Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення планової виїзної документальної перевірки у зв’язку із завищенням амортизаційних відрахувань, валових витрат, від’ємного значення об’єкта оподаткування та податкового кредиту. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог платника відмовлено. Рішенням суду апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано.

 Правова позиція 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення невиїзної документальної перевірки у зв'язку з безпідставним перенесення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, який зменшено актом попередньої перевірки. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги позивача задоволено.

 Правова позиція 

У разі невиявлення контролюючим органом арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, а також неузгодженості податкового зобов’язання контролюючий орган немає правових підстав для зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу наступного податкового періоду

Акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, звернувся до суду із проханням про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення після проведення планової виїзної документальної перевірки платника у зв’язку із отриманням грошових коштів у якості оплати за товар (молоко) та як винагороди, сума яких перевищила граничний обсяг виручки Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Оскільки вчиняючи певні юридичні дії від імені довірителя і за його рахунок - отримавши грошові кошти з наступною їх передачею продавцям молока, платник виконував функцію касира молочного заводу, за що отримував винагороду у вигляді комісійної плати за виконання свого обов'язку за договором доручення, яку відображав у складі оподаткованої виручки, то такі грошові кошти не є його виручкою.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішень першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено вимоги платника податків стосовно скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку про заниження платником податків грошових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснення операцій з ліквідації основних засобів.

 Правова позиція 

Нормами Податкового кодексу України не передбачено відображення в складі доходів відповідного звітного періоду, доходу, який не отриманий в результаті ліквідації основних засобів платника податків. Порядок ведення податкового обліку операцій з ліквідації основних засобів пов'язується лише з нарахуванням: витрат, понесених платником внаслідок такої ліквідації, доходу від оприбуткування запасів та нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ. Як наслідок, відсутні правові підстави для висновків про порушення позивачем порядку формування доходів та нарахування податку на прибуток з операцій по ліквідації основних засобів.

Обов'язок надавати платниками податків документи, визначений ст. 85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належить або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Положення цієї статті кореспондують із нормами пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, відповідно до якої податкові органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду із проханням покласти обов’язок на платника податків забезпечити проведення інвентаризації майна. Рішення першої та апеляційної інстанції прийняті на користь платника податків.

 Правова позиція 

Питання щодо проведення інвентаризації залежить від волі власника (керівника) підприємства, окрім випадків, коли інвентаризація є обов'язковою відповідно до вимог законодавства, у тому числі, у разі вимоги контролюючого органу під час проведення перевірок платників податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової невиїзної документальної перевірки у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу контрагентом за нікчемним правочином. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволені.

 Правова позиція 

Законною передумовою для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до статті 78.1.1 є належне направлення платнику письмового запиту про надання пояснень щодо взаємовідносин з його контрагентом та їх документальне підтвердження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У разі ж визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Отже, у випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною, прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії автоматично підлягають скасуванню.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, що складений за результатами  документальної невиїзної позапланової перевірки у зв’язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні та платі за користування надрами для видобування корисних копалин, по рентній платі за видобутий природний газ, а також порушення умови погашення розстроченого податкового зобов'язання (податкового боргу), а також мав податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договорів розстрочки

 Правова позиція 

Дії контролюючого органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати є правомірними, незважаючи на те, що вони можуть спричинити виникнення несплати із визначених у призначенні платежу податків та зборів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з проханням про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта після проведення документальної невиїзної перевірки, у зв’язку з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження товару на митну територію України на підставі імпортного контракту та відсутністю у платника індивідуальної ліцензії Національного банку України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено частково ( скасовано податкові повідомлення-рішення  в частині застосування штрафних санкцій)

 Правова позиція 

Моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними та обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем» з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Ліцензія Національного банку України це індивідуальний правовий акт, виданий на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому - має зворотну силу в часі. Тобто, ліцензія Національного банку України, яка видана вже після перевищення строків законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, що складений за результатами  документальної виїзної планової перевірки у зв’язку заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість через неналежне оформлення актів виконаних робіт, що полягало у відсутності переліку послуг та конкретизації особи, яка безпосередньо здійснювала транспортні перевезення вантажів, та неналежність товарно - транспортних накладних, що додаються до актів виконаних робіт. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Незначні недоліки в заповненні актів, носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості первинного документа. Недотримання вимог, що пред'являються до оформлення первинного документа в бухгалтерському обліку, не може бути підставою для прийняття рішення про виключення суми зі складу валових витрат або податкового кредиту.

Неналежність оформлення товарно - транспортних накладних не є підставою для визнання недостовірними даних податкового обліку платника податків.

Відсутність ліцензії у контрагента платника податків не може бути підставою для притягнення такого платника до відповідальності, оскільки юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової невиїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та завищенням податку на додану вартість у зв’язку із нікчемністю правочину між платником і його контрагентом. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись  такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;  облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість у зв’язку із недоведенням реальності здійснення операцій платника з контрагентом. Рішенням судів попередніх інстанцій позовні вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись  такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;  облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Право на формування валових витрат виникає у платника податків при проведенні реальних господарських операцій та наявності первинних документів, що підтверджують проведення таких операцій.

Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає при умові реального здійснення господарської операції придбання товарів (робіт, послуг) та отримання податкової накладної.

Невиконання контрагентами податкових зобов'язань не може впливати на правомірність формування позивачем  валових витрат та податкового кредиту, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Недолік реквізиту розрахункового документа, в тому числі й відсутність в ньому визначеної форми розрахунку, чинне законодавство не прирівнює до відсутності розрахункового документа

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на лише документальне їх оформлення з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів, з приводу чого було порушено кримінальне провадження Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій належним чином оформленими первинними документами, а саме: договорами; додатковими угодами до договорів; рахунками-фактурами; довідками про вартість виконаних робіт; актами приймання виконаних будівельних робіт; податковими накладними; банківськими виписками; актами звірок; специфікаціями; актами здачі-прийняття робіт; довідкою про відсутність заборгованості.

Надаючи оцінку господарським правовідносинам і вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочинів, податковий орган виходить за межі своєї компетенції.  

Наявність кримінального провадження не є належним доказом у справі відповідно до ст. 62 Конституції України, якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій, документи щодо яких підписані не уповноваженою особою. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, в тому числі податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною  декларацією (іншими подібними документами) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні товару (послуг).

Неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

За наявності рішення суду щодо встановлення факту підписання документів не уповноваженими особами, такі документи не відповідають вимогам  ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та не дають права на формування податкового кредиту та віднесення витрат до складу валових.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

 Правова позиція 

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на на відсутність у контрагентів реальної можливості займатись господарською діяльністю та на ознаки фіктивності в діяльності окремих суб'єктів господарювання. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Існує декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності». Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію