Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник звернувся до суду першої інстанції з вимогою про скасування податкових повідомлень щодо неправомірного на думку контролюючого органу невключення платником до річного (місячного) оподатковуваного доходу суми коштів, отриманого від продажу платником майнового паю. Постановою окружного адміністративного суду у позові відмовлено. Апеляційний адміністративний суд своєю постановою скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов у повному обсязі, скасувавши оскаржувані податкові повідомлення.

 Правова позиція 

Від оподаткування звільняється лише дохід від продажу інвестиційних активів, які припадають на частку в статутному фонді емітента, яка сформована за рахунок приватизаційних майнових сертифікатів. При цьому вартісне збільшення інвестиційного активу (пакету акцій чи майнового паю) платника податку в майбутньому в результаті юридичних фактів, які не змінюють пропорцію його персонального паю до статутного фонду (загальної вартості майнового паю) емітента, не має впливати на співвідношення пільгової частки такого платника, дохід від продажу якої не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, та частки, дохід від продажу якої включається до оподатковуваного доходу з його зменшенням на вартість витрат на придбання такої частки.

Платники податків при отриманні доходів за відчужені акції (корпоративні права) повинні підтверджувати в установленому порядку суму витрат, понесених ними у зв’язку з придбанням відповідних акцій (корпоративних прав). Водночас, виняток становлять акції (корпоративні права), придбані в обмін на компенсаційні або приватизаційні сертифікати, до яких застосовується пільговий режим оподаткування відповідно до пп. 4.3.18 пункту 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Збільшення статутного фонду емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів збільшує вартість частки окремого платника. При цьому відбувається пропорційне збільшення обох часток - як тієї, дохід від продажу якої не входить до складу оподатковуваного доходу, так і тієї, вартість придбання якої є витратами платника та на суму яких має зменшуватися оподатковуваний дохід.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.  

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду про зупинення операцій на рахунку платника податків, який відсутній за місцезнаходженням; заборону відчуження майна в межах суми податкового боргу; зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Окружний адміністративний суд відмовив у задоволені позову. Контролюючий орган звернувся до суду з апеляційною скаргою.

 Правова позиція 

В розумінні пункту 91.4 статті 91 ПК України, перешкодженням виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Кодексом, має бути активною дією, якою не є неможливість здійснення опису майна у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.

не задоволено

 Фабула справи  Державний орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанції, прийнятих не на його користь, при цьому він порушив питання про поновлення строку касаційного оскарження, але не надаючи переконливих доказів поважності його пропуску.

 Правова позиція 

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає водночас таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Тому не може бути визнане поважною причиною пропуску строку, наприклад, умисне неодержання особою поштової кореспонденції з суду; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду про скасування податкових повідомлень – рішень, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Висновки фахівців контролюючого органу вмотивовано тим, що отримавши послуги з перевезення бетону придбані у контрагента, платник, на думку контролюючого органу, не мав права на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки відсутні оригінали первинних документів, зокрема рахунки - фактури, а акти приймання - передачі робіт складені без дати їх підписання, що унеможливлює встановлення факту отримання позивачем послуг з перевезення, які (послуги), крім того, не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства. Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено повністю, оспорювані податкові повідомлення - рішення скасовано.  

 Правова позиція 

Будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.  

Незначні недоліки в заповненні актів носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа . Недотримання вимог, що пред'являються до оформлення первинного документа в бухгалтерському обліку, не може бути підставою для прийняття рішення про виключення суми зі складу валових витрат або податкового кредиту. Відповідно доводи контролюючого органу про неналежність оформлення актів приймання - передачі робіт, як обставини недостовірності даних податкового обліку платника податків, є необґрунтованими.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі – ППР),  якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.  Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на відсутність контрагентів платника необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також їх неперебування за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням. Крім того, обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган посилався на недоліки складених за результатами проведених операцій первинних документів (незазначення в актах приймання інформації про походження металобрухту та у видаткових накладних реквізитів особи, що отримувала товар), а також надання позивачем товарно-транспортних накладних не на весь відвантажений товар. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника  задоволено повністю.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, на що на обґрунтування своєї позиції посилається податковий орган, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Первинні документи є належними та підтверджують право покупця на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте дають змогу, як у наведеному випадку, ідентифікувати постачальників, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

Якщо платником самостійно виявлено помилки у податковій звітності шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку, а також самостійно нараховано та сплачено пеню за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, визначеного в поданому уточнюючому розрахунку, штрафи за статтею 120 ПК України не застосовуються.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі – ППР),  якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою прийняття даних ППР було неправомірне формуванням платником даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей (харчових продуктів) у контрагента з огляду на нікчемність правочину, яка мотивована посиланням на відсутність у контрагента необхідних умов для ведення господарської діяльності та проведення ним транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам, а також при придбанні консультативно-господарських послуг в іншого контрагента внаслідок непредставлення доказів на підтвердження їх фактичного використання у власній господарській діяльності позивача. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов платника  задоволено повністю.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, на що на обґрунтування своєї позиції посилається податковий орган, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Первинні документи є належними та підтверджують право покупця на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте дають змогу, як у наведеному випадку, ідентифікувати постачальників, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

Якщо платником самостійно виявлено помилки у податковій звітності шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку, а також самостійно нараховано та сплачено пеню за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, визначеного в поданому уточнюючому розрахунку, штрафи за статтею 120 ПК України не застосовуються.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими  платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою прийняття даних ППР було те, що платником неправомірно сформовано дані податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей та послуг у контрагентів з огляду на фіктивний характер здійснення розглядуваних господарських операцій. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду позов платника задоволено повністю.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень – рішень, якими платнику збільшено суму податкового  зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість. Підставою для прийняття даних ППР було виявлення під час проведення перевірки платника порушень законодавства, що полягали в тому, що платником занижено валовий дохід у зв'язку з відображенням не в повному обсязі в первинних документах розміру отриманої виручки, що надійшла на розрахункові рахунки, а також встановлено заниження задекларованих валових витрат у зв'язку з заниженням показника "витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату". Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику нараховані зобов’язання із плати за землю, податку на прибуток та податку на додану вартість. Підставою для нарахування зобов’язань із земельного податку було те, що платником використовувались земельні ділянки без правовстановлюючих  документів, з податку на прибуток та податку на додану вартість – непідтвердження валових витрат первинними документами, які були втрачені платником і не відновлені протягом передбаченого законом строку.  Постановою окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного залишено без змін.

 Правова позиція 

У разі звернення платника до контролюючого органу із заявою про надання строку на відновлення втрачених первинних документів та невжиття заходів щодо їх відновлення у встановлений строк контролюючий орган правомірно може зробити висновок про відсутність таких документів у платника та непідтвердження ними здійснення платником  реальних господарських операцій.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень – рішень щодо нарахування йому грошових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, у зв’язку з завищенням таким платником розміру податкового кредиту та валових витрат, шляхом включення операцій, які, на думку контролюючого органу, не мали реального характеру. Окружний адміністративний суд задовольнив позов. Апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції.

 Правова позиція 

Визначальною умовою, яка надає платнику право сформувати податковий кредит та валові витрати, є реальне здійснення господарської операції, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами. Тягар доведення неправомірності дій платника щодо заниження податкового зобов’язання лежить на контролюючому органі, за умови подання платником всіх необхідних первинних документів.

Платник податків, з огляду на принцип персональної відповідальності, не може нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентом. Тому, невиконанням контрагентом покладеного на нього законом обов'язку щодо внесення до бюджету сплачених покупцем сум податку в ціні придбання товарів (послуг) не є підставою для позбавлення такого платника права на включення до податкового кредиту та отримання з бюджету надмірно сплачених сум податку.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію