Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник здійснив плату з ПДВ на відкритий йому рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА). Проте, у платіжному дорученні в графі «Отримувач» замість того, щоб вказати себе помилково зазначив Казначейство України, у зв'язку з чим грошові кошти не потрапили на електронний рахунок платника в СЕА. Оскільки, відповідно до статті 200-1 ПК України, для сплати податкового зобов’язання з ПДВ, платник спочатку перераховує кошти на рахунок в СЕА, з якого Держказначейство, на підставі поданої ДФС України інформації, здійснює перерахування коштів до  державного бюджету, контролюючий орган вважав, що податки не сплачені вчасно і склав податкову вимогу. Ця податкова вимога була оскаржена платником в судовому порядку.

 Правова позиція 

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Такі податки і збори визнаються сплаченими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. У випадку невірного  зазначення у платіжному дорученні отримувача коштів кошти все одно перераховуються до державного бюджету, хоч і з порушенням процедури, передбаченої статтею 200-1 ПК України, тобто вважаються сплаченими.

не задоволено

 Фабула справи  Платником податків було подано позовну заяву з вимогою скасування податкових повідомлень рішень, якими встановлено порушення норм податкового законодавства з приводу заниження податку на прибуток підприємств; заниження податку на додану вартість; зафіксовано порушення касових операцій у частині порушення оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження. Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду позов задоволено. Відповідач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати рішення попередніх інстанцій.

 Правова позиція 

Підтвердженням внесення витрат за придбані товари (у даному випадку придбаного газобалонного обладнання) та їх подальше використання у господарській діяльності підтверджується виданою накладною та актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих відповідно до якого встановлюється факт монтування придбаного товару та його використання у господарській діяльності.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (реєстратори розрахункових операцій) та відображення на їх підставі готівки у КОРО (книга обліку розрахункових операцій).

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку. Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Відповідне рішення суд сформував на основі того, що виконанні ротоби та надані послуги пов'язані з господарською діяльністю позивача, а отримання цих послуг та використання у господарській діяльності підтверджене належним чином оформленими первинними документами, що в свою чергу свідчить про правомірність формування податкового кредиту за відповідний податковий період. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано. Позивачем було направлено касаційну скаргу, якою позивач скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У разі якщо документи подані для підтвердження реальності виконання правочинів не відповідають вимогам законодавству або є неточними, недостовірними, такі документи не можуть бути використанні для безпосереднього доказування реальності господарських операцій.

Судом встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

не задоволено

 Фабула справи  платник податку звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, які стосувались визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання з ПДФО, що мало бути сплачене у зв'язку з операціями з інвестиційними активами (продаж акцій та купівля векселів). Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та ППР скасував. Контролюючий орган звернувся до суду апеляційної інстанції, який постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. Ухвалою ВАСУ вказана постанова апеляційного суду була скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 Правова позиція 

Фінансові результати операцій купівлі-продажу векселів не можуть приймати участь у розрахунку інвестиційного прибутку, оскільки їх предмет не стосується операцій з інвестиційними активами.

Операції з купівлі-продажу платником податків простих векселів обґрунтовано не прийняті податковою службою при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, оскільки збитки за такими операціями не можуть бути визнані інвестиційними збитками.

задоволено

 Фабула справи  Позивач звернувся з позовом про скасування податкового  повідомлення рішення щодо збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України справу направлено на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції з метою визначення змісту господарських операцій, за якими позивачем нараховано (сплачено) податок на додану вартість, постачальника, договірні умови поставки, фактичний порядок поставки, мету придбання тощо. Контролюючий орган визначив порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПС України від 21.12.10р. №969. В обґрунтуваннях контролюючий орган зазначив про відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів/послуг за відповідний період. Крім того, контролюючий орган зазначає, що не підтверджено наявність поставок товарів/послуг на користь позивача, що свідчить про безтоварність господарських операцій.

 Правова позиція 

Платнику податку дозволено формувати податковий кредит у зв'язку з реальним  придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. Недостовірність первинних документів встановлено як наслідок неподання позивачем доказів на підтвердження фактичної поставки товару з урахуванням значної кількості та вартості товару, часу поставки (доказів транспортування, перевезення, навантаження, розвантаження, зберігання, обліку, доказів мети придбання товару в цілях господарської діяльності). З документів наявних у матеріалах справи суд не мав можливості ідентифікувати осіб, причетних до вчинення господарських операцій,  так як у графі видаткових накладних «одержав»  не вказано прізвище та посадове становище особи, яка була відповідальною за одержання товару на такі значні суми.

задоволено

 Фабула справи  Предметом спору є визнання податкових повідомлень рішень прийнятих контролюючим органом неправомірними. Позивач не погоджується з висновком контролюючого органута доводить, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Підтвердженням витрат експедитора (що включається у розмір витрат для визначення фінансового результату) є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.    

Суд дійшов до висновку, що нарахування умовних процентів на суму неповернутої фінансової допомоги необхідно здійснювати лише за період фактичного використання неповернутої суми фінансової допомоги, а не за весь період фактичного використання поворотної допомоги, в тому числі й за період, в якому вона була отримана. 

не задоволено

 Фабула справи  комунальне підприємство звернулось до адміністративного суду з вимогою скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкове зобов'язання із сплати штрафних санкцій за затримку граничного строку узгодженої сумиподаткових зобов'язань з податку на прибуток. Постановою суду першої інстанції у задоволені позовних вимог відмовлено. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення. 

 Правова позиція 

Оскільки спір між сторонами виник виключно з приводу законності нарахування податковим органом штрафних санкцій під час дії мораторію у справі про банкрутство боржника - платника податків, суд встановив, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Суд зазначає, що у разі якщо податкові зобов'язання набули статусу угоджених до дня порушення провадження у справі про банкрутство та до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, такі зобов'язання є конкурсними, а не поточними. Таким чином, суд дійшов до висновку, що визначення контролюючим органом підприємству штрафів оскаржуваним податковим повідомленням - рішеннями за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань, які настали до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів слід визнати протиправним. 

не задоволено

 Фабула справи  платником податків було подано позовну заяву з вимогою скасування податкових повідомлень-рішень, якими встановлено порушення норм податкового законодавства з приводу заниження податку на прибуток підприємств; заниження податку на додану вартість; зафіксовано порушення касових операцій у частині порушення оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження. Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено. Відповідач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати рішення попередніх інстанцій. 

 Правова позиція 

Підтвердженням внесення витрат за придбані товари та їх подальше використання у господарській діяльності підтверджується виданою накладною та актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих відповідно до якого встановлюється факт монтування придбаного товару та його використання у господарській діяльності. 

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО (книга обліку розрахункових операцій).(книга обліку розрахункових операцій).  

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО.    

Суд дішов до висновку, що відповідно до основного виду діяльності позивача, виробництво хліба та хлібобулочних виробів, господарські операції з надання послуг по переробці давальницької сировини, в ході яких позивачем понесені витрати, здійснені позивачем в рамках власної господарської діяльності.

не задоволено

 Фабула справи  платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку. Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Відповідне рішення суд сформував на основі того, що виконанні роботи та надані послуги (щодо надання послуг з інформатизації та системного адміністрування, послуг із охорони здоров'я та медогляду водіїв, надання юридичних послуг) пов'язані з господарською діяльністю платника, а отримання цих послуг та використання у господарській діяльності підтверджене належним чином оформленими первинними документами, що в свою чергу свідчить про правомірність формування податкового кредиту за відповідний податковий період. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано. Позивачем було направлено касаційну скаргу, якою позивач скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У разі якщо документи подані для підтвердження реальності виконання правочинів не відповідають вимогам законодавству або є неточними, недостовірними, такі документи не можуть бути використанні для безпосереднього доказування реальності господарських операцій.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

не задоволено

 Фабула справи  ТОВ оскаржує ППР, яким йому нараховано податок на прибуток. Позивач зазначив, що, відсотки, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі, а тому ДПІ прийняла оскаржуване рішення необґрунтовано.

 Правова позиція 

Проценти, сплачені позивачем за користування майном згідно із договорами фінансового лізингу резиденту Республіки Білорусь, можуть оподатковуватися як відсотки за статтею 11 Угоди. Лізингові платежі оподатковуються в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку – за ставкою 10 відсотків від загальної суми сплачених процентів, та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Положення статті 11 Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод та суті податку.

Аналогічний підхід до розуміння оподаткування в Україні зазначених вище процентів Верховний Суд України висловив раніше в постанові від 8 жовтня 2013 року (справа № 21-305а13).

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта податкової перевірки, за результатами якої встановлено заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств. З’ясовується питання реальності здійснених господарських операцій з контрагентом. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили вимоги платника. Касаційний суд відмовив у відкритті провадження. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому визначено податкові зобов’язання з орендної плати. Платник вказує, що припинив здійснювати підприємницьку діяльність та звернувся до місцевої ради з вимогою припинити дію договорів оренди, можливість чого була передбачена в самих договорах. Земельна ділянка при цьому ним використовуватись перестала. За наслідками останнього розгляду справи постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволено.

 Правова позиція 

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію