Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючого органу з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, винесених з підстав невключення до складу суми безнадійної кредиторської заборгованості, яка виникла у зв'язку зі спливом строку позовної давності за зобов'язаннями з повернення фінансової допомоги, отриманої від нерезидента на підставі договорів про фінансову допомогу. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Сума отриманої платником поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу платника податку, оскільки отримання запозичених коштів не приводить до збільшення активів або зменшення зобов'язань, що обумовлює зростання власного капіталу.

Заборгованість, щодо якої не сплинули строки позовної давності, не вважається безнадійною або безповоротною фінансовою допомогою.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, однак з перевищенням строку на таке звернення до суду. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позову контролюючого органу.

 Правова позиція 

Зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом з підстав невключення до складу валових витрат та невключення до декларації з ПДВ коштів від реалізації залишків дубової сировини та відходів виробництва.Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів/та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених з підстав несвоєчасного включення платником до оподатковуваного доходу збитків, отриманих за наслідками вилучення земельних ділянок на користь фізичних та юридичних осіб, оскільки на думку контролюючого органу платник повинен був збільшити валовий доход на відповідну суму саме за фактом прийняття органом місцевого самоврядування розпорядження про вилучення відповідних земель від, а не за датою отримання платником відповідних сум компенсації.Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги платника.

 Правова позиція 

Для цілей оподаткування поставкою вважається будь-яка господарська операція, що опосередковується переходом права власності на товар. Оскільки у даному разі земельні ділянки перебували у платника на праві постійного користування, власне при вилученні таких ділянок не відбулася зміна власника цих земельних ділянок як кваліфікуюча ознака операції з поставки. У зв'язку з не виникоє об'єкт оподаткування ПДВ.

Власне прийняття органом місцевого самоврядування розпорядження про припинення права постійного користування земельною ділянкою не утворює першої події. Адже таке рішення не може розцінюватися як передача платником майна, оскільки при отриманні компенсації за вилучені земельні ділянки у вигляді грошових коштів має місце лише одна подія - власне одержання таких коштів, які відображаються у складі валових доходів саме за датою їх отримання.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом на підставі висновку перевірки, в якому йдеться про заниження підприємством податку на прибуток, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, а також завищення від'ємного значення ПДВ. За твердженням контролерів все це ґрунтуються на тому, що господарська діяльність платника була направлена на укладення цивільно-правових угод, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та здійснення безтоварних операцій з контрагентами. Також за їх твердженням такі висновки підтверджуються інформацією, одержаною в ході проведення перевірки, у т.ч. актами перевірок контрагентів платника, якими встановлено нездійснення такими контрагентами та учасниками попередніх ланцюгів постачання фінансово-господарської діяльності; відсутністю у контрагентів платника необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, і транспортних засобів, необхідних для постачання товарів платнику, та виявлена несплата контрагентами ПДВ до бюджету; юридичною дефектністю наявних у платника документів по його взаємовідносинам з контрагентами, неможливістю вважати ці документи первинними в силу їх складення всупереч вимог чинного законодавства та з порушенням публічного порядку, і відповідно, відсутністю документального підтвердження фактів придбання підприємством товарів (послуг) у контрагентів; встановленими під час перевірки фактами безтоварності господарських операцій та безоплатного отримання позивачем товарів від відповідних контрагентів. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили вимоги платника. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Податковий кодекс України ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє товар є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу на наявність у первинних та інших документах позивача усіх обов'язкових за законом реквізитів, усієї необхідної інформації про зміст та обсяг господарських операцій, які узгоджуються між собою, а також те, що з цих документів чітко прослідковується реальний характер господарських операцій між платником податків та його контрагентами, у тому числі рух активів у процесі здійснення господарських операцій, та використання платником отриманого товару (послуг) у власній господарській діяльності, що повністю узгоджується із спеціальними нормами податкового законодавства, які встановлюють кваліфікуючі ознаки первинних документів для цілей податкового обліку. Зокрема, з наведеною в п. 44.1 ст. 44 ПК України ознакою достовірності первинних документів, тобто, відображенням реального змісту вчиненої господарської операції, та ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Юридична дефектність первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку в тому разі, якщо ці документи не відображають реального змісту господарської операції або якщо така дефектність могла бути об'єктивно встановлена особою, що використовує ці документи, тобто, позивачем у цій справі під час формування даних податкового обліку, оскільки окремі недоліки оформлення деяких документів не повинно бути підставою для позбавлення підприємства його законних прав добросовісного платника податків.

Суди обґрунтовано не враховують акти перевірок контролюючих органів за місцем реєстрації контрагентів платника, оскільки такі акти не можуть вважатися належним доказом у даній справі, бо за своєю суттю, без рішення податкового органу за наслідками розгляду акту, не породжують жодних правових наслідків, та не є документами, які можуть підтверджувати наявність викладених в акті обставин, а тому викладена в акті перевірки платника податків думка контролюючого органу стосовно діяльності його контрагентів є лише припущеннями, які відповідно не можуть братися за основу судом при вирішення спірних у цій справі правовідносин.

Застосування контролюючим органом «звичайних цін» є можливим виключно у випадках продажу товарів (робіт, послуг) або придбання товарів лише за наявності незвичайних умов ведення господарської діяльності, що повинно бути доведено саме контролюючим органом належним чином та за умови відсутності належного обґрунтування фактичної ціни продажу або придбання, яка при цьому повинна не відповідати статистичній оцінці рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України та при цьому контролюючий орган несе обов'язок належного доведення самого факту того, що фактична ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. Також при цьому контролюючий орган має довести, що в нього є належна інформація про укладені на момент продажу товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, що дозволило б йому висунути обґрунтовані претензії до фактичної ціни договору.

не задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію