Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за розрахунок суми об'єкту оподаткування за платежем з податку на прибуток у ІІ-ІV кварталах 2011 року, шляхом включення до його складу від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року з урахуванням даних попереднього звітного періоду 2010 року. Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

До складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

«Від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання дій контролюючого органу незаконними та зобов'язання внести запис про наявність позивача в Єдиному державному реєстрі та скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у зв’язку із наявності стану «8» - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи, фізичної особи за місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволені.

 Правова позиція 

Контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, який здійснюється державним реєстратором у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору картки про підтвердження відомостей.

не задоволено

 Фабула справи  Платник оскаржив дії контролюючого органу щодо проведення позапланової невиїзної перевірки  з вимогою визнання протиправним наказу на проведення перевірки та акту перевірки, оскільки дана перевірка була повторною, адже стосувалася тих же питань в межах того ж періоду часу, що і попередня. 

 Правова позиція 

Відповідно до ст. 78.1 ПК України та ст. 19 Конституції України документальна позапланова перевірка не може здійснюватись з тих же питань та за той же період часу, тобто фактично бути повторною, крім випадків, передбачених  пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України. За відсутності цієї підстави повторно проведена з тих же питань та за той же період часу перевірка є протиправною, оскільки в контролюючого органу відсутні правові підстави для призначення і проведення позапланової невиїзної перевірки платника.   

Визнання протиправними наказу про проведення перевірки обумовлює протиправність всіх наслідків перевірки, в тому числі і включення до інформаційних баз даних, які є в розпорядженні контролюючого органу, інформації, отриманої за результати цієї перевірки.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. Права платника можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оцінка висновків податкового органу в акті перевірки виходить за предмет доказування у цьому спорі, оскільки правомірність або помилковість таких висновків входить до предмету доказування при оскарженні податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі висновків акту перевірки.  

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної з підстав недостовірності даних у податкових деклараціяхта ненадання на запит в повному обсязі документального підтвердження проведення господарських операцій з контрагентами, зокрема, товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, а також визнання протиправними дії щодо встановлення в акті перевірки факту не підтвердження реальності здійснення господарських відносин. Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника у частині визнання протиправними дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

 Правова позиція 

Посилання контролюючого органу на те, що письмовий запит, було направлено у зв'язку з виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а при цьому не зазначено жодних доказів виявлення таких даних, що містяться у податкових деклараціях, є безпідставними.

Своєчасне та в повному обсязі наданння відповіді на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу свідчить про дотримання платником податків вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та виключає можливість визначення в якості підстави для проведення перевірки вказану норму.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, щодо визнання нікчемними укладених правочинів, зобов'язання привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника з даними, наведеними ним у наданих накладних та вилучити з автоматизованої системи (бази даних) інформацію про результати перевірки, оформленої актом перевірки. Наказ про проведення перевірки платнику було вручено лише в останній день проведення перевірки, а не до початку. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання привести до відповідності дані обліку з даними, наведеними у наданих. У решті частин позов було задоволено.

 Правова позиція 

Предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з прохання про визнання протиправним та скасування наказу про призначення податкового керуючого за неосновним місцем обліку. Рішенням суду першої та апеляційної інстанції вимоги платника задоволено.

 Правова позиція 

Призначення податкового керуючого можливе лише за основним місцем обліку платника.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів реальної можливості займатися господарською діяльністю та на те, що первинні документи складені на виконання правочинів укладених між платником та контрагентами-постачальниками були підписані з боку останніх особами, які, згідно матеріалів досудового розслідування, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності зареєстрованих на їх ім'я підприємств не мають. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог платника.

 Правова позиція 

Предметом доказування у відповідній категорії спорів про правомірність формування податкового кредиту валових є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з'ясувати, зокрема: - рух активів у процесі здійснення господарської операції; - установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; - установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

В умовах дії такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з'ясування усіх обставин справи, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору та сприяючи сторонам у поданні та витребуванні необхідних для цього доказів.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом провизнання протиправними та скасування  податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій.

 Правова позиція 

Інснує декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Посилання на неможливість проведення зустрічної звірки постачальника з питань їх взаємовідносин з контрагентами, не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів контролюючого органу про фіктивність спірних господарських операцій.

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до суду з прохання про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту після проведення позапланової невиїзної документальної перевірки у зв’язку із заниженням податку на прибуток та податку на додану вартість (не підтверджено належними первинними документами правомірність формування витрат та податкового кредиту при здійсненні господарських операцій з контрагентом). Рішенням судів першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволені.

 Правова позиція 

Відсутність дат в актах виконаних робіт у зв’язку з технічною помилкою при їх підписанні та фактичне підписання актів на дату, що відповідає запису в журналі реєстрації актів виконаних робіт не є підставою для визнання таких договір такими, що не підтверджують реальність виконання господарських операцій.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання недійсними в частині податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на  включення до складу валових витрат, витрат у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними документами.

Не відповідність уповноваженої особи, яка має право електронного підпису податкової накладної в електронній формі, та уповноваженої особи, яка має право підпису податкової накладної у паперовому вигляді, не може свідчити про недобросовісність покупця та нести для нього негативні наслідки

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на ненадання підтверджуючих документів щодо транспортування товарів від контрагентів. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким лише частково задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту.

Право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що в даному випадку встановлено матеріалами справи.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким частково задовольнив позовні вимоги.

 Правова позиція 

Чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення контролюючого органу про визначення коду товару, а також з вимогою стягнути з бюджету надмірно сплачені суми ПДВ та ввізного мита шляхом зарахування вказаної суми на рахунок контролюючого органу в рахунок майбутніх платежів платника. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Касаційний суд підтримав позиції попередніх інстанцій. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновку про недотримання платником встановлено мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки. Перша та апеляційна інстанції відмовили у задоволені вимог платника. Касаційний суд скасував рішення попередніх інстанцій, задовольнивши вимоги платника. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

З набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України щодо відносин оподаткування, розмір орендної плати [плати за землю (статті 269, 270, 288 ПК України)] в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

задоволено частково

 Фабула справи  Особа звернулася до суду з позовом, в якому просила зарахувати час проходження  військової служби у Збройних Силах до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачене Законом «Про прокуратуру». Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, позов задоволено. Судом касаційної інстанції рішення судів попередніх інстанцій скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Особа звернулася до Верховного Суду України з заявою про перегляд зазначеного рішення.

 Правова позиція 

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження військової служби зараховується до загального трудового стажу, однак не може бути зарахований до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачене статтею 50-1 Закону «Про прокуратуру» для прокурорів і слідчих.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію