Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник оскаржив податкові повідомлення-рішення, якими йому нараховано зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Дані ППР були прийняті контролюючим органом у зв'язку з протиправним невідображенням платником уцінки товарів (як запасів, використаних не в господарській діяльності) в декларації з податку на прибуток, що вплинуло, крім того, на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також безпідставним невіднесенням до складу валового доходу безоплатно отриманих від нерезидентів товарів в порядку виконання гарантійних зобов'язань постачальниками. Постановою окружного адміністративного суду року, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

 Правова позиція 

Однією з визначальних умов для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях. Таким чином, вибуття придбаних товарно-матеріальних цінностей не у зв'язку з їх використанням у господарській діяльності виключає можливість віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні таких товарів. Усунення недоліків проданих товарів слід розуміти як спосіб реалізації права покупця на одержання товарів належної якості у відповідності з умовами укладеного договору. Операції з поставки (допоставки) необхідних комплектуючих на заміну дефектних не є окремою безоплатною поставкою товарів, а фактично здійснюються на виконання зобов'язань продавця згідно з контрактом. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. 

задоволено частково

 Фабула справи  Платник оскаржив в адміністративному суді податкове повідомлення-рішення щодо заборгованості з податку на додану вартість внаслідок включення до податкового кредиту суми компенсації різниці між цінами закупівлі та реалізації імпортованого природного газу, що була повернута позивачу і перерахована до спеціального фонду Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, з податку на прибуток та з рентної плати за транзитне транспортування природного газу. Судами першої та апеляційної інстанції в задоволенні позовних  вимог відмовлено.  

 Правова позиція 

Сума компенсації різниці між цінами закупівлі та реалізації імпортованого природного газу отримана платником податку, що повернута позивачу і перерахована до спеціального фонду Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, з податку на прибуток та з рентної плати за транзитне транспортування природного газу відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" не може бути включена до податкового кредиту платника.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з прохання про зупинення видаткових операцій платника у звязку із ненаданням контролюючому органу правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог контролюючого органу відмовлено.

 Правова позиція 

Ненадання документів на вимогу податкового керуючого не є обов’язковою підставою для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, якщо такі документи відсутні з об’єктивних причин.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив в адміністративному суді податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість  у зв'язку з неправомірним віднесенням платником до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних  контрагентами, за нікчемними правочинами. Судами першої та апеляційної інстанцій позов задоволено.

 Правова позиція 

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту, складеного за результатами невиїзної планової документальної перевірки у зв’язку із заниженням сум з податку на доходи фізичних осіб через протиправне зменшення платником оподатковуваного доходу на суму витрат, понесених за операціями з придбання товару у суб'єктів господарювання зі статусом платників єдиного податку та заниження податку на додану вартість через неправомірне формування податкового кредиту за фіктивними операціями. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Касовий чек не є підставою для формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) понад законодавчо визначену суму. Нормативне положення щодо граничної суми розрахунку готівкою між підприємствами не є колізійним по відношенню до підпункту «б» пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, який жодним чином не обмежує денну суму готівкових розрахунків між суб'єктами господарювання, однак запроваджує особливі вимоги щодо підтвердження податкового кредиту за такими розрахунками.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішення, винесених на після проведення планової виїзної документальної перевірки ,щодо заниження податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з заниженням платником оподатковуваного доходу від реалізації газу, що було виявлено порівнянням обсягів виручки, зданої позивачем до банку у перевіреному періоді, з обсягом задекларованого позивачем річного доходу; завищенням технологічних втрат газу при експлуатації газових станцій; завищення платником витрат газу на проведення ремонтних робіт з огляду на відсутність документального підтвердження цих витрат. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено частково – скасовано податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

 Правова позиція 

Для доведеності реальності операцій податковий облік повинен бути підтверджений первинними документами, складеними відповідно до чинного законодавства, зокрема віднесення у податковий облік витрат газу на проведення ремонтних робіт повинне підтверджуватися саме фактичним витрачання зазначеного у цих актах обсягу газу (як-от показників приладів обліку, актами ревізії, випробуваннями відремонтованих елементів, дефектними відомості, описами типового технологічного процесу ремонту тощо. Для перевірки правильності донарахування суми з податку на доходи фізичних осіб слід перевірити задекларовану позивачем суму доходу від реалізації товару (у податковій декларації) з обсягом виручки, зданої у банк з відповідним призначенням платежу, а не з даними КОРО; встановити наявність (або відсутність) розбіжності між цими сумами, дослідити причини такої розбіжності (у випадку її виявлення).

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість через неправомірність формування даних податкового обліку за нікчемними правочинами (відсутність відношення керівника до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства) Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано.

 Правова позиція 

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Ні законодавство, ні договори не зобов'язують підприємство-постачальника мати власні потужності для надання послуг. Такими потужностями, транспортною інфраструктурою можуть володіти інші учасники товарообороту: відповідні дилери, субдилери, посередники тощо

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про скасування рішення про результати розгляду скарги та податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту, складених за результатами позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість через нікчемність операції купівлі-продажу платника з його контрагентом. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника залишені без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції скасовано рішенням суду першої інстанції, а позов задоволено частково – в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

 Правова позиція 

Чинне законодавство України не ставить у залежність право платника податків на формування податкового кредиту та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства від виконання податкових зобов'язань контрагентами та дотримання ними та третіми особами податкової дисципліни. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Контролюючі органи не мають повноважень щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності, проте можуть звернутися до суду вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесено після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв’язку із заниженням сум податку на прибуток, податку на додану вартість через незаконне формування позивачем витрат, що зменшують оподатковуваний доход, та податкового кредиту з ПДВ з підстав непідтвердження факту реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентом. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті ПДВ) у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Факт заперечення особою, яка значиться керівником контрагента, будь-яких фінансово-господарських правовідносин з платником, що перевіряється, не спростовує реальності здійснених господарських операцій, а за наявності достовірних первинних документів у останнього не може призводити до настання негативних для нього правових наслідків (зокрема, у вигляді виключення з податкового обліку витрат та податкового кредиту). Несплата контрагентом податків до бюджету може бути підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди платника у разі доведення податковим органом узгодженості дій господарюючих суб'єктів, зокрема в силу їх взаємозалежності, що у розглядуваному випадку Інспекцією зроблено не було.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесено після проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв’язку із заниженням сум податку на прибуток, податку на додану вартість через відсутність об’єкту оподаткування та підтвердження реального характеру господарських операцій платника з контрагентом. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника задоволено. Рішенням суду апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу контролюючого органу, а рішення суду першої інстанції скасовано.

 Правова позиція 

Умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного облік у, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Податковим законодавством не визначено товарно-транспортну накладну як обов'язковий безумовний доказ реальності здійснених господарських операцій. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагента позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із заниження податку на прибуток на податку на додану вартість, у зв’язку із здійсненням операцій платника з контрагентом за нікчемними правочинам. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника залишено без задоволення.

 Правова позиція 

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту, складених за результатами позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість через непідтвердженість реальності господарських операцій платника з контрагентом. Рішенням судів першої та та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ повинно бути обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізуватися за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію