Податкова судова практика

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника стосовно визнання недійсною та скасування податкової консультації контролюючого органу, надану на питання платника про те, чи є об'єктом оподаткування податком на додану вартість передача майна в межах договору управління майновими правами, якщо згідно п.п.14.1.191 Податкового кодексу України вказана операція не підпадає під визначення «постачання товару».

 Правова позиція 

У випадку, коли управитель майна не набуває права власності на передане в довірче управління майно за умовами договору довірчого управляння майновими правами, то, в такому випадку, операції з передачі майна в управління без уповноваження управителя на подальше його відчуження не підпадають під визначення «постачання товарів» в розумінні пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а тому не є об'єктом оподаткування в порядку, передбаченому п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо заниження податку на додану вартість у зв’язку з неподанням звітності.(контролюючий орган не прийняв податкову звітність через невідповідність формі податкової декларації з ПДВ) Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано.

 Правова позиція 

Недоліки у заповненні податкової звітності, що не впливають на показники поданої декларації та не призводять до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, не є підставами для невизнання такої декларації документом податкової звітності, у випадку наявності усіх обов’язкових реквізитів такої податкової звітності.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про визнання протиправним дій щодо проведення виїзної позапланової документальної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток з підстав неправомірного формування податкового кредиту та валових витрат за документами, що не мають юридичної сили і доказовості та не підписані керівником контрагента платника, а операції із придбання та реалізації є безтоварними. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Результати перевірки, що призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу про збільшення податкового зобов’язання з ПДВ, про збільшення грошового зобов’язання за штрафними санкціями, прийнятих в силу неподання платником до перевірки первинних документів по господарських взаємовідносинах з контрагентами. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника, скасувавши частину податкових повідомлень-рішень. Касаційний суд підтримав позиції попередніх інстанцій. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки у зв’язку із несвоєчасною сплатою ПДВ. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено частково. Рішенням Вищого адміністративного суду України скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

 Правова позиція 

1095-денний строк застосування  штрафних санкцій щодо несвоєчасної сплати податку обчислюється з моменту фактичного перерахування платником коштів на погашення таких податкових зобов'язань.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, винесено на підставі акту, складеного за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки у зв’язку з заниженням  податку на прибуток та податку на додану вартість через непідтвердженість реальності операцій з контрагентом. Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги платника залишено без задоволення. Рішенням суду апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано.

 Правова позиція 

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про порушення вимог здійснення записів у книгах обліку розрахункових операцій та нездійснення обліку готівки у повній сумі її фактичного надходження у книги обліку розрахункових операцій, а також з вимогою скасувати рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника, скасувавши податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, відмовивши в задоволені іншої частини вимог. Касаційний суд підтримав позиції попередніх інстанцій. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України дійшов висновку про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення у якій додано до заяви.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням дій контролюючого органу щодо видачі картки відмови у митному оформленні товарів та прийняття рішення щодо коригування митної вартості товарів, а також із вимогами скасувати відповідні картку відмови та рішення, зобов’язати контролюючий орган провести митне оформлення товарів за основним методом визначення митної вартості. До справа долучилась третя особа, яка заявляє самостійні вимоги до предмета спору та вимагає стягнути із контролюючого органу надану фінансову гарантію. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника, визнавши протиправними дії контролюючого органу щодо видачі картки відмови та прийняття рішення, скасувавши картку відмови та рішення, відмовивши у задоволенні решти вимог платника; задовольнили вимоги третьої особи, стягнувши з контролюючого органу на її користь сплачену фінансову гарантію. Касаційний суд частково задовольнив скаргу контролюючого органу, скасувавши рішення попередніх інстанцій в частині задоволення вимог третьої особи про стягнення коштів, відмовивши у задоволені її вимог. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України дійшов висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. У свою чергу це, відповідно до частини 1 статті 244 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні заяви.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про сплату орендної плати з юридичних осіб. Перша інстанція відмовила у задоволені вимог платника. Апеляційна інстанція скасувала рішення першої, задовольнивши вимоги платника. Касаційний суд відмовив у відкритті провадження. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України залишає заяву про перегляд судового рішення без розгляду, у разі недодержання однорічного строку для подання відповідної заяви.

не задоволено

 Фабула справи  Підприємство звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення митниці про визначення митної вартості товару. Митниця відмовила у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом. Це пов’язано з тим, що митники визначили митну вартість за попередньою ціною. В той час, як сторони контракту домовились про зменшення в кінцевій вартості товару, виникла переплата по податку. Позивач заявляє про повернення надміру сплаченого податку.

 Правова позиція 

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

задоволено частково

 Фабула справи  Підприємство звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення митниці про визначення митної вартості товару. Митниця відмовила у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом.  Це пов’язано з тим, що митники визначили митну вартість за попередньою ціною. В той час, як сторони контракту домовились про зменшення в кінцевій вартості товару, виникла переплата по податку. Позивач заявляє про повернення надміру сплаченого податку.

 Правова позиція 

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

задоволено частково
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію