Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

У 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникла у 2010 році.

До складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

При здійсненні платником податку операцій з продажу/обміну товарів, виконання робіт, надання послуг з пов'язаними з таким платником особами або за операціями з давальницькою сировиною всі витрати, понесені у зв'язку з такими операціями, не повинні перевищувати отримані від таких операцій доходи.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених з підстав невнесення суми по операціях з відступлення права вимоги до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог платника.

 Правова позиція 

Операції з відступлення права вимоги відрізняються від інших операцій з продажу товарів, оскільки законодавчо передбачено різні порядки формування витрат і доходів для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Тобто, відступлення права вимоги для цілей обліку з податку на прибуток є окремою господарською операцією, відмінною від продажу товарів. Натомість така операція є в розумінні п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України різновидом операції з продажу товарів. Причому, продавцем відповідних товарів є особа, що відступає право вимоги за компенсацію.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, винесених контролюючим органом з підстав того, що при використанні у господарській діяльності земельних ділянок за договорами оренди, які не пройшли державної реєстрації, втрачається право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість, а продукція, вирощена на земельних ділянках, договори оренди по яких не пройшли державної реєстрації, не є продукцією власного виробництва, у зв'язку з чим безпідставно отримано податкову пільгу та не сплачено до бюджету податок на додану вартість.Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У контролюючих органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільгоспподатку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останнім норм земельного законодавства щодо реєстрації останнім договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового.

задоволено частково

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, щодо якої було порушено кримінальну справу. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог контролюючого органу.

 Правова позиція 

Кримінальна справа по факту ухилення від сплати податків посадових осіб юридичної особи, що була порушена після проведення процедури припинення юридичної особи, не є підставою для відміни такого припинення юридичної особи. Припинення юридичної особи не позбавляє можливості притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб такої юридичної особи після такої процедури припинення в порядку, передбаченому чинним законодавством.n

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду із вимогою стягнути з платника податків кошти за податковим боргом з ПДВ. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Касаційний суд підтримав позиції попередніх інстанцій. Таким чином, платник податків звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність подібності правовідносин у справах, що містяться у рішеннях, на які посилається заявник, та що розглядається, оскільки ці рішення ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду із вимогою стягнути із платника податків дотації, що не були вчасно перераховані сільськогосподарським товаровиробникам. Перша та апеляційна інстанції відмовили у задоволені вимог контролюючого органу. Касаційний суд підтримав позиції попередніх інстанцій. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України дійшов висновку про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, рішення у якій додано до заяви.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючого органу з проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками» та заборони використовувати факти, викладені у названому акті, як доказову інформацію при виявленні порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Дії з проведення зустрічної звірки та зі складення акта про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, оскільки не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків і по суті є виконанням службовими особами своїх обов'язків. У зв'язку з цим відсутня і можливість оскаржувати дані дії.

Не підлягає задоволенню і вимога про заборону контролюючому органу вчиняти дії з відносно платника на майбутнє, позаяк чинним процесуальним законодавством не передбачено можливість судового захисту права у перспективі його можливого порушення.

Висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не породжують у платника будь-яких обов'язків у сфері оподаткування, а тому не можуть слугувати джерелом формування податкової інформації щодо такого платника для внесення змін до інформаційних баз даних.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до суду із проханням про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта, що складений за результатами виїзної позапланової перевірки через заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період не підтверджуються у повній мірі первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, які відображають реальність господарських операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог платника відмовлено.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені.

Контролюючий орган не має права самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.навіть за наявності ознак нікчемності правочину. Контролюючі органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролючим органом за порушення, які були виправлені в уточнюючих розрахунках за наступні податкові періоди.Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Порушення ґрунтується на складанні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, яка була подана до податкового органу у 2013 році за новою формою, тому нарахування зобов'язання по податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у цій частині є неправомірним.

Контролюючий орган не має права притягувати до відповідальності за порушення, які були виправлені платником у наступних продаткових періодах уточнюючими розрахунками.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся з позовом до контролюючого органу про скасування податкового повідомлення-рішення, яке було надіслано платнику податків у зв'язку з порушенням гранично встановлених термінів подання податкової декларації. Неподання вчасно податкової декларації платник податків мотивував наявністю обставин непереборної сили (АТО), факт настання яких підтверджено сертіфікатом Торгово-промислової палати України, вказуючи, що дату закінчення обставин непереборної сили у вигляді АТО наразі встановити неможливо.

 Правова позиція 

Граничні строки для подання податкової декларації повинні бути продовжені контролюючим органом за письмовим запитом платника податків за наявності підстав, передбачених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України. Зокрема, до таких підстав можна віднести обставини непереборної сили, підтверджені документально. 

Антитерористична операція визнається обставиною непереборної сили. 

Дата, вказана в сертифікаті ТПП, є датою видачі такого сертифікату і не вказує, на те, що дія обставин непереборної сили припинилася для платника на момент видання акту. Дату закінчення терміну обставин непереборної сили встановити неможливо, вони тривають на момент видачі сертифікату Торгово-промислової палати. 

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог платника.

 Правова позиція 

Будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право формувати податковий кредит та валові витрати виникає у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Навіть наявність належно оформлених документів, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не створює правових наслідків аналогічних результатам проведення зустрічної звірки, адже первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами податковим органом за місцем обліку не досліджувались, а тому такий акт не має статусу податкової інформації і не може вважатися доказом вчинення порушень податкового законодавства з боку позивача.

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Про нереальність господарських операцій можуть свідчити такі обставини: - неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку.

Право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від факту проведення зустрічної звірки даних контрагента (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій та продажу товарів за цінами, нижчими за рівень звичайних цін.Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Помилки в оформленні первинних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність складських приміщень, автомобільного та іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Суд першої інстанції задовольнив позов платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

 Правова позиція 

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, - відсутність необхідних умов у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; - здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; - відсутність первинних документів обліку.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише відсутністю у контрагентів технічних можливостей, основних фондів, складських приміщень тощо, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності реєстрації контрагента як платника податку на додану вартість; фактичного (реального) здійснення господарських операцій; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у тому числі платіжних); наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у тому числі платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень.Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог платника.

 Правова позиція 

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.На думку Європейського суду з прав людини, відмова у підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може ґрунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування. Вказане також стосується оцінки наявності або відсутності підстав для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства.

Визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

Основне правове значення для виникнення змін у податковому обліку має кваліфікація учасників господарської операції саме з урахуванням норм податкового законодавства, оскільки недотримання цивільно-правових норм не є самостійною підставою для невизнання реальною господарської операції.

Необхідно врахувати, що формальні недоліки первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з висновками контролюючого органу про нереальність господарських операцій. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Посилання контролюючого органу на відсутність чи певні недоліки окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Платник податків не несе відповідальності за порушення або недотримання законодавства контрагента.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень, винесених з підстав невірного визначення коду класифікації товару у вантажній митній декларації при ввезенні на митну територію України. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яким платнику збільшено грошове зобов’язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» в силу збільшення розміру орендної плати за землю, відповідно до норм Податкового кодексу України. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника. Касаційний суд відмовив у відкритті провадження за скаргою контролюючого органу. Таким чином, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Із набранням чинності Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

задоволено

 Фабула справи  Платник податку на доходи фізичних осіб подав позовну заяву про визнання протиправними дій із донарахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченої надбавки за вахтовий метод роботи. Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.  Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову. При цьому апеляційний суд виходив з того, що виплата надбавок до тарифних ставок та посадових окладів працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не входить до фонду оплати праці, тому не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач (контролюючий орган) подав касаційну скаргу.

 Правова позиція 

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Поряд з цим, будь-яке підприємство-роботодавець може виплачувати (надавати) своїм працівникам інші виплати, що не належать до фонду оплати праці та не включаються до показників обчислення середньої заробітної плати (економічного показника, що використовується для оплати часу відпусток, компенсацій, пенсійних і соціальних виплат тощо).

Основним критерієм щодо віднесення до заробітної плати для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб будь-яких виплат, що провадяться роботодавцем своїм працівникам, є їх зв'язок з виконанням таким працівником роботи відповідно до трудового договору, укладеного з таким роботодавцем.

Для цілей справляння податку на доходи фізичних осіб при визначенні складових заробітної плати з метою їх оподаткування слід враховувати усі виплати, які згідно з вимогами податкового законодавства підлягають оподаткуванню цим податком, незалежно від того, чи входять вони до фонду оплати праці або до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не включаються до показників обчислення середньої заробітної плати.

При вахтовому методі організації робіт особам за кожний день перебування на вахті виплачується надбавка за вахтовий метод роботи в розмірі, передбаченому колективним договором.

Надбавка за вахтовий метод роботи у визначеному статтею 165 Податкового кодексу України переліку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відсутня, тобто є доходом фізичної особи, з виплати якого утримується податок на доходи фізичних осіб. Таким чином, надбавка за вахтовий метод роботи є обов`язковою грошовою виплатою, що надається працівнику його роботодавцем у зв'язку з відносинами трудового найму.

Роботодавець зобов'язаний нараховувати та сплачувати єдиний внесок за спеціальною ставкою від бази нарахування єдиного внеску для працівника - інваліда з моменту надання таким працівником копії довідки МСЕК, яка на день подання повинна бути завірена печаткою підприємства і має зберігатись в бухгалтерських та кадрових документах підприємства.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник податків звернувся з позовом до контролюючого органу щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, яким йому були нараховані грошові зобов’язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб.  В обґрунтування своєї позиції платник податків зазначала, що їй не передавалась жодна земельна ділянка в оренду чи постійне користування, і вона підлягає звільненню від сплати земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються нею для провадження господарської діяльності. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, позов платника податків було задоволено. Контролюючий орган звернувся до суду з касаційною скаргою скасувати рішення попередніх інстанцій. Увідкритті касаційного провадження за заявою контролюючого органу було відмовлено.

 Правова позиція 

Обов’язок зі сплати земельного податку виникає у платника податків  з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, незважаючи на те, що платник не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними  йому на праві власності нежитловими приміщеннями.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію