Податкова судова практика

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків щодо визнання нечинним податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Таке повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом в силу завищення валових витрат, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій – за факт виявлення незадекларованих валютних цінностей та майна, що знаходиться поза межами території України.

 Правова позиція 

При виготовленні платником податків основних фондів господарським способом (власними силами підприємства) їх первинна вартість складається з прямих матеріальних витрат, витрат на оплату праці працівників, зайнятих виготовленням основних фондів з урахуванням нарахувань на фонд оплати праці, загальновиробничих витрат й інших витрат, пов’язаних з виготовленням (створенням) таких фондів. Зазначені витрати збільшують балансову вартість виготовленого (створеного) об’єкта основних фондів та підлягають амортизації, тому такі витрати не можуть відноситися до складу витрат з податку на прибуток. 

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення контролюючого органу, яким було йому відмовлено у наданні податкової знижки на суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій, оскільки дії із допоміжних репродуктивних технологій проводились із дружиною платника, і на думку контролюючих органів право на податкову знижку мала саме дружина. Постановою суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені. Контролюючий орган звернувся до апеляційного суду. 

 Правова позиція 

Сімейне право України закріплює принцип спільності майна подружжя, який означає об'єднання майна чоловіка і жінки (повністю або в певній частини) в єдину майнову масу та встановлення ряду спеціальних правил щодо його володіння, користування та розпорядження. Режим спільності майна подружжя означає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя. Відповідно до ст.90 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя. А відтак, один з подружжя має право на отримання податкової знижку за витрати, понесені на лікування другого з подружжя. 

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими на вимогу платника податків скасовано податкового повідомлення-рішення, що прийняте на підставі висновку про порушення платником вимог нарахування суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

 Правова позиція 

Платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, законодавством не обмежено термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду. 

Прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмежений строком використання такого права. 

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, прийняті на користь платника податків, задовольняючи його вимоги стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Зокрема, такі повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом на підставі висновку щодо наявності порушень в податковому обліку платника податків операцій з металобрухтом, а також нікчемності правочинів платника податків із контрагентом.

 Правова позиція 

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими на вимогу платника податків скасовано податкові повідомлення-рішення, що прийняті з огляду на безпідставне подання платником податків без відповідних додатків уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за попередній податковий період, яким здійснено корегування напрямку бюджетного відшкодування.

 Правова позиція 

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за попередній податковий період, в тому числі здійснення лише коригування напрямку бюджетного відшкодування суми податку і не змінено його числового значення, не може бути підставою позбавлення такого платника податків права на бюджетне відшкодування ПДВ та нарахування йому штрафних (фінансових) санкцій.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган та платник податків звернулися до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, якими задоволено вимоги платника податків в частині скасування податкових повідомлень-рішень, а в частині стягнення на його користь бюджетну заборгованість з ПДВ – відмовлено. Такі повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом у зв'язку з неправомірним формуванням платником податків податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу його контрагентами за нікчемними правочинами.

 Правова позиція 

У разі встановлення достовірності заявленої платником податків до бюджетного відшкодування суми ПДВ, а також підтвердження дотримання ним процедури декларування та заявлення до повернення відповідної суми, у держави виникає обов'язок здійснити бюджетне відшкодування. Відповідно, якщо відшкодування заявленої суми ПДВ своєчасно не здійснено, платник має можливість скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, прийняті на користь платника податків, частково задовольнивши його вимоги стосовно визнання нечинними податкові повідомлення рішення контролюючого органу, що прийняті ним у висновок про неправомірність формування платником податків складу витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарів у контрагентів, а також про завищення платником витрат за операціями з контрагентами, за якими минув строк позовної давності, та про завищення убутку балансової вартості в частині матеріальних витрат.

 Правова позиція 

Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. 

Тому, за умови невстановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його контрагента для одержання ним (контрагентом) незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами впливу такого платника.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, прийняте на користь платника податків, задовольняючи його вимоги стосовно скасування податкових повідомлень рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про порушення платником податків вимог податкового законодавства в частині неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом з огляду на нікчемність укладених правочинів. До того ж, даний висновок контролюючого органу сформовано на підставі довідки про результати проведення зустрічної звірки такого контрагента, в якій встановлено відсутність у підприємства основних засобів, трудових ресурсів, документів первинної бухгалтерської та фінансової звітності та незнаходження контрагента за юридичною адресою.

 Правова позиція 

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів та виникнення податкових зобов’язань платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Тому такий платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов’язань.

не задоволено

 Фабула справи  Судом першої інстанції особу було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, склад якого передбачений статтею 472 Митного кодексу України, підставою для чого слугував висновок про те, що декларантом не було зазначено за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, який підлягає обов'язковому декларуванню. Особа звернулась із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на постанову суду першої інстанції.  

 Правова позиція 

Власник товару/уповноважена ним особа або утримувач митного складу зобов’язані у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу перемістити товари на інший митний склад, на склад органу доходів і зборів чи заявити товари у інший митний режим. При недотриманні обов’язку щодо декларування товару у інший митний режим, відповідальна особа, зокрема, власник товару, може бути притягнена до відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України – недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

задоволено частково
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію