Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з позовом про визнання незаконним і скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення у зв’язку з несвоєчасним перерахуванням податку з доходів фізичних осіб. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги залишено без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено.

 Правова позиція 

Самостійне зарахування контролюючим органом сплачених платником податку сум в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, є неправомірним. Також вважає за необхідне зазначити, що право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, належить виключно платнику податків, тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність віднесення сум до складу податкового кредиту, а також неправомірність віднесення до складу валових витрат витрати за певними операціями, оскільки вказані операції не мали реального характеру. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання послуг (робіт), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні валових витрат та податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на зазначені витрати та кредит відсутні.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому, питання реального вчинення господарських операцій має з'ясовуватися на підставі оцінки усіх таких доказів в їх сукупності.

Допущені постачальником певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього постачальника та не впливають на право покупця на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сплачених (нарахованих) витрат і податку на додану вартість відповідно, адже законами іншого не передбачено.

Підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування може слугувати лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність формування платником податкового кредиту у зв'язку з непідтвердженням реальних господарських відносин з контрагентами, а також віднесення до валових витрат сум за певними операціями, не спрямованих на настання реальних правових наслідків. Рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін апеляційним судом. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товару (послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на зазначені витрати та кредит відсутні.

Відсутність у підприємства-контрагента певних основних засобів, складських та інших умов само собою не може свідчити про нереальність господарської операції за умови, якщо такі операції фактично відбулися.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту відповідних сплачених (нарахованих) витрат та податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду про скасування податкових-повідомлень рішень, винесених контролюючим органом на підставі висновку про неправомірність віднесення платником сум до валових витрат відповідного податкового періоду, а також  суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту з огляду на те, що документів, які б підтверджувати транспортування вказаного товару надано не було. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишено без змін апеляційним судом. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження правомірності включення витрат до складу валових витрат та до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, платник повинен надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне придбання (оприбуткування) таких матеріалів, а також документи, які підтверджують якість таких матеріалів;

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, за яким було збільшено суму грошового зобов’язання за ПДВ у зв’язку із відсутністю у платника права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій за договорами, щодо яких не підтверджено їх реальний характер. Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги були задоволені. Постанова апеляційного адміністративного суду скасувала рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволені позову. Платник податків звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбання товарів (робіт, послуг).

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум, визначених ними, до складу податкового кредиту, оскільки, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі висновку контролюючого органу про безтоварність операцій з контрагеном платника, оскільки щодо такого контрагента, контролюючий орган не може  провести зустрічну перевірку. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги платника були задоволені. Контролюючий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України.

 Правова позиція 

Законодавством України не передбачено обов'язок покупця перевіряти відповідність законодавству статутних та реєстраційних документів продавця, а також перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів,  а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі винесення постанови слідчого за відсутності вироку суду в кримінальній справі. Суди попередніх інстанцій задовольнили вимоги платника у повному обсязі. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Пункт 86.9 статті 86 ПК України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність

В силу приписів пункту 86.9 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток та пдв. Контролюючий орган зазначає, що платник податків не обґрунтовано відніс до витрат операції, що не відносяться до його господарської діяльності, які не підтверджені первинними документами. А також, про безпідставне нарахування податкового кредиту, у зв’язку з відсутністю податкових накладних. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника задоволено частково.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Юридичним особи, які засновані на державній або комунальній власності, не можуть бути власниками земельних ділянок, їм земля надається лише в постійне користування, відсутність державних актів на право власності на земельні ділянки , не позбавляє права платника на формування валових витрат

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість. Позивач обґрунтовував свою скаргу тим, що ведення бухгалтерського обліку ним за принципами, іншими, ніж передбачено податковим законодавством, не означають заниження ним свого зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

У платників податків наявний обов'язок вести бухгалтерський та податковий облік відповідно до приписів податкового законодавства, яке у свою чергу, передбачає, у разі допущення платником податків помилок у податковій звітності, можливість виправити допущені порушення, відновити облік, скоригувати податкову звітність, у порядку встановленому законодавством, чого позивачем зроблено не було. У разі якщо бухгалтерський та податковий облік здійснюється з порушенням податкових норм, що зумовлює виникнення розбіжностей між показниками бухгалтерського обліку, це може призвести до нарахування контролюючим органом суми податку.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), яким платнику визначено суму податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб. Платник зазначає, що нарахування податкового зобов’язання з транспортного податку суперечить принципу стабільності податкового законодавства, протирічить ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

 Правова позиція 

Оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з яким з 01 січня 2015 року введено в дію "Транспортний податок", прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Застосування контролюючим органом положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" у 2015 році при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення з транспортного податку, не відповідає положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію