 Фабула справи  державне підприємство мало намір зареєструватися неприбутковою організацією, але йому було відмовлено через відсутність повного пакету документів. Підприємство звернулося до суду з позовом до контролюючого органу щоб визнати його відмову протиправною та зобов`язати включити державне підприємство до Реєстру неприбуткових установ та організацій.   Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення попередньої інстанції.

 Правова позиція 

Підприємство, установа та організація може бути визнана неприбутковою за наявності дотримання одночасно всіх вимог, встановлених положеннями пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, статутні документи мають бути приведені у відповідність із вищезазначеними нормами у визначений Податковим кодексом строк та подані до контролюючого органу.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі: подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених пунктом 6 Порядку для включення до Реєстру неприбуткрових організацій; невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 7 цього Порядку.

Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до пункту 6 цього Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому цього пункту.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення аналогічної справи, постанова від 20.06.2018, справа № 806/3313/17.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків. В результаті, платник податків оскаржив до суду наказ контролюючого органу про проведення камеральної перевірки. Платник обґрунтував скаргу тим, що підстави для проведення перевірки та прийняття наказу відсутні, оскільки в поданих запереченнях на акт документальної перевірки не містилось посилання на обставини, що не були досліджені під час перевірки, а лише зазначалось  про неправомірні дії службових осіб контролюючого органу та наявності достатньої  інформації в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Також зазначено, що  в спірному наказі відсутні посилання на фактичні  підстави для проведення перевірки, визначені п.п.78.1.5 ст. 78 ПК України. Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким у позові відмовлено.

 Правова позиція 

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З аналізу пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України слідує, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є виключно подання платником податку заперечення до акта перевірки з вимогою перегляду результатів перевірки і підстави викладені в них потребують додаткового дослідження з встановленням певних обставин. При цьому, перевірка  проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Не слід залишати поза увагою такі важливі питання, які свідчать про наявність або відсутність підстав для прийняття спірного наказу, а саме: чи вимагав платник податків (направляючи заперечення) повного або часткового перегляду результатів відповідної перевірки; чи зазначав платник податків обставини, що не були досліджені під час перевірки;  чи можливий їх об'єктивний розгляд без проведення перевірки; які питання стали предметом оскарження. Законодавчо встановлено чіткий логічно-послідовний алгоритм дій, дотримання якого дає право на призначення та проведення перевірки. Заключним етапом таких дій є встановлення обсягу перевірки, оскільки можливість її проведення передбачена виключно з питань, які оскаржуються.

Встановлення даних обставин важливо для правильного вирішення справи, оскільки необхідно встановити чи були підстави для прийняття спірного наказу, і лише  після цього досліджувати відповідність наказу за формою та змістом вимогам податкового законодавства.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся з позовом до платника податків про стягнення податкового боргу. Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні клопотання контролюючого органу й залишив скаргу без руху у зв’язку тим, що до скарги не додано документ про сплату судового збору.

 Правова позиція 

Вимоги до апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, відповідно до частини 5 якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, за змістом частин 1 та 2 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України).

Разом з тим, приписами частини 5 статті 298 КАС України встановлено, що питання про повернення апеляційної скарги суд вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення її недоліків.

Наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про те, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху платник податків отримав 17 жовтня 2018 року й саме з цієї дати розпочався встановлений вказаною ухвалою десятиденний строк для усунення її недоліку, проте оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом 19 жовтня 2018 року, тобто до закінчення встановленого відповідачеві строку, чим фактично позбавлено останнього можливості усунути виявлений судом недолік.

задоволено

 Фабула справи  Між нерезидентом (Кредитор) та ТОВ «Укртрансгруп 2005» (Позичальник) укладено кредитний договір, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом заборгованості у встановленій сумі. Нерезидент (Кредитор), ТОВ «Укртрансгруп 2005» (Попередній позичальник) та платник податків (Позичальник) уклали додаткову угоду до кредитного договору (про заміну позичальника), за умовами якого Попередній позичальник передає, а Позичальник приймає всі права та обов'язки за Договором, між Кредитором і Попереднім позичальником. В ході документальної планової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. В результаті перевірки контролюючим органом було складено акт та прийнято податкові повідомлення-рішення, Платник податків, не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу, подав адміністративний позов до суду, в якому просить їх скасувати.

 Правова позиція 

1. Термін «бенефіціарний власник доходу» є скоріше економічною категорією і при визначені статусу бенефіціарного власника, зокрема, має аналізуватись і фінансова звітність отримувача доходу. Кінцевий термін для складання та надання фінансової звітності може встановлюватися до 31 грудня року, наступного за звітним. Отже на момент виплати доходу можуть бути відсутні документи за поточний рік і при виникненні спору із податковим органом платник податку вправі надавати будь-які додаткові документи і докази, в тому числі, які були відсутні на момент виплати і були отримані платником в майбутньому.

2. право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію