Податкова судова практика

 Фабула справи   Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень якими йому було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Платник вважає, що під час перевірки, контролюючими органами безпідставно включено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинах з їх контрагентом, та помилково не визначено звичайну ціну реалізації власної вирощеної продукції за методом «витрати плюс». Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасавано в частині скасування одного повідомлення-рішення та прийнято нову постанову в цій частині, якою у задоволенні позову відмовлено, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат з податку на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для встановлення факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, судам необхідно встановити: рух активів платника у процесі здійснення господарських операцій; встановлення зв'язку між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку; чи розкривають наявні у позивача первинні документи зміст господарських операцій за укладеними договорами та чи є вони належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій; подальше використання придбаних платником послуг в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, внаслідок ненадання платником належних доказів на підтвердження правомірності декларування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість;

зменшення суми бюджетного відшкодування та, відповідно, збільшення суми грошових зобов'язань за штрафними санкціями є правомірним у тому випадку, якщо платник податків не надасть належних доказів на підтвердження правомірності декларування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про відображення платником податку на додану вартість залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки такі суми сформовано ним у періоді за яким минув строк давності, встановлений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Положення податкового законодавства, чинного на момент виникнення відповідних спірних правовідносин, не містять будь-яких обмежень щодо строків перенесення залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про порушення платником податку на додану вартість вимог застосування спеціального режиму оподаткування; про викладення платником недостовірних відомостей про суми виплаченого доходу фізичним особам. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Крім того, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов’язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Податкове законодавство визначає відповідальність податкового агента за строки подання податкового розрахунку та своєчасність і повноту нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходу, і не передбачає відповідальність за подання податкової звітності (форми № 1ДФ) з недостовірними даними та помилками.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати лише один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої Податковим кодексом України та іншими законами України.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про те, що платником до декларації з податку на додану вартість (скорочених) не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних та кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; до складу податкового зобов’язання з ПДВ віднесено реалізацію товарно-матеріальних цінностей невласного виробництва; до складу податкового зобов’язання з ПДВ загальної декларації платником не включено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва та занижено податкове зобов’язання за рахунок невідображення у податковому обліку послуг їдальні; заниження обсягів плати за користування надрами; несвоєчасну сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб з нарахованої суми доходів громадян у вигляді орендної плати за використання земельних паїв згідно відповідних договорів. Перша та апеляційна інстанція задовольнили вимоги платника лише скасування одного податково повідомлення-рішення  про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Контролюючий орган звернувся до касаційної інстанції.

 Правова позиція 

У випадку якщо контролюючим органом в ході проведення перевірки не витребовувались необхідні первинні документи, то такі дії тягнуть за собою порушення права платника податків на надання первинних документів на запит контролюючого органу та усунення порушень, якщо такі мали місце. Оскільки при проведенні перевірки документи, які контролюючий орган вважав ненаданими, взагалі у платника не витребовувались, відповідні запити не надсилались, то це не дає підстав контролюючому органу посилатись на відсутність документів, так як контролюючим органом не вжито відповідних заходів згідно вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам можуть відображатися суб’єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ (скороченій) за умови, що зазначені обіди вироблені з власної сільгоспсировини, а продукти харчування, що входять до меню таких обідів, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та постачання таких товарів (продуктів харчування) здійснюється відповідно до видів діяльностей, зазначених у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

У разі якщо зазначені умови одночасно не виконуються, то операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам відображаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування у податковій декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, який вбачає протиправність в діях платника податку, спрямованих на збільшення суми ліміту реєстрації податкових накладних шляхом зарахування до неї суми від’ємного значення ПДВ, сформованої за попередні податкові періоди. Здійснювалось відповідне зарахування такої суми в період функціонування СЕА ПДВ в тестовому режимі. При цьому контролюючий орган здійснив камеральну перевірку платника на підставі згаданого зарахування суми від’ємного значення ПДВ до суми ліміту реєстрації податкових накладних. Перша інстанція задовольнила вимоги платника податку.

 Правова позиція 

Заява платника податку, що подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість, є саме тією подією, з якою пов’язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту. Таким чином, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Відповідно, всі такі суми автоматично (без будь-яких перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.

Збільшення розміру суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення, здійснюється без проведення перевірок, передбачених статтею 200 ПК України.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином. Контролюючими органами було проведено перевірку платника податків, за результатами якої податковим органом було прийнято податкові повідомлення рішення якими платникові нараховувалась пеня за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, сума грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств, сума грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість. Контролюючий орган вважає, що контрагенти платника фактично не здійснювали господарську діяльність, а лише документували операції з товаром, на які не мали права власності, тобто проводили безтоварні операції. Постановою суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишено без змін.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому    за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні    підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Для кваліфікації правочину як такого, що порушує публічний порядок, та як наслідок Закон передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність цього правочину публічно-правовим актам держави, що одночасно становить правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту. Враховуючи, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України), то виявлення умислу в діях учасників правочину передбачає обов'язкове встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник. Без з'ясування наведених фактичних даних саме по собі порушення норм податкового законодавства є підставою для нарахування податкових зобов'язань платникам-учасникам такого правочину, однак не є свідченням укладення правочину, який порушує публічний порядок.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акта перевірки, згідно з якими підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту та валових витрат кошти по операціям з контрагентом, а саме : послуги по експедируванню зернових на загальну на підставі первинних документів, виданих контрагентом, свідоцтво платника податку якого визнано   недійсним з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги платника задоволено частково.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу якими йому було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість. Внаслідок оскарження прийнятих відповідачем спірних рішень в адміністративному порядку, їх залишено без змін. Податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта перевірки платника в якому зазначались факти порушення платником норм діючого податкового законодавства. Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено. Ухвалою суду апеляційної інстанції постанова суду першої інстанції залишена без змін.

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів та робіт з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

За своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Разом з цим, відсутність зв'язку консультаційних послуг з господарською діяльністю позивача не може обумовлюватись тим, що у останнього не збільшився дохід або не з'явились нові покупці, оскільки спірні послуги фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту товарів позивача у торгівельних мережах контрагентів шляхом популяризації продукції серед споживачів та стимулювання споживчого попиту, що і обумовлює господарський характер цих послуг для позивача. При цьому вказані дії з просування товару   мають економічний ефект самі по собі, незалежно від їх результату, який не охоплюється предметом договорами надання послуг.

Окремі недоліки в оформленні первинних документів зокрема, і відсутність у накладних інформації про номер та дату довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, не доводять протиправність правочинів, направлених на купівлю-продаж та отримання послуг за умови наявності інших первинних документів, які спростовують факт безтоварності господарських операцій.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу якими йому було визначено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість та визначено суму грошового зобов'язання з податку прибуток. Контролюючий орган за результатами перевырки не визнав право позивача на валові витрати та податковий кредит за операціями придбання у контрагента послуг за відповідними договорами. 

 Правова позиція 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених  первинними документами. Обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

задоволено частково

 Фабула справи  Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість, за результатами якої складено акт . На підставі зазначеного акта податковим органом було внесено зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань платника до Інтегрованої системи. Платник звернувся до суду з проханням визнати протиправними дії щодо складання акта за результатами проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» на підставі акта перевірки, вимагав зобов'язати відновити в Інтегрованій системі даних показники податкової звітності, що зазначені ним у податкових деклараціях, видалити акт з Інтегрованої системи. Суд першої інстанції задовольнив позов платника частково: визнав протиправними дії податкового органу щодо зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань та зобов'язав відновити в цій системі показники податкової звітності, що були зазначені у податкових деклараціях, у задоволенні решти позовних вимог відмовив. Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін. Суд касаційної інстанції залишив рішення попередніх інстанцій без змін. Не погодившись з рішенням суду касаційної інстанції, податковий орган звернувся із заявою про перегляд рішення Верховним Судом України.

 Правова позиція 

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

задоволено частково

 Фабула справи  Податковим органом було проведено перевірку платника податку, за результатами якої  були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими платнику було донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток. Підставами для прийняття вказаних рішень стали висновки податкового органу про завищення платником валових витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій із  контрагентами, внаслідок включення до них витрат та сум ПДВ, які на момент перевірки не були підтверджені належно оформленими первинними бухгалтерськими документами. Також в акті перевірки було вказано на порушення кримінальних справ стосовно керівників контрагентів позивача. Не погодившись із висновками податкового органу, платник звернувся до суду. Постановою суду першої інстанції, яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду, позов платника було задоволено. Вищий адміністративний суд України рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін. Не погодившись із позиціями судів, податковий орган звернувся із заявою до Верховного Суду України.

 Правова позиція 

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Сам факт того, що на момент розгляду податкового спору  щодо офіційних осіб контрагентів платника, які в межах досудового розслідування заперечували свою участь у веденні господарської діяльності, складанні та підписанні документів, не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо складання акту проведення документальної позапланової виїзної перевірки; визнання протиправними дій щодо зміни показників податкового кредиту та податкових зобов’язань та про відновлення в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі даних показники податкової звітності платника, що зазначені у податковій звітності. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили позов платника податків з приводу визнання протиправними дій контролюючого органу щодо зміни показників податкового кредиту та податкових зобов’язань та про відновлення в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі даних показники податкової звітності платника, що зазначені у податковій звітності. Касаційна інстанція залишила рішення судів попередніх інстанцій без змін. Контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України.

 Правова позиція 

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов’язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов’язкових юридичних наслідків.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов’язати контролюючий орган вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої відповідним актом та заборонити контролюючому органу використовувати даний акт в подальшому. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили позов платника податків. Суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою контролюючого органу. Контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України.

 Правова позиція 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов’язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до вимог податкового законодавства, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб’єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов’язань на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. 

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.   

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом до контролюючого органу про скасування податкового повідомлення-рішення, яким було визначено суму грошових зобов’язань платника з ПДВ та податку на прибуток у зв’язку з нереальним характером здійснених ним операцій. До такого висновку контролюючий орган прийшов на внаслідок включення до них витрат та сум ПДВ, які на момент перевірки не були підтверджені належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також у зв’язку з порушенням кримінальних справ стосовно керівників контрагентів позивача. Рішеннями окружного адміністративного суду, апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України позов було задоволено.

 Правова позиція 

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом до контролюючого органу про скасування податкового повідомлення-рішення, яким було визначено суму грошових зобов’язань платника, у зв’язку з нереальним характером господарських операцій. Підставою для такого висновку контролюючого органу стала відсутність в деяких документах максимальної деталізації виду виконаних послуг. Окружним адміністративним судом у задоволені позовних вимог було відмовлено. В подальшому рішенням суду апеляційної інстанції, залишеним без змін Вищим адміністративним судом України, позов було задоволено, а постанову суду першої інстанції – скасовано. Контролюючий орган звернувся до Верховного суду України з заявою про перегляд рішень.

 Правова позиція 

Первинний документ містить дві обов’язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, він свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Таким чином, господарська операція пов’язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію