Податкова судова практика

 Фабула справи  Фізична особа-підприємець звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій посадових осіб контролюючих органів порядку проведення документальної планової перевірки в аспекті недотримання строків надіслання йому рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій позов задоволено частково.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою здійснення документальної планової перевірки платника податків є надіслання йому рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів. Порушення даної процедури передбачає можливість для платника правомірного недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а в разі такого - нівелювання результатів даної перевірки.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання дій неправомірними та визнання нечинною податкової вимоги, оскільки податковий борг платника виник в результаті невнесення контролюючим органом належних записів щодо зарахування платежів платника в погашення боргу минулих періодів у відомості відповідного обліку, що призвело до невідображення фактичного стану платіжної дисципліни платника податків.  Судами першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги задоволено частково в частині скасування податкової вимоги.

 Правова позиція 

Податковий борг, що утворився внаслідок протиправних дій контролюючого органу (в т. ч.  внаслідок нездійснення контролюючим органом корегування в обліковій картці позивача, у зв'язку із здійсненням ним платежів в рахунок погашення податкового боргу), є підставою для скасування відповідної податкової вимоги.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, що складений за результатами виїзної планової документальної перевірки через заниження податку на прибуток у зв’язку неправомірним віднесенням до складу валових витрат суми, сплаченої за прибирання території та компенсація за послуги зв'язку, що не пов'язані з господарською діяльністю; суми, сплаченої за послуги газопостачання та за оренду нежитлового приміщення та сум з капітального ремонту орендованих основних фондів 1 групи та на придбання будівельних матеріалів для перекриття даху. Крім того платником було занижено податок на додану вартість через невизначення бази оподаткування виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни щодо операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) та у зв’язку з неправомірним формування податкового кредиту за операціями з придбання послуг з ремонту орендованого приміщення, послуг з прибирання прилеглої території та послуг зв'язку. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Такий висновок випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування валових витрат та податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку валових витрат має значення не те, як  сторони обумовили договором зобов'язання, а те, яку господарську операцію вчинив платник податку. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Визначальною обставиною при вирішенні справи є обставина щодо понесення платником податку витрат з придбання ремонтних робіт у зв'язку з його господарською діяльністю, а не вид проведеного ремонту.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, що складений за результатами виїзної планової документальної перевірки через заниження податку на прибуток у зв’язку включенням до складу валових витрат за ІІ квартал, які фактично виникли, але не були сформовані в І кварталі та заниження податку на додану вартість через поширення положення щодо відсутності об’єкта оподаткування ПДВ з операції з виплати авторської винагороди за договорами між платником та його контрагентом та ненадання до перевірки оригіналів договорів з додатками щодо вищезазначеного договору, , а було надано тільки копії договорів, у зв'язку з чим неможливо дослідити умови договорів про нарахування та виплату роялті. Крім того, платником неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за операціями з придбання послуг з розповсюдження реклами, визначаючи витрати за ці послуги виходячи з договірних цін, що є більшими за звичайні ціни. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Платник може віднести витрати, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання, до складу валових витрат звітного періоду.

Визнання факту відсутності оригіналів первинних документів на час складання податкової звітності  при фактичній наявності таких документів на час складання податкової звітності, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків об'єкту оподаткування та відповідно грошового зобов'язання

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) податковий орган зобов'язаний використовувати інформацію про укладені на момент продажу таких послуг договори з ідентичними (однорідними) послугами, які б (договори) мали співставні умови, що можуть вплинути на ціну, а також враховувати інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень щодо неправомірного формування платником податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок не підтвердження реальності здійснення оподатковуваних операцій, перевищення встановлених строки використання виданої під звіт готівки на загальну та заниження суми земельного податку. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково в частині скасування податкових повідомлень-рішень щодо донарахування зобов’язань із податку на додану вартість та штрафних санкцій за порушення строків використання виданої під звіт готівки.  

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Контролюючим органам не надано право самостійно змінювати коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, в тому числі і в разі використання платником спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

задоволено частково
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію