Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про відсутність у платника права на заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку з нікчемністю правочинів внаслідок непідтвердження реальності здійснення господарських операцій. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог норм при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення останнього права на податковий кредит відсутні.  

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків   товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише порушеннями контрагентами вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності або деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками тощо.

Визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, що підтверджується належними документами. При цьому будь-які порушення  контрагентами платника податку вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкового-повідомлення рішення, винесеного контролюючим органом на підставі висновку про необхідність включення плати експедиторам за надання ними послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів до бази оподаткування імпортованих платником товарів. Інших фактичних та правових підстав контролюючим органом не було зазначено. Рішенням суду першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та прийняв нове про задоволення позову. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, транспортно-експедиційні послуги на перевезення товарів по маршруту Польща-Україна не підлягають включенню до митної вартості товарів, оскільки вартість транспортно-експедиційних послуг включено до суми понесених витрат до кордону України. Оскільки контролюючим органом не доведено належними доказами того, що виставлені на користь позивача акти містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, а сама вартість транспортно-експедиційних послуг включена позивачем до суми понесених витрат до кордону України, то визначення податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, якими було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств основного платежу та штрафних санкцій та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість основного платежу та штраних санкцій. Контролюючі органи зазначають, що, під час проведення перевірки платника, ними були виявлені порушення норм Податкового кодексу України, в результаті чого платником було занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. На момент проведення перевірки господарським судом було порушено справу про банкрутство платника та відкрито ліквідаційну процедуру. Після відкриття ліквідаційної процедури платник здійнив продаж майна, не нарахувавши податок на додану вартість, що зумовило, на думку податкового органу, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, визнано противправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та скасовано податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість в частині визначення основного боргу та штрафних санкцій. Судом апеляційної інстанції постанова суду першої інстанції залишена без змін.

 Правова позиція 

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури боржника не можуть виникати нові зобов'язання зі сплати жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, тобто у боржника при продажу майна в процедурі ліквідації не виникає зобов'язань зі сплати податку на додану вартість. Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 ПК України.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, які були прийняті у результаті проведення двох перевірок платника в різні періоди часу. За результатами першої перевірки контролюючими органами було виявлені факти порушення норм податкового законодавства, що призвели до заниження сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, отже, було прийнято податкові повідомлення-рішення якими збільшувалась сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість основного платежу та штрафних санкцій та збільшувалась сума грошового зобов'язання з податку на прибуток основного платежу. За результатами другої перевірки, контролюючими органами було виявлено порушення норм податкового законодавства, що призвели до заниження сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, заниження суми податкового зобов'язання по екологічному податку, порушено вимоги податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, перевищено ліміт залишку готівки у касі, не було оприбутковано готівкові кошти отримані від споживачів. За результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення рішення якими визначалась сума гршового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, та податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій. На підтвердження фінансово-господарських операцій платником було надано ряд документів. Постановою суду першої інстанції в задоволенні позовних відмовлено. Ухвалою апеляційного адімінстартивного суду постанова суду першої інстанції залишена без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Якщо на копіях фіскальних чеків відсутня дата їх роздрукування, що не підтверджує обставини відносно того, що такі фіскальні чеки роздруковані платником саме у визначені дати, їх не можна вважати належними первинними документами.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта податкової перевірки, за результатами якої встановлено неправомірність формування податкового кредиту та витрат. Контролюючий орган посилається на те, що підприємство крім використання власних потужностей та працівників підприємства отримувало послуги фізичних осіб - підприємців, приватних підприємств та фермерського господарства (які не є платниками ПДВ) щодо лісозаготівлі тощо, при тому, що було відсутнім фактичне отримання послуг від таких осіб (за наявності первинних бухгалтерських документів), документи щодо проведення послуг з лісозаготівлі складені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об’єкта оподаткування податком на прибуток, тому акти виконаних робіт та інші документи без фактичного здійснення господарських операцій не можуть бути підставою для включення вищеописаних послуг до витрат платника податку. Перша інстанція задовольнила вимоги платника, а апеляційний суд скасував рішення першої інстанції, відмовивши у задоволені вимог платника. Касаційний суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив в силі рішення першої інстанцій. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

1. Обов’язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

2. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

3. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства у зв’язку з його господарською діяльністю.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію