Податкова судова практика

 Фабула справи  Прокурор в інтересах держави в особі контролюючого органу звернувся до суду у зв’язку із проханням стягнути з платника податку до бюджету податковий борг, посилаючись на те, що платник податків не сплатив самостійно задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ внаслідок чого і виник відповідний борг. Перша та апеляційна інстанція частково задовольнили вимоги прокурора, зобов’язавши стягнути лише частину суми боргу. Касаційна інстанція підтримала позиції попередніх інстанцій. Таким чином, платник податків звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Верховний Суд України не дійшов висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах. До того ж Верховний Суд України, зважаючи на те, що обставини, які стали підставою для перегляду ним справи, не підтвердилися, відмовляє у задоволенні заяви платника податків.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням податкового повідомлення рішення та рішення контролюючих органів, що прийняті на підставі висновку перевірки про порушення вимог формування податкового кредиту з ПДВ та за результатами розгляду скарги відповідно. Перевірка була проведена контролюючим органом в межах кримінальдо набрання чинності рішення суду . Перша інстанція закрила провадження у справі в частині вимог щодо скасування рішення. Перша та апеляційна інстанції скасували податкове повідомлення-рішення. Касаційний суд погодився із позицією попередніх інстанцій. Таким чином, платник податків звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду з позовом, у якому просило визнати незаконним наказ начальника контролюючого органу про проведення документальної невиїзної позапланової перевіркки, яка була призначена контролюючим органом у зв'язку з отриманням податкової інформації стосовно взаємовідносин платника з своїм контрагентом, яка, на його думку, свідчила про можливі порушення платником податкового законодавства (відповідь платника, на погляд контролюючого органу, не містила жодного обґрунтованого пояснення з приводу того, які саме роботи виконала бригада контрагента, ураховуючи відсутність у останнього трудових ресурсів). Окружний адміністративний суд постановою позов задовольнив.  Апеляційний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України, постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою у задоволенні позову відмовив.

 Правова позиція 

Факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

задоволено

 Фабула справи  Платник податків звернувся до суду у зв’язку із оскарженням наказу контролюючого органу про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень про сплату платником податкових зобов’язань із ввізного мита, ПДВ і штрафних санкцій, які виникли внаслідок неправильної класифікації та кодування товару, декларованого платником для переміщення через митний кордон України. Перша, апеляційна та касаційна інстанції вимоги платника задовольнили частково, скасувавши відповідні податкові повідомлення-рішення. У зв’язку із цим, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду України з проханням переглянути рішення касаційної інстанції.

 Правова позиція 

Відсутність рішення суду касаційної інстанції із правозастосовним висновком, який за змістом і значенням відрізняється від правового висновку судового рішення, яке оскаржується, унеможливлює порівняння таких рішень, визначення правомірності чи незаконності оскарженого рішення та формулювання висновку про правильне застосування норми матеріального закону щодо спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, є підставою для відмови в задоволенні заяви.

не задоволено

 Фабула справи  Платник податку звернувся до суду з позовом до контролюючого органу про визнання незаконним наказу  про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та протиправними дії інспекції щодо її проведення.  Судами було встановлено, що контролюючий орган звернувся до позивача з метою  надання пояснень щодо проведення певних господарських операцій та їх документального підтвердження.  Ненадання необхідних пояснень та документів обумовлювало проведення документальної позапланової перевірки. Позивач надіслав податківцям відповідь з поясненнями та документальним підтвердженням. Згодом, у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка, на думку контролюючого органу, свідчила про можливі порушення позивачем податкового законодавства, він видав оспорюваний наказ  про призначення перевірки. В ході перевірки було виявлено безпідставне формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення скасував. Суд касаційної інстанції підтримав рішення суду апеляційної інстанції. Позивач подав заяву про перегляд Верховним судом України рішення.

 Правова позиція 

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

 З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог щодо надсилання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки  призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію