Податкова судова практика

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Контролюючий орган зазначає, що витрати, включені платником до складу валових, понесені в результаті здійснення операцій, що не відносяться до господарської діяльності платника,

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Віднесення витрат платника до складу валових, що понесені в результаті відшкодування витрат комісіонеру за договором комісії, понесених останнім у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, є правомірним.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику нараховано грошові зобов’язання з податку на додану вартість. Контролюючий орган стверджує, що платник не зареєструвався як платник ПДВ при досягненні граничної суми доходу та відповідно до цього не декларував зобов’язання з податку на додану вартість. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову окружного адміністративного суду та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

 Правова позиція 

Обов'язок (і можливість) подання декларацій з податку на додану вартість наявний лише у зареєстрованого платника ПДВ.

задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Контролюючий орган стверджує, що придбані платником товари не використовуються ним у господарській діяльності, оскільки платником не було отримано прибутку від таких операцій. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

 Правова позиція 

У платника податку виникає обов'язок нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість за умови, що придбані товари (податок на додану вартість у складі вартової яких віднесених до складу податкового кредиту) почали використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Отже, обов'язковою умовою нарахування податкових зобов'язань є факт використання платником податку придбаного товару в операціях, які не пов'язані з його господарською діяльністю. Неотримання платником прибутку від господарських операцій не є свідченням використання придбаних товарів (послуг) в операціях, які не є господарською діяльністю платника.  

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику нараховано грошове зобов’язання з податку на додану вартість. Підяставою стало виявлення контролюючим органом порушення платником податковго законодавства, що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту коштів за накладною, не зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних. Платником було подано уточнюючий розрахунок у зв’язку з виправленням помилок у податковій накладній. Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову окружного адміністративного суду та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

 Правова позиція 

Чинним законодавством не врегульовано питання щодо виправлення помилок, допущених при заповненні податкової накладної, яка направляється для реєстрації та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також з огляду на отримання належним чином заповнених податкових накладних, існує можливість віднесення платником до складу податкового кредиту коштів за накладною, що виправлена платником. Технічна помилка, допущена при оформленні податкової накладної, яка направлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі за відсутності нормативного врегулювання питання щодо виправлення такої помилки не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності добросовісного покупця у вигляді позбавлення права на податковий кредит.  

задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про припинення юридичної особи платника з підстави провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом. Зокрема платником задекларовано 0 дохід, що суперечить меті створення, а саме – розподіл прибутку між учасниками юридичної особи. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.

 Правова позиція 

За умови, якщо встановлена статутом платника мета створення підприємства відображає загальні ознаки здійснення підприємницької діяльності господарським товариством, розмір прибутку не впливає на ідентифікаю мети створення юридичної особи. При цьому ризик господарської діяльності полягає в тому, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, а відповідно неотримання прибутку підприємством у певному звітному податковому періоді, не є діяльністю, що суперечить установчим документам, в розумінні статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

не задоволено

 Фабула справи  Контролюючий орган звернувся до суду у зв’язку із оскарженням рішення апеляційної інстанції, яким скасовано рішення першої інстанції та задоволено вимоги платника податків стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийняте на основі висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин між платниками податків.

 Правова позиція 

Податкова вигода є необґрунтованою, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою або враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Тому, в такому випадку, контролюючий орган все ж зможе довести необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, що в підсумку означає відсутність наміру платника податків одержати економічний ефект під час здійснення господарської діяльності. Результатом чого буде прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

задоволено частково

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення, яким платнику нараховано податкові зобов'язання по податку на додану вартість. Контролюючим органом зазначено, що платником не підтверджено використання в господарській діяльності послуг, отриманих від контрагента, за результатами яких було сформовано податковий облік з ПДВ та віднесено кошти до податкового кредиту. Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду залишено без змін. 

 Правова позиція 

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. 

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику скориговано грошові зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Контролюючий орган стверджує, що фінансово-господарські взаємовідносини між платником та контрагентами здійснювались поза межами правового поля, були фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Постановою окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано постанову окружного адміністративного суду та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів безпідставності його прийняття.

 Правова позиція 

Умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використанні їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

задоволено частково

 Фабула справи  Вищий адміністративний суд відхилив касаційну скаргу Державної податкової служби та залишив рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

 Правова позиція 

Наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість, з встановленням судом реальності та товарності господарської операції, є достатніми підставами для визначення податкового кредиту. Наявність недоліків у товарно-транспортних накладних не роблять вказаний звітній документ недійсним та не можуть свідчити про його неналежність та недопустимість.

не задоволено

 Фабула справи  Платник звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими платнику донараховано грошові зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу щодо непідтвердження реальності господарських операцій, здійснених платником. Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду позов задоволено

 Правова позиція 

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.  

не задоволено

 Фабула справи  Суд першої інстанції розглянув справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України. Як підставою для переміщення вантажу митною територією України в режимі прохідного транзиту водієм було надано, зокрема, книжку МДП. За результатами здійсненого митного огляду митним органом було зроблено висновок, що водієм як представником фірми-перевізника не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей в поданих до митного контролю товаросупровідних документах про товари, що знаходились на окремих товарних місцях, та відповідно підлягали обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України на умовах Конвенції МДП.

 Правова позиція 

Проведення митного огляду вантажу, що переміщується за процедурою МДП є законним і обґрунтованим заходом митного контролю.

У книжці МДП повинні бути зазначені всі відомості про фактично переміщувані особою товари.

задоволено
close icon
Інформація про документ
Замовити персональну презентацію